Постанова

від 04.02.2015 по справі 816/5048/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/5048/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

та представників сторін:

від позивача - Левенець Ю.Р.,

від відповідача - Дзюба І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Агродеталь" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Агродеталь" (надалі - позивач, ПВКП "Агродеталь") звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2014 №806020002/2014/000126/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Митницею порушено права та інтереси ПВКП "Агродеталь" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товарів до збільшення. Стверджував про те, що ним правомірно розраховано митну вартість товару (сіялки кукурудзяні та ін.) на підставі основного методу - за ціною договору.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях посилався на те, що контролюючим органом правомірно, із застосуванням положень статті 60 Митного кодексу України, визначено митну вартість товару, яка ґрунтується на раніше визнаній митній вартості такого самого товару, оформленого на підставі митної декларації від 18.09.2014 №805130000/2014/011607.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з мотивів, викладених у письмовому запереченні, просила суд відмовити у задоволенні позову ПВКП "Агродеталь" повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Між ПВКП "Агродеталь" (покупець) та компанією Ag Unlimited LLC /Сполучені Штати Америки/ (продавець) 16.01.2014 укладено зовнішньоекономічний контракт №16-01/14 /а.с. 9-10/ (надалі - Контракт), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у власність і оплатити товар (пункт 1.1).

Постачальник надає покупцеві наступні документи: коносамент, інвойс (пункт 5.3).

15.10.2014 сторонами погоджено Додаток №6 до Контракту, яким визначено найменування, кількість та ціну товарів, що мають бути поставлені на виконання умов Контракту /а.с. 11-12/. Загальну вартість товару визначено в розмірі 39 256,00 дол. США /а.с. 12/. Зокрема, вартість чотирьох сівалок кукурудзяних визначено на рівні 27520,00 дол. США.

Позивач 24.10.2014 та 27.10.2014 сплатив постачальнику 30 000,00 дол. США /а.с. 15-16/.

Товар прибув на митну територію України 13.12.2014, що підтверджено штампом "Під митним контролем" Ягодинської митниці, проставленим на CMR №01122014 /а.с. 29/.

Представником позивача, з метою здійснення митного контролю та оформлення товару "машини сільськогосподарські для висіву в ґрунт зернових культур, точного висівання, без центрального приводу: сівалка кукурудзяна John Deere 7000 - 3 шт, робочою шириною 5,95 м, 8-ми рядні, без сер. №, 1988/1988/1987 р.в.; сівалка кукурудзяна John Deere 7200 - 1 шт, робочою шириною 12,50 м, 16-ми рядна, сер. №Н07200D502399, 1992 р.в. Чіпляються на трактори, призначені для висів в ґрунт кукурудзи, бувші у вжитку, у частково розібраному стані, зі слідами зношування, іржі, пошкодження ЛФП. Навалом, в т.ч. закріплені опорами, перекладинами (листи ДСП), дерев'яний піддон, дерев'яний ящик" до митного поста "Лтава" подано вантажну митну декларацію ІМ 40 №806020002/2014/013089 /а.с. 54, 87/. У вказані декларації ціну товару визначено на рівні 27520,00 дол. США.

Разом з митною декларацією декларантом подано документи, перелік яких визначено статтею 53 Митного кодексу України, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт від 16.01.2014 №16-01/14 /а.с. 96-97/;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту №6 /а.с. 98-99/;

- коносамент від 20.11.2014 №LML13884 /а.с. 28/;

- інвойс від 15.10.2014 №6 /а.с. 92-93/;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 08.12.2014 №01122014 /а.с. 91/;

- банківські платіжні документи (платіжні доручення в іноземній валюті від 24.10.2014 №22, від 27.10.2014 №23) /а.с. 15-16/;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка ПВКП "Агродеталь" про транспорті витрати від 09.12.2014 №б/н - а.с. 17; лист ТОВ "Лімко Логістікс" від 09.12.2014 вих. №0912/14 - а.с. 18);

- договір (контракт) про перевезення від 06.09.2012 №06/09/12 /а.с. 19-26/;

- пакувальний лист від 06.11.2014 №6 /а.с. 52-53/;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю;

- висновок про вартісні характеристики товару /а.с. 30-49/, що не заперечується відповідачем.

Митна вартість товарів заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та загалом склала 31796,13 дол. США.

За результатами перевірки митної декларації відповідач дійшов висновку про відмову у митному оформленні товарів, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2014/00365 /а.с. 102-103/.

Крім того, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2014 №806020002/2014/000126/2, яким митну вартість товару (машини сільськогосподарські для висіву в ґрунт зернових культур, точного висівання, без центрального приводу: сівалка кукурудзяна John Deere 7000 - 3 шт; сівалка кукурудзяна John Deere 7200 - 1 шт) визначено за резервним методом на рівні 39691,24 дол. США.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту оскарженого рішення судом встановлено, що підставою для коригування митної вартості товарів слугувала наявна у контролюючого органу інформація щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів. Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, на підставі ВМД ІМ 40 ДЕ від 18.09.2014 №805130000/2014/11607 на митну територію України ввезено сівалку John Deere 7000 (8-ми рядна) та сівалку John Deere 7000 (12-ти рядна) митною вартість за 1 кг 2,81 дол. США /а.с. 112/. Разом з цим, рівень заявленої декларантом митної вартості товарів у даному випадку становив 2,24 дол. США за 1 кг. Окрім того, у спірному рішенні вказано, що позивачем на вимогу митного органу не надано повних відомостей про підтвердження числових складових митної вартості товарів, а саме - до митного оформлення не надано договір з компанією "Uslugi transportove Slawomir Felczak, PL", яка була фактичним перевізником товарів.

Водночас відповідач вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до пункту 2 статті 58 Митного кодексу України, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Суд не погоджується із зазначеними доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, що набрав чинності з 01 червня 2012 року.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України/.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Залученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що погоджена вартість чотирьох сівалок John Deere, поставлених позивачу компанією Ag Unlimited LLC /Сполучені Штати Америки/ на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 16.01.2014 №16-01/14, становить 27 520,00 дол. США /а.с. 11-16/.

Окрім витрат з оплати вартості товару позивач поніс транспортні витрати.

Так, матеріалами справи підтверджено, що поставка товару від місцезнаходження постачальника здійснювалась на умовах FCA Charleston IL, USA /а.с. 52/.

Відповідно до Правил ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі (Інкотермс-2010) поставка на умовах FCA (Free Carrier - Франко перевізник) означає, що продавець вважається таким, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті.

Таким чином, поставка товару до м. Чарльстон, Іллінойс (США) здійснювалась постачальником за його рахунок.

Організацією транспортування товару з місця завантаження (м. Чарльстон, Іллінойс) через порт Гамбург (ФРН) в Україну займалось ТОВ "Лімко Логістікс" на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 06.09.2012 №06/09/12, укладеного з позивачем /а.с. 19-26/.

При цьому, пунктом 2.1. вказаного договору визначено, що експедитор за необхідності має право укладати від свого імені чи від імені клієнта договори з транспортними організаціями. Документом, що підтверджуватиме наявність і зміст такого договору, є коносамент, автомобільна транспортна накладна (CMR) /а.с. 19/.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, фактичне транспортування товару з порту Гамбург (ФРН) в Україну здійснювала компанія "Uslugi transportove Slawomir Felczak, PL" (Республіка Польща). Наведене підтверджено CMR №01122014 /а.с. 29/.

Як підтверджено листом ТОВ "Лімко Логістікс" від 09.12.2014 вих. №0912/14 /а.с. 18/, загальна вартість транспортування вантажу (сільгосптехніки) від місця завантаження (Чарльстон, Іллінойс, США) через порт Гамбург (ФРН) в Україну становить 79 847,00 грн. Роботи із завантаження/розвантаження товару включені у вартість транспортування. Страхування вантажу не здійснювалось.

Залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення від 16.1.22014 №6370 /а.с. 27/ підтверджено, що ПВКП "Агродеталь" сплатило ТОВ "Лімко Логістікс" за послуги з організації доставки контейнера SEGU4061024 кошти в розмірі 80 000,00 грн /а.с. 27/.

При цьому, суд враховує, що вартість транспортування в розмірі 79 847,00 грн стосується поставки в Україну такої партії товару: 4 сівалки кукурудзяні John Deere, дисковий ніж Yetter, причіпний пристрій сівалки Yetter, ящик насіннєвий.

Разом з цим, спірні відносини стосуються декларування та визначення митної вартості лише щодо 4-х сівалок кукурудзяних John Deere.

Таким чином, вартість транспортування 4-х сівалок кукурудзяних John Deere позивачем визначено пропорційно від загальної вартості товарів і поставки та вона склала 4276,13 дол. США.

Таким чином, загальні витрати ПВКП "Агродеталь" з придбання та доставки в Україну 4-х сівалок кукурудзяних John Deere становлять 31 796,13 дол. США.

Саме вказану вартість зазначено позивачем у ВМД №806020002/2014/013089 /а.с. 54, 87/.

Фактів здійснення позивачем на користь постачальника чи третіх осіб будь-яких інших платежів (страхових виплат, комісійної чи брокерської винагород тощо) відповідачем не встановлено та суду відповідних доказів не надано.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем до митного оформлення не надано копію договору з компанією "Uslugi transportove Slawomir Felczak, PL" (Республіка Польща) суд вкотре акцентує увагу на положеннях пункту 2.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 06.09.2012 №06/09/12, укладеного між ТОВ "Лімко Логістікс" (експедитор) та ПВКП "Агродеталь" (клієнт) /а.с. 19-26/, за умовами якого експедитор за необхідності має право укладати від свого імені чи від імені клієнта договори з транспортними організаціями, а документом, що підтверджуватиме наявність і зміст такого договору, є коносамент, автомобільна транспортна накладна (CMR).

Позивачем разом з вантажною митною декларацією надавалась митному органу копія CMR №01122014 /а.с. 29, 102/, що підтверджує укладення ТОВ "Лімко Логістікс" договору з компанією "Uslugi transportove Slawomir Felczak, PL" та є належним доказом здійснення останньою доставки вантажу в Україну.

Суд зазначає, що за приписами частин четвертої-шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, окрім іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості контролюючий орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Окрім того, відповідно до положень пунктів 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, за яким на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Суд зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Посилання контролюючого органу, як на підставу прийняття спірного рішення, на наявність інформації щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У свою чергу, варто зазначити, що згідно положень статей 53-55, 64 Митного кодексу України законодавець допускає використання органом доходів і зборів при визначенні митної вартості товарів наявної у такого органу інформації про раніше визнані (визначені) митні вартості лише в тому випадку, коли подані декларантом обов'язкові документи містять істотні розбіжності, що унеможливлюють визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом (ціна договору).

У даному випадку, контролюючим органом не надано доказів існування таких розбіжностей.

Суд акцентує увагу на тому, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на вищенаведене, посилання контролюючого органу на раніше визнану вартість товарів "сівалка John Deere 7000 (8-ми рядна)" та "сівалка John Deere 7000 (12-ти рядна)" митною вартість за 1 кг 2,81 дол. США є неправомірними.

Окрім того, за змістом залученої до матеріалів справи копії звіту про незалежну оцінку майна №995, складеного Центром незалежної оцінки та експертизи, ринкова вартість спірних товарів відповідає заявленій декларантом /а.с. 30-51/.

Твердження представника відповідача про те, що позивач фактично погодився на коригування митної вартості товарів, оскільки скористався правом їх випуску у вільних обіг під гарантію зі сплатою різниці у митних платежах, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, суд виходить із наявності у декларанта права на оскарження рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товарів, а також, зважає на пояснення позивача про те, що вказані дії підприємством вчинено задля недопущення простою у виробництві.

Оскільки в судовому засіданні належними доказами не спростовано твердження позивача про те, що надані в сукупності документи фактично підтверджують розмір витрат ПВКП "Агродеталь" на придбання та доставку 4-х сівалок кукурудзяних John Deere, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень,

Однак, Митницею таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Відтак, рішення Полтавської митниці ДФС від 16.12.2014 №806020002/2014/000126/2 про коригування митної вартості товарів необхідно визнати протиправним та скасувати, а позов ПВКП "Агродеталь" - задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Агродеталь" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС від 16 грудня 2014 року №806020002/2014/000126/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Агродеталь" (код ЄДРПОУ 32142111) витрати зі сплати судового збору в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 08 (вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба