Ухвала від 20.01.2015 по справі 2а-11503/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №2а-11503/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Кобаля М.І.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, про застосування штрафних санкцій з конфіскацією грального обладнання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ», в якому, з урахуванням уточнень, просив суд застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8000 мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання у кількості 12 шт, які зазначені у протоколі вилучення речей і документів від 11.07.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВ» зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.03.2003 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідачу 22.12.2006 року Міністерством фінансів України було видано ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор серія АВ №082848 зі строком дії до 21.12.2011 року.

11.07.2009 року посадовими особами Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області, правонаступником якої є Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, проведено обстеження грального закладу з метою встановлення фактів організації та проведення азартної гри за адресою: АДРЕСА_1; за наслідками перевірки складено акт обстеження грального закладу від 11.07.2009 року №265512932305.

Актом перевірки встановлено, що за вказаною адресою в нежитловому приміщенні (малій архітектурній формі), яка не мала ознак грального закладу, організовану гру на гральних автоматах в кількості 12 одиниць, які були включені під час перевірки. В акті наведено реквізити цих гральних автоматів. Згідно акту обстеження приміщення від 11.07.2009 року ОСОБА_2 здійснив гру на 3-х автоматах, а ОСОБА_3 здійснив гру на 2-х автоматах, за гру разом заплатили 40,00 грн., про що надали письмові пояснення. На час обстеження 11.07.2009 року о 23:00 год., власника гральних автоматів не встановлено та орендар приміщення (грального закладу) не встановлений.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_2 від 11.07.2009 року, згідно яких останній зайшов до вищевказаного залу гральних автоматів, де йому адміністратор запропонував пограти на будь-якому, на його вибір; всі автомати були включені. Близько 30-ти хвилин він пограв на декількох автоматах. Аналогічні пояснення надав і ОСОБА_3

Перевіркою було встановлено порушення статті 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

В подальшому працівниками ВПМ Ніжинської ОДПІ, в присутності понятих та у відсутності власника, складено протокол вилучення речей і документів від 11.07.2009 року, а саме: 12 гральних автоматів, які згідно цього акту знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВПМ Ніжинської ОДПІ. Так, вилучено по одному гральному автомату: RESIDENT, CRAZY MONKEY, LUCKY HAUNTER, FRUIT COCTEIL, MEGA JACK, GARAGE, FRUIT COCNTYL, LUSKY DRINK, VILLART GAME, HAVE THE GAME IN YOUR HANDS, PIGGY BANK, FAIRY LAND 2.

Позивачем до матеріалів справи також залучено рапорти оперуповноваженого ВВЗБГЕ ВПМ Ніжинської ОДПІ капітана податкової міліції - Угнявого А.М. від 11.07.2009 року, та від 13.07.2009 року.

При цьому, в останньому рапорті зазначено, що під час проведення вилучення, громадянка ОСОБА_5, яка перебувала у гральному залі та виконувала функції адміністратора, зателефонувала зі свого мобільного телефону громадянину ОСОБА_6. Через деякий час громадянка ОСОБА_5 в усному порядку повідомила, що ОСОБА_6 має безпосереднє відношення до цих гральних автоматів, та що всі питання стосовно діяльності грального закладу вирішувала з ним.

У той же час, згідно пояснень ОСОБА_6 від 14.07.2009 року, до зазначених гральних автоматів він не має відношення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 №1334-VI, який набрав чинності з 25.06.2009 року із подальшими змінами і доповненнями (далі - Закон, в редакції на час проведення перевірки), запроваджено обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до положень статті 1 названого Закону (в редакції на час складання акту обстеження) гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.

Під азартною грою розуміється будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Під організатором азартних ігор розуміються організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.

Організація і проведення азартних ігор, це діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.

Статтею 2 Закону передбачено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Згідно статті 3 Закону до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, за змістом частини першої статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.

Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.11.2007 року між ТОВ «НВ» (орендатор) та СПД ОСОБА_7 (орендодавець) укладено договір №019 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого останній здає орендатору нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, для діяльності та організації проведення азартних ігор на ігрових автоматах (залу ігрових автоматів). Договір діє до 01 листопада 2008 року (т. 1 а.с. 41 - 43).

Приміщення передано відповідачу за актом від 12.11.2007 року (т. 1 а.с. 44). Згідно з додатковою угодою від 12.11.2008 року №1 термін дії договору продовжено до 12.11.2009 року (т. 1 а.с. 45).

24.06.2009 року ТОВ «НВ» прийнято наказ №10-З про припинення діяльності в сфері грального бізнесу, яким вирішено починаючи з 25 червня 2009 року повністю припинити діяльність всіх залів гральних автоматів (структурних, відокремлених) на території України.

30.06.2009 року підписано додаткову угоду №2 про дострокове припинення дії договору (т. 1 а.с. 47). Між сторонами підписано акт від 30.06.2009 року про те, що орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди приміщення (т. 1 а.с. 46).

Щодо грального обладнання, яке використовувалось відповідачем, але наявність якого у вищезазначеному приміщенні після 30.06.2009 року ним заперечується, останнім надано копію договору оренди грального обладнання, укладеного 12.11.2007 року за №13/11 з ТОВ «Альтвіжен-Україна» (орендодавець) (т. 1 а.с. 48 - 51).

Згідно з п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування гральне обладнання - гральні автомати в кількості 9 штук, для залу гральних автоматів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Балансова вартість грального обладнання становить 50000,00 грн. Дане майно належить орендодавцю на праві власності. Подальша передача в оренду заборонена. Термін оренди складає три роки.

Згідно із описом до договору (додаток № 1) ТОВ «Альтвіжен-Україна» передано гральні автомати марки ALTVISION в кількості 9 штук (серійні номера АА-10269, АА-10259, АА-10246, АА-10368, АА-10220, АА-10330, АА-10360, АА-10384). Гральні автомати передані відповідачу за актом від 12.11.2007 року (т. 1 а.с. 51, 52).

Додатковою угодою від 02.03.2009 року №1 змінено опис гральних автоматів, що передавалися відповідачу. Зокрема, передбачалось використання гральних автоматів марки ALTVISION в кількості 9 штук (серійні номера АА-10290, АА-10321, АА-10391, АА-10200, АА-10301, АА-10320, АА-10201, АА-10309, АА-10370). Гральні автомати передані відповідачу за актом від 02.03.2009 року (т. 1 а.с. 53, 54).

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачу за договором передавались гральні автомати інших марок та в іншій кількості, ніж було виявлено та вилучено під час перевірки.

Згідно із додатковою угодою від 30.06.2009 року №2 сторонами вирішено починаючи з 30.06.2009 року достроково припинити дію договору оренди грального обладнання. Згідно з актом від 30.06.2009 року гральні автомати, вказані в останньому акті від 02.03.2009 року, повернуті орендарем орендодавцю (т. 1 а.с. 55, 56).

Зазначені відносини підтверджуються і листуванням ТОВ «НВ» (лист від 10.02.2011 року) та ТОВ «Альтвіжен-Україна» (лист від 25.02.2011 року № 6) (т. 2 а.с. 95, 96 - 97).

Листом від 07 липня 2009 року №853 ТОВ «НВ» повідомило Ніжинську ОДПІ про припинення діяльності на території м. Ніжина на виконання вимог законодавства; просило зняти товариство з обліку як платника окремих видів податків (т. 1 а.с. 57).

Отже, відповідач станом на час перевірки не мав відношення ні до приміщення, в якому проводилась перевірка, ні до гральних автоматів, які були виявлені та вилучені під час перевірки 11.07.2009 року.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_7 (власника приміщення) від 12.03.2010 року (т. 1 а.с. 102), 12.10.2007 року до нього звернувся ОСОБА_6 та запропонував заключити договір оренди вищезгаданого приміщення для діяльності та організації проведення азартних ігор на ігрових автоматах, на що ОСОБА_7 погодився. Після чого, через деякий час до нього звернувся ОСОБА_6 та повідомив про те, що він являється довіреною особою ТОВ «НВ», яке бажає заключити з ним договір оренди. В подальшому 12.11.2007 року ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_6, який надав 2 екземпляри договору оренди №19, які ОСОБА_7 підписав. Зі сторони ТОВ «НВ» договір був належним чином оформлено з підписом та печаткою. З цих же пояснень вбачається підписання наступних актів та додатків за участю ОСОБА_6, як представника ТОВ «НВ».

Також, як вбачається з цих пояснень, 30.06.2009 року відповідно до додаткової угоди №2 за згодою сторін припинено достроково дію договору оренди приміщення. Крім того, як вбачається з акту, складено акт приймання-передачі приміщення. Надалі, 01.09.2009 року було укладено договір оренди вказаного приміщення з СПД Кузнецова.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час перевірки у вищевказаному приміщенні були виявлені та вилучені інші гральні автомати, ніж ті, що були орендовані відповідачем (у т.ч. з урахуванням заміни).

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи позивачем не доведено, що ті гральні автомати, які були вилучені під час перевірки, перебували на балансі відповідача, орендувалися ним або були його власністю.

При цьому, станом на дату проведення перевірки відповідачем були завершені процедури розірвання договору оренди приміщення та оренди гральних автоматів та процедури повернення приміщення та обладнання орендодавцям.

Також, відповідачем та третьою особою не надано належних та допустимих доказів, які б прямо та беззастережно свідчили, що після розірвання договору оренди приміщення відповідач продовжував фактично користуватися вищевказаним приміщенням без оформлення угоди чи на підставі усної домовленості для проведення азартних ігор, як не доведено те, що ті гральні автомати, які були виявлені під час перевірки, фактично використовувались відповідачем, у т.ч. на умовах оренди без оформлення договору чи на підставі усної домовленості.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_5, яка за твердженням позивача була на час перевірки адміністратором закладу, під час перевірки заявила, що ОСОБА_6 має відношення до гральних автоматів, судом апеляційної інстанції також не приймається до уваги, оскільки пояснення ОСОБА_5 не дають підстав для висновку, що гральні автомати, наявні у закладі на час перевірки, мали відношення саме до ТОВ «НВ» та саме ним використовувались. При цьому, як зазначалося, ОСОБА_6 у поясненнях від 14.07.2009 року заперечив будь-яке відношення до гральних автоматів, наявних під час перевірки у вищезгаданому приміщенні.

Окрім цього, з матеріалів, наданих позивачем (відомості з інформаційного фонду ЦБД Державного реєстру фізичних осіб) та відповідачем (штатний розпис на дату перевірки), вбачається, що зазначені особи (ОСОБА_5 та ОСОБА_6) не перебували у трудових відносинах з відповідачем. Відсутні і будь-які докази щодо наявності правовідносин цих осіб з відповідачем на підставі цивільно-правових договорів (т. 1 а.с. 80 - 81, т. 2 а.с. 91 - 94).

Також позивачем не надано належних та беззаперечних доказів уповноваження відповідачем зазначених осіб на представництво інтересів та вчинення дій від імені цього товариства щодо організації та проведення азартних ігор станом на дату проведення перевірки.

Згідно пояснень орендодавця приміщення (ОСОБА_7) він не володіє інформацією, документальними підтвердженнями щодо повноважень ОСОБА_6, як представника ТОВ «НВ». Відносно ОСОБА_5 орендодавець пояснив, що її функції йому не відомі і чиї інтереси вона представляла нічого сказати він не може (т. 2 а.с. 60, 90).

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність з боку позивача тих обставин, що станом на час перевірки відповідач фактично використовував для цілей проведення гральних ігор вищезгадане приміщення та гральні автомати, які знаходились під час перевірки у вказаному приміщенні; доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладання на відповідача відповідальності, заявленої у позовній заяві та передбаченої законодавством про заборону грального бізнесу.

Окрім цього, колегією суддів з метою всебічного, об'єктивного розгляду адміністративної справи, з'ясування обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи, ухвалами від 13.10.2014 року (т. 2 а.с. 141), від 27.10.2014 року (т. 2 а.с. 156), від 17.11.2014 року (т. 2 а.с. 178), від 01.12.2014 року (т. 2 а.с. 193) було застосовано привід ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до суду через органи внутрішніх справ.

17.11.2014 року Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівської області здійснено привід свідка - ОСОБА_9, яка пояснила, що ОСОБА_6 не знає, також не знає керівників ТОВ «НВ» та найменування відповідача, кому належить гральне обладнання їй не відомо.

Інших свідків привести було неможливим, про що органом внутрішніх справ були надані відповідні пояснення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем факту порушення відповідачами вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 20.01.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: М.І. Кобаль

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.