Ухвала

від 20.01.2015 по справі 2а/0470/9487/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 20 січня 2015 рокусправа № 2а/0470/9487/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Уханенка С.А.                     суддів:                     Богданенка І.Ю.  Дадим Ю.М. за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю  "Торіс-Плюс" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,- в с т а н о в и в: У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зави про зміну позовних вимог просив скасувати рішення Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби №4371/10/18-315 від 17.04.2012 року про невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс” з податку на додану вартість за березень 2012 року податковою декларацією; зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області  прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс” (код ЄДРПОУ 33473413) з податку на додану вартість за березень 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 12.04.2012 р.; зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс” (код ЄДРПОУ 33473413) з податку на додану вартість за березень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс”  (код ЄДРПОУ 33473413). Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. адміністративний позов задоволено. Скасовано рішення Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №4371/10/18-315 від 17.04.2012 року про невизнання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс”  з податку на додану вартість за березень 2012 року податковою декларацією. Зобов'язано Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області  прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс” (код ЄДРПОУ 33473413) з податку на додану вартість за березень 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 12.04.2012 р. Зобов'язано Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс” (код ЄДРПОУ 33473413) з податку на додану вартість за березень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Торіс-Плюс”  (код ЄДРПОУ 33473413). Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права та не врахування норм матеріального права просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.04.2012 року позивачем було направлено поштою до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року. Відповідачем, на адресу позивача направлено лист № 4371/10/18-315 від 17.04.2012 року, в якому зазначено, про неприйняття до розгляду декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, у зв'язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ рішенням Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 27.07.2011 р. за № 1078 № 100200589 20.01.2011 року. Товариство з обмеженою відповідальністю  "Торіс-Плюс" подало первинну скаргу від 28.04.2012 року № 26 до Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення відповідача від 17.04.2012  року №4371/10/18-315, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 22.05.2012 року № 10996/10/18-619 про залишення без змін рішення МДПІ від 17.04.2012 року №4371/10/18-315 про те, що декларація з податку на додану вартість за березень 2012 року не вважається податковою, а первинної скарги ТОВ "Торіс-Плюс" від 28.04.2012 року № 26 – без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги позивача від 06.06.2012 року №36 Державною податковою службою України прийнято рішення від 27.06.2012 року №11733/6/18-8015, яким залишено без змін рішення ДПС у Дніпропетровській області від 22.05.2012 року № 10996/10/18-619, а скаргу ТОВ "Торіс-Плюс" – без задоволення. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з рішення суду, яке набрало законної сили, яким скасовано рішення податкового органу про анулювання свідоцтва позивача платника ПДВ. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до положень пунктів 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому на обліку перебуває платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. Відповідач, обґрунтовуючи підстави не прийняття наданої позивачем податкової декларації по податку на додану вартість за березень 2012 року, послався на анулювання свідоцтва позивача платника податку на додану вартість. Проте, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи судом першої інстанції постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. у справі №2а/0470/16408/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська №1078 від 27.07.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Торіс-Плюс". Рішення суду набрало законної сили та відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиційне значення у даній справі. Отже, оскільки анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, є протиправним то позивача поновлено у реєстрі платників податків на додану вартість з 27.07.2011 року . Також судом першої  інстанції встановлено, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за березень 2012 року не містить будь-яких порушень під час заповнення, декларація подана позивачем в установлені Податковим Кодексом України строки до органу державної податкової служби, в якому позивач перебуває на обліку як платник податків. Крім того, чинним законодавством податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто привласнення їй статусу "не визнана як податкова декларація", оскільки у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання поданою ним податкової декларації податковою звітністю. Також суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача відобразити показники (дані)податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, оскільки саме на підставі внесених податкових показників здійснюється податковий контроль відповідними підрозділами податкових органів. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, на втрату чинності якої посилається заявник апеляційної скарги, втратила чинність на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів N 765 від 05.12.2013 «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», який містить аналогічні положення щодо обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на підставі інтегрованих карток, які  відкриваються територіальними органами Міндоходів платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість прийняття декларації, оскільки Міністерством доходів і зборів ТОВ "Торіс-Плюс" не відновлено у Реєстрі, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити  наступне. Відповідно до абзацу 3 пункту 5.10 розділу 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом  Міністерства доходів і зборів України N 26 від 16.01.2014 (чинного на момент виникнення спірних відносин) підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Міністерства доходів і зборів України для внесення відповідних змін до Реєстру. Тобто, в даному випадку, обов'язок внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації покладено на податковий орган. Не виконання податковим органом вимог діючого законодавства не може впливати на права і обов'язки добросовісного платника податків. Щодо зобов'язання відповідача судом першої інстанції, подати у встановлений термін звіт про виконання рішення суду, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що таке право надано суду незалежно від того чи заявлялось відповідне клопотання стороною у справі чи ні. Тому, зазначення позивачем в адміністративному позові вимоги про встановлення судом строку для подання звіту не є обов'язковою умовою для встановлення такого строку. Дане питання вирішується на розсуд суду, з огляду на обставини справи. Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано та доведено усі обставини, які мають значення для вирішення справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, не допущено порушень норм матеріального та процесуального права та    ухвалено   законне і обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог. Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують, а тому підстави для її задоволення відсутні. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись  ст. ст. 198, 200, 205, 206  КАС України, суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 р. – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Головуючий:                                                            С.А. Уханенко           Суддя:                                                            І.Ю. Богданенко           Суддя:                                                            Ю.М. Дадим