Постанова

від 13.01.2015 по справі 826/14878/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 січня 2015 року №826/14878/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Мітмарк" додержавної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2014 №0002362201 та від 27.05.2014 №0002352201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Мітмарк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2014 №0002362201 та від 27.05.2014 №0002352201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 08.05.2014 №899/26-53-22-01-15-36971884, прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.05.2014 №0002362201 та від 27.05.2014 №0002352201.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 08.05.2014 №899/26-53-22-01-15-36971884 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 27.05.2014 №0002362201 та від 27.05.2014 №0002352201.

Адміністративну справу №826/14878/14 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Мітмарк" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Старксервіс" за період з 01.07.2013 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення приватним підприємством "Мітмарк" пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 161460,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 169958,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 08.05.2014 №899/26-53-22-01-15-36971884 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 27.05.2014 №0002352201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 242 190,00 грн. у тому числі: 161 460,00 грн. - основний платіж, 80730,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 27.05.2014 №0002362201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254937,00 грн. у тому числі: 169958,00 грн. - основний платіж, 84979,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 08.05.2014 №899/26-53-22-01-15-36971884 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між приватним підприємством "Мітмарк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Старксервіс" за договорами від 25.06.2013 №П-25/06/13-01; від 25.06.2013 №П-25/06/13-02; від 30.08.2013 №П-30/08/13-01; від 30.08.2013 №П-30/08/13-02; від 30.09.2013 №П-30/09/13-01; від 30.09.2013 №П-30/09/13-02.

З матеріалів справи вбачається, що між приватним підприємством "Мітмарк" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Старксервіс" (виконавець) укладено типові договори про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 25.06.2013 №П-25/06/13-01; від 25.06.2013 №П-25/06/13-02; від 30.08.2013 №П-30/08/13-01; від 30.08.2013 №П-30/08/13-02; від 30.09.2013 №П-30/09/13-01; від 30.09.2013 №П-30/09/13-02, відповідно до яких, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов договору, спеціальну інформацію, а замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів 25.06.2013 №П-25/06/13-01; від 25.06.2013 №П-25/06/13-02; від 30.08.2013 №П-30/08/13-01; від 30.08.2013 №П-30/08/13-02; від 30.09.2013 №П-30/09/13-01; від 30.09.2013 №П-30/09/13-02; актів здачі-прийому виконаних робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між приватним підприємством "Мітмарк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Старксервіс" вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.04.2014 №1066/26-55-22-08/38292311 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період діяльності з 01.09.2012 по 28.02.2014» та вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 у справі №761/22932/13-к по обвинуваченню ОСОБА_1 та протокол свідка ОСОБА_2

Разом з тим, договори, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Мітмарк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» не були предметом судового дослідження в кримінальній справі №761/22932/13-к, а ОСОБА_1 відносно якого і ухвалено вирок не був засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи. Жодних первинних документів по взаємовідносинам із позивачем ОСОБА_1 не підписував.

Таким чином, вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 у справі №761/22932/13-к не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених за господарськими правовідносинами між позивачем та його контрагентом, а тому зазначений вирок не може бути доказом протиправності дій позивача.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 11.10.2012 №К/9991/37708/12, від 17.12.2012 №К/9991/26113/12, від 12.02.2013 №К/9991/63242/12, від 13.02.2013 №К/9991/58356/12.

Слід зазначити, що контролюючим органом під час перевірки позивача первинні документи по взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Мітмарк» із товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» не досліджувались, дотримання податкової дисципліни не перевірялось, доказів щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача відповідачем суду не надано.

Доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

З акту державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 03.04.2014 №1066/26-55-22-08/38292311 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період діяльності з 01.09.2012 по 28.02.2014» вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» декларувало свої грошові зобов'язання в названому періоді у сумі 187 041 370,30 грн.

Інформації щодо наявності розбіжностей між сумами задекларованого податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача та його контрагента в актах контролюючих органах (наявних в матеріалах справи) не наведена.

Таким чином, за відсутності аналізу первинних документів, дотримання податкової дисципліни позивачем та його контрагентом, висновки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях, а отже є передчасними і не доведеними у встановленому порядку.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Мітмарк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Старксервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.05.2014 прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мітмарк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2014 №0002362201 та від 27.05.2014 №0002352201, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 28.10.2014 №0006452208 та від 28.10.2014 №0006462208.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.