Постанова

від 16.05.2019 по справі 2а-11503/09/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №2а-11503/09/2670

адміністративне провадження №К/9901/8413/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2014 року (суддя Кармазін О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року (головуючий суддя Ісаєнко Ю.А., судді: Оксененко О.М., Кобаль М.І.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ніжинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про застосування штрафних санкцій з конфіскацією грального обладнання,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Інспекція, позивач) звернулась до суду з позовом (з врахуванням уточнень) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ" (далі - Товариство, відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання у кількості 12 шт., яке зазначено у протоколі вилучення речей і документів від 11 липня 2009 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувала, що проведеною Ніжинською ОДПІ перевіркою з питань дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій встановлено порушення статей 1, 2 Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні від 15 травня 2009 року №1334-VI (який набрав чинності 25 червня 2009 року; далі - Закон №1334) в зв`язку з тим, що у приміщенні, яке орендується відповідачем, знаходились 12 гральних автоматів, на яких здійснювалась гра.

Справа розглядалась судами неодноразово й востаннє постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суди, за наслідками дослідження обставин даної справи (зокрема щодо дострокового розірвання укладених відповідачем договорів оренди приміщення та гральних автоматів), прийшли до висновку про недоведеність позивачем тих обставин, що після розірвання договору оренди приміщення відповідач фактично продовжував ним користуватись для проведення азартних ігор, а гральні автомати, які були виявлені під час перевірки, фактично використовувались саме відповідачем; крім того в будь-якому випадку виявлені та вилучені під час перевірки у вищевказаному приміщенні гральні автомати були іншими, ніж ті, що свого часу орендувались відповідачем; водночас судами не встановлено й обставин перебування опитаних під час перевірки осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) у трудових відносинах з Товариством.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В касаційній скарзі Інспекція зазначала, що, на її думку, матеріали справи містять достатньо доказів, які підтверджують використання Товариством спірного приміщення на дату проведення контролюючим органом перевірки, тобто про фактичне продовження користування орендованим приміщенням після дострокового розірвання договору оренди та здійснення відповідачем забороненої законом діяльності, що, в свою чергу, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої статтею 3 Закону №1334.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач та третя особа своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву), пояснень на касаційну скаргу не скористались.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство зареєстроване Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією 17 березня 2003 року та перебуває на податковому обліку в Інспекції.

22 грудня 2006 року Міністерством фінансів України було видано відповідачу ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор НОМЕР_1 зі строком дії до 21 грудня 2011 року.

11 липня 2009 року посадовими особами Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області (правонаступником якої є Ніжинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області) проведено обстеження грального закладу з метою встановлення фактів організації та проведення азартних ігор за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт обстеження грального закладу від 11 липня 2009 року №265512932305, яким, в свою чергу, встановлено порушення статті 2 Закону №1334.

Так згідно з актом обстеження за вказаною адресою в нежитловому приміщенні (малій архітектурній формі), яка не мала ознак грального закладу, організовано гру на гральних автоматах в кількості 12 одиниць (із зазначенням реквізитів гральних автоматів), які були під`єднані до електромережі та працювали під час перевірки; фізична особа ОСОБА_3 здійснив гру на 3-х автоматах, а ОСОБА_4 - на 2-х автоматах, про що надали письмові пояснення; на час обстеження (11 липня 2009 року о 23:00 год.) власника гральних автоматів та орендаря приміщення (грального закладу) не встановлено.

В подальшому працівниками ВПМ Ніжинської ОДПІ в присутності понятих та за відсутності власника складено протокол вилучення речей і документів від 11 липня 2009 року, а саме: 12 гральних автоматів (по одному гральному автомату: RESIDENT, CRAZY MONKEY, LUCKY HAUNTER, FRUIT COCTEIL, MEGA JACK, GARAGE, FRUIT COCNTYL, LUSKY DRINK, VILLART GAME, HAVE THE GAME IN YOUR HANDS, PIGGY BANK, FAIRY LAND 2), які згідно цього акту поміщені на зберігання в камері зберігання речових доказів ВПМ Ніжинської ОДПІ.

Також в матеріалах справи містяться рапорти оперуповноваженого ВВЗБГЕ ВПМ Ніжинської ОДПІ капітана податкової міліції Угнявого А.М. від 11 липня 2009 року та від 13 липня 2009 року й в останньому зазначено, що під час проведення вилучення громадянка ОСОБА_1 , яка перебувала у гральному залі та виконувала функції адміністратора, зателефонувала зі свого мобільного телефона громадянину ОСОБА_2 та через деякий час в усному порядку повідомила, що ОСОБА_2 має безпосереднє відношення до цих гральних автоматів і всі питання стосовно діяльності грального закладу вирішувала з ним.

У той же час згідно пояснень ОСОБА_2 від 14 липня 2009 року до зазначених гральних автоматів він відношення не має.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров`я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству запроваджено Законом №1334.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості; організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку; організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.

В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх (стаття 2 Закону №1334).

Згідно зі статтею 3 Закону №1334 до суб`єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

При цьому, як правильно зазначили суди, санкція у виді конфіскації грального обладнання є обов`язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб`єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 12 листопада 2007 року між Товариством (орендатор) та СПД ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договір №019 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого останній здав орендатору нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, для діяльності та організації проведення азартних ігор на ігрових автоматах (залу ігрових автоматів). Договір діє до 01 листопада 2008 року.

Приміщення передано відповідачу за актом від 12 листопада 2007 року й згідно з додатковою угодою від 12 листопада 2008 року №1 термін дії договору продовжено до 12 листопада 2009 року.

24 червня 2009 року Товариством видано наказ №10-З Про припинення діяльності в сфері грального бізнесу , відповідно до якого воно з 25 червня 2009 року повністю припиняє діяльність всіх залів гральних автоматів (структурних, відокремлених) на території України.

30 червня 2009 року між Товариством та СПД ОСОБА_5 підписано додаткову угоду №2 про дострокове припинення дії договору й на підставі акту від 30 червня 2009 року орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того 12 листопада 2007 року Товариством було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Альтвіжен-Україна (як орендодавцем) договір оренди грального обладнання за №13/11, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в термінове платне користування гральне обладнання - гральні автомати в кількості 9 штук для залу гральних автоматів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Балансова вартість грального обладнання становить 50000,00 грн. Дане майно належить орендодавцю на праві власності. Подальша передача в оренду заборонена. Термін оренди складає три роки.

Відповідно до опису до договору (додаток № 1) та акту від 12 листопада 2007 року ТОВ Альтвіжен-Україна передано відповідачу гральні автомати марки ALTVISION в кількості 9 штук (серійні номери АА-10269, АА-10259, АА-10246, АА-10368, АА-10220, АА-10330, АА-10360, АА-10384).

Додатковою угодою від 02 березня 2009 року №1 змінено опис гральних автоматів, що передавалися відповідачу (акт від 02 березня 2009 року) та зокрема зазначено про передачу в оренду гральних автоматів марки ALTVISION в кількості 9 штук (серійні номери АА-10290, АА-10321, АА-10391, АА-10200, АА-10301, АА-10320, АА-10201, АА-10309, АА-10370).

Тобто відповідачу за договором передавались гральні автомати інших марок та в іншій кількості, ніж було виявлено та вилучено під час перевірки.

30 червня 2009 року сторони вирішили з 30 червня 2009 року достроково припинити дію договору оренди грального обладнання, про що підписали додаткову угоду №2 та акт від 30 червня 2009 року, за змістом якого орендовані відповідачем гральні автомати (з врахуванням заміни) повернуті орендодавцю.

Наведене також підтверджується і листуванням Товариства (лист від 10 лютого 2011 року) з ТОВ Альтвіжен-Україна (лист від 25 лютого 2011 року №6).

Також листом від 07 липня 2009 року №853 Товариство повідомило Ніжинську ОДПІ про припинення діяльності на території м.Ніжина на виконання вимог законодавства й просило зняти його з обліку як платника окремих видів податків.

Водночас в своїх поясненнях від 12 березня 2010 року ОСОБА_5 (власник приміщення) зазначив, що 30 червня 2009 року відповідно до додаткової угоди №2 за згодою сторін достроково припинено дію договору оренди приміщення, яке повернуто власнику на підставі акта приймання-передачі, й надалі 01 вересня 2009 року він передав за договором оренди це приміщення в користування СПД ОСОБА_6

Отже, як встановили суди, станом на час проведення обстеження (перевірки) - 11 липня 2009 року відповідач не мав відношення ні до приміщення, в якому проводилось обстеження, ні до гральних автоматів, які були виявлені та вилучені.

При цьому й самі виявлені та вилучені під час перевірки гральні автомати (за кількістю, марками й моделями) відрізняються від тих, що були орендовані відповідачем (у т.ч. з урахуванням заміни).

В той же час позивачем не доведено, що ті гральні автомати, які були вилучені під час перевірки, перебували на балансі відповідача, орендувалися ним або були його власністю.

Разом з тим станом на дату проведення перевірки відповідачем були завершені процедури розірвання договорів оренди приміщення та гральних автоматів, а об`єкти оренди повернуті орендодавцям на підставі відповідних актів.

Відповідачем та третьою особою не надано належних та допустимих доказів, які б прямо та беззастережно свідчили, що після розірвання договору оренди приміщення відповідач без оформлення угоди чи на підставі усної домовленості фактично продовжував ним користуватись для проведення азартних ігор, як і не доведено, що ті гральні автомати, які виявлені під час перевірки, фактично використовувались відповідачем, у т.ч. на умовах оренди без оформлення договору чи на підставі усної домовленості.

Посилання ж позивача на те, що ОСОБА_1 , яка за твердженням контролюючого органу на час обстеження була адміністратором закладу та заявляла, що ОСОБА_2 має відношення до гральних автоматів, правильно не прийняті до уваги судами, оскільки пояснення ОСОБА_1 не дають підстав для висновку, що гральні автомати, наявні у закладі на час перевірки, мали відношення саме до Товариства та саме ним використовувались; крім того ОСОБА_2 у своїх поясненнях від 14 липня 2009 року заперечив будь-яке відношення до гральних автоматів, виявлених під час перевірки у вищезгаданому приміщенні.

До того ж наявними у справі доказами, наданими як позивачем (відомості з інформаційного фонду ЦБД Державного реєстру фізичних осіб), так і відповідачем (штатний розпис на дату обстеження) не підтверджується, що зазначені особи ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) перебували у трудових відносинах з Товариством (у тому числі й на підставі цивільно-правових договорів).

За наведеного та зважаючи на недоведеність позивачем тих обставин, що станом на час обстеження відповідач фактично використовував для цілей проведення гральних ігор вищезгадане приміщення та гральні автомати, які знаходились в приміщенні під час перевірки, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги за обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду