Рішення

від 29.01.2015 по справі 916/1657/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2015 р.Справа № 916/1657/14

За позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від прокуратури: Шарандак О.І., довіреність №05/3-390вн-15 від 16.01.2015р.;

Від Сергіївської селищної ради: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006р., укладеного між Сергіївською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,7га строком на 25 років, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, АДРЕСА_1для розміщення та експлуатації бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №04.06.506.00040 від 21.03.2006р. Викласти п.2.3.1 у наступній редакції: „Орендна плата вноситься орендарем у сумі 83582,80грн. (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) на рік". Викласти п.2.3.11 у наступній редакції: „Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570,00грн. (два мільйони вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень)".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.14р. порушено провадження у справі №916/1657/14, та залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ Держземагенства у м.Білгород-Дністровському Одеської області.

26.05.2014р. від третьої особи надійшло клопотання (вх.ГСОО№13399/14 від 26.05.2014р.), відповідно до якого просить суд розглянути справу за відсутності представника третьої особи, за наявними в матеріалах справи документами.

Суд залучив надане клопотання до матеріалів справи.

17.06.2014р. відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.ГСОО№15648/14 від 17.06.2014р.), в якому зазначає, що існує Рішення Сергієвської селищної ради №394 від 29.03.2014р., яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та інших суб'єктів господарювання використано коефіцієнт 4,0, який характеризує економіко-функціональне використання земельної ділянки (Ко). Вказане рішення Сергієвської селищної ради №394 від 29.03.2014р. оскаржується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у Білгород-Дністровському міськрайонному суді, у зв'язку з чим просить суд зупинити провадження у справі №916/1657/14 до вирішення адміністративного спору.

02.07.2014р. відповідач надав клопотання (вх.ГСОО№2-2712/14 від 02.07.2014р.), в якому зазначає, що 17.06.2014р. ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Сергієвської селищної ради №394 від 29.03.2014р. 18.06.2014р. було винесено ухвалу про відкриття провадження по справі №495/4414/14-а., у зв'язку з чим відповідач просить суд зупинити провадження у справі №916/1657/14 до вирішення адміністративного спору по справі №495/4414/14-а Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2014р. клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх.ГСОО№2-2712/14 від 02.07.2014р.)про зупинення провадження у справі - задоволено, зупинено провадження у справі №916/1657/14 до розгляду Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області справи №495/4414/14-а по суті.

Враховуючи надання представником відповідача клопотання вх.№2-2715/14 від 02.07.2014р. про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів, а також те, що 18.01.2015р. закінчується строк розгляду спору, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, вказаний строк підлягає продовженню до 02.02.2015р.

Від прокурора надійшла заява(вх.№2-45/15 від 12.01.15р.), згідно якої просить суд поновити провадження у справі №916/1657/14, оскільки підстава для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №916/4414/14-а відпала, та постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №495/4414/14-а від 17.07.2014р., залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014р. відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2015р. поновлено провадження у справі №916/1657/14, та продовжено строк вирішення спору по справі №916/1657/14 до 02.02.2015р.

Відповідач проти позову заперечує.

Третя особа Відділ Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області підтримує позовні вимоги прокурора, та наполягає на їх задоволенні.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив.

21.03.2006р. між Сергіївською селищною радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець із забудованих земель, в тому числі, які використовуються для організації масового відпочинку населення(в тому числі: кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток), на підставі рішення сесії Сергіївської селищної ради від 23.12.2005р. №603 надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, площею 0,7 га, строком на 25 років, яка знаходиться в смт Сергіївка, за адресою АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації бази відпочинку «Гранд-Чемпіон», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №04.06.506.00040 від 21.03.2006р.

Відповідно до п.2.3.10 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. 2.3.4 договору, орендна плата може збільшитись у разі, якщо селищною радою буде прийнято відповідне рішення про затвердження розміру орендної плати на поточний рік.

Відповідно до п. 2.3.5 договору, у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Рішенням Сергіївської селищної ради №623 від 25.12.2009р. введено в дію нову нормативно-грошову оцінку земель смт Сергіївка.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.01.2014р. №01-09/96, складеного відділом Держземагенства у м.Білгород-Дністровському, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570грн.

Рішенням Сергіївської селищної ради №394 від 29.03.2013р. «Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб» для зазначеної земельної ділянки встановлено розмір орендної плати у розмірі 4 % від нормативно-грошової оцінки земель.

Таким чином, враховуючи витяг з технічної документації про нормативну грошову

оцінку земельної ділянки від 22.01.2014р. №01-09/96, рішення Сергіївської селищної ради

№394 від 29.03.2013р., розрахунок орендної плати, наданий Сергіївською селищною радою „,п.2.3.1 має бути викладений у наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у

сумі 83582,80грн. на рік, а п. 2.3.11 - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570,00грн.

Так в обґрунтування позову прокурор зазначає, що відповідно до п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Вищевикладене зумовило звернення заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч. 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. N3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Виходячи з матеріалів справи, на думку суду, заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області, правомірно звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2006р. між Сергіївською селищною радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець із забудованих земель, в тому числі, які використовуються для організації масового відпочинку населення(в тому числі: кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток), на підставі рішення сесії Сергіївської селищної ради від 23.12.2005р. №603 надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, площею 0,7 га, строком на 25 років, яка знаходиться в смт Сергіївка, за адресою АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації бази відпочинку «Гранд-Чемпіон», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №04.06.506.00040 від 21.03.2006р.

Відповідно до п.2.3.10 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. 2.3.4 договору, орендна плата може збільшитись у разі, якщо селищною радою буде прийнято відповідне рішення про затвердження розміру орендної плати на поточний рік.

Відповідно до п. 2.3.5 договору, у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Статтею 23 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Отже, уклавши договір сторони за цим договором домовилися щодо його умов.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тобто договір - це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодження їхніх дій. Він є інститутом добровільного виконання зобов'язань для отримання результату, задля якого його укладено, і якого намагаються досягти сторони шляхом вчинення певних дій.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Отже, уклавши договір сторони за цим договором домовилися щодо його умов.

За таких обставин, між сторонами за Договором виникли правовідносини щодо користування зазначеною у Договорі земельною ділянкою, які, у першу чергу, регулюються умовами Договору, нормами земельного законодавства, а також загальними нормами матеріального права.

За приписами ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Рішенням Сергіївської селищної ради №623 від 25.12.2009р. введено в дію нову нормативно-грошову оцінку земель смт Сергіївка.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.01.2014р. №01-09/96, складеного відділом Держземагенства у м.Білгород-Дністровському, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570грн.

Рішенням Сергіївської селищної ради №394 від 29.03.2013р. «Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб» для зазначеної земельної ділянки встановлено розмір орендної плати у розмірі 4 % від нормативно-грошової оцінки земель.

Таким чином, враховуючи витяг з технічної документації про нормативну грошову

оцінку земельної ділянки від 22.01.2014р. №01-09/96, рішення Сергіївської селищної ради

№394 від 29.03.2013р., розрахунок орендної плати, наданий Сергіївською селищною радою „,п.2.3.1 має бути викладений у наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у

сумі 83582,80грн. на рік, а п. 2.3.11 - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570,00грн.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати , а орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині встановлення орендної плати у розмірі 4% відсотків від нової нормативної грошової оцінки.

Слід також зауважити, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання орендарю пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком орендодавця, тому недотримання вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє заінтересовану особу права звернутися до суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору (аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом України у постанові від 20.11.2012р. у справі №28/5005/640/2012).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору на суму 1218грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006р., укладеного між Сергіївською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,7га строком на 25 років, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, АДРЕСА_1для розміщення та експлуатації бази відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №04.06.506.00040 від 21.03.2006р.

3. Викласти п.2.3.1 договору у наступній редакції: „Орендна плата вноситься орендарем у сумі 83582,80грн. (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) на рік".

4.Викласти п.2.3.11 у наступній редакції: „Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570,00грн. (два мільйони вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень)".

5.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (67780, АДРЕСА_2 код 38342236) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору на суму 1218(одну тисячу двісті вісімнадцять)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.02.2015р.

Суддя С.Ф. Гут