Рішення

від 23.02.2015 по справі 756/1443/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.02.2015 Справа № 756/1443/15-ц

унікальний №756/1443/15-ц

провадження № 2/756/2014/15

УХВАЛА

23 лютого 2015 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Маринченко М.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 про застосування тимчасових заходів з метою збереження доказів до початку розгляду справи за участю іншої сторони в порядку ч.3 ст.53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкоз-Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Уапром», ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про припинення порушення прав інтелектуальної власності та визнання інформації недостовірною,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про зобов'язання припинити використання та/або зміни текстових та графічних частин належного позивачам програмного забезпечення (системи "LeaseIT"), зокрема комплексних творів тексту та графіки (бланків договорів, актів, рахунків правил, тощо), які використовуються в Системі; сукупності найменування частин Системи (оператор, постачальник, система та інші); назви правил участі контрагентів різних типів в системі, назви первинних документів Системи; найменувань програм розстрочки; опису пакетів фінансування, електронну поштову адресу processing з різними доменними іменами; твору графіки логотипу «Розстрочка», рекламного буклету «Розстрочка» та рекламного матеріалу, розміщеного на сайті PromUA. Також просять заборонити ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та ФОП ОСОБА_3 використовувати та/або змінювати комп'ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_5» та бази даних «ІНФОРМАЦІЯ_6» або будь-які їх частини у складі інших систем; заборонити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 будь-яким чином розголошувати та використовувати комерційну таємницю ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» або будь-яку її частину організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру у власних інтересах або інтересах третіх осіб та зобов'язати припинити використання такої інформації; заборонити ОСОБА_4 будь-яким чином створювати або приймати участь у конкуренції до ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій»; заборонити ТОВ «ФК «Фінгарант Груп» використовувати об'єкти авторських прав позивачів, зокрема торгівельні марки - набір найменувань пакетів фінансування «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3» та інші; заборонити поширювати та зобов'язати ТОВ «ФК «Фангарант Груп» припинити поширення недостовірної інформації про те, що Система ПлатиПізніше є новою назвою Системи "LeaseIT" та спростувати вказану інформацію, поширивши відповідне повідомлення серед партнерів-постачальників та розмістивши його на головній сторінці сайту Плати пізніше; зобов'язати ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та ОСОБА_4 відновити становище, яке існувало до порушення прав інтелектуальної власності позивачів, шляхом припинення правовідносин з контрагентами, які виникли у товариства внаслідок розкриття відповідачами комерційної таємниці ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій». Крім того, позивачі просять зобов'язати відповідачів видалити та заборонити використання комплексного твору тексту і графіки «Рекламний буклет PayLater» та «Приложения «Продажа в рассрочку» на інтернет сайтах uapartner.pro та prom.ua.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що об'єктами авторського права позивачів є Система "LeaseIT", як оригінальний комплексний твір, автором та ідеологом якого є безпосередньо ОСОБА_1, який створював вказані твори, працюючи за трудовим договором в ПрАТ «Лізинг ІТ», торгівельні марки ПрАТ «Лізинг ІТ», включаючи «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_4» та інші, якими надані найменування продуктам ПрАТ «Лізинг ІТ», які є складовою частиною Системи. Також об'єктом авторського права є комерційна таємниця ПрАТ «Лізинг ІТ», до якої входить вся інформація про Систему, яка захищена договорами про нерозголошення комерційної таємниці, укладеними з усіма працівниками. Для внутрішнього використання в господарській діяльності ПрАТ «Лізинг ІТ» для функціонування системи було створено комп'ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_5" та база даних «ІНФОРМАЦІЯ_6", які створені на базі програмного продукту 1С:Підприємство 8.0/8.1/8.2 ОСОБА_7 особисто (база даних) та у співавторстві (конфігурація).

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи працівниками ПрАТ «Лізинг ІТ» мали доступ до комерційної інформації ПрАТ, протиправно заволоділи програмою та базою даних, що призвело до отримання вказаної програми ТОВ «ФК «Фангарант Груп», яке використало на свою користь відомості технічного, організаційного, комерційного та іншого характеру, що дало можливість переробити Систему "LeaseIT" та на її базі зробити Систему «Плати Пізніше», яка стала власністю ТОВ «ФК «Фангарант Груп». Крім того, вказаними відповідачами, які звільнившись з ПрАТ «Лізинг ІТ» працевлаштувались в ТОВ «ФК «Фангарант Груп», було внесено зміни в рекламний буклет ПрАТ «Лізинг ІТ», який рекламує послугу «Рассрочка» та поширено недостовірну інформацію серед партнерів ПрАТ «Лізинг ІТ» про перейменування Системи "LeaseIT" та Систему Плати Пізніше. Внаслідок вказаних дій ТОВ «ФК «Фангарант Груп» використовує у власній господарській діяльності привласнену систему "LeaseIT", використовуючи всі складові Системи, такі як бланки документів, базу даних, торгівельні марки тощо.

Ухвалою від 23 лютого 2015 року відкрито провадження в зазначеній справі.

19 лютого 2015 року позивачі Приватне акціонерне товариства «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 подали до суду заяву про застосування тимчасових заходів з метою збереження доказів до початку розгляду справи за участю іншої сторони в порядку ч.3 ст.53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

У заяві позивачі посилаються на те, що ТОВ «ФК «Фангарант Груп» привласнило собі майнові права на належний ПрАТ «Лізинг ІТ» комплексний нематеріальний актив «Система LeaseIT» - на майже всі бланки документів, які є складовими системи LeaseIT, неправомірно переробило це все в Систему ПлатиПізніше.

Позивачі, посилаючись на положення ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», яка визначає способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав), просять винести ухвалу про огляд приміщень, які знаходяться за адресою м. Київ, пр. Московський, 20-Б, літера Б у користуванні ТОВ «ФК «Фангарант Груп» (код ЄДРПОУ 38922870), та у яких за припущенням порушуються належні ПрАТ «Лізинг ІТ» та ОСОБА_1 авторські права на комплексні твори тексту та графіки (бланки): бланк «ІНФОРМАЦІЯ_7», бланк «ІНФОРМАЦІЯ_8», бланк «ІНФОРМАЦІЯ_9» (обладнання), бланк «ІНФОРМАЦІЯ_9» (туристичні послуги), бланк «ІНФОРМАЦІЯ_10», бланк «ІНФОРМАЦІЯ_11», бланк поштового конверту для відправлень Рахунків та Актів переходу права власності/повної виплати вартості послуг.

Крім того, позивачі просять накласти арешт та вилучити всі примірники укладених ТОВ «ФК «Фангарант Груп» або іншими особами на користь ТОВ «ФК «Фангарант Груп» документів типу: ІНФОРМАЦІЯ_14, ІНФОРМАЦІЯ_8 (та копії документів, в додаток до яких складена додаткова угода: Договір на туристичне обслуговування, Заявка на бронювання і дані Туриста (документи третіх осіб - туристичних компаній)), ІНФОРМАЦІЯ_12, ІНФОРМАЦІЯ_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, поштовий конверт для відправлень Рахунків та Актів переходу права власності/повної виплати вартості послуг.

Позивачі вказують, що метою застосування вказаних заходів є збереження відповідних доказів вчинення зі сторони ТОВ «ФК «Фангарант Груп» дій, що порушують авторські права ОСОБА_1 та ПрАТ «Лізинг ІТ», дослідження обсягу доходів, які отримав ТОВ «ФК «Фангарант Груп» внаслідок порушення цих авторських прав, з'ясування переліку третіх осіб, заподіяних в розповсюдженні контрафактних примірників творів.

Відповідно до ч.2 ст. 53 Закону України «Про авторське право та суміжні права» за наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права і (або) суміжних прав, за яке відповідно до закону передбачена кримінальна відповідальність, орган досудового розслідування або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на: а) примірники творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходження технічних засобів захисту; б) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення; в) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення протиправних дій.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України «Про авторське право та суміжні права» у разі, якщо відповідач по справі порушення авторського права і (або) суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасові заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за участю іншої сторони (відповідача) шляхом: а) винесення ухвали про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав; б) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх виготовлення і відтворення; в) накладення арешту і вилучення рахунків та інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення порушення) авторського права і (або) суміжних прав.

З урахуванням того, що вказана заява подана позивачами на підставі 53 Закону України «Про авторське право та суміжні права», яка регулює способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав та розглядається після відкриття провадження у справі, з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України, відповідно до якої цивільне судочинство здійснюється відповідно до цього Кодексу, вказана заява розглядається відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України суддею одноособово без виклику позивачів та відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Положення ч. 2 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», на підставі якої позивачі просять вжити вищезазначені заходи, передбачають можливість застосування визначених вказаною нормою заходів за наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права, за яке відповідно до закону передбачена кримінальна відповідальність.

Позивачами не надано суду доказів звернення до органів досудового розслідування з заявою про вчинення ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» чи іншими відповідачами порушення авторського права позивачів, за яке Кримінальним кодексом України передбачена кримінальна відповідальність, та доказів відкриття кримінального провадження за такою заявою.

Питання щодо авторства позивачів на комп'ютерну програму «ІНФОРМАЦІЯ_5» та базу даних «ІНФОРМАЦІЯ_6», в тому числі й на комплексні твори тексту і графіки (бланків), як складові системи LeaseIT, наявності у позивачів вказаних об'єктів та порушення відповідачами авторських прав позивачів підлягають з'ясуванню судом в ході розгляду справи.

На даний час у суду відсутні достатні дані для висновку про вчинення відповідачами такого порушення авторського права позивачів, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

Положення ч. 3 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», на підставі якої позивачі просять вжити вищезазначені заходи, передбачають можливість застосування таких заходів до початку розгляду справи за участю відповідача у разі, якщо відповідач по справі відмовляє у доступі до необхідної інформації; невжиття передбачених вказаною статтею заходів може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено.

На даній стадії розгляду справи у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, які просять застосувати позивачі, може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду, або що невжиття таких заходів, може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права. Підстави для висновку про ухилення відповідачів від надання необхідної інформації чи для висновку про наявність очевидного ризику знищення доказів, про які зазнають позивачі, у суду також відсутні.

За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, ч.ч. 2, 3 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права»,

ухвалив:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 у задоволенні заяви про застосування тимчасових заходів з метою збереження доказів до початку розгляду справи за участю іншої сторони в порядку ч.3 ст.53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко