Рішення

від 12.02.2015 по справі 908/3474/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/98/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 Справа № 908/3474/13

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Токмачани" (71202, с. Чернігово-Токмачанськ Чернігівського району Запорізької області, вул. Сонячна, 46-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідністю "Корпорація "Брікселл" (69091, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6-А)

про розірвання договору № 08/06 від 06.08.2012 р. в частині поставки Пресу шнекового ШПБ-350; стягнення 93000,00 грн. вартості товару та 2955,96 грн. вартості додаткових витрат,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Ременюк О.М., довіреність № б/н від 01.02.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Токмачани" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідністю "Корпорація "Брікселл" про розірвання договору № 08/06 від 06.08.2012 р. в частині поставки пресу шнекового ШПБ-350; стягнення 93000,00 грн. вартості товару та 2955,96 грн. вартості додаткових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 611, 673, 678 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що позивачем зобов'язання за договором виконано повністю і в строк, проте, відповідачем було поставлено обладнання, яке має значну кількість дефектів та невідповідностей та конструкційних недоліків. Зазначає, що за пропозицією відповідача монтаж поставленого за договором обладнання був здійснений представниками ТОВ "Виробничо-інвестиційна компанія "Агроспецтехнологія", однак, після завершення монтажу та спроби здійснити пусконалагоджувальні роботи було встановлено, що поставлене відповідачем обладнання мало значні недоліки та несправності, що зафіксовано відповідним актом та складено перелік дефектів та некомплектних вузлів. За поясненнями позивача, на звернення з претензією відповідачем був виконаний гарантійний ремонт придбаного у нього обладнання та замінені окремі несправні агрегати, проте з запізненням і не в повному обсязі, що також зафіксовано актом від 04.02.2013 р. За твердженням позивача, поставлене відповідачем обладнання є таким, що має недоліки, які не можна усунути або усунення яких пов'язане з непропорційними витратами та затратами часу, а також недоліки, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення. Також вказує, що позивачем власними силами було здійснено ремонт більшої частини обладнання та понесені додаткові витрати, однак, частина його не може бути відремонтована через конструкційні недоліки, зокрема, прес шнековий ШПБ-350 є непридатним до використання за призначенням. Наведене, на думку позивача, є підставою для розірвання договору в частині поставки цього обладнання та стягнення вартості обладнання і понесених у зв'язку з цим витрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3474/13, присвоєно справі номер провадження № 30/98/13, розгляд якої призначено на 11.11.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

На підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладався до 28.11.2013 р. та 17.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2013 р. у справі №908/3474/13 з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, та задля роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, у справі було призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському Науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17).

Цією ж ухвалою провадження у справі № 908/3474/13 було зупинено до отримання результатів судової технічної експертизи.

23.01.2014 р. канцелярією господарського суду Запорізької області отримано від виконуючого обов'язки директора Дніпропетровського Науково-дослідного інституту судових експертиз лист від 17.01.2014 р. (вих.№ 09/12-04/35) з повідомленням про неможливість проведення експертизи з визначених судом питань у зв'язку з відсутністю в інституті фахівців відповідної галузі знань.

Ухвалою суду від 28.01.2014 р. провадження у справі № 908/3474/13 поновлено з 13.02.2014 р., судове засідання призначено на 13.02.2014 р.

В судовому засіданні 13.02.2014 р. представник позивача підтримав клопотання про призначення судової технічної експертизи пресу шнекового ШПБ-350. В письмовій заяві позивач пропонує призначити комплексну судову експертизу із залученням експертів відповідної спеціальності, фахівців та спеціалістів у зв'язку з тим, що питання виходять за межі компетенції експерта-товарознавця і вимагають залучення додаткових фахівців і спеціалістів. Доручити проведення експертизи позивач пропонує ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на відмову Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у проведенні експертизи у даній справі, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, та задля роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд своєю ухвалою від 13.02.2014 р. призначив комплексну судову експертизу із залученням експертів відповідної спеціальності, фахівців та спеціалістів, проведення якої доручив ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75). Згідно зі ст. ст. 48, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті покладено на позивача - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Токмачани".

Цією ж ухвалою провадження у справі № 908/3474/13 було зупинено до отримання результатів комплексної судової експертизи.

17.01.2015 р. канцелярією суду отримано висновок експерта комплексної судової експертизи № 141225-01 від 25.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2015 р. провадження у справі № 908/3474/13 поновлено з 12.02.2015 р., розгляд справи призначено на 12.02.2015 р.

До початку судового засідання від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач підтримує позов в повному обсязі та також просить стягнути з відповідача додаткові судові витрати, понесені у зв'язку з проведенням експертизи, які підтверджуються копіями платіжних доручень № 684 від 18.06.2014 р. на суму 5600,00 грн. та № 1229 від 07.11.2014 р. на суму 10000,00 грн.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Для огляду в судовому засіданні було надано оригінали платіжних доручень, за якими позивачем було сплачено повну вартість поставленого за Договором товару. Також у судовому засідання представником позивача надано для огляду оригінали платіжних доручень № 1148 від 19.09.2012 р. та № 1381 від 23.11.2012 р. (копії - до матеріалів справи), за якими позивачем було частково оплачено роботи ТОВ «ВІК «Агроспецтехнології» по монтажу обладнання. За поясненнями представника позивача, заявлена до стягнення сума 2955,96 грн. є збитками, які понесені у зв'язку з поставкою неякісного обладнання, розмір яких визначено пропорційно від вартості поставленого обладнання.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Брікселл» - вимоги суду, викладені в ухвалах суду щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду, в тому числі ухвала від 19.01.2015 р. про призначення судового засідання на 12.02.2015 р., направлено судом на адресу відповідача: 69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, б. 6-А, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 19.01.2015 р. наявний в матеріалах справи). Ухвали суду було повернуто з відміткою поштового відділення зв'язку про закінчення терміну зберігання. Остання ухвала повернулася з відміткою - організація вибула. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 12.02.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Токмачани» (Замовником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Брікселл» (Постачальником, відповідачем у справі) було укладено договір № 08/06 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався протягом 30 (тридцяти ) робочих днів після передплати, виготовити та передати у власність Замовника обладнання для виробництва паливної піллети (гранули) (надалі - Продукція), а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначену Продукцію згідно Додатка № 1, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору Найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість Продукції зазначаються у Додатку № 1, яке являється невід'ємною частиною даного договору.

За визначенням п. 3.1 Договору, загальна вартість продукції по даному договору складає 650300,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Замовник здійснює передплату в розмірі 50%, що складає 325125,00 грн., протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання договору.

Залишок суми в розмірі 50%, що складає 325125,00 грн., Замовник сплачує по факту виготовлення Продукції, але до моменту передання її у власність Замовника (п. 3.3 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони узгодили найменування продукції, кількість та її вартість.

Матеріалами справи підтверджується, що Замовником (позивачем), на виконання умов Договору було здійснено передплату в розмірі 50% платіжним дорученням № 976 від 08.08.2012 р. на суму 325125,00 грн. 06.09.2012 р. платіжним дорученням № 1079 позивачем перераховано залишок суми в розмірі 325175,00 грн. (арк. справи 19, 20).

За доводами позивача, в порушення умов договору щодо строків поставки (30 робочих днів після передплати), відповідачем обладнання було передано лише у грудні 2012 року, про що складено акт приймання-передачі від 03.12.2012 р. Згідно зазначеного Акта, в перелік поставленої відповідачем Продукції входить також - Прес шнековий ШПБ-350 вартістю 93000,00 грн.

Судом також встановлено, що сторонами неодноразово змінювалася конструкція обладнання, комплектність його поставки та вартість (як вказує позивач - за ініціативою відповідача). У зв'язку з доданням додаткових агрегатів та заміною окремих агрегатів на більш потужні, сторонами укладено додаткову угоду від 05.10.2012 р., а Договір доповнено Додатками №№ 2, 3 від 02.10.2012 р., №4 від 14.09.2012 р.

З урахуванням прийнятих додатковою угодою та Додатками до Договору змін, позивачем було додатково сплачено відповідачу 312000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1124 від 17.09.2012 р. на суму 99840,00 грн., № 1215 від 10.10.2012 р. на суму 100000,00 грн., № 1226 від 16.10.2012 р. на суму 100000,00 грн., №1394 від 27.11.2012 р. на суму 12160,00 грн.

За пропозицією відповідача монтаж поставленого за договором обладнання був здійснений представниками ТОВ "Виробничо-інвестиційна компанія "Агроспецтехнологія" на підставі укладеного з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Токмачани» договору № 07/11-1 від 07.11.2012 р.

Згідно з п. 3.1 цього Договору вартість робіт складає 50000,00 грн.

До матеріалів справи надано копії платіжних доручень № 1148 від 19.09.2012 р. на суму 12500,00 грн. та № 1381 від 23.11.2012 р. на суму 12500,00 грн., що складає 50% від вартості робіт за договором.

Також, до матеріалів справи надано копії рахунку-фактури № СФ-0000001 від 17.09.2012 р., згідно з якою вартість уставки обладнання та тестовий запуск вузлів та механізмів склала 2500,00 грн. Також, згідно акта № ОУ-0000001 від 04.02.2013 р. загальна вартість робіт (послуг), наданих ТОВ «Виробничо-інвестиційна компанія «Агроспецтехнології», становить 5600,00 грн. (з ПДВ).

За поясненнями позивача, після завершення монтажу та спроби здійснити

пусконалагоджувальні роботи було встановлено, що поставлене відповідачем обладнання має значні недоліки та несправності, що зафіксовано актом огляду від 10.01.2013 р., яким визначено перелік дефектів та некомплектних вузлів.

На адресу відповідача направлено претензію № 11 від 10.01.2013 р. з вимогою протягом семи днів ліквідувати недоліки та доукомплектувати обладнання, а також сплатити 144366,60 грн. штрафу. На звернення з претензією відповідачем був виконаний гарантійний ремонт придбаного у нього обладнання та замінені окремі несправні агрегати, проте з запізненням і не в повному обсязі, що також зафіксовано актом від 04.02.2013 р.

За твердженням позивача, ним власними силами було здійснено ремонт більшої частини обладнання та понесені додаткові витрати, однак, частина його не може бути відремонтована через конструкційні недоліки, зокрема, Прес шнековий ШПБ-350 є непридатним до використання за призначенням.

Позовні вимоги про розірвання договору № 08/06 від 06.08.2012 р. в частині поставки Пресу шнекового ШПБ-350 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю "Корпорація "Брікселл" 93000,00 грн. вартості товару і 2955,96 грн. вартості додаткових витрат є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком відповідача стало передання позивачу товару належної якості, а обов'язком позивача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долученого до справи Акта приймання-передачі від 03.12.2012 р., на виконання умов Договору відповідачем поставлено позивачу Продукцію на загальну суму 962300,00 грн. згідно наведеного переліку, до якого входить також - Прес шнековий ШПБ-350 вартістю 93000,00 грн.

Даний спір виник у зв'язку з тим, що після монтажу обладнання, виконаного ТОВ ВІК «Агроспецтехнологія», було виявлено, що поставлене відповідачем обладнання мало значні недоліки. Як вказано в позовній заяві, представники відповідача декілька разів намагалися усунути виявлені недоліки, проте, вони в повному обсязі усунуті так і не були.

За поясненнями позивача, ним власними силами було здійснено ремонт більшої частини обладнання та понесені додаткові витрати, однак, частина його не могла бути відремонтована через конструкційні недоліки, зокрема, Прес шнековий ШПБ-350 виявився непридатним до використання за призначенням.

Під час розгляду даної справи виникли суперечності щодо встановлення відповідності Преса шнекового ШПБ-350 технічній документації та придатності його до експлуатації.

З метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, та задля роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд вважає за необхідне призначити комплексну судову експертизу із залученням експертів відповідної спеціальності, фахівців та спеціалістів, проведення якої доручити ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

На вирішення експертизи поставлені питання: 1) визначити чи відповідає прес шнековий ШПБ-350 технічній документації; 2) чи придатний для використання за призначенням прес шнековий ШПБ-350; 3) чи наявні в конструкції пресу шнекового ШПБ-350 недоліки, які унеможливлюють його використання за призначенням; 4) в разі виявлення дефектів та невідповідностей пресу шнекового ШПБ-350, визначити, чи можуть ці недоліки бути наслідком допущених при перевезенні або монтажу помилок. Для забезпечення виконання експертизи Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Брікселл" (69091, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6-А, код ЄДРПОУ 37573183) було надати експерту копії технічної документації на прес шнековий ШПБ-350 (Паспорт, інструкції по експлуатації, тощо).

За результатами проведеної експертизи судом отримано Висновок комплексної судової експертизи № 141225-01, складений 25.12.2014 р.

По першому питанню, поставленому на вирішення експертизи, експертом зазначено, що всупереч вимогам ухвали суду та запиту ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз про надання технічної документації на об'єкт експертизи -«Прес шнековий ШПБ-350» з метою проведення експертизи, стороною відповідачем ТОВ «Корпорація «Брікселл» технічну документацію (паспорт, інструкцію з експлуатації, тощо) не об'єкт експертизи не надано. Враховуючи факт відсутності технічної документації на об'єкт експертизи Перс шнековий ШПБ-350, визначити відповідність об'єкту експертизи технічній документації не виявляється можливим.

По другому питанню експертом зазначено, що згідно з актом технічного огляду від 05.12.2014 р., складеного із залученням спеціаліста з технічного аудиту інженерного обладнання та устаткування ДП Київський НДІ незалежних експертиз, на момент технічного огляду Прес шнековий ШПБ-350 не забезпечує умови примусового підігріву зони пресування сировини та не забезпечує достатнього тиску для спікання сировини в тверду масу у вигляді брикету. Таким чином, Прес шнековий ШПБ-350 непридатний до використання за призначенням.

По третьому питанню, поставленому на вирішення експертизи, експертом встановлено, що з інформації в акті технічного стану конструкції Пресу шнекового ШПБ-350 наявні недоліки, які унеможливлюють його використання за призначенням.

По четвертому питанню експертом зазначено, що об'єкт експертизи не було пошкоджено під час транспортування, зберігання та монтажу. Видимих візуальних дефектів та невідповідностей, які могли б виникнути при перевезенні або монтажу Пресу шнекового ШПБ-350 не виявлено.

Згідно з приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Відповідно до наведеної норми права, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

За змістом п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р., у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати:

- чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

В постанові Пленуму також зазначено, що висновок експерта вважається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не надано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок вважається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер (п. 15.1 Постанови).

Дослідивши висновок судового експерта, судом з'ясовано, що при призначенні та проведенні судової експертизи було дотримано вимоги чинного законодавства, комплексна судова експертиза проведена експертом у межах наданих йому повноважень, у висновку було надано вичерпні відповіді на поставлені судом питання, між дослідницькою частиною та підсумковим висновком розбіжностей не виявлено.

Матеріалами справи та Висновком експертизи доведено, що виявлені під час монтажу недоліки та дефекти поставленого відповідачем обладнання - Пресу шнекового ШПБ-350 належним чином та у повному обсязі усунуті не були, в наслідок чого обладнання є непридатним до використання за його призначенням.

Стаття 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно з частиною 2 цієї статті, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту цієї норми слідує, що визначення істотності порушення є оціночним поняттям, яке повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Істотне порушення постачальником (продавцем) такої умови договору, як поставка товару належної якості, є достатньою правовою підставою для розірвання договору в частині поставки обладнання неналежної якості в судовому порядку та повернення суми, сплаченої за товар.

Враховуючи наведені норми права та з огляду на доведеність істотного порушення позивачем вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути), а саме, непридатність обладнання до експлуатації, суд вважає позовні вимоги позивача про розірвання договору №08/06 від 06.08.2012 р. в частині поставки Пресу шнекового ШПБ-350 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю "Корпорація "Брікселл" 93000,00 грн. вартості товару обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2955,96 грн. вартості додаткових витрат. Зазначені вимоги позивач обґрунтовує тим, що підприємством понесені збитки, пов'язані з поставкою відповідачем неякісного обладнання. При цьому, при розрахунку розміру збитків позивач зазначає, що вартість неякісного обладнання складає 9,66% від вартості всього поставленого товару, що складає 2955,96 грн.

В силу положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями, виходячи зі змісту ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські та адміністративно - господарські санкції.

У ст.ст. 224, 225 ГК України, закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого, включаються також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що відшкодування збитків (в контексті нормативного обґрунтування заявлених вимог) є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах. Це нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин. По-друге, це правосуб'єктність правопорушника, тобто сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності у спорі, що розглядається у рамках господарського процесу, можуть бути підприємства, установи, організації тощо.

Третя підстава - це протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи. Зазначена підстава складається з чотирьох елементів, які називаються умовами господарсько - правової відповідальності. До них відносяться:

- наявність факту порушення, тобто порушення норми закону, внаслідок чого завдаються збитки або інша майнова шкода правам та інтересам потерпілого (позивача у справі);

- протиправність поведінки правопорушника;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;

- вина правопорушника.

Виходячи з норм цивільного законодавства, позивач має довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки правопорушника та причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками.

Сукупність (склад) чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків потрібна наявність усіх чотирьох умов. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

Елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність учасника правовідносин є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

В даному випадку позивач вбачає свої збитки у понесенні ним додаткових витрат, які пов'язані з поставкою відповідачем неякісного обладнання. Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору.

В даному випадку, позивачем по даній справі не обґрунтовано в позовній заяві розмір завданих збитків, відповідно, не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення відповідача.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору, укладеного позивачем з ТОВ «Виробничо-інвестиційна компанія «Агроспецтехнології», за здійснення монтажу поставленого відповідачем обладнання позивачем внесено передплату в сумі 25000,00 грн. за рахунком-фактурою № СФ-0000001 від 17.09.2012 р. - 50% від суми договору. Також згідно акта № ОУ-0000001 від 04.02.2013 р. позивачем прийнято від ТОВ «Виробничо-інвестиційна компанія «Агроспецтехнології» роботи на суму 5600,00 грн. (з ПДВ) (проживання та харчування 4-х чоловік). При цьому в платіжних дорученнях на передплату монтажу обладнання та в акті здачі-приймання виконаних робіт (поживання та харчування) не зазначено, за монтаж якого обладнання сплачуються кошти. За поясненнями представника позивача, калькуляція вартості робіт відсутня, акт виконаних робіт не підписувався.

Таким чином, за відсутності калькуляції вартості робіт визначити, яка саме сума витрат понесена позивачем у зв'язку з поставкою відповідачем неякісного обладнання - Пресу шнекового, не вбачається можливим. Такого вирахування розміру збитків, як відсоткове вирахування витрат пропорційно вартості всього поставленого обладнання, чинним законодавством не передбачено. В договорі умови щодо відшкодування додатково понесених витрат за монтаж неякісного обладнання відсутні.

В даному випадку, за наведених у позовній заяві підстав та наданих доказів, вимоги про стягнення з відповідача вартості додаткових витрат, пов'язаних з монтажем та запуском неякісного обладнання в сумі 2955,96 грн., не є обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором поставки № 0501-1 від 05.01.2011 р. щодо оплати отриманого від позивача товару.

Отже, з підстав зазначених вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково - в частині розірвання договору № 08/06 від 06.08.2012 р. щодо поставки Пресу шнекового ШПБ-350 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю "Корпорація "Брікселл" 93000,00 грн. вартості товару. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми судового збору та покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу положень статті 44 ГПК України суми, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, входять до складу судових витрат, розподіл яких здійснюється господарським судом в порядку ст. 49 ГПК України, тому витрати за проведення судової експертизи також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токмачани» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Брікселл» задовольнити частково.

Розірвати договір № 08/06 від 06.08.2012 р., укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Токмачани» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Брікселл», в частині поставки Пресу шнекового ШПБ-350.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю "Корпорація "Брікселл" (69091, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6-А, код ЄДРПОУ 37573183) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токмачани» (71202, с.Чернігово-Токмачанськ Чернігівського району Запорізької області, вул. Сонячна, 46-А, код ЄДРПОУ 30824444) 93000 (дев'яносто три тисячі) грн. 00 коп. вартості товару, 2971 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 07 коп. витрат із сплати судового збору та 15116 (п'ятнадцять тисяч сто шістнадцять) грн. 40 коп. витрат за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.02.2015 р.