Рішення

від 21.01.2015 по справі 7/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/236 21.01.15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Інфотехнологій»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про стягнення 2 321 387,84 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Герасимчук І.М. - довіреність б/н від 01.10.2014 року;

від відповідача: Турченко Д.Л. - довіреність б/н від 29.09.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 2 321 387,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води згідно умов Договору № 430023 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.02.2002 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2 321 387,840 грн. - заборгованості за поставлену теплову енергію, 23 213,89 грн. - витрат із сплати державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2007 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.04.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2007 року відкладено розгляд справи на 24.05.2007 року.

В судовому засіданні 24.05.2007 року оголошувалася перерва на 11.06.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2007 року зупинено провадження у справі № 7/148 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 6/182-А за позовом Київської міської організації Української партії "Єдність" до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення відповідача-1 від 08.02.2007 року "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" та розпоряджень відповідача-2 від 12.02.2007 року № 141, 142, 143, 144.

27.10.2014 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" надійшла заява про заміну сторони у справі - позивача її правонаступником та поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року поновити провадження у справі 7/236 та призначено розгляд на 12.11.2014 року.

В судовому засіданні 12.11.2014 року оголошувалася перерва на 25.11.2014 року.

В судовому засіданні 25.11.2014 року оголошувалася перерва на 09.12.2014 року.

В судовому засіданні 09.12.2014 року оголошувалася перерва на 10.12.2014 року.

В судовому засіданні 10.12.2014 року оголошувалася перерва на 16.12.2014 року.

В судовому засіданні 16.12.2014 року представник позивача підтримав клопотання про заміну сторони правонаступником.

В судовому засіданні 16.12.2014 року встановлено, що 28.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" (попередня назва Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" яке є правонаступником ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер") та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" укладено договір факторингу № 28/09/12, а 04.10.2012 року Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (фактор) укладено договір факторингу №04/10/12, згідно з якими право вимоги, серед іншого, за зобов'язанням, що виникло за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.1998 року №0450228, укладеного між позивачем та відповідачем, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій" (новий позивач).

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку про заміну позивача у справі його правонаступником, а саме: з Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (01054, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 22, код ЄДРПОУ 32531966).

В судовому засіданні 16.12.2014 року оголошено перерву до 20.01.2015 року.

20.01.2015 року через канцелярію суду представник відповідача подав письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 20.01.2015 року оголошено перерву до 21.01.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2015 року позовні вимоги підтримав в частині стягнення 963 019,44 грн., зазначив що іншу частину боргу було сплачено відповідачем.

В судовому засіданні 21.01.2015 року представник відповідача позовні вимоги про стягнення 963 019,44 грн. визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002 року між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан ПАуер» (перейменовано в Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль", що в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Екостандарт", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій"; далі по тексту - енергопостачальна організація, позивач) та Комунальним підприємством Дарницького району м. Києва «Управління житлового господарства» (перейменовано в Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, далі по тексту - відповідач, покупець) укладено Договір №430023 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1 Договору) енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність Покупцю «товар» - теплову енергію у вигляді гарячої водив період з 01.01.2002 року по 01.01.2003 року.

Згідно з п. 1.2. Договору Покупець зобов'язується прийняти «товар» та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору всі розрахунки по цьому «Договору» виконуються на підставі рахунків, які «Покупець» отримує від «Енергопостачальної організації», виключно у грошовій формі (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.97 р. № 487) за винятком випадків, передбачених чинним Законодавством України.

Згідно з п. 6.4. Договору «Покупець» щомісяця з 12 по 14 число отримує в «Енергопостачальній організації» оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту «Покупець» повертає в «Енергопостачальну організацію» не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.5. Договору «Покупець» самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Даний договір укладений на термін з 01.01.2002 року до 01.01.2003 року і вважається продовженим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо Покупець до 1 серпня поточного року узгодить з Енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період. В частині розрахунків дія Договору триває до повного їх завершення (п. 10.1. Договору).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору у встановленому законом чи договором порядку.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії, відповідно до умов Договору, у останнього за період з листопада 2006 року по лютий 2009 року (спірний період) перед позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Інфотехнологій», як процесуальний правонаступник позивача) виникла заборгованість зі сплати вартості спожитої теплової енергію у розмірі 963 019,44 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 963 019,44 грн. підтверджується підписаним 16.01.2015 року між сторонами Актом звіряння сум коштів, що надійшли в рахунок погашення заборгованості за т/е по справі №7/236, на підтвердження іншого суд не надано жодних доказів.

Суд зазначає, що предметом даного спору є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 963 019,44 грн. за період з листопада 2006 року по лютий 2009 року , заяв про уточнення (збільшення) періоду за який обчислюється заборгованість і суми заборгованості суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з листопада 2006 року по лютий 2009 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги про стягнення 963 019,44 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 963 019,44 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЯБІНСЬКА, будинок 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» (01054, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 22, код ЄДРПОУ 32531966) 963 019 (дев'ятсот шістдесят три тисячі дев'ятнадцять) грн. 44 коп. - заборгованості за поставлену теплову енергію , 23 213 (двадцять три тисячі двісті тринадцять) грн. 89 коп. - витрат із сплати державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.01.2015 року.