Рішення

від 05.12.2008 по справі 2-1070/2008

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1070/2008 р

Справа № 2-1070/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2008 року                                          

Южноукраїнський міський суд

Миколаївської області.

У складі: головуючого - судді                          Франчук О.Д.

При секретарі -                                   Коршак О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду м. Южноукраїнська цивільну справу

за позовною заявою                   

ОСОБА_1

до

Товариства з

обмеженою відповідальністю „Миколаївські мануфактури”

Про стягнення нарахованої, але не

виплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка

звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ „Миколаївські мануфактури” в якому

просить стягнути на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в

сумі 3810 грн. 30 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 560 грн.,

а також моральну шкоду в сумі 2000 грн..  

Свої вимоги

мотивує тим, що працювала у відповідача з 09 лютого 2007 року по 03 березня

2008 року швачкою. З липня 2007 року відповідач несвоєчасно виплачував

заробітну плату, в зв'язку з чим станом на 03 березня 2008 року виникла

заборгованість в сумі 3810 грн. 30 коп..

Вважає дії

адміністрації ТОВ „Миколаївські мануфактури” незаконними в зв'язку з чим

звернулася до суду з зазначеним позовом, за захистом своїх порушених прав.

У судовому

засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила стягнути з

відповідача невиплачену їй заробітну плату у сумі 3810 грн. 30 коп.,

компенсацію за невикористану відпустку у сумі 560 грн. та моральну шкоду в

розмірі 2000 грн..   

Обґрунтовуючи

вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі                 3810 грн. 30 коп., пояснила,

що ця сума заробітної плати, їй була нарахована, але не виплачена до

теперішнього часу, а за невикористану нею відпустку відповідач повинен їй

сплатити компенсацію у сумі 560 грн..

Суму моральної

шкоди у розмірі 2000 грн., мотивувала тим, що у зв'язку з невчасною виплатою

суми при звільненні, відповідачем були порушені її законні права, що призвело

до втрати нормальних життєвих зв'язків їй були потрібні додаткові зусилля для

організації свого життя. 

Представник

відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив, що

позовні вимоги ОСОБА_1, щодо стягнення заборгованості по заробітній платі

визнає у повному обсязі, а вимоги стосовно виплати компенсації за невикористану

відпустку у сумі 560 грн. не визнають у повному обсязі, оскільки ця сума компенсації

входить в суму невиплаченої заробітної плати. В задоволенні решти позовних

вимог просив відмовити. 

Вислухавши

пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до

висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Факт трудових

правовідносин між позивачем і відповідачем підтверджується наявними в справі

документами, а саме згідно до записів, які містяться в трудовій книжці (а.с. 7)

позивачка 09 лютого 2007 року прийнята на роботу в ТОВ „Миколаївські

мануфактури” - швачкою 4 розряду.

Відповідно до

ст. 43 Конституції України, та ст. 21 КЗпП України обов'язок по виплаті

заробітної плати є однією з істотних умов трудового договору.

03 березня 2008 року ОСОБА_1

звільнена з ТОВ„Миколаївські мануфактури” у зв'язку з переводом та 04 березня

2008 прийнята закрійником 5 розряду до ТОВ «Спринт енд компани».

В силу ст. 47

КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний  в  день

звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з

ним розрахунок у строки,  зазначені в

статті 116 цього Кодексу, а саме в  день

звільнення.

Згідно довідки

ТОВ „Миколаївські мануфактури” (а.с 7), заборгованість по заробітній платі

перед позивачкою станом на 03 березня 2008 року складає 3810 грн.          30 коп..

Враховуючи

наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині

стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 3810 грн. 30 коп.,

підлягають повному задоволенню.

            Вимоги

щодо компенсації за невикористану відпустку в сумі 560 грн., задоволенню не

підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких суд

має встановити наявність  обставин, які б

ґрунтувалися на зазначеній вимозі.

Ст. 237-1 КЗпП

України передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у разі

порушення власником, або уповноваженим ним органом його трудових прав.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження та

обставина, що адміністрацією ТОВ „Миколаївські мануфактури” були порушені

трудові права ОСОБА_1, що призвело до моральних страждань.

З урахуванням

обставин справи, доказів моральних страждань наведених позивачкою, суд

приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної

шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 500 грн.

Всього на

користь позивачки підлягає стягненню 4310 грн. 30 коп. (3810,30 грн.+500 грн.).

На підставі ст.

88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню держмито в сумі 51 грн.

на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

в сумі 30 грн..

На підставі

викладеного, та керуючись ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївські мануфактури”

(26003054203865 в ЮУ ТВБВ «ПриватБанк», ОКПО 33250544, МФО 326610)  на користь ОСОБА_1 заборгованість по

заробітній платі 3810 гривень 30 копійок та 500 гривень моральної шкоди, а

всього 4310 (чотири тисячі триста десять) гривень 30 копійок.

В задоволенні

інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївські мануфактури”(

26003054203865 в ЮУ ТВБВ «ПриватБанк», ОКПО 33250544, МФО 326610) на користь

держави судовий збір в сумі 51 гривень та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього 81 (вісімдесят одну)

гривню.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської

області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Южноукраїнського

міського суду                                                                                                         

О.Д. Франчук