Ухвала

від 21.01.2015 по справі 520/6326/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1491/15

Головуючий у першій інстанції Прохоров П.А.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними договорів та скасування записів про право власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2014 року,

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, який уточнила, посилаючись на те, що 12 вересня 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та нею було укладено кредитний договір № 014/79790/74/81734, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 259840,00 доларів США.

В якості забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 були укладені договори іпотеки № у-355 та № у-356, згідно яких позивач передала у іпотеку банку житловий будинок за АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0696га, кадастровий номер: 5110136900:41:022:0022 за тією ж адресою.

Зазначала, що нею у 2008 році було побудовано житловий будинок на заставній земельній ділянці. Цього ж року - 16.12.2008 року Київським районним судом м. Одеси було задоволено її позов до Одеської міської ради, та визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літера "Б" за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, позивач вказує на те, що 14.02.2012 року Інспекцією ДАБК в Одеській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта житлового будинку літера "Б" за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає що іпотекодержатель ОСОБА_4 не мав права відчужувати зазначений будинок на користь ОСОБА_5, тому просила визнати недійсними з моменту укладання договори купівлі-продажу спірного житлового будинку та земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 22.03.2014 року, свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_5, та скасувати запис права власності в Державному реєстрі речових прав на спірне майно за ОСОБА_5

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2014 року у задоволенні позовну ОСОБА_3 відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті судом в ході розгляду справи згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси №520/6326/14-ц від 02.06.2014 року.

Скасовано арешт на нерухоме майно - житловий будинок, площею 266,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_5

Скасовано арешт на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0696 га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 5110136900:41:022:0022, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_8 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12 вересня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/79790/74/81734, згідно з яким позичальник отримав кредит в розмірі 259840,00 дол. США.

В якості забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 були укладені договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № у-355, згідно якого відповідач передав банку в іпотеку житловий будинок за АДРЕСА_1 та договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № у-356, згідно якого відповідач передав банку в іпотеку земельну ділянку за АДРЕСА_1, площею 0,0696 га, кадастровий номер:5110136900:41:022:0022.

13.12.2013 року було укладено низку договорів відступлення прав вимог, а саме: договір відступлення права вимоги, укладеного 13 грудня 2013 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Комерційний банк "Стандарт"; договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного 13 грудня 2013 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 2808; договір комісії № 131213/3, укладеного 13 грудня 2013 року між ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та ТОВ "Фінансовою компанією "Дрім Фінанс"; договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного 13 грудня 2013 року між ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та ТОВ "Фінансовою компанією "Дрім Фінанс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 2813; договір відступлення права вимоги, укладеного 13 грудня 2013 року між ТОВ "Фінансовою компанією "Дрім Фінанс" та ОСОБА_4; договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного 13 грудня 2013 року між ТОВ "Фінансовою компанією "Дрім Фінанс" та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 2816.

В результаті укладення зазначених договорів ОСОБА_4 прийняв право вимоги за кредитним договором № 014/79790/74/81734 від 12.09.2007 року, став новим кредитором та набув статусу іпотекодержателя за договорами іпотеки від 12.09.2007 року, що посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстровані в реєстрі за № у-355 та №у-356.

22 березня 2014 року ОСОБА_4 було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу ОСОБА_5 нерухомого майна - житлового будинку за АДРЕСА_1 та земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0696 га, кадастровий номер:5110136900:41:022:0022 на підставі положень ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а також застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, що містились у п. 5.5.1. договорах іпотеки за ціною, визначеною, шляхом проведення незалежної експертної оцінки.

Посилання апелянта на сплив позовної давнини при укладенні договорів, на підставі яких було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу вказаного нерухомого майна ОСОБА_5, враховуючи, що у 2010 році ПАТ "Райфайзен банк Аваль" звертався до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором, а відтак, станом на 2014 рік строк позовної давнини за договором сплинув не заслуговують на увагу.

Пунктом 9.1. кредитного договору № 014/79790/74/81734 визначено, що договір діє до повного погашення кредитної заборгованості позичальником. Кредит надано строком до 12.09.2027 року (п.1.2 договору).

Отже, забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором вживались кредитором у той час, коли договір був чинним.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду у межах встановленого законодавством строку після направлення вимоги про дострокове погашення боргу ОСОБА_3

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.03.2011 року позовні вимоги банку, як первинного кредитора були задоволенні.

В подальшому, первинним кредитором ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та новим кредитором ОСОБА_4 було вжито низку заходів, направлених на реалізацію свого права на задоволення вимог за договором. В тому числі ОСОБА_4 на підставі ст. 38 Закону України "Про іпотеку", здійснено продаж земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1.

Таким чином, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" дотримано вимоги у відповідності до вимог чинного законодавства, а усі подальші дії, в тому числі відступлення права вимоги за договором, продаж вказаного нерухомого майна ОСОБА_5, являли собою комплекс заходів, направлених на забезпечення прав кредитора за договором № 014/79790/74/81734.

Доводи скарги про порушення законодавства, в тому числі шляхом надання підроблених документів, у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу майна стосовно спірного будинку, у якому зареєстрований неповнолітній ОСОБА_7, який має права щодо користування будинком є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний будинок передано в іпотеку ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" на підставі іпотечного договору від 12.09.2007 року.

Відповідно до п. 2.1.1 вказаного договору, предмет іпотеки належить на праві приватної власності ОСОБА_3, у будь-яких третіх осіб відсутні права щодо предмету іпотеки, в тому числі за договором найму, оренди тощо.

Згідно із п. 4.1.4 договору, іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб, та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб, зокрема не передавати його в оренду, найом.

Відповідно до п. 5.8 кредитного договору, ОСОБА_3 зобов'язана не допускати протягом дії договору випадків набуття дитиною права власності або користування щодо об'єкту нерухомості, який є забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за договором. Якщо протягом дії договору дитина набуває право власності або право користування щодо такого об'єкту нерухомості, позичальник зобов'язується протягом 20 календарних днів з дня настання такого факту отримати згоду органу опіки та піклування на вчинення щодо об'єкту нерухомості, як предмету іпотеки будь-яких дій, передбачених законодавством та іпотечними договорами та надати оригінал такої згоди до кредитора.

Проте матеріали справи не містять, а апелянтом не надано належних доказів законності реєстрації, права власності чи користування житловим будинком за вказаною адресою неповнолітнього ОСОБА_7

Посилання скарги на підроблення ОСОБА_4 або його представниками документів при укладенні договору купівлі-продажу вказаного будинку 22 березня 2014 року є безпідставними, оскільки апелянтом не надано жодного належного доказу (висновку експертизи, вироків суду, тощо).

Доводи скарги, щодо невідповідності вимогам законодавства повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу майна переданого в іпотеку є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, що містились у п. 5.5.1. договорів іпотеки, ОСОБА_4 направлено ОСОБА_3 повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку за адресою: АДРЕСА_1.

У даному повідомленні вказується на намір продажу предметів іпотеки на підставі договору купівлі-продажу та визначено напрямки використання коштів, отриманих від продажу, а саме фінансування додаткових витрат, пов'язаних із процесом відчуження. При цьому, ст. 38 Закону України "Про іпотеку" не передбачено обов'язку іпотекодержателя на зазначення ціни продажу у первинному повідомленні про намір та обов'язку іпотекодержателя на направлення доказів переходу права вимоги до нього, як нового кредитора, у якості додатків до первинного повідомлення про намір.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги щодо реєстрації відступлення прав вимог та повідомлення боржника про відступлення прав вимог було додержано, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та листа-вимоги про виконання зобов'язань з поштовим повідомленням про вручення боржнику, тому доводи скарги в цій частині є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 не отримувала повідомлення спростовуються матеріалами справи. Так у матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_2, підписана ОСОБА_3

Посилання скарги на те, що з 2009 року реєстрація місця проживання ОСОБА_3 змінена на АДРЕСА_1 не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.4 кредитного договору №014/79790/74/81734, ОСОБА_3 мала письмово повідомити ПАТ "Райфайзен банк Аваль" про зміну фактичної адреси проживання у 5 денний строк з такої зміни.

Такого повідомлення ОСОБА_3 на адресу банку направлено не було, та матеріали справи не містять, у матеріалах банківської справи за вказаним кредитним договором є копія паспорту позичальника в який зазначено адресу місця проживання: АДРЕСА_2.

Доводи скарги про підроблення підпису ОСОБА_3 на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення є недоведеними та спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Посилання скарги, щодо неправомірності відчуження ОСОБА_4 предмету іпотеки на користь ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не виконано зобов'язань щодо повернення коштів, отриманих за кредитним договором № 014/79790/74/81734 від 12.09.2007 року на користь нового кредитора, а тому останній мав право звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі на підставі ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Доводи апелянта про скасування свідоцтва про право власності на будинок по АДРЕСА_1 площею 266,4 кв.м., виданого реєстраційною службою ОМУЮ 30.04.2014 № 21160315 є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що після набуття права власності на об'єкти нерухомості по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 виконано реконструкцію будинку, що підтверджується декларацією про готовність об'єкту до експлуатації, яка зареєстрована інспекцією ДАБК в Одеській області 28.03.2014 за №ОД142140870437.

На підставі вказаної декларації, із дотриманням вимог законодавства, ОСОБА_5 отримано оскаржуване свідоцтво про право власності.

Апелянт стверджує, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було побудовано позивачем у 2008 році та належить йому на праві власності на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2008 року.

Вказане твердження є безпідставним, оскільки встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2014 року по справі №520/15212/14ц, заочне рішення від 16.12.2008 року було скасовано, тобто за ОСОБА_3 не зареєстровано право на жодний об'єкт нерухомості за вказаною адресою.

Посилання апелянта, як на доказ зведення ОСОБА_3 житлового будинку за вказаною адресою на декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що була зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 14212024037 від 14.02.2012 року не заслуговує на увагу, так як з матеріалів справи вбачається, що реєстрація декларації скасована наказом інспекції № 92 від 25.07.2014 року, у зв'язку з тим, що відомості внесені до декларації є недостовірними.

Доводи скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання стосовно призначення експертизи відповідності підпису позивача на повідомлення про вручення поштового відправлення є безпідставними та спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови ОСОБА_3 у задоволенні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

О.С.Комлева