Ухвала

від 31.05.2017 по справі 826/14878/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14878/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства Мітмарк на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Мітмарк до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Мітмарк звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2014 року №0002352201 та №0002362201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2015 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2014 року №0006452208 та №0006462208.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2015 року скасовано. В задоволенні позовних вимог ПП Мітмарк до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2016 року №К/800/23375/15 скасовано попередні судові рішення, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 січня 2016 року №К/800/23375/15 вказав наступне:

…Посилання податкового органу на пояснення фізичних осіб, отриманих органами досудового слідства в ході розслідування кримінальних справ, які одержані відповідачем з джерел інших, ніж первинні документи, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Отже, оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що директор контрагента заперечує свою участь у діяльності товариства, то перевірка та встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору, що судами дотримано не було…

…В свою чергу, колегія суддів суду касаційної інстанції критично ставиться до прийнятого до уваги судом апеляційної інстанції вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року у справі №761/22932/13-к.

При вирішені даної справи, судам потрібно врахувати, що звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень статті 72 КАС України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

Суд апеляційної інстанції послався на встановлені даним судовим рішенням обставини, відповідно до яких ОСОБА_3, який був директором TOB Старксевіс у період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року, за скеруванням ОСОБА_4 зареєстрував на своє ім'я в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу TOB Старксервіс , створену для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, без наміру займатися підприємницькою діяльністю.

З даного приводу колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що за умови достовірного встановлення факту набрання ним законної сили слід з'ясувати, чи стосується вирок обставин щодо господарських операцій контрагента з позивачем, чи свідчить він про те, що дії позивача узгоджувались з підприємством-контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод.

В свою чергу, посилання податкового органу на інформацію, що міститься в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, є необґрунтованим та не може бути доказом на спростування факту реального виконання господарської операції, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції… .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства Мітмарк з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Старксервіс за період з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення приватним підприємством Мітмарк пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 161460,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 169958,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 08.05.2014 №899/26-53-22-01-15-36971884 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) від 27.05.2014 року №0002352201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 242 190,00 грн. у тому числі: 161 460,00 грн. - основний платіж, 80730,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

2) від 27.05.2014 року №0002362201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254937,00 грн. у тому числі: 169958,00 грн. - основний платіж, 84979,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Враховуючи вищенаведене позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з вимогами п.п. 14. 1. 27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з вимогами п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.10.2 ст. 138 Податкового кодексу України, до інших витрат відносяться адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, у тому числі винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП Мітмарк (замовник) та ТОВ Старксервіс (виконавець) у період з червня 2013 року по вересень 2013 року укладено договори про надання послуг у кількості 6 штук, а саме: договір №П-25/06/13-01 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 25 червня 2013 року; договір №П-25/06/13-02 про надання маркетингових послуг від 25 червня 2013 року; договір №П-30/08/13-01 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 30 серпня 2013 року; договір №П-30/08/13-02 про надання маркетингових послуг від 30 серпня 2013 року; договір №П-30/09/13-01 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 30 вересня 2013 року; договір №П-30/09/13-02 про надання маркетингових послуг від 30 вересня 2013 року.

ТОВ Старксервіс зобов'язувалось надати позивачу спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію), консультування з питань маркетингу та проведення маркетингових досліджень, зокрема консультування комерційної діяльності, управління підприємством, консультація з питань податкового законодавства.

На виконання укладених договорів про надання послуг, сторонами були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 31 липня 2013 року №№2250, 2251, від 27 серпня 2013 року №2480, від 30 серпня 2013 року №2561, від 30 вересня 2013 року №№2882, 2883, від 31 жовтня 2013 року №№3251, 3252 на загальну суму 1 019 751,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 169 958,50 грн. та податкові накладні: від 31 липня 2013 року №№300, 301, від 27 серпня 2013 року №130, від 30 серпня 2013 року №213, від 30 вересня 2013 року №№154, 153, від 31 жовтня 2013 року №№254, 255 на загальну суму 1 019 751,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 169 958,50 грн.

В матеріалах справи наявні первинні документи по відносинам із виконавцем.

Разом з тим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

У довідці позивача вказано про підтвердження розумної мети ділової мети та економічного змісту господарських операцій, діяльність ПП Мітмарк пов'язана з виготовленням друкарських форм і наданням різноманітних поліграфічних послуг, оптовою торгівлею хімічними продуктами (зокрема друкарськими фарбами), оптової торгівлею поліграфічними матеріалами та устаткуванням; надані ТОВ Старксервіс інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги були використані у господарській діяльності підприємства з метою оптимізації управління комерційною діяльністю та управління підприємство, а також з метою пошуку нових покупців та ринків збуту власної продукції.

ПП Мітмарк надав копії технічних завдань на маркетингові дослідження Друкарські фарби в поліграфії (сучасні тенденції ринку України) , Аналіз ситуації та тенденції розвитку ринку поліграфії в Україні в перші роки після кризи , Проведення в Україні моніторингу попиту на обладнання для виготовлення гнучкої упаковки та флексографського й глибокого друку та відповідних звітів про результати вказаних маркетингових досліджень; копії завдань на виконання інформаційно-консультаційних послуг щодо консультаційного забезпечення створення виробництва й супровід його діяльності, ведення бухгалтерського обліку ,складання фінансових звітів, консультації з питань системи внутрішнього контролю, консультації з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності, консультації по створенню бізнесу у фінансовому секторі економіки й супровід його діяльності, консультування з питань застосування інформаційних технологій тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість встановлення, з наданих доказів, реальності здійснення операцій та факту використання в господарській діяльності позивача придбаних послуг.

Надані позивачем документи не дозволяють ідентифікувати участь ТОВ Старксервіс у наданні будь-яких послуг на користь ПП Мітмарк . Зокрема, встановити взаємозв'язок придбаних послуг із господарською діяльністю позивача; зокрема у справі відсутні докази щодо характеру здійснюваної господарської діяльності позивача, принципів організації роботи та наявність необхідних виробничих засобів, обладнання, кваліфікованих кадрів, для оптимізації яких замовлялись спірні послуги.

Не надано доказів, що підтвердили б зв'язок придбаних маркетингових досліджень на теми Друкарські фарби в поліграфії (сучасні тенденції ринку України) , Аналіз ситуації та тенденції розвитку ринку поліграфії в Україні в перші роки після кризи , Проведення в Україні моніторингу попиту на обладнання для виготовлення гнучкої упаковки та флексографського й глибокого друку у господарській діяльності ПП Мітмарк , у тому числі виготовлення друкарських форм, наданням поліграфічних послуг, торгівлі друкарськими фарбами, поліграфічними матеріалами та устаткуванням.

Відсутні і докази, що підтверджували б фактичне надання інформаційно-консультаційних послуг щодо консультаційного забезпечення діяльності підприємства, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансових звітів, консультацій з питань системи внутрішнього контролю, консультації з питань оподаткування, та встановити сутність і форму таких операцій.

Таким чином, реальність здійснення з ТОВ Старксервіс господарських операцій позивачем не доведено, а тому висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток підприємств є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Відповідач посилається на протокол допиту свідка ОСОБА_5 (директор TOB Старксервіс в період з 01 листопада 2012 року по 28 лютого 2014 року) та вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі №761/22932/13-к по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

Однак, такі посилання є необґрунтованими та колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Частиною першої статті 104 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Згідно статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Встановлено, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі №761/22932/13-к за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частинами першою та другою статті 205 Кримінального кодексу України, затверджено угоду про визнання винуватості та визнано винним ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

З вказаного вироку вбачається, що у липні 2012 року ОСОБА_6 вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами та запропонував ОСОБА_3 зареєструвати на ім'я останнього в органах державної влади суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Старксервіс , створене для прикриття незаконної діяльності , без наміру зайняття підприємницькою діяльністю. Протягом 2012-2013 років на рахунок ТОВ Старксервіс від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі №761/22932/13-к відносно ОСОБА_6 не стосується предмету доказування даної адміністративної справи, а тому не береться судом до уваги.

Даним вироком не встановлено господарських операцій між ТОВ Старксервіс та ПП Мітмарк .

Тим паче, встановлено, що директором ТОВ Старксервіс виступав ОСОБА_5 за підписом якого видавались первинні документи та податкові накладні, у зв'язку з чим обставини, встановлені у вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі №761/22932/13-к, не мають правового значення для оцінки взаємовідносин ПП Мітмарк з ТОВ Старксервіс .

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Позивач відображав суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Старксервіс у зв'язку з придбанням послуг.

При розгляді питання правомірності формування витрат, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача послуг, придбаних у ТОВ Старксервіс , що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту не підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог підп.192.1.1 п.192.1. ст.192, п.198.1., 198.3., 198.6. ст.198, п. 201.15. ст. 201 ПК України є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Мітмарк залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 31.05.2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.