Рішення

від 22.01.2015 по справі 13/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2015 р. Справа № 13/219 За позовом Публічного акціонерного товариства " Київенерго "

До Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків " Маяк - 6 "

Про стягнення 104682,70 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Кирищук В.П. - предст.

Від відповідача Пінчук М.М. - предст.

Рішення прийняте 22.01.2015 р., оскільки у судовому засіданні 18.12.2014 р. оголошувалась перерва.

Обставини справи:

Позивач - акціонерне енергопостачальна організація " Київенерго " ( правонаступником якого є публічне акціонерне товариство " Київенерго " в особі структурного відокремленого підрозділу " Енергозбут Київенерго " звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - об'єднання співвласників багатоквартирних будинків " Маяк - 6 " 104682,70 грн., з яких: 63816, 49 грн. основний борг, 6550,11 грн. - 3% річних та 34316,10 грн. збитки від інфляції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.05.2014 р. у справі № 13/219 у задоволені позовних вимог позивача відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 р. зазначене рішення господарського суду м. Києва залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2014 р. рішення господарського суду м. Києва від 14.05.2014 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 р. скасовані і справа № 13/219 передана на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 12.11.2014 р. № 04-23/1045 справа № 13/219 передана на новий розгляд судді Пінчуку В.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва 13.11.2014 р. справа № 13/219 прийнята суддею Пінчуком В.І. до свого провадження та призначений розгляд зазначеної справи на 18.12.2014 р. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що у останнього відсутня заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2006 р. по 01.06.2007 р.

18.12.2014 р. та 16.01.2015 р. через канцелярію суду від представника відповідача подані заяви про відвід судді Пінчука В.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2015 р. у задоволені зазначених заяв відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2005 р. між позивачем ( постачальником ) та відповідачем ( споживачем ) був укладений договір №1630255 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п.1.1 якого постачальник ( позивач ) зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач ( відповідач ) зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

При виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та розрахунків за енергоносії. ( п. 2.1 договору ).

Відповідно до п. 2.2.1 договору №1630255 від 01.03.2005 р., енергопостачальна організація ( позивач ) зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, а також на потреби гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах, згідно з додатком № 1 до цього договору.

Пунктом 2.3.1 зазначеного договору передбачений обов'язок Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків " Маяк - 6 " виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 2 до договору.

Згідно п. 10 додатку 2 до договору №1630255 від 01.03.2005 р., відповідач зобов'язаний щомісячно забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника, згідно з його розрахунком.

Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що за період з 01.11.2006 р. по 01.05.2009 р. поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 404589,19 грн.

Натомість, відповідач за використану теплову енергію за вказаний період розрахувався лише частково, в результаті чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 63816,49 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати використаної теплової енергії, позивач нарахував останньому на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 34316,10 грн. та збитки від інфляції в розмірі 6550,11 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство ( енергопостачальник ) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона ( постачальник ) зобов'язується надавати другій стороні ( споживачеві, абонентові ) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач ( абонент ) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до п. 4.1 договору №1630255 від 01.03.2005 р., договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2005 р.

Згідно п. 4.3. вказаного договору, останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

16.03.2007 р. відповідач листом вих. № 030 повідомив позивача про припинення дії договору з 01.06.2007 р.

Таким чином, дія договору була припинена з ініціативи відповідача, відповідно до п. 4.3. договору.

Натомість, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 63816,49 грн. за період з 01.11.2006 р. по 01.05.2009 р.

Крім того, позивачем були нараховані за вказаний період інфляційні втрати у розмірі - 34316,10 грн. та 3% річних у розмірі - 6 550,11 грн.

Суд вважає, що позивач неправомірно нарахував відповідачу заборгованість за період з 01.11.2006 р. по 01.05.2009 р., оскільки договір припинив свою дію з 01.06.2007 р.

Таким чином, суд вважає, що позивач може заявляти вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію тільки за період з 01.11.2006 р. по 01.06.2007 р.

Як вбачається із доданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за договором №1630255 від 01.03.2005 р. на кінець травня 2007 р. становить 186049,78 грн.

Згідно платіжних доручень: № 212 від 23.11.2006 р., № 123 від 26.07.2007 р., № 239 від 28.12.2006 р., № 20 від 31.01.2007 р., № 38 від 27.02.2007 р., № 45 від 23.03.2007 р., № 139 від 30.08.2007 р., № 139 від 30.08.2007 р., № 75 від 26.04.2007 р., № 113 від 27.06.2007 р., № 83 від 24.05.2007 р., відповідачем на дату припинення дії договору №1630255 від 01.03.2005 р. були сплачені кошти за спожиту теплову енергію в розмірі 283948,51 грн.

Таким чином, зазначені платіжні доручення підтверджують здійснення відповідачем сплати за отриману теплову енергію в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Натомість, позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду доказів наявності заборгованості у відповідача за договором №1630255 від 01.03.2005 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 30.01.2015 р.

Суддя В.І.Пінчук