Ухвала

від 14.09.2016 по справі 816/5048/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

14 вересня 2016 року м. Київ К/800/17188/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Агродеталь» до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Полтавської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року ПВКП «Агродеталь» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.12.2014 № 806020002/2014/000126/2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.12.2014 № 806020002/2014/000126/2.

У касаційній скарзі Полтавська митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу ПВКП «Агродеталь», посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 16.01.2014 між ПВКП «Агродеталь» (покупець) та компанією Ag Unlimited LLC (Сполучені Штати Америки) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 16-01/14, за умовами якого продавець зобов'язувався продати, а покупець придбати товар.

15.10.2014 сторонами укладено Додаток № 6 до Контракту, яким визначено найменування, кількість та ціну товарів, що мають бути поставлені на виконання його умов. Загальну вартість товару визначено в розмірі 39 256,00 дол. США. Вартість чотирьох сівалок кукурудзяних визначено на рівні 27520,00 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення товару ПВКП «Агродеталь» звернулось до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України із митною декларацією ІМ 40 №806020002/2014/013089, визначивши митну вартість товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Додатково надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 16.01.2014 №16-01/14; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 6; коносамент від 20.11.2014 № LML13884; інвойс від 15.10.2014 № 6; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 08.12.2014 № 01122014; банківські платіжні документи (платіжні доручення в іноземній валюті від 24.10.2014 № 22, від 27.10.2014 № 23); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка ПВКП «Агродеталь» про транспорті витрати від 09.12.2014 № б/н; лист ТОВ «Лімко Логістікс» від 09.12.2014 вих. № 0912/14); договір (контракт) про перевезення від 06.09.2012 №06/09/12; пакувальний лист від 06.11.2014 № 6; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю; висновок про вартісні характеристики товару.

16.12.2014 Полтавською митницею Державної фіскальної служби України прийнято рішення № 806020002/2014/000126/2 про коригування митної вартості товарів (машини сільськогосподарські для висіву в ґрунт зернових культур, точного висівання, без центрального приводу: сівалка кукурудзяна John Deere 7000 - 3 шт; сівалка кукурудзяна John Deere 7200 - 1 шт), яким митну вартість визначено товару визначено за резервним методом на рівні 39691,24 дол. США. У ньому зазначено, що підставою для коригування митної вартості товарів слугувала наявна у контролюючого органу інформація щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів. Декларантом на вимогу митного органу не надано повних відомостей про підтвердження числових складових митної вартості товарів, а саме - до митного оформлення не надано договір з компанією "Uslugi transportove Slawomir Felczak, PL", яка була фактичним перевізником товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до пункту 2 статті 58 Митного кодексу України, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем до митного органу надані усі необхідні документи на підтвердження заявленої вартості товару за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Встановлено, що поставка товару здійснювалась на умовах FCA Charleston IL, USA.

Відповідно до Правил ІСС для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі (Інкотермс-2010) поставка на умовах FCA (Free Carrier - Франко перевізник) означає, що продавець вважається таким, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті.

Таким чином, поставка товару до м. Чарльстон, Іллінойс (США) здійснювалась постачальником за його рахунок.

Організацією транспортування товару з місця завантаження (м. Чарльстон, Іллінойс) через порт Гамбург (ФРН) в Україну займалось ТОВ «Лімко Логістікс» на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 06.09.2012 № 06/09/12, укладеного з позивачем. При цьому, пунктом 2.1. вказаного договору визначено, що експедитор за необхідності має право укладати від свого імені чи від імені клієнта договори з транспортними організаціями. Документом, що підтверджуватиме наявність і зміст такого договору, є коносамент, автомобільна транспортна накладна (CMR).

Фактичне транспортування товару з порту Гамбург (ФРН) в Україну здійснювала компанія "Uslugi transportove Slawomir Felczak, PL" (Республіка Польща)., що підтверджено CMR №01122014.

Згідно листа ТОВ «Лімко Логістікс» від 09.12.2014 вих. № 0912/14 загальна вартість транспортування вантажу (сільгосптехніки) від місця завантаження (Чарльстон, Іллінойс, США) через порт Гамбург (ФРН) в Україну становить 79847,00 грн. Роботи із завантаження/розвантаження товару включені у вартість транспортування. Страхування вантажу не здійснювалось.

У платіжному дорученні від 16.1.22014 № 6370 підтверджено, що ПВКП «Агродеталь» сплатило ТОВ «Лімко Логістікс» за послуги з організації доставки контейнера SEGU4061024 кошти в розмірі 80 000,00 грн.

Вартість транспортування в розмірі 79847,00 грн. стосується поставки в Україну такої партії товару: 4 сівалки кукурудзяні John Deere, дисковий ніж Yetter, причіпний пристрій сівалки Yetter, ящик насіннєвий.

Між тим, спірне рішення стосується декларування та визначення митної вартості лише щодо 4-х сівалок кукурудзяних John Deere.

Таким чином, вартість вказаного товару позивачем визначено пропорційно від загальної вартості товарів і поставки, яка склала 4276,13 дол. США. Загальні витрати склали 31 796,13 дол. США.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.12.2014 № 806020002/2014/000126/2.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби України - відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: