Постанова

від 11.02.2015 по справі 922/3436/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 922/3436/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Шевчук С.Р. за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. (складена 09.12.2014р.) у справі господарського суду№922/3436/14 Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт" пророзірвання договору та стягнення коштів В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2014р. (складене 10.10.2014р.) у справі №922/3436/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено частково. Розірвано договір підряду №285/13 від 30.12.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничні машини - Дружківський машинобудівний завод". Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 8% від вартості невиконаних у строк робіт в сумі 15916,80грн., 15% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 04.04.2014р. по 06.08.2014р. в сумі 5110,27грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. (складена 09.12.2014р.) у справі №922/3436/14 вищезазначене судове рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 99480,00грн., пені в розмірі 1158,33грн. та в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з відповідача на користь позивача суми передньої оплати в розмірі 99480,00грн., пені в розмірі 1158,33грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 11.02.2015р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.12.2013р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладений договір підряду №285/ІЗ-ДрМЗ, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи по відновленню, модернізації, та запуску верстатів цеху №2, а саме верстат ГФ2171 інв. №8168 та верстат 2Р135ФЗ інв. №7442 на території замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені договором.

У п. 2.1, 2.2 вищезазначеного договору закріплені строки виконання договору, а саме 90 (дев'яносто) календарних днів з дати отримання 50% попередньої оплати вартості робіт. Строк дії договору - до 31.12.2014 р. (або до повного виконання робіт).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною та складає 198960,00грн., яка включає відшкодування всіх витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням №1168 від 04.04.2014р. перерахував на рахунок відповідача передню оплату у розмірі 50% від загальної вартості робіт у розмірі 99480,00грн.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач обумовлені договором роботи у визначений строк не виконав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Господарськими судами попередніх інстанцій при розгляді справи по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було.

Без належної правової оцінки і відповідно без встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи (в частині позовних вимог щодо розірвання спірного договору) господарські суди залишили повідомлення позивача №3-2/33 від 25.09.2014р. адресоване відповідачу про розірвання договору підряду №285/ІЗ-ДрМЗ від 30.12.2013р. в односторонньому порядку та повернення попередньої оплати.

За матеріалами справи має місце суперечлива, взаємовиключна позиція позивача щодо обсягу його позовних вимог та наданням ним під час слухання справи примірника повідомлення №3-2/33 від 25.09.2014р., в якому ставилось питання про повернення попередньої оплати без нарахувань будь-яких штрафних санкцій.

При новому розгляді господарському суду першої інстанції необхідно з'ясувати фактичний обсяг позовних вимог з урахуванням їх підстав. При цьому в залежності від встановлених фактичних обставин справи необхідно надати оцінку правомірності будь-яких нарахувань за позовом та наявності правових підстав для їх стягнення.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4 2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскаржувані судові акти таким вимогам не відповідають.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 111 7 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, з'ясувати обсяг позовних вимог, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2014р. (складене 10.10.2014р.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. (складена 09.12.2014р.) у справі №922/3436/14 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова Суддя С.Р. Шевчук