Рішення

від 16.07.2015 по справі 13/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015Справа №13/219

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маяк- 6»

Про стягнення 104682,70 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна організація «Київенерго» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маяк- 6» про стягнення 104682,70 грн., з яких: 63816,49 грн. боргу, 6550,11 грн. 3% річних, 34316,10 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 29.07.2009 порушено провадження у справі № 13/219.

Позовні вимоги мотивовані насплатою відповідачем за період з 01.11.2006 по 01.05.2009 вартості спожитої теплової енергії за договором № 1630255 від 01.03.2005, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у вищевказаному розмірі.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, заперечення відповідача ґрунтувались на наступному:

- при визначені вартості послуг слід керуватись тарифом, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2249, який складає 65,3 грн. за 1 Гкал;

- договір № 1630255 від 01.03.2005 не діє з 01.06.2007 і відповідач не має жодного укладеного іншого договору із позивачем на постачання теплової енергії у гарячій воді;

- враховуючи здійснені оплати за теплову енергії, вартість якої слід розраховувати з тарифу 65,3 грн. за 1 Гкал, у відповідача відсутня заборгованість.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2014 рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2014 скасовані, а справа № 13/219 передана на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015, у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2015 рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 скасовані, а справа № 13/219 передана на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 про відмову у позові, Вищий господарський суд України у постанові від 20.05.2015 зазначив, що висновки судів про здійснення відповідачем оплати у повному обсязі зроблені без з'ясування розміру нарахування за поставлену теплову енергію у спірний період, належного дослідження стану розрахунків між сторонами у цей період.

Так, вірно вказавши про те, що періодом, за який може бути нарахований борг, є з 01.11.2006 по 01.06.2007, місцевий господарський суд разом з тим не з'ясував обсяг теплової енергії, поставленої позивачем у вказаний період, та її вартість, визначену згідно із умовами договору, належним чином не дослідив розрахунки між сторонами за поставлену у цей період теплову енергію та залишив поза увагою і не надав оцінки як фактичним обставинам справи, так і доводам позивача про те, що платежі на суму 283948,51 грн. згідно із платіжними дорученнями, на які посилався суд, були враховані позивачем при визначенні суми боргу.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу у повному обсязі, на вказане уваги не звернув, та не усунув суперечливі висновки місцевого господарського суду, який встановив, що станом на 01.06.2007 заборгованість відповідача становила 186049,78 грн., та разом з тим врахував як належні докази оплати цієї заборгованості платежі, здійснені відповідачем до вказаної дати, а саме: платіжні доручення № 212 від 23.11.2006, № 239 від 28.12.2006, № 20 від 31.01.2007, № 38 від 27.02.2007, № 45 від 23.03.2007, № 75 від 26.04.2007, № 83 від 24.05.2007.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Ковтуна С.А.

Ухвалою суду від 28.05.2015 справу призначено до розгляду.

Під час нового розгляду позивач підтримав позов в повному обсязі. Відповідно до поданих ним пояснень споживання теплової енергії, за яку виник борг, мало місце з 01.11.2006 по 01.06.2007. Кошти, які сплачувались відповідачем з 01.11.2006, зараховувались в рахунок погашення поточної заборгованості. За відсутності чіткого призначення платежу та за наявності залишку коштів - в рахунок погашення боргу за угодою про реструктуризацією заборгованості № 286-04.

Відповідач заперечення проти позову виклав у поданому суду відзиві. Так, відповідач зазначив, що за період з 01.11.2006 по 01.06.2007 об'єм фактичного споживання теплової енергії, згідно з показниками лічильників, дорівнює 3566,85 Гкал, вартість якої відповідно до тарифу, затвердженого розпорядженням КМДА № 2249, становить 232915,3 грн.. Відповідач вважає, що станом на 01.06.2007 (дату припинення правовідносин між сторонами) загальна сума, яка підлягала сплаті безпосередньо відповідачем дорівнювала 289476,23 грн., з яких відповідачем погашено 283948,51 грн.. А залишок боргу у розмірі 5527,72 грн. повністю гаситься коштами, що находять від органів соціального захисту населення безпосередньо на рахунок позивача. Таким чином, за твердженням відповідача, заборгованість погашена.

Під час розгляду справи від позивача витребувано звіти про фактичне споживання відповідачем теплової енергії за період з листопада 2006 року по травень 2007 року включно. Дані звіти позивачем суду не надано у зв'язку з їх втратою (відповідне пояснення позивача з даного приводу долучено до матеріалів справи).

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.05.1999 між акціонерною енергопостачальною організацією «Київенерго» (правонаступник - публічне акціонерне товариство «Київенерго») та об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Маяк-6» укладено договір № 1630255 на постачання теплової енергії у гарячій воді для потреб будинків № 15, № 15-а та № 15-б, що по вул. Каштановій у м. Києві.

В зв'язку з наявністю у відповідача станом на 01.03.2004 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 195546,63 грн. сторони вирішили 23.03.2004 її реструктуризувати, уклавши угоду № 286-04 про реструктуризацію заборгованості за договором № 1630255 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Угоду) на наступних умовах:

1. Боржник визнає та підтверджує заборгованість перед кредитором за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.99 № 1630255 (особовий рахунок 1630255) сумою 195546,63 грн. станом на 01.03.2004 за період 01.02.2001-01.02.2004.

2. Боржник зобов'язується сплатити зазначену у п.1 цієї угоди суму протягом 04.2004 -03.2009.

3. Боржник разом з сплатою суми, зазначеної у п. 1 цієї угоди, зобов'язується оплачувати поточне споживання згідно з договором на постачання теплової енергії у гарячій воді.

4. При проведенні сплати заборгованості боржник зобов'язується посилатися в реквізитах «призначення платежу» платіжного документа на цю угоду.

5. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані кредитором кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї угоди.

6. У разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості боржник несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

7. Ця угода є невід'ємною частиною договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.99 № 1630255.

01.03.2005 сторони виклали умови договору № 1630255 в новій редакції. Зокрема, між акціонерною енергопостачальною організацією «Київенерго» (правонаступник - публічне акціонерне товариство «Київенерго») (постачальником) та об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Маяк-6» (абонентом) укладено додаткову угоду до договору від 01.05.1999 № 1630255, якою сторони погодили внести зміни та доповнення до нього шляхом укладення 01.03.2005 між акціонерною енергопостачальною організацією «Київенерго» (правонаступник - публічне акціонерне товариство «Київенерго») (постачальником) та об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Маяк-6» (споживачем) договору №1630255 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

При виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та розрахунків за енергоносії. ( п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, а також на потреби гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах, згідно з додатком № 1 до цього договору.

Пунктом 2.3.1 зазначеного договору передбачений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 2 до Договору.

Постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць) (п.2.2.2 Договору), а споживач вимагати від постачальника надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію та відшкодовування, умови оплати та методику розрахунків, нарахування, режими теплоспоживання тощо (п. 2.5.1 Договору).

Згідно п. 10 додатку 2 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника, згідно з його розрахунком.

Відповідно до п. 4.1 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2005.

Згідно п. 4.3. Договору, останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

16.03.2007 відповідач листом вих. № 030 повідомив позивача про припинення дії Договору з 01.06.2007. Дана пропозиція відповідача була акцептована позивачем і факт припинення Договору з 01.06.2007 сторонами визнається та не оспорюється.

За твердженням позивача, у період з 01.11.2006 по 31.05.2007 ним було поставлено, а відповідачем отримано 3870,068 Гкал теплової енергії, вартість якої складає 404589,19 грн.. Позивач виходить з наступного розрахунку:

ПеріодГкалТарифиСума Листопад 2006 373,70 (опалення)+ 255,20 (ГВП)=628,90 54,42 41069,69 Грудень 2006 303,22 (опалення)+343,12 (ГВП)=646,34 119,17 та 118,87 86856,18 Січень 2007 371,07 (опалення) +272,80 (ГВП)=643,87 119,17 та 118,87 91942,40 Лютий 2007 517,38 (опалення)+228,80 (ГВП)=746,18 94,64 та 94,33 48632,93 Березень 2007 383.15 (опалення)+218.24 (ГВП)=601,39 94,64 та 94,33 68156,12 Квітень 2007 190.73 (опалення)+ 211,20 (ГВП)=401,93 94,64 та 94,33 45575,44 Травень 2007 201.458 (ГВП) 94,64 22879,19 Червень 2007 0 94,64 -522,76 Всього: 3879,068 404589,19 Заборгованість за даний період, за даними позивача, становить 63816,49 грн..

Вирішуючи питання обсягу поставленої позивачем теплової енергії суд виходить з необхідності перевірки та встановлення спірних обставин. Такою обставиною є обсяг теплової енергії, поставленої у грудні 2006 року. Обсяги поставленої теплової енергії у інші періоди (місяці) визнаються сторонами, у зв'язку з чим, в силу ч. 1 ст. 35 ГПК України, не перевіряються судом і не потребують доведення.

Як зазначено вище, за даними позивача ним поставлено відповідачу у грудні 646,34 Гкал, з яких 303,22 Гкал для потреб опалення і 343,12 Гкал для потреб гарячого водопостачання. В свою чергу, відповідач визнає тільки споживання 343,12 Гкал для потреб гарячого водопостачання.

Облік поставленої теплової енергії за Договором здійснювався за допомогою приладів обліку, звіти про зняття показників яких позивачем втрачені (відповідне пояснення позивача з даного приводу долучено до матеріалів справи). З огляду на це суд виходить з положень Договору, які визначають порядок дій сторін при щомісячному визначені обсягу поставленої теплової енергії. Так, на позивача, як на постачальника, було покладено обов'язок щомісячно оформлювати для споживача величину фактично спожитої теплової енергії, визначеної в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особистим рахуноком споживача за розрахунковий період (місяць), платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок (п.п. 2.2.2 Договору). Дані обов'язки постачальника кореспондуються з правами споживача вимагати від постачальника перевірки достовірності нарахувань та проведення розрахунків за теплову енергію (п.п. 2.5.2 Договору).

Попри це, матеріали справи не містять жодних даних щодо неприйняття відповідачем у спірний період даних позивача щодо постачання 303,22 Гкал для потреб опалення у грудні 2006 року. Також під час розгляду справи відповідачем не подано власних даних про обсяг спожитої теплової енергії у грудні 2006 року для потреб опалення. З огляду на це, враховуючи, що факт постачання теплової енергії для потреб опалення у грудні 2006 року сторонами не оспорюється, відповідач власного розрахунку спожитої теплової енергії для вказаних цілей у грудні 2006 року суду не надав, а дані позивача є співставними з даними попереднього та наступного місяця (листопад - 373,3 Гкал, січень - 371,07 Гкал) і ці дані під час дії Договору не викликали заперечень відповідача, суд приймає їх як об'єктивні - 303,22 Гкал.

Отже, у період з 01.11.2006 по 31.05.2007 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано 3870,068 Гкал теплової енергії.

Суд також погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для внесення змін до Договору у зв'язку зі зміною Київською міською державною адміністрацією тарифів на теплову енергію. Зокрема, як передбачено Договором, при його виконанні, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та розрахунків за енергоносії ( п. 2.1 Договору). Отже, ціна Договору є умовою, яка не регулюється сторонами, а визначається нормативно. А тому зміна вказаного нормативу є підставою для зміни ціни Договору без внесення змін до нього. Акти, які встановлюють нові тарифи на теплову енергію, носять загальнодоступний характер та є обов'язковими для всіх суб'єктів, на яких вони поширюють свою дію, а тому підлягають застосуванню незалежно від повідомлення чи неповідомлення позивачем відповідача про їх прийняття.

Не знаходять свого підтвердження доводи відповідача про неврахування позивачем в рахунок оплати боргу 283948,51 грн., сплачених платіжними доручення протягом листопада 2006 року - серпня 2007 року.

Кошти, які надійшли від відповідача в рахунок погашення боргу за спожиту теплову енергію, а саме: 25000,00 грн. (надійшли 24.11.2006), 23000,00 грн. (надійшли 28.12.2006), 27948,51 грн. (надійшли 27.07.2007) та 36000,00 грн. (надійшли 30.08.2007) були повністю зараховані в оплату за спірні місяці.

Станом на 01.07.2006 у відповідача існував борг у сумі 15564,08 грн. за Угодою.

Відповідно до п. 4 Угоди, при проведенні сплати заборгованості боржник зобов'язується посилатися в реквізитах «призначення платежу» платіжного документа на цю Угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані кредитором кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї угоди.

26.04.2007 від відповідача надійшли кошти у сумі 10000 грн.. В погашення заборгованості по основному боргу за спірний період було зараховано кошти у сумі 7800,13 грн., а кошти у сумі 2199,87 грн. було віднесено для погашення заборгованості, яка існувала у відповідача станом на 01.07.2006.

30.05.2007 від відповідача надійшли кошти у сумі 55000 грн.. В погашення заборгованості по основному боргу за спірний період було зараховано кошти у сумі 41635,79 грн., а кошти у сумі 13364,21 було віднесено для погашення заборгованості, яка існувала у відповідача станом на 01.07.2006.

Також враховані кошти сплачені платіжними дорученнями № 20 від 31.01.2007 на суму 23000,00 грн., № 38 від 27.02.2007 на суму 16000,00 грн., № 45 від 23.03.2007 на суму 18000,00 грн. та № 113 від 24.05.2007 на суму 50000,00 грн..

Вказані дії позивача є правомірними та відповідають умовам Угоди, яка є складовою частиною Договору.

З огляду на викладене, доводи позивача про існування у відповідача заборгованості у розмірі 63816,49 грн. (404589,19 грн. вартість наданих послуг - 340772,7 грн. здійснених оплат) є обґрунтованими, документально підтверджені та відповідачем не спростовані.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з чим вимоги про стягнення 63816,49 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 34316,10 грн. інфляційних та 6550,11 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Маяк-6» (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 15 літ. «А», код 22882934) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 63816,49 грн. боргу, 34316,10 грн. інфляційних, 6550,11 грн. 3% річних, 1046,81 грн. державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення підписано 03.08.2015.

Суддя С. А. Ковтун