Постанова

від 20.01.2015 по справі 2а-11839/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2015 року 08:45 № 2а-11839/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (відповідач-1) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (відповідач-2) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта» (надалі - позивач або ТОВ «ТФГ-Дельта») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі - відповідач-1 або ДПІ у Печерському районі м. Києва) та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві (надалі - відповідач-2 або ГУ ДКУ у м. Києві) з наступними позовними вимогами: 1) визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.20.2008р. № 0008562303/0; 2) стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКУ у м. Києві на користь ТОВ «ТФГ-Дельта» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 154 823,00 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок ТОВ «ТФГ-Дельта»; 3) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного судового рішення у справі, що набрало законної сили, надати ГУ ДКУ у м. Києві висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість, поданими ТОВ «ТФГ-Дельта», в загальній сумі 176 893,00 грн.; 4) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва після повного перерахунку ГУ ДКУ у м. Києві на рахунок ТОВ «ТФГ-Дельта» коштів з бюджету у вищезазначеному розмірі в особовому рахунку цього платника податку нарахувати відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день її погашення; 5) зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомити ТОВ «ТФГ-Дельта» про належні йому суми відсотків за бюджетною заборгованістю у формі, наведеній в додатку 5 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», який затверджений спільним Наказом ДПА України та ГУ Держказначейства України від 02.07.1997 № 209/72 (в редакції наказу від 21.05.2001 № 200/86).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2010р. у справі № 2а-11839/09/2670 в задоволенні позову ТОВ «ТФГ-Дельта» відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011р. у справі № 2а-11839/09/2670 апеляційну скаргу ТОВ «ТФГ-Дельта» було задоволено частково та скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2010р. в частині відмови у задоволенні вимог позивача щодо зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного судового рішення у цій справі, що набрало законної сили, надати ГУ ДКУ у м. Києві висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, і поданих ТОВ «ТФГ-Дельта» на загальну суму 176 893 грн. Провадження у справі в цій частині вирішено закрити, а в інший частині постанову суду першої інстанції від 09.08.2010р. - залишити без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014р. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011р. та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2010р. скасовано, а справу № 2а-11839/09/2670 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 227 КАС України).

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд, виходив з того, що судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи були зроблені помилкові висновки про правомірність проведення 30.10.2008р. ДПІ у Печерському районі м. Києва позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТФГ-Дельта» з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню за періоди вересень-грудень 2006 року та квітень 2008 року, та щодо обґрунтованості висновків акта перевірки від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157 в частині зменшення позивачеві бюджетного відшкодування за вказані періоди. Також, в тексті своєї ухвали від 06 листопада 2014 року Вищий адміністративний суд України вказав на необхідність дослідження під час нового розгляду справи № 2а-11839/09/2670 з метою всебічного та об'єктивного розгляду цієї справи обставин щодо проведення документальної невиїзної перевірки (камеральної) заявлених у декларації за квітень 2008 року даних, як вимагає пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, та розгляду по суті позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість та процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, по суті, встановивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в цій частині (зокрема: період, за який позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ, суму такого відшкодування, підстави, з яких податковий орган не здійснив бюджетне відшкодування, дотримання платником податків порядку визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначеного у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а також, в залежності від періоду, в якому виникла бюджетна заборгованість, встановити правові підстави для нарахування процентів на таку заборгованість, а також дослідити правильність їх обчислення).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року справу № 2а-11839/09/2670 прийнято до провадження суддею Скочок Т.О., та призначений її судовий розгляд.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ТОВ «ТФГ-Дельта» в порядку, встановленому Законом України «Про податок на додану вартість», були заявлені до відшкодування з державного бюджету на розрахунковий рахунок підприємства у банку суми податку на додану вартість за звітні податкові періоди вересень 2006 року в сумі 93 235,00 грн., за жовтень 2006 року - 42 562,00 грн., за листопад 2006 року - 15 293,00 грн., за грудень 2006 року - 3 733,00 грн. і за квітень 2008 року - 22 070,00 грн. шляхом подання до податкового органу належним чином складеної податкової звітності. Достовірність та правильність формування вказаних сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, підтверджується наявними у позивача первинними та розрахунковими документи, а сплата відповідних сум податку на додану вартість до державного бюджету відповідачем не заперечується. Протягом встановленого законодавцем строку (пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону) камеральні перевірки заявлених позивачем даних у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказані періоди податковим органом не здійснювалися. Лише трохи згодом в 2007 році працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на розрахунковий рахунок за вересень-грудень 2006 року, за результатами яких складені довідки від 29.01.2007р. № 188/23-8, від 26.02.2007р. № 530/23-9/21641157, від 17.05.2007р. № 1474/23-8 та підтвердженні суми бюджетного відшкодування. Однак, в подальшому відповідач в порушення вимог норм пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» свій обов'язок з надання у п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягає відшкодуванню з бюджету за відповідні періоди, не виконав, та відповідно позбавив ТОВ «ТФГ-Дельта» права на своєчасне отримання сум бюджетного відшкодування. Що ж до посилань податкового органу на податкове повідомлення-рішення від 31.10.2008р. № 0008562303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ за періоди вересень-грудень 2006 року та квітень 2008 року, то, по-перше, таке податкове повідомлення-рішення на адресу Товариства взагалі не надсилалося, по-друге, воно прийняте на підставі акта від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157, оформленого за результатами незаконно призначеної та проведеної документальної виїзної позапланової перевірки. Більш того, висновки даного акта перевірки зводилися лише до того, що товариство відсутнє за юридичною (фактичною) адресою та в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» не надало первинних документів до перевірки (які натомість попередньо вже були предметами виїзних позапланових перевірок в 2007 році), а тому, як наслідок, у відповідача відсутні правові підстави для відмови у підтвердженні ТОВ «ТФГ-Дельта» сум бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні 24.11.2014р. відповідача-1 «Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва» замінено на належного - «Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві» (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), а відповідача-2 «Головне управління Державного казначейства України у м. Києві» - «Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві».

У вказане судове засідання з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14.05.2010р.).

Представник відповідача-1 заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні. Крім того, в даному судовому засіданні у справі відповідач-1 надав суду письмові пояснення, де вказував на відсутність правових підстав для отримання бюджетного відшкодування з державного бюджету сум ПДВ, оскільки за висновками акта перевірки від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157 достовірність та правомірність формування таких сум підприємством документально підтверджена не була. На підставі цього акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2008р. № 0008562303/0, яким зменшено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за періоди вересень-грудень 2006 року та квітень 2008 року.

Відповідач-2 у призначені на 24.11.2014р. та 08.12.2014р. судові засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 КАС України підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Про причини неявки у судові засідання відповідач-2 суду не повідомляв, клопотань чи заяв про розгляд справи без участі його представника або про відкладення судового засідання не заявляв.

З огляду на вищевикладене, суд у судовому засіданні 08.12.2014р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача-2 та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що в жовтні - грудні 2006 року, січні 2007 року та в травні 2008 року ТОВ «ТФГ-Дельта» подало до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди вересень 2006 року (вх. 314251 від 19.10.2006р.), жовтень 2006 року (вх. № 367825 від 16.11.2006р.), листопад 2006 року (вх. № 404700 від 20.12.2006р.), грудень 2006 року (вх. № 452156 від 19.01.2007р.) і квітень 2008 року (вх. № 171912 від 15.05.2008р.) та разом з ними розрахунки сум бюджетного відшкодування і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за аналогічні звітні періоди, де, зокрема, вказало суми податку 93 235,00 грн., 42 562,00 грн., 15 293,00 грн., 3733,00 грн. і 22070,00 грн. до бюджетного відшкодування, шляхом перерахування зазначених сум коштів на свій рахунок у банку.

29 січня, 26 лютого та 17 травня 2007 року працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» були проведені виїзні позапланові документальні перевірки з питань достовірності нарахування ТОВ «ТФГ-Дельта» сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень, листопад і грудень 2006 року, за результатами яких складені довідки від 29.01.2007р. № 188/23-8, від 26.02.2007р. № 530/23-9/21641157 та від 17.05.2007р. № 1471/23-8 (вказані фактичні обставини відповідачем-1 не заперечуються). За висновками цих довідок бюджетному відшкодуванню підлягали зазначені вище задекларовані позивачем суми ПДВ в повному обсязі, та порушень в порядку оформлення податкової звітності за перевіряємі періоди не виявлено. Одночасно, були зроблені посилання на те, що висновки про достовірність заявлених Товариством до бюджетного відшкодування сум ПДВ будуть зроблені після проведення заходів, передбачених п. 4.3 - 4.6 Наказу ДПА України від 18.08.2005р. № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» по ланцюгу. При цьому, зі змісту таких довідок відповідача-1 вбачається, що в ході проведення виїзних позапланових перевірок перевіряючими здійснювалося дослідження податкової звітності (в т.ч. реєстрів виданих та отриманих податкових накладних) та первинних документів (переліки наведені п. 2.9 даних Довідок), наданих позивачем по господарських операціях, що стали підставою для декларування сум бюджетного відшкодування, та в цілому з'ясовувався характер та учасники таких операцій.

Згодом, в жовтні 2008 року, працівником ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та на підставі наказу від 21.10.2008 р. № 641 і направлення на перевірку від 21.10.2008р. № 918/23-3 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування ТОВ «ТФГ-Дельта» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень, листопад і грудень 2006 року, квітень 2008 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди з 01.08.2006р. по 30.11.2006р. та з 01.02.2008р. по 31.03.2008р., за результатами якої складений Акт від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157 (далі - Акт перевірки).

В тексті даного акта перевірки зазначено, що направлення на перевірку і копія наказу від 21.10.2008 р. № 641 не вручалися під розписку уповноваженим посадовим особам ТОВ «ТФГ Дельта», оскільки за даними податкової інспекції дане підприємство за юридичною (фактичною) адресою не знаходилося, що підтверджується актами перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 15.10.2008 р. та від 20.10.2008р. (копії цих актів наявні в матеріалах справи).

Однак, копії та/або оригінали згаданих вище наказу від 21.10.2008 р. № 641 і направлення на перевірку від 21.10.2008р. № 918/23-3 відповідач суду не пред'явив, та пояснень з питання причин відсутності таких документів - не надав.

Також, зі змісту акта від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157 вбачається, що у зв'язку з відсутністю ТОВ «ТФГ Дельта» за юридичною (фактичною) адресою та ненаданням жодних первинних документів на підтвердження даних, задекларованих у податкових деклараціях за перевіряємі звітні періоди, перевіряючий прийшов до висновку про порушення позивачем норм пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.3.1 і пп. 7.3.6 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97 та, як наслідок, про відсутність у нього правових підстав на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумах 93 235,00 грн., 42 562,00 грн., 15 293,00 грн., 3 733,00 грн. і 22 070,00 грн., сформованого в вересні-грудні 2006 року та квітні 2008 року, шляхом повернення коштів на рахунок платника податку у банку.

При цьому, в тексті даного акта перевірки відсутні посилання на вжиття податковим органів заходів по направленню на адреси позивача та його основних контрагентів-постачальників (покупців) (дефектів в правовому статусі останніх згідно текстів довідки та акта перевірки виявлено не було) письмових запитів з проханням надати документально підтверджену інформацію по суті тих чи інших господарських операцій.

Жодних документальних доказів на підтвердження факту направлення на адресу платника податків примірника акта перевірки відповідач суду не пред'явив.

31 жовтня 2008 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акта перевірки від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0008562303/0 (форми «В1»), яким ТОВ «ТФГ-Дельта» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за вересень-грудень 2006 року і квітень 2008 року всього на 176 893,00 грн.

Відповідно до письмових пояснень відповідача від 24.11.2014р. та усних пояснень представника відповідача, наданих у судових засіданнях у даній справі, дане податкове повідомлення-рішення від 31.10.2008р. № 0008562303/0 адресоване платнику податків на адресу місцезнаходження - м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9а, - а фактично на вказану адресу ТОВ «ТФГ-Дельта» за допомогою пошти не надсилалося та під розписку уповноваженим представникам підприємства не вручалось, оскільки за даними актів від 15.10.2008 р. та від 20.10.2008р. про незнаходження підприємства за юридичною та фактичною адресою підприємство за адресами (м. Київ, вул. Кіквідзе, 26 та вул. Анрі Баврбюса, 9-А) не знаходилося.

У зв'язку з цим, за фактами невручення цього податкового повідомлення-рішення та розміщення його на дошку оголошень був складений акт від 31.10.2008р. № 954/23-03/21641157. При цьому, в ході огляду наявної в матеріалах справи копії спірного податкового повідомлення-рішення від 31.10.2008р. № 0008562303/0 судом не виявлено в останньому жодних відміток про дату розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні норми п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року) (далі - Закон № 168/97-ВР), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Нормою п. 1.3 ст. 1 цього Закону визначено, що платник податку на додану вартість визначається як особа, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Об'єктом оподаткування зазначеним податком є операції платників податків, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, та з поставки (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту) згідно з положеннями глав 31 - 32 Митного кодексу України за кошти або інші види компенсацій (винагороди). До останніх з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюються поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів, а також міжнародних відправлень у випадках, визначених підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього Закон (пп. 3.1.1 і 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР).

Ставки податку встановлені статтею 6 цього Закону.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Так, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби, а саме - Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, вбачається, що Законом № 168/97-ВР визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 зазначено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами. Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, за визначенням п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР «бюджетне відшкодування» - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно положень пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З контексту вищенаведених норм Закону вбачається, що визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг) (аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.12.2014р. за № К/9991/76067/11).

Виходячи зі змісту пп. 7.7.1 і пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам. Тобто, факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

У відповідності до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Після отримання відповідного висновку податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів (пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР).

Виходячи із системного аналізу пп. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 цього Закону (аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.12.2014р. за № К/800/51690/13).

При цьому, нормами пп. 7.7.7 і пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З наявних матеріалів справи вбачається, що також не заперечується відповідачем-1, що протягом 2006 року та 1-го кварталу 2008 року ТОВ «ТФГ-Дельта» здійснювала діяльність з придбання та реалізації промислових товарів, офісної техніки та комп'ютерного устаткування, що в цілому відповідало зареєстрованим видам господарської діяльності підприємства за КВЕД: 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 52.48.1 Роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням, 51.84.0 Оптова торгівля офісною технікою і обладнанням.

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи копій протоколу зборів учасників Товариства від 20.07.2007р. № 8, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 257962 від 30.07.2007р., свідоцтва про державну реєстрацію платника ПДВ № 100060634 від 22.08.2007р., довідки з органу статистики від 02.08.2007р. відносно ТОВ «ТФГ-Дельта», договорів оренди частини нежилого приміщення від 27.07.2007р., від 28.07.2008р. і від 28.07.2009р., укладених між ОСОБА_1 (Орендодавцем) і ТОВ «ТФГ-Дельта» (Орендарем), та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «ТФГ-Дельта» станом на 23.09.2009р. і 19.01.2010р., адресою місцезнаходження позивача значиться - м. Київ, вул. Кіквідзе, 26.

Згідно письмових пояснень позивача, поданих 24.11.2014р. в судовому засіданні у справі, та документально підтверджених письмових поясненнях від 04.12.2014р., що наявні в матеріалах даної справи, безпосередньо формування сум податку на додану вартість заявлених до бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2006 року і квітень 2008 року, відбувалося наступним чином:

- сума ПДВ в розмірі 93 235,00 грн., заявлена до бюджетного відшкодування в податковій декларації за вересень 2006 року, утворилася із суми залишку від'ємного значення ПДВ, яке виникло в серпні 2006 року. В свою чергу від'ємне значення ПДВ в серпні 2006 року виникло за рахунок різниці між задекларованими податковими зобов'язаннями в сумі 37 969,92 грн. та податковим кредитом у сумі 131 205,12 грн.

Податкові зобов'язання в серпні 2006 року позивачем сформовано за рахунок реалізації товару контрагенту ТОВ «Бюро Альянс», ідентифікаційний код 21522702 (сума операції 189 849,60 грн., крім того ПДВ 37 969,92 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями податкової накладна від 31.08.2006р. № 19, рахунку-фактури від 23.08.2006р. № СФ-4, довіреності ТОВ «Бюро Альянс» від 31.08.2008р. на отримання ТМЦ

Податковий кредит в серпні 2006 позивачем сформований в сумі 131 205,12 грн. (90 376,68+22 824,38+17 847,10+156,96) за рахунок операцій з придбання товарів (регістраторів мовлення, капців) та супутніх послуг (проведення експертизи) у наступних контрагентів: 1) ЗАТ «Концерн Алекс», ідентифікаційний код (сума операції 451 883,40 грн. крім того ПДВ 90376,68 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної від 01.08.2006р. № 63, податкової накладної від 01.08.2006р. № 85, платіжних доручень від 03.08.2006р. № 1620, від 16.08.2006р. № 1710, від 23.08.2006р. № 1750, від 28.08.2006р. № 1761, банківських виписок за 03.08.2006р., 17.08.2006р., 22.08.2006р., 28.08.2006р., 29.08.2006р.; 2) нерезидента Alex Communications International LLC (США), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями вантажної митної декларації № 429472 від 30.08.2006р. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 22 824,38 грн.), вантажної митної декларації № 429529 від 31.08.2006р. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 17 847,10 грн.), платіжних доручень від 21.08.2006р. № 1723 і від 29.08.2006р. № 1765 та банківських виписок за 21.08.2006р. та 30.08.2006р.; 3) Київського НДІ судових експертиз, ідентифікаційний код 02883096 (сума операції 784,80 грн., крім того ПДВ 156,96 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями податкової накладної від 19.08.2006р. № 26330, платіжного доручення від 18.08.2006р. № 1717 і банківської виписки за 19.08.2006р.;

- сума ПДВ в розмірі 42 562,00 грн., заявлена до бюджетного відшкодування в податковій декларації за жовтень 2006 року, утворилася із суми залишку від'ємного значення ПДВ, яке виникло у вересні 2006 року. В свою чергу від'ємне значення ПДВ у вересні 2006 року виникло за рахунок різниці між задекларованими податковими зобов'язаннями в сумі 57 650,88 грн. та податковим кредитом у сумі 106 009,30 грн.

Податкові зобов'язання у вересні 2006 року на суму 57650,88 грн.(17 188,08+40 462,80) позивачем сформовано за рахунок реалізації товарів контрагенту ТОВ «Бюро Альянс», ідентифікаційний код 21522702 (загальна сума операцій 288 254,40 грн., крім того ПДВ 57 650,88 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної від 26.09.2006р. № 14, податкової накладної від 26.09.2006р. № 20, рахунку-фактури від 15.09.2006р. № СФ-5 - на суму 103 128,48 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 188,08 грн.), видаткової накладної від 27.09.2006р. № 15, податкової накладної від 27.09.2006р. № 21, рахунку-фактури від 26.09.2006р. № СФ-6 - на суму 242 776,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 40 462,80 грн.), довіреності ТОВ «Бюро Альянс» від 26.09.2006р. на отримання ТМЦ.

Податковий кредит за вересень 2006 в розмірі 106 009,30 грн. (24 104,26+60 915,12+20 797,92+192,00) був сформований позивачем за рахунок операцій з придбання товарів (капці, джемпери) та супутніх послуг (надання послуг з організації митного догляду, перебувся авто в зоні митного контролю) у наступних контрагентів: 1) нерезидента Alex Communications International LLC (США), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями вантажної митної декларації № 429699 від 06.09.2006р. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 24 104,26 грн.), вантажної митної декларації № 431855 від 12.09.2006р. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 60 915,12 грн.), вантажної митної декларації № 420219 від 25.09.2006р. на суму 99262,80 грн. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 20 797,92 грн.), платіжного доручення від 08.09.2006р. № 1804, касових документів та банківських виписок і квитанцій за 11.09.2006р., 12.09.2006р. і 14.09.2006р. про сплату митних платежів (згідно письмових пояснень позивача від 04.12.2014р. залишок попередньої оплати митних платежів станом на 01.09.2006р. складав 117 573,32 грн.); 2) ДП «Київський консалтинговий центр», ідентифікаційний код 31720407 (загальна сума операцій становить 960,00 грн., крім того ПДВ 192,00 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями податкової накладної від 06.09.2006р. № 158, від 08.09.2006р. № 186, від 14.09.2006р. № 225, рахунків-фактур від 07.09.2006р. № СФ-0000164 і від 12.09.2006р. № СФ-0000210, платіжних доручень від 06.09.2006р. № 1797, № 1799 і від 07.09.2006р. № 1801 та банківських виписок за 07.09.2006р., 08.09.2006р. і 14.09.2006р.;

- сума ПДВ в розмірі 15 239,00 грн., заявлена до бюджетного відшкодування в податковій декларації за листопад 2006 року, утворилася із сум залишків від'ємного значення ПДВ, які виникли у наступних періодах:

1) у квітні 2006 року в сумі 1 496,00 грн. (що виникло за рахунок різниці між сумами податкових зобов'язань в розмірі 25 472,00 грн. і податкового кредиту - 26 968,00 грн.).

Податкові зобов'язання (16 885,29+10 082,80) були сформовані позивачем по операціях з реалізації товарів (тюнерів антенних, комплектів конвекторів, капців та ін.) контрагентам-покупцям ТОВ «Бюро Альянс» і ТОВ «Стефіторг ЛТД». На підтвердження чого позивач надав суду копії податкових накладних від 19.04.2006р. № 13 і від 18.04.2006р. № 12, реєстру виданих податкових накладних за квітень 2006 року.

Податковий кредит (16 885,29+10 082,80) був сформований позивачем за рахунок операцій з придбання товарів (взуття, сумок, тюнерів антенних, комплектів конвекторів) у контрагентів-постачальників Alex Communications International LLC (США) і ТОВ «Бюро Альянс». На підтвердження чого позивач надав суду копії вантажної митної декларації № 425572 від 13.04.2006р., податкової накладної від 17.04.2006р. № 17;

2) у травні 2006 року - 3 356,00 грн. (що виникло за рахунок різниці між сумами податкових зобов'язань в розмірі 55 771,00 грн. і податкового кредиту - 59 127,00 грн.).

Податкові зобов'язання (39 852,00+15 919,20) були сформовані позивачем по операціях з реалізації товарів (капців в асортименті) контрагенту-покупцю ТОВ «Бюро Альянс». На підтвердження чого позивач надав суду копії податкових накладних від 22.05.2006р. № 14 і від 26.05.2006р. № 15, реєстру виданих податкових накладних за травень 2006 року.

Податковий кредит був сформований позивачем за рахунок операцій з придбання товарів (взуття, сумок, тюнерів антенних, комплектів конвекторів) у контрагентів-постачальників Alex Communications International LLC (США) і ТОВ «Бюро Альянс». На підтвердження чого позивач надав суду копії вантажної митної декларації № 426162 від 11.05.2006р., № 426219 від 15.05.2006р. і № 426325 від 17.05.2006р., платіжних доручень і банківських щодо сплати митних платежів;

3) в червні 2006 року - 1 606,00 грн. (що виникло за рахунок різниці між сумами податкових зобов'язань в розмірі 19 859,00 грн. і податкового кредиту - 21 465,00 грн.).

Податкові зобов'язання (1 222,00+18 363,00) були сформовані позивачем по операціях з реалізації товарів (радіостанцій і ретрансляторів, приймачів, капців в асортименті) контрагентам-покупцям ТОВ «Укрспецтранк» і ТОВ «Бюро Альянс». На підтвердження чого позивач надав суду копії податкових накладних від 01.06.2006р. № 16 і від 19.06.2006р. № 17, реєстру виданих податкових накладних за червень 2006 року. Податковий кредит (1 200,00+20 264,64) був сформований позивачем за рахунок операцій з придбання товарів (радіостанцій і ретрансляторів, приймачів, капців) у контрагентів-постачальників ТОВ «Бюро Альянс» та Alex Communications International LLC (США). На підтвердження чого позивач надав суду копії податкової накладної від 01.06.2006р. № 24, вантажної митної декларації № 427341 від 15.06.2006р., платіжних доручень і банківських виписок щодо сплати митних платежів;

4) у липні 2006 року - 1 802,00 грн. (що виникло за рахунок різниці між сумами податкових зобов'язань в розмірі 22 216,00 грн. і податкового кредиту - 24 018,00 грн.).

Податкові зобов'язання були сформовані позивачем по операціях з реалізації товарів (капців в асортименті) контрагенту-покупцю ТОВ «Бюро Альянс». На підтвердження чого позивач надав суду копію податкової накладної від 27.07.2006р. № 18, реєстру виданих податкових накладних за липень 2006 року.

Податковий кредит був сформований позивачем за рахунок операцій з придбання товарів (капців) у контрагента-постачальника Alex Communications International LLC (США). На підтвердження чого позивач надав суду копії вантажної митної декларації № 427536 від 26.07.2006р., платіжного доручення і банківської виписки щодо сплати митних платежів;

5) у вересні 2006 року - 5 796,00 грн.;

6) в жовтні 2006 року - 1 237,00 грн. (що виникло за рахунок різниці між сумами податкових зобов'язань в розмірі 17 000,00 грн. і податкового кредиту - 18 237,00 грн.).

Податкові зобов'язання були сформовані позивачем по операціях з реалізації товарів (капців в асортименті) контрагенту-покупцю ТОВ «Бюро Альянс». На підтвердження чого позивач надав суду копію рахунку-фактури від 12.10.2006р. № СФ-7, видаткової накладної від 16.10.2006р. № 16, податкової накладної від 16.10.2006р. № 22, довіреності ТОВ «Бюро Альянс» від 16.10.2006р. на отримання ТМЦ, реєстру виданих податкових накладних за жовтень 2006 року.

Податковий кредит за жовтень 2006 року в розмірі (128,00+17 776,00+332,66) був сформований позивачем за рахунок операцій з придбання товарів (капці) та супутніх послуг (надання послуг з організації митного догляду, експедиційних і брокерських послуг) у наступних контрагентів: 1) нерезидента Alex Communications International LLC (США), що засвідчується наявними в матеріалах справи копією вантажної митної декларації № 420749 від 12.10.2006р., платіжним дорученням і банківської виписки; 2) ДП «Київський консалтинговий центр», ідентифікаційний код 31720407 (загальна сума операцій становить 640,00 грн., крім того ПДВ 128,00 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних від 02.10.2006р. № 381 та від 27.10.2006р. № 593, рахунків-фактур від 26.10.2006р. № СФ-0000562 і від 29.09.2006р. № СФ-0000349, платіжних доручень від 26.10.2006р. № 2094 і від 02.10.2006р. № 1963 та банківських виписок за 27.10.2006р. і 02.10.2006р.; 3) ДП «Кюне і Нагель», ідентифікаційний код 24596990, що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями податкової накладної від 18.10.2006р. № 11640, інвойсів, платіжного доручення від 19.10.2006р. № 2065 та банківської виписки за 20.10.2006р.;

- сума ПДВ в розмірі 3 733,00 грн., заявлена до бюджетного відшкодування в податковій декларації за грудень 2006 року, утворилася із суми залишку від'ємного значення ПДВ, яке виникло в листопаді 2006 року. В свою чергу від'ємне значення ПДВ в серпні 2006 року виникло за рахунок різниці між задекларованими податковими зобов'язаннями в сумі 50 895,60 грн. та податковим кредитом у сумі 54 629,22 грн.

Податкові зобов'язання у листопаді 2006 року на суму 50 895,60 грн. (35 026,00+15 869,60) були сформовані позивачем за рахунок реалізації товарів контрагенту ТОВ «Бюро Альянс», ідентифікаційний код 21522702 (загальна сума операцій 254 478,00 грн., крім того ПДВ 50 895,60 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної від 23.11.2006р. № 17, податкової накладної від 23.11.2006р. № 23, рахунку-фактури від 23.11.2006р. № СФ-9 - на суму 210 156,00 грн. (в т.ч. ПДВ 35 026,00 грн.), видаткової накладної від 24.11.2006р. № 18, податкової накладної від 24.11.2006р. № 24, рахунку-фактури від 22.11.2006р. № СФ-8 - на суму 95 217,60 грн. (в т.ч. ПДВ 15 869,60 грн.), довіреності ТОВ «Бюро Альянс» від 23.11.2006р. на отримання ТМЦ.

Податковий кредит за листопад 2006 в розмірі 54 629,22 грн. (15 109,60+16 993,86+22 397,76+64,00+64,00) був сформований позивачем за рахунок операцій з придбання товарів (капці) та супутніх послуг (надання послуг з організації митного догляду) у наступних контрагентів: 1) нерезидента Alex Communications International LLC (США), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями вантажної митної декларації № 421550 від 08.11.2006р. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 15 109,60 грн.), вантажної митної декларації № 422009 від 22.11.2006р. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 16 993,86 грн.), вантажної митної декларації № 422021 від 23.11.2006р. (сума сплаченого ПДВ митним органам становить 22 397,76 грн.), платіжних доручень від 13.11.2006р. № 2197, від 14.11.2006р. № 2205, та банківських виписок за 13.11.2006р., 15.11.2006р.; 2) ДП «Київський консалтинговий центр», ідентифікаційний код 31720407 (загальна сума операцій становить 640,00 грн., крім того ПДВ 128,00 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних від 10.11.2006р. № 714 та від 15.11.2006р. № 766, рахунків-фактур від 08.11.2006р. № СФ-0000668 і від 14.11.2006р. № СФ-0000723, платіжних доручень від 09.11.2006р. № 2160 і від 14.11.2006р. № 2204 та банківських виписок за 10.11.2006р. і 15.11.2006р.;

- сума ПДВ в розмірі 22 070,00 грн., заявлена до бюджетного відшкодування в податковій декларації за квітень 2008 року, утворилася із сум залишків від'ємних значень ПДВ, які виникли частково у лютому 2008 року в сумі 6 817,00 грн. і в березні 2008 р. - 15 253,00 грн.

В свою чергу, від'ємне значення ПДВ у лютому 2008 року в розмірі 6 817,00 грн. виникло за рахунок різниці між задекларованими податковими зобов'язаннями в сумі 52 093,60 грн. та податковим кредитом у сумі 58 910,56 грн.

Розмір податкових зобов'язань в сумі 52093,60 грн. сформувався за рахунок реалізації товарів (капці в асортименті, секції несамохідних понтонів) наступним контрагентам-покупцям: 1) ВАТ «Гідромеханізація», ідентифікаційний код 01416398 (сума операції 202 500,00 грн., крім того ПДВ 40 500,00 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної від 27.02.2008р., податкової накладної від 22.02.0008р. № 2, рахунку на оплату віл 20.02.0008р. № 173, реєстру виданих податкових накладних ТОВ «ТФГ-Дельта» за лютий 2008 року, довіреності ВАТ «Гідромеханізація» від 27.02.2008р. на отримання ТМЦ; 2) ТОВ «Бюро Альянс», ідентифікаційний код 21522702 (сума операції 57 968,00 грн., крім того ПДВ 11 593,60 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної від 13.02.2008р. № 1, податкової накладної від 13.02.2008р. № 1, рахунку-фактури від 13.02.2008р. № 1, реєстру виданих податкових накладних ТОВ «ТФГ-Дельта» за лютий 2008 року, довіреності ТОВ «Бюро Альянс» від 13.02.2008р. на отримання ТМЦ

Розмір податкового кредиту в сумі 58 910,56 грн. сформувався за рахунок придбання товарів (в т.ч. імпорту) та послуг з митного оформлення від наступних контрагентів: 1) нерезидента Alex Communications International LLC (США), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями вантажної митної декларації № 100000005/8/220950 від 13.02.2008р., сума сплаченого ПДВ митним органам становить 18 842,56 грн., банківськими писками за 06.02.2008р., 12.02.2008р., 26.02.2008р.; 2) ДП «Київський консалтинговий центр», ідентифікаційний код 31720407 (загальна сума операцій з надання послуг митного догляду становить 1 188,00 грн., крім того ПДВ 198,00 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008 року, податкової накладної від 12.02.2008р. № 339, податкової накладної від 26.02.2008р. № 488, рахунку-фактури від 25.02.20085р. № СФ-0000463, платіжних доручень від 11.02.2008р. № 142 і від 25.02.2008р. № 193 та банківських виписок за 12.02.2008р. і 26.02.2008р.; 3) ТОВ «Бюро Альянс» ідентифікаційний код 21522702 (сума операцій 199 350,00 грн., крім того ПДВ 39 870,00 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями видаткова накладна від 27.02.2008р. № 5, податкова накладна від 27.02.2008р. № 6, рахунку-фактури від 01.02.2008р. № 1, - на суму 239 220,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 39 870,00 грн.), платіжних доручень від 26.02.2008р. № 196, № 197 і № 198, банківської виписки за 27.02.2008р.

Від'ємне значення ПДВ у березні 2008 року в розмірі 15 253,00 грн. виникло за рахунок різниці між задекларованими податковими зобов'язаннями в сумі 23 464,62 грн. та податковим кредитом у сумі 38 718,34 грн.

Розмір податкових зобов'язань в березні 2008 року позивачем сформувався за рахунок реалізації позивачем товарів контрагенту ТОВ «Бюро Альянс» ідентифікаційний код 21522702 (загальна сума операцій 117 323,10 грн., крім того ПДВ 23 464,62 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями рахунку-фактури від 03.03.2008р. № 3, видаткової накладної від 03.03.2008р. № 3 - на суму 76 464,00 грн. (ПДВ - 12 744,00), податкової накладної від 03.03.2008р. № 3 - на суму 76 464,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 744,00 грн.); видаткової накладної від 24.03.2008р. № 4, податкової накладної від 24.03.2008р. № 4 - на суму 64 323,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 720,62 грн.), довіреностей ТОВ «Бюро Альянс» від 03.03.2008р. і від 24.03.2008р. на отримання ТМЦ, реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008 року.

Розмір податкового кредиту у березні 2008 року сформувався за рахунок придбання товарів (в т.ч. імпорту) та послуг з митного оформлення від наступних контрагентів: 1) Alex Communications International LLC (США), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями вантажної митної декларації № 100000005/8/221645 від 03.03.2008р. сума сплаченого ПДВ митним органам становить 20 975,68 грн., вантажної митної декларації № 100000005/8/222348 від 24.03.2008р. сума сплаченого ПДВ митним органам становить 17 643,66 грн., банківських виписок за 13.03.2008р. (оплата митних платежів); 2) ТОВ «ІКЦ Митник», ідентифікаційний код 33735766 (сума операцій з надання послуг митного догляду становить 495,00 грн., крім того ПДВ 99,00 грн.), що засвідчується наявними в матеріалах справи копіями рахунку-фактури від 11.03.2008р. № СФ-0000106, платіжного доручення від 13.03.2008р. № 240, банківської виписки за 13.03.2008р., податкової накладної від 14.03.2008р. № 161.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Натомість відповідач не надав суду жодних документальних доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем до матеріалів судової справи первинні документи були сфальсифіковані, та достовірність наведених в таких документах відомостей про господарські операції не спростував. Зокрема, відомості про укладення позивачем правочинів з основними постачальниками товарів (Alex Communications International LLC (США), ЗАТ «Концерн Алекс», ТОВ «Бюро Альянс») і покупцем (ТОВ «Бюро Альянс») би підтвердженні в довідках ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.01.2007р. № 188/23-8, від 26.02.2007р. № 530/23-9/21641157 та від 17.05.2007р. № 1471/23-8.

Також з наданих позивачем документів чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами позивача на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг (зокрема: митних, експедиційних та брокерських послуг, послуг з проведення експертиз) та здійсненням нею господарської діяльності (оптової торгівлі промисловими та іншими товарами).

Що ж до наданих позивачем податкових накладних, виписаних контрагентами-постачальниками на користь ТОВ «ТФГ-Дельта» за відповідні періоди 2006 року та 1-го кварталу 2008 року, то за результатами їх огляду судом не виявлено наявності в них будь-яких суттєвих недоліків, що спростовують товарність господарських операцій, та порушень законодавчо встановленого порядку заповнення таких накладних. Під час розгляду справи в суді зауваження до форми та порядку заповнення цих податкових накладних від відповідача не надходили.

При цьому, за результатами дослідження змісту згаданих вище довідок виїзних позапланових перевірок позивача судом виявлено, що факт сплати ТОВ «ТФГ-Дельта» на користь контрагентів-постачальників товарів і послуг сум податку на додану вартість, які були заявлені ним у подальшому до відшкодування за періоди вересень-грудень 2006 року, податковим органом також не заперечувався. Крім того розміри заявлених позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ за вересень-грудень 2006 року і квітень 2008 року не перевищують розміри сум податку (податкових зобов'язань), сплаченого Товариством в ціні товарів і послуг у попередніх звітних податкових періодах.

Таким чином, на підставі вище викладеного суд приходить до висновку про правильність та достовірність формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006 року в сумі 93 235,00 грн., за жовтень 2006 року - 42 562,00 грн., за листопад 2006 року - 15 293,00 грн., за грудень 2006 року - 3 733,00 грн. і за квітень 2008 року - 22 070,00 грн. Натомість, обставини щодо фактичності здійснення описаних вище господарських операцій, на які позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту та відповідно права на бюджетне відшкодування такого податку, відповідачем 1 не спростовано.

При цьому, за результатами дослідження наявних матеріалів справи суд приходить до аналогічного з судом касаційної інстанції висновку про протиправність дій податкового органу по призначенню поза межами строку встановленого пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР та відповідно проведенню в жовтні 2008 року позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, за вказані вище періоди (в т.ч. за квітень 2008 року), і про помилковість висновків такого акта перевірки у зв'язку з наступним.

По-перше, судом не вбачається, а відповідачем 1 в ході судового розгляду даної справи не було доведено, наявність у ДПІ у Печерському районів м. Києва законних підстав для повторного призначення документальної позапланової виїзної перевірки за період вересень - грудень 2006 року (з урахуванням чинності довідок, складених за результатами проведення позапланових виїзних перевірок в 2007 році), результати якої були оформлені актом від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157.

Так, правовий статус та порядок призначення (підстави для призначення) позапланових виїзних перевірок, допуску до їх проведення на момент виникнення спірних правовідносин врегульовувався нормами ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. (втратив чинність 20.11.2012р.) та пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР.

У відповідності до ч. 6 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду (ч. 7 ст. 11-1 цього Закону).

Відповідно до згаданого вище пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

З контексту наведених вище та норм пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР (визначає осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування) вбачається, що самі обставини щодо зазначення платником ПДВ від'ємного значення ПДВ у податковій декларації не позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, відповідач 1 не було надано суду жодних нормативно і документально обґрунтованих пояснень з питань виникнення у податкового органу підстав для повторного призначення позапланової виїзної перевірки за період вересень-грудень 2006 року, а також документів, пред'явлення яких платникові податків перед початком проведення такої перевірки було обов'язковим - тобто, наказу і направлення на перевірку, - тобто, відповідно виникнення підстав для допуску перевіряючого до перевірки.

По-друге, суд вельми критично ставиться до посилань відповідача 1 на встановлений актами від 15.08.2010 року та від 20.10.2008р. факт відсутності позивача за юридичною (м. Київ, вул. Кіквідзе, 26) і фактичною (м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9-А, хоча згідно письмових пояснень позивача починаючи з кінця липня 2007 року Товариство за вказаною адресою вже не знаходилося) адресою, який фактично й був підставою для не направлення на адресу позивача наказу та направлення на перевірку, акта перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення, та безпосередньо був покладений в основу висновків акта перевірки про відсутність у позивача первинної документації на підтвердження правомірності заявлення бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2006 року і квітень 2008 року.

Оскільки в ході розгляду судом даної справи відповідач 1 відомості про відсутність позивача за юридичною адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, на момент проведення позапланової виїзної перевірки в 2008 році та складання акта від 30.10.2008р. № 546/23-3/21641157, належними документальними доказами (як то витяги з ЄДР станом на відповідні дати, повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми № 18-ОПП, датоване 30.10.2008р.) не підтвердив, що

Також дані фактичні обставини на момент нового розгляду даної справи вже були спростовані в судовому порядку, а саме:

- Окружним адміністративним судом м. Києва в своїй постанові від 18.08.2009р. по справі № 2а-4292/09/2670, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2010р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2013р., за позовом ТОВ «ТФГ-Дельта» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення. Зокрема, в ході розгляду справи № 2а-4292/09/2670 Окружний адміністративний суд м. Києва встановив, що відповідачем не було надано суду доказів внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність позивача за юридичною адресою, а також невірно зроблено висновок про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування через незнаходження його за юридичною адресою та застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Висновки про відсутність позивача зроблені позивачем безпідставно, за актами, що складені особами не допущеними до перевірками та в час що не співпадає з часом проведення перевірки (йдеться про перевірку, призначену на підставі наказу ДПІ від 21.10.2008р. № 641 і направлення на перевірку від 21.10.2008р. № 918/23-3, що є предметом дослідження у справі № 2а-11839/09/2670), за таких підстав висновки акту перевірки спростовані в судовому засіданні;

- Вищим адміністративним судом України в своїй ухвалі від 06.10.2014р. № К/9991/12721/11 за результатами перегляду попередніх судових рішень у даній справі в порядку касаційного оскарження. Зокрема, в даній ухвалі від 06.10.2014р. касаційний суд зауважив, що «…складання податковим органом акту виїзної документальної позапланової перевірки з фіксуванням в ньому обставин про ненадання позивачем до такої перевірки первинних документів, свідчать про те, що виїзна перевірка фактично не проводилась, а викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог пп. 7.3.1, пп. 7.3.6, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, які ґрунтуються лише на відсутності під час проведення фактично камеральної перевірки (лише на підставі податкової звітності) первинних документів, не можуть вважатися доведеними».).

Крім того, суд вважає за необхідне вказати на допущення відповідачем 1 також порушення вимог пп. 4.5 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за № 567/5758 та діяв на момент прийняття спірного у справі податкового повідомлення-рішення), а саме в частині не вжиття 31.10.2018 року заходів по направлення на юридичну адресу (врученню під розписку уповноваженим представникам платника податків) податкового повідомлення-рішення від 31.10.2008р. № 0008562303/0.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 31.20.2008 року № 0008562303/0.

Що ж до правомірності позовних вимог позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 154 823,00 грн. та зобов'язання вчинити дії, то суд наразі вважає їх задоволення передчасним у зв'язку з наступним.

Статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 1 січня 2011 року, та яким передбачений чинний на сьогодні порядок відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) та строки його проведення.

Підпунктами 200.6 - 200.8 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до пп. 200.10 - 200.12 вказаної статті Кодексу, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому, в силу приписів норми п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За правилами п. 200.13 цієї ж статті Кодексу на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

З контексту вищенаведених норм Кодексу, а також аналогічних норм Закону № 168/97ВР вбачається, що законодавцем не ставиться виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування у залежність від подання податковим органом до органу держказначейства відповідного висновку, оскільки останнє є обов'язком податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.02.2013 у справі № К-3582/10.

Разом з тим, обов'язок по вчиненню передбачених наведеними законодавчими приписами дії для отримання платником податків відповідної суми податку на додану вартість з бюджету виникає у контролюючого органу автоматично за фактом набрання законної сили рішенням суду, яким засвідчено право позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування з ПДВ (про що також вказано в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014р. № К/800/27708/13, від 11.06.2013р. № К/800/11374/13, від 11.12.2014р. № К/800/30925/13, від 27.05.2013р. № К/9991/53933/12).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність наразі правових підстав для стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ по деклараціях за вересень-грудень 2006 року в загальному розмірі 154 823,00 грн. (позовні вимоги про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, заявленого за квітень 2008 року, позивачем в межах даного спору не заявлялися), оскільки спірні правовідносини з питання підтвердження правомірності заявлення Товариством бюджетного відшкодування з ПДВ за вказані звітні періоди були предметом дослідження у даній справі.

Згідно із нормами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Тобто, згідно із вимогами вищенаведеної норми Кодексу суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету (основної суми бюджетної заборгованості та пені) та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. Підставою даного позову є порушення передбаченого законом права позивача на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у визначені законом строки, у зв'язку з чим у позивача виникло право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету (про що зазначено в згаданій вище ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014р. № К/9991/12721/11 та постанові Верховного Суду України від 03.06.2014р. № 21-131а-14).

Таким чином, з контексту наведеного вище слідує, що позовні вимоги позивача про зобов'язання податкової інспекції надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, про зобов'язання податкової інспекції після повного перерахунку органу держказначейства на рахунок позивача коштів з бюджету у вищезазначеному розмірі в особовому рахунку цього платника податку нарахувати відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день її погашення, а також про зобов'язання повідомити позивача про належні йому суми відсотків за бюджетною заборгованістю у формі, наведеній в додатку 5 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», який затверджений спільним Наказом ДПА України та ГУ Держказначейства України від 02.07.1997 № 209/72 (в редакції наказу від 21.05.2001р. № 200/86), є неналежним способом захисту прав платника податку на додану вартість.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету. Відповідно, способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування заборгованості), а також про стягнення процентів, нарахованих на суму такої заборгованості. При цьому позивач має визначати розмір процентів до стягнення у конкретній сумі (аналогічна правова позиція наведена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.07.2014р. № К/800/37088/13 та від 06.10.2014р. № К/9991/12721/11).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КА України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ТФГ-Дельта» в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 31.20.2008р. № 0008562303/0 і вважає їх такими, що підлягають задоволенню в цій частині, та не підлягає задоволення в решті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, 72, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 31.20.2008 року № 0008562303/0.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок