Постанова

від 11.02.2015 по справі 914/2721/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа № 914/2721/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Бонк Т. Б.,

Якімець Г. Г.

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача - з'явився

від відповідача - з'явився

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія"

на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.01.2015 року

про відстрочку виконання рішення суду від 29.09.2014 р. , у справі № 914/2721/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Оіл Сервіс", с. Воля Бартатівська,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Софія", м. Перемишляни,

про: стягнення 158 451,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 19.01.2015 року в справі № 914/2721/14 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія" про відстрочку виконання рішення суду від 29.09.2014р. у справі №914/2721/14 відмовлено.

При винесені даної ухвали, суд першої інстанції не знайшов підстав для відстрочки виконання рішення, оскільки боржником не було наведено суду жодних виняткових обставин в розумінні ст. 121 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу господарського суду Львівської області від 19.01.2015 року скасувати та задоволити заяву боржника.

В обґрунтування доводів апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мали значення, порушенням норм процесуального права. Зокрема, як підставу для відстрочки виконання судового рішення зазначає складне фінансове становище та відсутність коштів на рахунках необхідних для виконання рішення суду, і що одноразове стягнення суми боргу може призвести до банкрутства підприємства.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому вказує, що боржником не надано належних доказів, які би підтверджували виняткові обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Представник боржника в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення надав аналогічні змісту апеляційної скарги, додавши, що рішення суду не виконано в повному об'ємі.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При цьому представник позивача, вказав, що боржником не вчиняється будь- яких дій для погашення боргу, після винесення судом першої інстанції рішення, відповідач не перерахував на рахунок позивача жодних коштів, хоча до моменту винесення здійснювались невеликі перерахунки.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу комунальної корпорації "Київавтодор" - без задоволення з наступних підстав.

Господарським судом Львівської області 19.11.2014 р. видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2014 р.

13.11.2014р. на адресу суду першої інстанції надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Софія" про відстрочку виконання рішення суду від 29.09.2014р. у справі №914/2721/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарсього суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати : матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Заявник як підставу для відстрочки виконання судового рішення зазначає складне фінансове становище та відсутність коштів на рахунках необхідних для виконання рішення суду. Також, заявником не подано доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення чи наявність форс-мажорних обставин, які б ускладнювали чи зробили неможливим виконання рішення суду тощо.

Крім того, боржником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували дійсно скрутне фінансове становище юридичної особи, результати діяльності та рух грошових коштів боржника.

Отже, виходячи із наведеного, відстрочка виконання судового рішення - є об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки по-перше , як наголошує заявник апеляційної скарги, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від волі відповідача обставин, по-друге , скрутне фінансове становище є як у відповідача, так і у позивача, що підтверджується наданими сторонами доказами. Згідно з ст.42 Господарського кодексу України підприємництво- є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні статті 121 ГПК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, апеляційний господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Софія" - відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.01.2015 року в справі № 914/2721/14 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 14.02.2015 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.