Рішення

від 01.07.2009 по справі 19/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.09                                                                                           Справа№ 19/40

За позовом: ТзОВ "Аверс", с. Воля Бартатівська, Городоцький р-н, Львівської обл.;

До Відповідача: ТзОВ "МІОР-ЛВ", м. Львів;

Про: стягнення 405038,64грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача:    Гнідь В.М.-предст. (дов. №404-1 від 04.04.2009р.);

Відповідача: Нагорний А.М.-предст. (дов. від 01.05.2009р.);

                    Гладій М.С.- директор

Представникам Сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 22, 24 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ "Аверс", с. Воля Бартатівська, Городоцький р-н, Львівської обл. до Відповідача: ТзОВ "МІОР-ЛВ", м. Львів про стягнення 405038,64грн.

Обставини Справи:

Ухвалою суду від 24.02.2009р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено на 08.04.2009р.

В судове засідання Представник Позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у Відзиві на позовну заяву (вх. № канц. 6777 від 02.04.2009р.),

24.05.2008р. між ТзОВ "Аверс" та ТзОВ "МІОР-ЛВ" заключено  Договір про здійснення поставки віконних блоків № 001/06-08. на суму 350000,00грн., за яким ТзОВ "МІОР-ЛВ" зобов'язалось здійснити оплату по факту поставки матеріалів на протязі 30 календарних днів.

Крім того, Відповідач зазначив, що він за своїм видом діяльності (загальне будівництво будівель, ремонт, реконструкція, реставрація) працює з такими Замовниками, як - Департамент житлового господарства та Інфраструктури Львівської міської ради, Управління капітального будівництва ЛМР - виконує для них державні замовлення і отримує кошти, як дохід за свої виконані роботи виключно з державного бюджету.

Відповідач не зміг виконати свої зобов'язання перед Позивачем у строки, що відображені у договорі, через відсутність своєчасного фінансування Замовником виконаних робіт відповідача.

Отримавши у 2008р. частину коштів від Замовника за фактично виконані роботи на будівельних об'єктах, де були встановлені металопластикові вікна Позивача, Відповідач розрахувався з ним теж (частково) за поставку вікон у сумі 130000,00грн. По решті суми боргу, що складає 192102,54грн. Відповідач здійснив би виплату Позивачу у повному обсязі при наступному отриманні відповідачем суми траншу коштів від Замовників.

                    Відповідач надсилав поштою Позивачу рекомендований лист із пояснененням ситуації щодо надходження коштів на розрахунковий рахунок Відповідача від Замовника та проханням поставитися з розумінням до його зобов'язань.

В свою чергу, як зазначив Відповідач Позивач володів ситуацією щодо розрахунків з бюджетом і при заключенні самої угоди між Сторонами свідомо йшов на певний комерційний ризик, запевняючи Відповідача, щодо своєї згоди на відтермінування оплати за поставлені ним матеріали на невизначений строк в разі затримки надходження коштів.

                    На теперішній час сторони дійшли спільної згоди, підписавши новий Договір від 23.03.2009р. про переведення суми боргу Відповідача третій стороні.

Представник Позивача позовні вимоги по справі обґрунтовує наступним:

24.05.2008р. між ТзОВ "Аверс" та ТзОВ "МІОР-ЛВ" був укладений Договір №001/06-08 купівлі-продажу віконних блоків з металопластику, згідно з п. 4.2. якого Позивач зобов'язався зобов'язалися протягом 30 календарних днів після початку виконання робіт поставити Відповідачу віконні блоки з металопластику на суму 350000,00грн., а Відповідач прийняти їх та оплатити не пізніше 30 календарних днів з моменту здійснення поставки.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями накладних та актів про отримання віконних блоків з металопластику.

ТзОВ "Міор-ЛВ" на виконання умов Договору платіжними дорученнями №113 від 24.05.2008р., №144 від 15.07.2008р., №147 від 17.07.2008р. частково провів оплату за поставлений товар на загальну суму 130000,00грн., станом на день подання позову сума заборгованості складає 192102,54грн.

Відповідач порушив свої зобов'язання, за що згідно з п. 5.2 укладеного між нами Договору зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення. За нашими розрахунками її розмір на 10.02.2009р. складає 193060,50грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу вартість товару із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З урахуванням зазначеної норми і рекомендацій Верховного Суду України N62-97р від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ вартість товару з урахуванням індексу інфляції на 10.02. 2009р. складає 18057,64грн.

На вимогу Позивача про оплату заборгованості від 25.12.2008р., в поштовому реєстрі №582221 Відповідач повідомив, що борг визнає, однак провести розрахунки та виконати свої зобов'язання за Договором відмовився, мотивуючи свою відмову відсутністю коштів.

Крім того, Позивачем подано Заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № канц. 10705 від 26.05.2009р.), в якій Позивач зазначив, що із урахування часткових розрахунків шляхом переведення боргу, перерахунку пені та збитків, завданих ростом інфляції з Відповідача слід стягнути суму основного боргу 77298,34грн., збитків, завданих ростом інфляції за весь період прострочення в сумі 24516,35грн., пеню - 69540,31грн., та витрат по сплаті державного мита в сумі 1700,00грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України і частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 укладеного між сторонами Договору встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Відповідачем протягом 14 календарних днів з дати здійснення поставки, шляхом перерахування повної вартості товару на розрахунковий рахунок Позивача.

Проте, Відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобов'язань Відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України за що, згідно із вимогами ст. 611,625 ЦК України,для Відповідача наступає відповідальність у виді стягнення суми основного боргу 77298,34грн., збитків, завданих ростом інфляції за весь період прострочення в сумі 24516,35грн., пені 69540,31грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 1700,00грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Позивачем зайво сплачено державне мито в сумі 1651,99грн, яке підлягає поверненню Позивачу з бюджету.

Керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ "МІОР-ЛВ" (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 10/21, код ЄДРПОУ 32638900) на користь ТзОВ "Аверс" (79019, м. Львів, вул.. Бр.Міхновського, 9, код ЄДРПОУ 23266315) суму основного боргу 77298,34грн., збитків завданих ростом інфляції за весь період прострочення в сумі 24516,35грн., пеню 69540,31грн., та витрат по сплаті державного мита в сумі 1700,00грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

3. Видати довідку про повернення з бюджету зайво сплаченого державного мита в сумі 1651,99грн.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

          Рішення вступає  в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII  ГПК України.

Суддя                                                                                          Н.Г. Левицька

Повний текст Рішення виготовлений та підписаний в порядку встановленому ч. 3 ст. 85 ГПК України, 31.07.2009р.

Суддя                                                                                             Левицька Н.Г.