Постанова

від 16.02.2015 по справі 823/3878/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року справа № 823/3878/14

16 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Шоколенко Т.М.,

за участю представника позивача - Чорного О.В., ОСОБА_2 (за довіреностями), представника відповідача - Власенко В.В. (за довіреністю), розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Березино" до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Березино" звернулось до суду з адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28 листопада 2014 року № 0000592210 щодо донарахування з податку на додану вартість, № 0000572210 щодо донарахування з орендної плати за землю, № 0000582210 щодо донарахування за порушення ведення касових операцій.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили порушення законодавства України та винесли оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Березино» зареєстроване як юридична особа 03.11.2004р., ідентифікаційний код 33233162.

Судом встановлено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Березино" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.08.2014р. Результати перевірки оформлені актом від 11.11.2014р. №2545/23-05-22/33233162.

На підставі встановлених порушень Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року № 0000592210 щодо донарахування з податку на додану вартість, № 0000572210 щодо донарахування з орендної плати за землю, № 0000582210 щодо донарахування за порушення ведення касових операцій.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 28 листопада 2014 року № 0000592210 щодо донарахування податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за період, що перевірявся ТОВ "Березино" мало господарські договірні взаємовідносини з ТОВ "Укрторг-2014", ДП ДАК "Хліб України" Потацьке КХП, ТОВ "УкравтоБам Білдінг", ТОВ "Плюс Ойл".

На підтвердження нібито виконання вищезгаданих договірних зобов'язань, позивачем надано податкові накладні, видаткову накладну, накладні, акт надання послуг та товарно-транспортні накладні.

Однак, суд звертає увагу на те, що без фактичного здійснення господарської операції первинні документи не мають юридичної сили, що випливає з аналізу положення ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV, де зазначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З викладеного випливає, що будь-які документи (договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 11 Правил товарно-транспортна накладна - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу та є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Підпунктом 11.1 Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до підпункту 11.3 Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відповідно до підпункту 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно з п. 11.5 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (Пункт 11.7 Правил).

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах із ДП ДАК "Хліб України" Потацьке КХП, які б підтверджували факт перевезення даного товару до контрагента та навпаки, оскільки відповідно до вимог договору про складське зберігання від 09.10.2012р. № 61-12 ДП ДАК "Хліб України" Потацьке КХП зобов'язалось прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2012 року та в установленому порядку повернути їх ТОВ "Березино".

Також, суд ставить під сумнів господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Плюс Ойл", оскільки під час здійснення перевірки позивачем не було надано документ на оплату за поставку дизельного пального. Крім того, у видатковій накладній від 30.11.2011р. на придбання дизпалива відсутній запис номера та дати довіреності, прізвище отримувача.

Щодо господарських відносин позивача та ТОВ "УкравтоБам Білдінг", "Укрторг-2014", то суду не надано документів, які б підтверджували факт реального здійснення укладених між позивачем та його контрагентами операцій.

У цьому контексті суд зазначає, що взаємовідносини між позивачем та контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки фактично підприємницька діяльність даних контрагентів позивача оформлена неналежними документами.

Суд вважає, що вищезазначене свідчить про оформлення документів не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний (удаваний) спосіб, що підтверджує відсутність обставин та подій, пов'язаних з виконанням господарських договорів та відповідним їх відображенням у податковому обліку. Фінансової звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, позивачем не надано.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-101112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Беручи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку, що договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентами (ТОВ "Укрторг-2014", ДП ДАК "Хліб України" Потацьке КХП, ТОВ "УкравтоБам Білдінг", ТОВ "Плюс Ойл") - лише документально відображені у первинних документах, без їх фактичного здійснення.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року № 0000592210 щодо донарахування податку на додану вартість винесено з додержанням вимог чинного законодавства України.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року № 0000582210 щодо донарахування за порушення ведення касових операцій, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, перевіркою дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., встановлено, що ТОВ „Березино" через підзвітних осіб проводило готівкові розрахунки без надання одержувачем коштів (підзвітною особою) платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера), який би підтверджував сплату готівкових коштів, а також здійснювалася видача готівкових коштів під звіт посадовим особам, що не в повному обсязі відзвітувалися за раніше отримані суми, а саме:

- 12.10.2011 року ОСОБА_5 отримано під звіт 25 грн., 13.10.2011 року отримано 204 грн., 14.10.2011 року - 50 грн., 21.10.2011 року - 421,3 грн., 25.10.2011 року - 224,7 грн., 01.11.2011 року - 516 грн., 08.12.2011 року-200 грн., 11.01.2012 року-203,12 грн., 17.01.2012 року- 150 грн., 04.02.2012 року- 17 грн., 25.02.2012 року - 400 грн., 15.03.2012 року - 259 грн., 22.03.2012 року - 42,9 грн., 26.03.2012 року - 8,8 грн., 28.03.2012 року - 10,9 грн., 04.04.2012 року - 8,3 грн., 03.05.2012 року - 658 грн., 11.05.2012 року - 160,5 грн., 15.05.2012 року - 45 грн., 18.05.2012 року - 798 грн., 28.05.2012 року - 254 грн., 29.05.2012 року - 274 грн., 29.05.2012 року - 21,9 грн., 08.06.2012 року - 100 грн., 24.07.2012 року - 168 грн., 28.07.2012 року - 340 грн., 22.08.2012 року - 1032,5 грн., 27.09.2012 року - 95 грн., 01.10.2012 року - 106 грн., 02.10.2012 року - 15 грн., 30.10.2012 року - 815 грн., 04.02.2013 року - 260 грн., 07.02.2013 року- 200 грн., 11.02.2013 року - 626 грн., 14.02.2013 року - 20 грн., 05.03.2013 року - 32 грн., 14.03.2013 року - 25,4 грн., 19.03.2013 року - 123,7 грн., 29.03.2013 року - 299 грн., 02.04.2013 року - 1192 грн., 12.04.2013 року - 190 грн., 25.04.2013 року - 75 грн., 11.06.2013 року - 200 грн.;

- 10.10.2011 року ОСОБА_6 отримано під звіт 150 грн., 01.12.2011 року - 8,4 грн., 10.07.2012 року - 27,8 грн., 18.07.2012 року - 24 грн., 24.07.2012 року - 204 грн., 29.08.2012 року - 23 грн., 18.09.2012 року - 7,5 грн., 26.10.2012 року - 80 грн., 04.12.2012 року - 153 грн., 20.05.2013 року - 26 грн., 01.07.2013 року - 202,35 грн., 29.07.2013 року - 82,35 грн., 02.08.2013 року - 306 грн., 15.08.2013 року - 300 грн., 18.09.2013 року - 46 грн., 03.10.2013 року - 576,3 грн., 17.10.2013 року - 75,2 грн., 11.11.2013 року - 48 грн., 13.11.2013 року - 199 грн., 14.11.2013 року - 17,1 грн., 22.11.2013 року - 19,9 грн., 25.11.2013 року - 695 грн., 30.11.2013 року - 184 грн., 03.12.2013 року - 141,3 грн., 17.12.2013 року - 25,4 грн., 27.12.2013 року - 18,6 грн., 22.01.2014 року - 27,3 грн., 06.02.2014 року - 16 грн., 06.03.2014 року - 155 грн., 13.05.2014 року - 20 грн., 27.05.2014 року - 39,75 грн., 16.06.2014 року - 30,3 грн., 23.07.2014 року - 119 грн., 31.07.2014 року - 822 грн.;

- 04.10.2011 року ОСОБА_7 отримано під звіт 148,5 грн., 07.10.2011 року отримано 870,4 грн., 08.10.2011 року - 148,5 грн., 18.11.2011 року - 220 грн., 16.12.2011 року - 204 грн., 22.12.2011 року - 204 грн., 19.02.2012 року - 86 грн., 21.03.2012 року - 27 грн., 02.04.2012 року - 64 грн., 01.06.2012 року - 166,5 грн., 12.06.2012 року - 166,5 грн., 09.07.2012 року - 62 грн., 03.08.2012 року - 156 грн., 04.08.2012 року - 1860 грн., 24.09.2012 року - 744,5 грн., 15.10.2012 року - 46 грн., 17.10.2012 року - 86 грн., 23.11.2012 року - 1000 грн., 27.11.2012 року - 327 грн., 29.11.2012 року - 150 грн., 28.01.2013 року - 193 грн., 13.02.2013 року - 55 грн., 26.02.2013 року - 428 грн., 17.07.2013 року - 418,75 грн.;

- 12.10.2011 року ОСОБА_8 отримано під звіт 120 грн., 24.10.2011 року - 134 грн., 14.07.2012 року - 164 грн., 19.07.2012 року - 150 грн., 12.10.2012 року - 215 грн., 12.11.2012 року - 500 грн., 22.11.2012 року - 200 грн., 26.11.2012 року - 368 грн., 09.09.2013 року - 90 грн., 03.12.2013 року - 120 грн., 07.12.2013 року-2000 грн., 21.12.2013 року-78 грн., 27.12.2013 року - 80 грн., 09.01.2014 року - 65 грн.;

- 13.12.2011 року ОСОБА_9 отримано під звіт 196,7 грн., 23.03.2012 року - 74 грн., 22.09.2012 року - 54 грн., 14.11.2012 року - 400 грн., 14.11.2012 року - 40 грн., 25.12.2013 року - 136 грн., 05.05.2014 року - 65 грн., 01.08.2014 року - 32 грн.;

- 24.03.2012 року ОСОБА_10 отримано під звіт 400,5 грн., 30.03.2012 року - 32 грн., 04.04.2012 року - 296,67 грн., 10.07.2012 року - 26 грн., 14.05.2013 року - 106,7 грн.;

-14.07.2012 року ОСОБА_11 отримано під звіт 115 грн., 18.07.2012 року - 62,5 грн., 21.08.2012 року - 176 грн.;

- 02.08.2012 року ОСОБА_12 отримано під звіт 80 грн.;

- 07.09.2012 року ОСОБА_13 отримано під звіт 99,5 грн., 21.11.2012 року року - 62 грн., 20.05.2012 року - 24 грн.;

- 29.11.2012 року ОСОБА_14 отримано під звіт 150 грн., 15.01.2014 року - 360 грн., 26.03.2014 року - 35 грн., 30.04.2014 року - 125 грн., 13.06.2014 року - 40 грн., 09.07.2014 року - 550 грн., 12.08.2014 року - 84 грн., 15.08.2014 року - 1340 грн., 26.08.2014 року - 240 грн.;

- 25.03.2013 року ОСОБА_15 отримано під звіт 42 грн.;

- 03.04.2013 року ОСОБА_16 отримано під звіт 50 грн.;

- 11.06.2013 року ОСОБА_17 отримано під звіт 145 грн.;

- 30.07.2013 року ОСОБА_18 отримано під звіт 11787,75 грн.; 7

- 18.08.2013 року ОСОБА_19 отримано під звіт 144 грн., 02.09.2013 року - 2154, 08 грн., 06.09.2013 року - 330,16 грн., 26.05.2014 року - 42,5 грн., 21.08.2014 року - 270,07 грн.;

- 25.09.2013 року ОСОБА_20 отримано під звіт 20 грн., 27.09.2013 року - 40 грн., 25.11.2013 року - 335 грн., 03.12.2013 року - 954,5 грн., 05.12.2013 року - 120 грн., 06.12.2013 року - 100 грн., 31.12.2013 року - 9,2 грн., 17.01.2014 року - 120 грн., 11.02.2014 року - 96 грн., 12.03.2014 року - 8,3 грн., 17.03.2014 року - 18 грн., 24.03.2014 року - 62,5 грн., 07.04.2014 року - 72 грн., 20.06.2014 року - 45 грн., 30.07.2014 року - 25 грн., 01.08.2014 року - 77 грн., 13.08.2014 року - 30 грн.;

- 26.11.2013 року ОСОБА_2 отримано під звіт 47 грн., 29.11.2013 року - 8,3 грн., 29.11.2013 року - 8,3 грн., 10.12.2013 року - 42 грн., 28.02.2013 року - 16,6 грн., 05.03.2014 року - 9,2 грн.;

- 22.08.2014 року ОСОБА_21 отримано під звіт 4783,48 грн.

Також перевіркою встановлено, що працівникам ТОВ "Березино", якими було допущено вищезазначені порушення, здійснювалася видача товариством готівкових коштів під звіт, а саме:

- ОСОБА_5, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 року по 31.08.2014 року отримано 111794,41 грн.;

- ОСОБА_6, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 року по 31.08.2014 року отримано 9488,39 грн.;

- ОСОБА_7, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 року по 31.08.2014 року отримано 45985,23 грн.;

- ОСОБА_8, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 року по 31.08.2014 року отримано 12073,32 грн.;

- ОСОБА_9, порушення допущено протягом грудня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.01.2012 року по 31.08.2014 року отримано 8821,07 грн.;

- ОСОБА_22, порушення допущено протягом березня 2012 року та наступних періодів, за період з 01.04.2012 року по 31.08.2014 року отримано 2061,63 грн.;

- ОСОБА_11, порушення допущено протягом липня 2012 року та наступних періодів, за період з 01.08.2012 року по 31.08.2014 року отримано 176 грн.;

- ОСОБА_12, порушення допущено 02.08.2012 року, за період з 03.08.2012 року по 31.08.2014 року отримано 765,98 грн.;

- ОСОБА_13, порушення допущено протягом вересня 2012 року та наступних періодів, за період з 01.10.2012 року по 31.08.2014 року отримано 86 грн.;

- ОСОБА_14, порушення допущено протягом листопада 2012 року та наступних періодів, за період з 01.12.2012 року по 31.08.2014 року отримано 3879,88 грн.;

- ОСОБА_23, порушення допущено протягом березня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.04.2013 року по 31.08.2014 року отримано 35 грн.;

- ОСОБА_16, порушення допущено 03.04.2013 року, за період з 04.04.2013 року по 31.08.2014 року отримано 43,33 грн.;

- ОСОБА_17, порушення допущено протягом червня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.07.2013 року по 31.08.2014 року отримано 0 грн.;

- ОСОБА_18, порушення допущено протягом липня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.08.2013 року по 31.08.2014 року отримано 0 грн.;

- ОСОБА_19, порушення допущено протягом серпня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.09.2013 року по 31.08.2014 року отримано 82435,4 грн.;

- ОСОБА_20, порушення допущено протягом вересня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.10.2013 року по 31.08.2014 року отримано 10775,34 грн.;

- ОСОБА_2, порушення допущено протягом листопада 2013 року та наступних періодів, за період з 01.12.2013 року по 31.08.2014 року отримано 20584,81 грн.

Крім того, в ході перевірки було встановлено факт не своєчасного звітування про використання виданих під звіт готівкових коштів. Дане порушення було допущено наступними працівниками ТОВ „Березино":

- ОСОБА_19 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 06.05.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «ВОГ Рітейл» № 64075 від 01.05.2014 року на суму 163,90 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «ВОГ Рітейл» № 120885 від 06.08.2014 року на суму 524,97 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «ВОГ Рітейл» № 121502 від 07.08.2014 року на суму 169,96 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальні чеки TOB «BОГ Рітейл» № 118664 від 03.08.2014 року та № 119620 від 04.08.2014 року на загальну суму 718,70 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «ВОГ Рітейл» № 117975 від 01.08.2014 року на суму 259,95 грн.; під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «ВОГ Рітейл» № 203755 від 04.08.2014 року на суму 239,95 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «ВОГ Рітейл» № 122067 від 08.08.2014 року на суму 180,29 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є накладна № 1 від 07.08.2014 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 07.08.2014 року від ФОП ОСОБА_24 на суму 757,20 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 21.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «ВОГ Рітейл» № 131133 від 08.08.2014 року на суму 180,29 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 30.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є квитанція (чек) банківського термінала АТ «ПриватБанк» № 27062014170157 від 27.06.2014 року на суму 2461,88 грн.;

- ОСОБА_2 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 27.06.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ «Октан Трейд» № 8631 від 17.06.2014 року на суму 599,91 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є розрахункова квитанція серії АААА № 207, видана 07.08.2014 року ФОП ОСОБА_25 на загальну суму 41 грн. на підставі експрес - накладної № 59000069095767 «НОВА ПОШТА»; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП «Северин» № 7801 від 02.08.2014 року на суму 249,94 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП «Северин» № 7564 від 04.08.2014 року на суму 354,88 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПАТ «Укрнафта» № 203050 від 06.08.2014 року на суму 199,87 гри.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП «Северин» № 8578 від 07.08.2014 року на суму 249,94 грн.;

- ОСОБА_4 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек TOB «НЕКС 2010» № 334438 від 05.08.2014 року на суму 438 грн.;

- ОСОБА_26 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 року № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП «Северин» № 8024 від 04.08.2014 року на суму 6340 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 р.(далі - Положення ).

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7.39 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням встановлених термінів може дозволятися лише у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Враховуючи викладене, до висновку про порушення позивачем пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні податковий орган дійшов через встановлене ним перевищення підзвітними особами позивача встановлених строків використання виданої їм під звіт готівки та на видачу готівкових коштів під звіт без звітування щодо раніше виданих коштів, що, на думку суду, є правомірним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року № 0000582210 щодо донарахування за порушення ведення касових операцій винесено з додержанням вимог чинного законодавства України та скасуванню не підлягає.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року № 0000572210 щодо донарахування з орендної плати за землю, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 10.01.2005р. між позивачем та Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 17.01.2005 року за № 040578200003. Предметом договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, загальною площею 734,38 га, в тому числі землі запасу 362,67 га, з них рілля 362,67 га, та землі резерву 371.71 га, яка знаходиться в адмінмежах Червонокутської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області.

Відповідно із додатковою угодою до вищевказаного договору від 10.02.2011 року, зареєстрованою в відділі Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.04.2011 року № 712098944000492 в оренду передається із 06.02.2009 року земельна ділянка загальною площею 393.9097 га, у тому числі землі резерву площею 73.06 га, (рілля - 73,06 га) та землі запасу площею 92,5197 га (рілля - 92,5197 га) та землі історико - культурного призначення площею 228,33 га (рілля - 228,33 га), а із 14.12.2009 року земельна ділянка із земель резерву зменшується і становить 67,06 га (рілля 67,06 га).

Додатком до вказаного договору визначено, що орендна плата з 08.12.2010 року становить в розмірі 4,5 % від грошової оцінки 1 га ріллі, що становить 758 грн.

Однак, під час здійснення податковим органом перевірки та враховуючи вимоги пп. 271.1.1 п. 271.1 Податкового кодексу України, мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку (ріллю), на думку Уманської ОДПІ, має становити 515875,29 грн., з розрахунку, що за 1 га сільськогосподарських угідь нормативна грошова оцінка з 2012 року по 2014 рік становить в розмірі 4,5 % від грошової оцінки 1 га ріллі - 29553 грн.

Однак суд не погоджується зі вказаними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п. «б» ст. 80 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції на час виникнення спірних зобов'язань), плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 286 ПК України), а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288.1 цього Кодексу).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ст. 288 ПК України).

Відповідно до пп. 288.5.1 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди , але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, положеннями ПК України передбачено, що питання встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін згідно договору оренди землі із визначенням розміру орендної плати в такому договорі.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (далі - Закон №161-XIV) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, порядку внесення і перегляду є однією з істотних умов договору.

Положеннями ст. 21 Закону №161-XIV законодавець передбачив внесення змін до розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Відповідно до п. 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220, розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших порядках, визначених законодавством.

Водночас ст. 30 Закону №161-XIV передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Контролюючі органи відповідно до пп. 19 1 .1.1. ст. 19 1 ПК України здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Водночас ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі згідно з приписами ст. 12, 80, 83 ЗК України, ст. 21 Закону №161-XIV наділена одна із сторін цих договорів, якими в даному випадку є - Жашківська районна державна адміністрація Черкаської області, з однієї сторони та ТОВ "Березино", з іншої.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 11.06.2013 року за наслідками перегляду постанови Вищого адміністративного суду України у зв'язку з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм щодо сплати орендної плати за землю касаційним судом, орган державної податкової служби не може здійснювати владні (управлінські) функції, шляхом втручання у відносини сторін договору оренди землі, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умовам чинного законодавства України. Тому, хоча зміна розміру земельного податку відповідно до норм ПК України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідного донарахування податковим органом суми грошового зобов'язання з орендної плати із застосування штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Статтею 244 2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд зазначає, що повноваженням податкового органу є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених ПК України, зокрема щодо сплати позивачем орендної плати відповідно до умов договору оренди землі. Однією з функцій державної фінансової інспекції є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податковий орган позбавлений повноважень контролювати реалізацію рішень місцевого органу виконавчої влади, змінювати істотні умови договору, донараховувати грошові зобов'язання з орендної плати за землю, які не передбачені таким договором, а повинен здійснювати контроль за нарахуванням, сплатою податків та обов'язкових платежів.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2013 року № 0000572210 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28.11.2013 року № 0000572210.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 лютого 2015 року.

Суддя В.А. Гайдаш