Рішення

від 22.12.2008 по справі 2-1766/2008

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-1766/2008 рік

Справа №

2-1766/2008 рік

        Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            22

грудня 2008 року           Хортицький

районний суд м.Запоріжжя у складі

головуючого судді                           Бондаренко І.В.

при секретарі                                   Биковій С.Б.

з участю адвоката                             ОСОБА_1

            розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за позовом

ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4,

третя особа - ЖБК-281  «Протон-7», про

усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення, встановлення

порядку користування житлом -

В С Т А Н О В И

В:

            Позивач

звернулась до суду з позовом до відповідача про усунення їй та неповнолітньому

сину ОСОБА_5., 1997 року народження, перешкод в користуванні житлом -АДРЕСА_1,

та вселення їх у вказану квартиру. Крім того, просить встановити порядок

користування квартирою, виділивши їй та неповнолітньому сину в користування

кімнати площею 8 кв.м. та 12,2 кв.м., а відповідачу - кімнату площею 15,9

кв.м..

            Відповідач

в останні судові засідання двічі не з»явився, про час слухань повідомлявся

належним чином.

            Проте,

в судових засіданнях 30.07.2008 року та 04.09.2008 року проти позову

заперечував та пояснив, що позивач та їх син в квартирі не проживали та не

проживають, в якості доказу послався на акт ЖБК «Протон-7», та крім того

пояснив, що більше доказів в обґрунтування своїх заперечень надавати не буде.

            Представник

третьої особи - ЖБК-281 «Протон-7» в судові засідання не з»явився, заперечень

по позову не надав.

            В

судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 знаходилась у шлюбі з

відповідачем: з 1997 року до 1999 року - у незареєстрованому шлюбі, а з 1999

року - у зареєстрованому. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, батьком якого в свідоцтві про народження записаний відповідач/т.1

а.с.60,8, т.2 а.с.7/.

            Позивачка,

відповідач та їх неповнолітній син зареєстровані АДРЕСА_1, з 1997 року та до

липня 2004 року, а ОСОБА_5. - з часу свого народження - постійно в ній

проживали../т.1 а.с.6/.

            Вказана

квартира знаходиться в ЖБК-281 «Протон-7», членом якого була мати відповідача -

ОСОБА_6., за якою зареєстровано право власності на вказану квартиру/т.1 а.с.5/.

            19.08.2004

року шлюб між сторонами по справі було розірвано /т.1 а.с.7/.

            В

липні 2004 року позивачка разом з сином не змогла попасти до квартири, оскільки

замки на вхідних дверях були поміняні, а відповідач вигнав їх з квартири та до

теперішнього часу перешкоджає проживати в квартирі.

            Після

цього відповідач ховався від позивачки, не проживав в квартирі і вона не мала

змоги вирішити з ним питання щодо користування житлом.

            В

попередньому судовому засіданні по справі відповідач підтвердив вказані

обставини.

Власник квартири ОСОБА_6. померла в грудні 1997 року.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11.10.2007 року

ОСОБА_2 та її неповнолітній син були вселені в спірну квартиру./т.1 а.с.27/.

09 квітня 2008 року державний виконавець виконав вказане рішення суду,

ОСОБА_2 з сином були примусово вселені в квартиру згідно акту від 09.04.2008

р./т.1 а.с.61/.

Ухвалою суду від 04.07.2008 року вищевказане заочне рішення за заявою

відповідача було скасоване./т.1 а.с.47./

З травня 2008 року  ОСОБА_2 та

неповнолітній ОСОБА_5. постійно проживають у вказаній квартирі, позивач сплачує

квартплату, про що суду надана відповідна квитанція.

Відповідач ОСОБА_4. квартплату та комунальні послуги не сплачує, має

заборгованість.

21.05.2008 року ОСОБА_2 звернулась до медичного експертного закладу та у

відповідності до думки лікаря-спеціаліста №901Д від 28.05.2008 року у неї

встановлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, в зв»язку з чим

ОСОБА_2 подала  заяву про притягнення

ОСОБА_4. до кримінальної відповідальності за спричинення їй цих тілесних ушкоджень

після вселення у спірну квартиру 09.04.2008 року, на цей час порушено

кримінальну справу/т.1 а.с.63,64/.

Крім того, суду надані підтвердження того, що в липні 2004 року ОСОБА_4.

також спричиняв ОСОБА_2, тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, з приводу

чого позивач зверталась до правоохоронних органів./т.1 а.с.62,65/

Квартира АДРЕСА_1 має жилу площу 36,1 кв.м., три ізольовані кімнати площею

12,2 кв.м., 8 кв.м. та 15,9 кв.м./т.2 а.с.5/.

Свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8.,  ОСОБА_9.

суду пояснили, що позивач, відповідач та їх син з 1999 року постійно проживали

в спірній квартирі, ще за життя матері відповідача. З 2002-2003 років у родині

ОСОБА_2 почались сварки, конфлікти, відповідач навіть підіймав руку на

позивачку, потім вони розлучились. Після розлучення ОСОБА_4. фактично вигнав

позивачку з сином з квартири, поміняв замки на дверях, забрав усі речі.

Позивачу з сином ніде було жити, вона жила у знайомих, зверталась до міліції,

крім того, розшукувала відповідача, який замкнув квартиру та зник, переїхав жити

в інше місце. З травня 2008 року ОСОБА_2 з сином постійно проживають в цій

квартирі, їх вселено державним виконавцем, а сам ОСОБА_4. в квартирі не

проживає, вивіз свої речі. Крім того, свідки пояснили, що з травня 2008 року

ОСОБА_2, та її син займають кімнати площею 12,2 кв.м. та 8 кв.м., кімната

площею 15,9 кв.м. стоїть пуста, там є тільки деякі меблі, особистих речей

відповідача там немає.

В обґрунтування своїх заперечень по позову ОСОБА_4. пояснив, що в 2004 році

він дійсно поміняв замки на вхідних дверях, але потім на вимогу дільничного

Хортицького РВ надав позивачці ключі від дверей, він постійно проживав в

квартирі, а позивач не виявляла бажання там проживати.

В своїй заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_4. вказав, що з липня

2007 року по грудень 2007 року він в спірній квартирі не проживав /т.1 а.с.35/.

ОСОБА_4. надав суду акт про не проживання, складений 20.05.2008 року

членами ЖБК ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12., та підписаний головою ЖБК

ОСОБА_13., в якому вказано, що з січня 2005 року ОСОБА_2 та її син в квартирі

не проживають по невідомим причинам, зі слів ОСОБА_4. їм відомо, що вони

розірвали шлюб та роз»їхались/т.1 а.с.41/.

При цьому, свідок ОСОБА_11. суду пояснила, що вона була членом цієї

комісії, комісія фактично в квартиру для перевірки факту проживання або не

проживання ОСОБА_2 та її сина не ходила, наявність або відсутність там їх речей

не перевіряла, акт був складений зі слів ОСОБА_4.. При цьому, вона бачила, що

коли в травні ОСОБА_2 вселялась в квартиру, то ОСОБА_4. вивіз свої речі, і коли

він вивозив речі свідок бачила, що в кімнатах квартири вставлені металеві

двері, на дверях кімнат встановлені замки. Крім того, свідок пояснила, що

ОСОБА_2 в 2007 році приходила на збори членів ЖБК, цікавилась заборгованістю по

квартирі, проте ні ОСОБА_4., ні ОСОБА_2 борги не платять.

Вислухавши сторони, свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд

приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з

наступних підстав.

У відповідності до ст.145 ЖК України члени сім»ї, які проживають разом з

членом ЖБК, мають рівне з ним право користування жилим приміщенням, такого ж

права набувають особи, які вселились в жиле приміщення як члени сім»ї.

Також, у відповідності до ст.156 ЖК України члени сім»ї власника жилого

будинку або квартири, які проживають разом з ним в квартирі, що йому належить,

користуються жилим приміщенням нарівні з власником, якщо при їх вселенні не

було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Крім того,

припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє їх права

користування займаним жилим приміщенням.

В даному випадку встановлено, що позивач ОСОБА_2 вселилась в спірну

квартиру за життя її власниці та  члена

ЖБК ОСОБА_6., в якості члена її сім»ї - дружини сина ОСОБА_4..

Неповнолітній ОСОБА_5. був зареєстрований та проживає в цій квартирі також

з народження - з 1997 року - як член сім»ї власника житла.

Після смерті матері відповідач ОСОБА_4. в якості спадкоємця не оформив своє

право власності на спірну квартиру, проте і він сам, і ОСОБА_2 з сином

продовжили проживати там однією родиною, як члени сім»ї, до 2004 року.

В 2004 році сімейні відносини між сторонами були припинені, і ОСОБА_2 з

сином продовжили проживати в квартирі і користуватись нею до тих пір, коли

ОСОБА_4. створив їм перешкоди в користуванні житлом, поміняв замки та зник з

квартири, що він сам фактично не оспорює, в тому числі і в своїй заяві про

перегляд заочного рішення.

З тих пір ОСОБА_2 намагалась вселитись в житло і користуватись ним,

ОСОБА_4. їй перешкоджав, про що свідчать дані про сварки та тілесні ушкодження,

про поміняні замки на вхідних дверях, надані суду. Вказані дані свідчать про

те, що ОСОБА_2 боялась відповідача, тому деякий час після розлучення дійсно не

могла проживати разом з ним в одній квартирі.

Сам факт того, що ОСОБА_2 в серпні 2007 року подала позов до суду про

вселення та усунення їй перешкод в користуванні квартирою свідчить про її

наміри продовжувати проживати в квартирі та користуватись правами та

обов»язками члена сім»ї власника житла.

З травня 2008 року після вселення державним виконавцем ОСОБА_2 та її

неповнолітній син постійно проживають в квартирі, користуються житлом, частково

сплатили заборгованість по квартплаті. Крім того, у них склався порядок

користування квартирою - ОСОБА_2 займає кімнату площею 12,2 кв.м., а ОСОБА_5 -

кімнату площею 8 кв.м..

В свою чергу відповідач не надав суду жодних доказів в обґрунтування своїх

тверджень про те, що позивач з сином втратили право користування квартирою та

не проживають там, його зустрічний позов з цього приводу ухвалою суду було

залишено без розгляду.

Крім того, враховуючи об»єктивно встановлені обставини справи а також

пояснення свідка ОСОБА_11., суд ставить під сумнів достовірність акту про не

проживання позивачки з сином, складеного членами ЖБК «Протон-7» 20.05.2008

року, оскільки фактично перевірка не проводилась і акт складено лише зі слів

відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що позивач та її неповнолітній

син ОСОБА_5. як члени сім»ї померлого власника квартири мають право користуватись

цим житлом та проживати в ньому, а відповідач не має права їм в цьому

перешкоджати.

Крім того, враховуючи те, що вказана квартира є об»єктом права приватної

власності, то розподілу в даному випадку вона не підлягає, а може бути

встановлений порядок користування нею, тому суд погоджується з можливістю

встановлення того порядку користування, який пропонує визначити позивач,

враховуючи те, що такий порядок користування квартирою вже склався.

Суд враховує, що на час розгляду справи позивач з сином вже вселені в

спірну квартиру, проте, оскільки вони наполягають на задоволенні цих позовних

вимог та були вселені за тим рішенням суду, що було пізніше скасоване, суд

приходить до висновку про повторне задоволення цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,60,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.145,156 ЖК України,

суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 та неповнолітньому ОСОБА_3, 1997 року народження, перешкоди

в користуванні квартирою АДРЕСА_1 зобов»язавши ОСОБА_4 не чинити їм перешкод в

користуванні вказаною квартирою.

Вселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 1997 року народження, в квартиру АДРЕСА_1

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 в користування кімнати площею 8 кв.м. та 12.2 кв.м. у вказаній

квартирі, а ОСОБА_4 виділити в користування кімнату площею 15,9 кв.м.. Коридор,

кухню, ванну та туалет у вказаній квартирі залишити в загальному користуванні

сторін.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана заява

про його апеляційне оскарження, а апеляційна скарга - протягом 20 днів з дня

подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя