Ухвала

від 11.02.2015 по справі 910/14120/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.02.2015Справа № 910/14120/13

За заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві

про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р. у справі № 910/14120/13

за позовом Приватного підприємства «Ясака»

до Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»

про стягнення 3 141 875, 00 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Босий В.П.

Любченко М.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС (заявика): не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У 2013 році Приватне підприємство «Ясака» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» про розірвання укладеного між сторонами Договору про участь у будівництві об'єкту нерухомості № 31.07/09 від 31.07.2009 р. та стягнення з відповідача заборгованості за поставлені товари та надані послуги відповідно до спірного Договору в сумі 3 141 875, 00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р. позовні вимоги задоволено; вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком» на користь Приватного підприємства «Ясака» 3 141 875, 00 грн. основного боргу та 62 837, 50 грн. судового збору. При цьому, вирішено розстрочити виконання рішення суду на шість місяців, встановивши наступний порядок сплати грошових коштів: до 11.02.2014 р. включно - 523 645, 91 грн., до 11.03.2014 р. включно - 523 645, 91 грн., до 11.04.2014 р. включно - 523 645, 91 грн., до 11.05.2014 р. включно - 523 645, 91 грн., до 11.06.2014 р. включно - 523 645, 91 грн., до 11.07.2014 р. включно - 523 645, 45 грн.

На виконання рішення суду видано наказ № 910/14120/13 від 14.02.2014 р.

11.12.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві надійшла заява № 444/2 від 05.12.2014 р. про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме: стягувача - Приватне підприємство «Ясака» (код ЄДРПОУ 20743950) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясака» (ОДРН 1149102073163, ІПН 9103008640).

Вказана заява обґрунтована тим, що в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено, що ПП «Ясака» було реорганізовано в ТОВ «Ясака», у зв'язку з приведенням установчих документів у відповідність до законодавства Російської Федерації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. заяву ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві про заміну сторони у виконавчому провадженні було призначено до розгляду на 15.01.2015 р. При цьому, в порядку підготовки справи до розгляду доручено заявнику надати суду докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясака» (ОДРН 1149102073163, ІПН 9103008640) є правонаступником Приватного підприємства «Ясака» (код ЄДРПОУ 20743950).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та заявника, розгляд заяви ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві про заміну сторони у виконавчому провадженні було відкладено на 21.01.2015 р.

21.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі, в тому числі роздруківка з он-лайн ресурсу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ПП «Ясака».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.20151 р. розгляд заяви ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві про заміну сторони у виконавчому провадженні було відкладено на 11.02.2015 р.

У судове засідання 11.02.2015 р. представники учасників судового процесу не з'явились, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р. у справі № 910/14120/13, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заміна сторони у виконавчому провадженні передбачена ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою, в разі вибуття однієї із сторін вона може бути замінена її правонаступником в порядку встановленому законодавством.

Відповідно до вказаної статті для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими в тій мірі, в якій вони були б обов'язкові для сторони, яку правонаступник замінив.

Слід звернути увагу, що інститут заміни сторони в виконавчому провадженні є складовою частиною загального інституту процесуального правонаступництва в порядку статті 25 ГПК України.

Законом України № 3329-VI від 12.05.2011 р. викладено ст. 25 ГПК України в новій редакції, відповідно до якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

При цьому, слід звернути увагу на те, що з прийняттям судового рішення, питання щодо заміни кредитора у зобов'язанні регулюється положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Господарським процесуальним кодексом України.

Із зазначено слід зробити висновок, що заміна сторони на стадії виконання судового рішення може відбуватись лише під час виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Як на тому наголосив Вищий господарський суд України в п. 1.4. Постанови Пленуму № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2014 р. ПП «Ясака» звернулось до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві з клопотанням про прийняття до виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.02.2014 р. № 910/14120/13, з огляду на те, що боржник не виконував у встановленому законом порядку рішення суду.

08.05.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43172023 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.02.2014 р. № 910/14120/13. При цьому, встановлено боржнику строк в сім днів з моменту винесення цієї постанови для добровільного виконання рішення суду.

28.11.2014 р. до ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві надійшло клопотання від ТОВ «Ясака» (юридичної особи за законодавством Російської Федерації, ОДРН 1149102073163), в якому було викладено прохання звернутись до суду з поданням про заміну сторони у виконавчому провадженні з ПП «Ясака» на ТОВ «Ясака», мотивоване тим, що з 05.11.2014 р. стягувача реорганізовано в ТОВ «Ясака».

До вказаного клопотання було додано копії: Свідоцтва про внесення відомостей про юридичну особу в Єдиний державний реєстр юридичних осіб від 05.11.2014 р., виданий установою, поіменованою - Інспекція Федеральної податкової служби по місту Сімферополю, щодо ТОВ «Ясака»; Свідоцтва про взяття на облік російської організації в податковому органі за місцем знаходження від 05.11.2014 р., виданий установою, поіменованою - Інспекція Федеральної податкової служби по місту Сімферополю, щодо ТОВ «Ясака»; Листка запису Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 05.11.2014 р., виданий установою, поіменованою - Інспекція Федеральної податкової служби по місту Сімферополю, щодо ТОВ «Ясака»; Статуту ТОВ «Ясака», затвердженого рішенням єдиного учасника № 1 від 17.10.2014 р., в п. 1.1. якого зазначається, що Товариство є правонаступником прав та обов'язків Приватного підприємства «Ясака»; Довідки Відділення ОО № 1 Російського національного комерційного банку про перебування ТОВ «Ясака» з 03.04.2014 р. на розрахунково-касовому обслуговуванні.

05.12.2014 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 910/14120/13, у зв'язку з направленням до суду подання про заміну сторони у виконавчому провадженні, вказуючи на обставини реорганізації стягувача.

Проаналізувавши доводи заявника та вищенаведені обставини, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 104 ЦК України особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам.

Стаття 59 ГК України визначає, що реорганізація може проводитися шляхом: злиття; приєднання; поділу; перетворення.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

У вирішенні питання процесуального правонаступництва суд повинен з'ясувати спосіб припинення діяльності підприємства, оскільки від цього залежать наявність та обсяг прав та обов'язків правонаступника.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Досліджуючи питання про те, чи було припинено стягувача - ПП «Ясака», як юридичну особу, шляхом реорганізації згідно з законодавством України, судом на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ресурс ДП «Інформаційно-ресурсний центр» - http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html ) встановлено, що станом на 11.02.2015 р. Приватне підприємство «Ясака» (код ЄДРПОУ 20743950) не перебуває у процесі припинення та зареєстроване за адресою: 98612, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Южнобережне шосе, будинок 51 Г.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для висновку про те, що ПП «Ясака» шляхом реорганізації передало своє майно, права та обов'язки будь-яким іншим юридичним особам - правонаступникам.

Що ж стосується посилання заявника на те, що стягувач перереєструвався, як юридична особа, відповідно до законодавства Російської Федерації, суд звертає увагу на те, що загальновідомим є факт окупації у березні 2014 року Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, у зв'язку з чим 15 квітня 2014 р. Верховною Радою України з метою забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина, захисту інтересів держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах окупації військами Російської Федерації території Автономної Республіки Крим, яка є невід'ємною частиною України, - було прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до преамбули вказаного Закону наголошується, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Стяття 9 вищезазначеного Закону України передбачає, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом (ч. 2 ст. 9 Закону).

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч. 3 ст. 9 Закону).

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 9 Закону, представлені до матеріалів докази реорганізації ПП «Ясака» є неналежними та недопустимими, а відповідно не можуть бути прийняті до уваги під час вирішення питання про заміну стягувача на його правонаступника, оскільки складені органами, створеними на тимчасово окупованій території України у порядку, не передбаченому Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оскільки заявником не доведено факту припинення стягувача - ПП «Ясака», як юридичної особи, шляхом реорганізації згідно з законодавством України, подана на розгляд суду заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 25, 86, Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1, 3, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про заміну сторони у виконавчому проваджені з виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2014 р. у справі № 910/14120/13 - залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді В.П. Босий

М.О. Любченко