Ухвала

від 05.01.2015 по справі 225/1677/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 р.Справа № 225/1677/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Герасимової М.В.

представника відповідача Потіпака Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міського голови м. Дзержинська, Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського суду, Донецька область від 02.09.2014р. по справі № 225/1677/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Міського голови м. Дзержинська , Дзержинської міської ради Донецької області , Дзержинського міського відділу освіти

про скасування розпорядження міського голови, скасування наказу міського відділу освіти, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до міського голови м. Дзержинська (далі - перший відповідач), Дзержинської міської ради Донецької області (далі - другий відповідач), Дзержинського міського відділу освіти (далі - третій відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:

- скасувати розпорядження міського голови м. Дзержинська від 28.02.2014р. № 12л;

- скасувати Наказ Дзержинського міського відділу освіти № 63-к від 28.02.2014р.;

- поновити її в якості начальника відділу освіти Дзержинської міської ради;

- стягнути з Дзержинської міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу починаючи з 28.02.2014р. по день поновлення на роботі та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 02.09.2014р. зазначений позов задоволено частково.

Скасовано розпорядження міського голови м. Дзержинська від 28.02.2014 року № 12л "Про звільнення ОСОБА_1.".

Скасовано наказ головного спеціаліста Дзержинського міського відділу освіти від 28.02.2014 року № 63-к "Про звільнення ОСОБА_1.".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Дзержинського міського відділу освіти.

Стягнуто з Дзержинської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 28971 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 36 коп. та у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Міський голова м. Дзержинська, Дзержинська міська рада Донецької області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просять постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 02.09.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції вимог п.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі відповідачі також зазначають, що суд першої інстанції, встановивши наявність порушень з боку позивача, неправомірно не кваліфікував усі порушення як такі, що можуть бути підставою для звільнення позивача із займаної посади та не змінив формулювання причин звільнення.

Позивач подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів заслухавши, доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, позивач по справі з 27.08.2007 року за розпорядженням міського голови Дзержинської міської ради (а.с. 5, 61, 75-78), наказом Дзержинського міського відділу освіти від 27.08.2007 року № 532-к (а.с. 6, 85) була призначена на посаду начальника міського відділу освіти та за розпорядженням від 28.02.2014 року (а.с. 7-10), наказом Дзержинського міського відділу освіти від 28.02.2014 року № 63-к "Про звільнення ОСОБА_1." (а.с. 85) була звільнена за п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Позивач, вважаючи таке звільнення незаконним звернулася із даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач була звільнена із займаної посади незаконно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Відповідно до п. 22, 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнення за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. 148-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З розпорядження міського голови м. Дзержинська від 28.02.2014р. вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_1 стали виявлені в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності порушення на загальну суму 306, 090 тис грн. Також в розпорядженні зазначено, що причинами порушень Законів та постанов Кабінету Міністрів України є неякісне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, які полягають у відсутності належного контролю з виконання покладених на Дзержинський міський відділ освіти завдань.

Між тим, звільняючи ОСОБА_1 із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків за п. 1 ст. 41 КЗпП, міський голова у відповідному розпорядженні не вказав, яке саме одноразове грубе порушення трудових обов'язків вчинено позивачем.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України визначено, що особу може бути звільнено саме за одноразове порушення, а не за триваюче, зокрема неналежне керівництво роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Між тим, відповідачами не доведено допущення позивачем одноразового грубого порушення своїх трудових обов'язків. Виявлені та встановлені недоліки в роботі міського відділу освіти та підпорядкованих йому учбових і дошкільних закладах та в роботі начальника міського відділу освіти ОСОБА_1 кваліфіковані як неналежне виконання посадових обов'язків, не можуть розцінюватись як одноразове грубе порушення трудових обов'язків (а.с. 71; 72; 112-123; 124-130; 131-142; 143; 144-146; 147).

Також, згідно витягу з Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Дзержинського міського відділу освіти за період з 01.09.2011р. по 30.09.2013р., порушення виявлені в ході ревізії на момент її завершення усунуто, особи, винні у вчинених порушеннях притягнуті до відповідальності.

Таким чином, негативні наслідки порушення трудових обов'язків ОСОБА_1 на момент її звільнення були відсутні.

Крім того, згідно п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

На виконання розпорядження міського голови м. Дзержинська від 28.02.2014р. № 12л Дзержинським міським відділом освіти було прийнято наказ про звільнення ОСОБА_1

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що наказ Дзержинського міського відділу освіти № 63-к від 28.02.2014р. підписано ОСОБА_4 у зв'язку з покладенням на неї обов'язків начальника Дзержинського міського відділу освіти.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що наказ Дзержинського міського відділу освіти № 63-к від 28.02.2014р. підписано ОСОБА_4, як головним спеціалістом міського відділу освіти, а не виконуючим обов'язків начальника Дзержинського міського відділу освіти.

До посадових обов'язків головного спеціаліста Дзержинського міського відділу освіти прийняття наказів про звільнення посадових осіб відділу не входить.

Отже, наказ Дзержинського міського відділу освіти № 63-к від 28.02.2014р. підписано не уповноваженою особою.

Таким чином, розпорядження міського голови м. Дзержинська від 28.02.2014р. № 12л та прийнятий на його підставі наказ Дзержинського міського відділу освіти № 63-к від 28.02.2014р. є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на момент звільнення позивача) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Дзержинської міської ради Донецької області, колегія суддів вважає обґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з Дзержинської міської ради Донецької області 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Верховний Суд України в постанові Пленуму №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незаконне звільнення позивача не може не викликати приниження ділової репутації, честі, гідності, переживання, страждання, стрес, отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.

Також колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано з врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача прийнято рішення про стягнення на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Отже, переглянувши постанову суду першої, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міського голови м. Дзержинська, Дзержинської міської ради Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського міського суду, Донецька область від 02.09.2014р. по справі № 225/1677/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.01.2015 р.