Ухвала

від 29.01.2015 по справі 214/4118/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/4118/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження № 22-ц/774/365/К/15 Попов В.В.

Категорія № 27 ( ІV ) Суддя-доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Братіщевої Л.А.,

суддів: Грищенко Н.М., Чорнобук В.І.,

при секретарі: Петренко К.І.,

за участю: представника позивача ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» - Подолінного Романа Георгійовича,

представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» зазначив, що згідно договору № 1/356-МК від 10.10.2008 року позивач надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у розмірі 50000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором, з кінцевим терміном повернення не пізніше 10.10.2013 року.

В забезпечення зобов'язань за даним Договором, з відповідачем ОСОБА_5 10.10.2008 року був укладений договір поруки № 1/356-МК/2, за яким останній поручився перед Банком за виконання взятих на себе обов'язків відповідачем ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання у встановлений строк не виконав, у зв'язку з чим станом на 21 березня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 118155,53 доларів США.

Просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Банку заборгованість в розмірі 118155,53 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 944062,68 грн., а також судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 грудня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового - про задоволення позову у повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції, безпідставно відмовив в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем пропущені строки звернення до суду із зазначеним позовом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна повністю законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк») та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 1/356-МК, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 50000,00 доларів США. За умовами договору, строк повернення кредиту, процентів та винагороди відбувається відповідно до Графіка погашення кредиту, процентів та винагороди, але не пізніше 10 жовтня 2013 року (а.с. 11-13).

10 жовтня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «ПриватБанк») та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір поруки № 1/365-МК/2, відповідно до якого, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за використання кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с. 15).

Відповідач ОСОБА_4 належним чином не виконував кредитні зобов'язання, у зв'язку із чим станом на 28 березня 2013 року виникла заборгованість в розмірі 118155.,53 доларів США яка складається із: заборгованості по кредиту - 43575,90 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 55130,30 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 19449,33 доларів США, що підтверджено розрахунком (а.с. 3-5)

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Одним із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє підтвердження у положеннях ст. 627 ЦК України, і передбачає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Посилаючись на зазначені норми Закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо невиконання належним чином відповідачем ОСОБА_4 умов кредитного договору, зобов'язання по якому забезпечено договором позики, укладеним з відповідачем ОСОБА_5, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача і в цієї частини рішенням відповідачами не оскаржується.

Але, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив с того, що позивачем пропущені строки звернення до суду із зазначеним позовом, а тому до виниклих правовідносин може бути застосована визначена сторонами позовна давність у п'ять років.

Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 підписав кредитний договір № 1/356-МК від 10.10.2008 року, чим підтвердив факт надання йому повної інформації про умови кредитування.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 1 першою ст. 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно п.п. 6.7 Кредитного договору, строки позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 (п'ять) років. Вказане відповідає положенню ч. 1 ст. 259 ЦК України (а.с. 12 зворот).

Згідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, якщо особою вчинені дії, які свідчать про визнання нею свого боргу, то перебіг позовної давності переривається.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_4 з жовтня 2008 року по березень 2013 року періодично здійснювалось погашення заборгованості по кредитному договору (а.с. 3-5).

Зі штампу вхідної кореспонденції суду убачається, що позивач ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до 04 червня 2013 року, тобто у межах строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав. Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог.

Колегія вважає, що позовні вимоги щодо наявності заборгованості у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором № 1/356-МК від 10.10.2008 року, яка підлягає стягненню з відповідачів - Банком доведені, але підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині розміру стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, виходячи з того, що пеня підлягає стягненню не за весь час заборгованості, на чому наполягає позивач, а за останній рік до звернення до суду, враховуючи те, що для застосування відповідальності у вигляді стягнення пені Законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік, що передбачено ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах загального строку позовної давності за основною вимогою.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником взятих на себе зобов'язань, він сплачує Банку за кожний день порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування ( а.с. 12 зворот).

Враховуючи викладене, розмір неустойки, який підлягає стягненню з відповідача за період з червня 2012 року по 28.03.2013 року, тобто за рік до звернення до суду із позовом та в межах заявлених позовних вимог становить 10280,17 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 82138,56 грн., виходячи з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, який не було спростовано відповідачем.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову і стягненню з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 1/356-МК від 10.10.2008 року станом на 28 березня 2013 року, яка складається з заборгованості по кредиту - 43575,90 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 348171,44 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 55130,30 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 440491,10 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 10280,17 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 82138,56 грн., а всього 108986,37 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 870801,10 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп. в рівних частинах з кожного, тобто по 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 1/356-МК від 10.10.2008 року станом на 28 березня 2013 року, яка складається з заборгованості по кредиту - 43575,90 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 348171,44 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 55130,30 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 440491,10 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 10280,17 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 82138,56 грн., а всього 108986,37 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.03.2013 року складає 870801,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в рівних частинах по 1720 грн. 50 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: