Рішення

від 31.07.2009 по справі 54/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/107

31.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа кіт"

до                    Закритого акціонерного товариства  "Золоті Ворота"

про            стягнення 114 446,22 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача       Василега В.М., за дов. № 01 від 26.01.2009 р.

                                      Уницька О.Ю., за дов.№ 2 від 29.04.2009 р.  

від відповідача  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа кіт" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Золоті ворота" про стягнення 83 944,67 основного боргу, 10 912,81 грн. інфляційних втрат, 1 897,38 грн. процентів річних, 10 211,36 грн. неустойки та 7 480,00 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт за договором № 96 від 01.11.2007 р.  

Ухвалою суду від 15.03.2009 р. порушено провадження у справі № 54/107, розгляд справи призначено на 29.04.2009 р.

Представник позивача заявив клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.  

Представник відповідача у судове засідання 29.04.2009 р. не з'явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 22.05.2009 р.

У судовому засіданні 22.05.2009 р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з  матеріалами справи та підготувати відзив на позов. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 05.06.2009 р.

У поданому відзиві відповідач заперечив проти вимог позивача, посилаючись на те, акт приймання-передачі виконаних робіт не підписувався відповідачем, позивачем не надано оригіналів друкованих видань, в яких розміщувалася реклама, а для підтвердження надання послуг необхідно витребувати від видавців документи, які б підтверджували  факт розміщення реклами у друкованих виданнях. Також відповідачем не визнані вимоги про відшкодування збитків, оскільки вони не пов'язані з виконанням укладеного між сторонами договору.

У судовому засіданні 05.06.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 12.06.2009 р.

У судовому засіданні 12.06.2009 р. відповідачем заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої та технічної експертизи. Вирішення зазначеного клопотання по суті відкладено.          

У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 01.07.2009 р., вирішено викликати у судове засідання керівника Закритого акціонерного товариства "Золоті ворота" для дачі пояснень.

У судове засідання 01.07.2009 р. викликаний керівник відповідача не з'явився, відповідачем надані не всі витребувані судом документи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 10.07.2009 р.

Дослідивши у судовому засіданні 10.07.2009р. наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників  сторін, суд дійшов висновку про необхідність витребування нових доказів, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 22.07.2009 р.

У судовому засіданні 22.07.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 31.07.2009 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" та Закритим акціонерним товариством "Золоті ворота" був укладений договір № 96 про розміщення реклами в засобах масової інформації, відповідно до умов якого відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, виконує роботи по плануванню рекламної компанії і розміщенню рекламних матеріалів відповідача у засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення, метро і т.д.) (п. 1.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.  

Пунктом 2.1.5. договору передбачено, що позивач надає відповідачу для підписання акти здачі-прийняття виконаних робіт не пізніше 7 днів з дня виконання робіт. Пунктом 2.2.5. договору встановлено обов'язок відповідача підписати і скріпити печаткою акти, отримані від позивача, а у випадку наявності підстав для відмови від підписання акту –направити позивачу у триденний строк письмові обґрунтовані пояснення про причини відмови.

Відповідно до п. 3.4. договору виконання робіт (послуг) по договору приймається шляхом підписання акта здачі-прийняття робіт. Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт свідчить про надання позивачем та прийняття відповідачем передбачених договором послуг.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та розмістив у червні 2008 р. у журналах "Бізнес", "Галицькі контракти", "Деловой журнал", "Загородна нерухомість" рекламні матеріали позивача. Зазначена обставина підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт від 30.06.2008 р., який підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печаток позивача та відповідача.

Крім цього, позивачем на вимогу суду були надані копії сторінок журналів "Бізнес" № 24 (803) від 16.06.2008 р., "Контракти" № 23 від 09.06.2008 р., № 25 від 23.06.2008 р., в яких була розміщена реклама відповідача. Неможливість надання примірників інших журналів пояснюється позивачем тим, що з часу їх виходу минув тривалий строк і у позивача не збереглися примірники видань.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем були надані послуги, передбачені договором.

Заперечення відповідача щодо підписання акту неуповноваженою особою, спростовується наявною в матеріалах справи довіреністю № 22-05/2008 від 22.05.2008 р., якою виконавчий директор відповідача Паламарчук Ю.В. був уповноважений укладати та підписувати всі передбачені законодавством правочини тощо.

У наданих суду письмових поясненнях Паламарчук Ю.В. зазначив, що був наділений повноваженнями щодо підписання такого акту, а підпис який стоїть на акті схожий на його підпис. Викликаний у судове засідання Паламарчук Ю.В. не зміг пояснити обставини підписання акту та скріплення його печаткою відповідача, зазначивши, що не впевнений в тому, що підписував зазначений акт.

Відповідно до  наказу № 5 від 31.01.2008 р. особою, відповідальною за зберігання печаток та штампів відповідача, є головний бухгалтер відповідача. У наданих поясненнях представник відповідача зазначив, що облік, зберігання і використання печатки на підприємстві здійснюється у порядку, передбаченому Інструкцією, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 17 від 11.01.1999 р. Відповідач не звертався до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки та підробки печатки, оскільки такого факту зафіксовано не було.

Таким чином, відповідачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про можливість підробки підпису та печатки відповідача на акті здачі-прийняття виконаних робіт від 30.06.2008 р. Крім того, факт надання послуг підтверджується витягами з друкованих видань, в яких розміщувалася реклама відповідача.

У зв'язку із наведеним, клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої та технічної експертизи не підлягає задоволенню.    

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються шляхом 100% передоплати відповідачем вартості робіт (послуг) на підставі рахунків-фактур позивача не пізніше трьох банківських днів від дати отримання рахунку.

28.05.2008 р. позивачем був виставлений рахунок-фактура № СФ-0542 на суму              83 944,67 грн. Таким чином, послуги повинні бути оплачені у строк до 02.06.2008 р.

Як стверджує позивач, відповідач не оплатив рекламні послуги, надані у червні 2008 р., що не було спростовано відповідачем.  

Пунктом 4.12. договору передбачено, що у випадку затримки відповідачем передплати, передбаченої п. 3.1. договору, позивач має право перенести строки початку рекламної кампанії або зупинити надання послуг.  

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Виходячи зі змісту п.п. 3.1., 4.12. договору, виконання позивачем свого обов'язку з розміщення реклами є зустрічним виконанням, яке обумовлене виконанням відповідачем обов'язку по внесенню попередньої оплати.   

У випадку невиконання відповідачем свого обов'язку, позивач відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України та п. 4.12. договору мав право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Однак, як свідчать матеріали справи, сторонами не був погоджений строк, впродовж якого відповідач повинен виконати свій обов'язок у такому випадку.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.12.2008 р. позивач листом за вих. № 7979 направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму боргу, пеню, проценти річних та інфляційні втрати. Зазначена претензія була отримана відповідачем 26.12.2008 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 48264141.

Виходячи з викладеного, відповідач повинен був оплатити надані послуги у строк до 02.01.2009 р. Однак це зобов'язання відповідачем не виконано.  

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 83 944,67 грн., його розмір є належним чином доведеним та документально підтвердженим, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 10 211,36 грн. пені за період з 01.06.2008 р. по 01.12.2008 р., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 4.11. договору, яким передбачено, що за прострочку в оплаті вартості послуг (робіт) відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 55 ГПК України в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Оскільки позивачем невірно визначено початок перебігу строку нарахування пені, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 958,37 грн. за період з 03.01.2009 р. по 03.07.2009 р. (за 182 дні) згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

83 944,6703.01.09 - 15.02.094412,0 %2 428,65

83 944,6716.02.09 - 14.06.0911912,0 %6 568,38

83 944,6715.06.09 - 03.07.091911,0 %961,34

Всього

9 958,37

Позивач також просить стягнути з відповідача 1 897,38 грн. трьох процентів річних та      10 912,81 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2008 р. по 02.03.2009 р., посилаючись в обґрунтування зазначених вимог на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення процентів річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за період з 03.01.2009 р. по 02.03.2009 р. відповідно у сумі 407,07 грн. та 3 693,57 грн. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)К-ть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівІндекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

03.01.09-02.03.0983 944,67593 %407,071,0443 693,57

Позовні вимоги про стягнення 7 480,00 грн. збитків не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Збитками відповідно до ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами 1,2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За загальним правилом, підставами та необхідними умовами цивільно-правової відповідальності є протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками та вина боржника.

Оскільки витрати на оплату юридичних послуг не мають для позивача обов'язкового характеру, не є необхідною умовою для реалізації права на звернення до суду за захистом своїх прав і не вбачається прямого причинно-наслідкового зв'язку між порушенням відповідачем зобов'язання та понесеними відповідачем витратами на оплату юридичних послуг, у задоволенні вимог про стягнення збитків належить відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів оплати наданих позивачем послуг та не навів підстав для звільнення його від обов'язку їх оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 98 003,68 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Золоті ворота" (02660,  м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 02016241, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Кіт" (01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 20, код ЄДРПОУ 31306757) 83 944 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот сорок чотири) гривні 67 коп. основного боргу, 9 958 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 37 коп. пені, 3 693 (три тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 57 коп. інфляційних втрат, 407 (чотириста сім) гривень 07 коп. процентів річних, 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 04 коп. державного мита та 101 (сто одну) гривню 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                             Т.С. Демченко