Ухвала

від 03.02.2015 по справі 826/15795/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/15128/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Онучак Н. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі№ 826/15795/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2013 року у справі № 826/15795/13-а. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 185, 188, 198, 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 9, 71, 72, 159, Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «РА Метро-Лайт» з питань дотримання вимог правильності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Алексус ЛТД» за період 01.01.2012 року по 31.05.2012 року, ТОВ «Еліт Консалт» за період 01.03.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» за період 01.03.2011 року по 31.12.2011 року складено акт від 11.09.2013 року № 173/22-02-09/32856834, яким зафіксовані порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198, п. п. 201.1, 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в загальній сумі 887 600,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013 року № 0001092202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 887 600,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 152 152,00 грн.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відмову в позові, апеляційний суд виходив з відсутності реального виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами з ТОВ «Компанія «Алексус ЛТД», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс».

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанцій зазначається встановлені судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає.

З аналізу статей 185, 198, 201 Податкового кодексу України випливає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кордиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Вирішуючи спір щодо правомірності формування податкового кредиту, апеляційний суд посилається на дані комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи АС Аудит, Система «Податковий блок», згідно з якими встановлено розбіжності між сумою сформованого податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «РА Метро-Лайт» та сумою сформованих податкових зобов'язань ТОВ «Компанія «Алексус ЛТД», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс».

Разом з тим, в разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупцем.

Відмовляючи в задоволення апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не вказано причин відхилення наданих товариством документів на підтвердження реальності виконання спірних операцій.

Посилання апеляційного суду на протоколи допиту ОСОБА_6 (директора ТОВ «Еліт Консалт») та ОСОБА_7 (директора ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс»), які на його думку, є доказом відсутності реального виконання спірних господарських операцій, підлягають відхиленню, оскільки згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Посилаючись на вирок Печерського районного суду від 05. 08. 2013 року у справі №757/15488/13-к, апеляційним судом не враховано, що даний вирок не містить посилань на господарські взаємовідносини позивача з вказаними контрагентами.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, встановити питання можливості фактичного виконання спірних операцій з урахуванням наданих товариством доказів, наявності економічних наслідків їх здійснення, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РА Метро-Лайт» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі № 826/15795/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак