Рішення

від 19.02.2015 по справі 902/1776/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2015 р. Справа № 902/1776/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Шанс", с.Велика Северинка, Кіровоградський район, Кіровоградської область

до: Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", м. Хмільник Вінницька область

про стягнення 186 926 грн 28 коп. заборгованості за договором № 57/14-11 від 25.07.2014 р.

та за зустрічним позовом: Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", м. Хмільник Вінницька область

до: Приватного підприємства "Шанс", с.Велика Северинка, Кіровоградський район, Кіровоградської область

про стягнення 56 410 грн 42 коп. заборгованості за договором збирання врожаю № 57/14-11 від 25.07.2014 р.

За участю секретаря судового засідання Горейко М.В.

За участю представників:

ПП "Шанс": Таровик Олена Андріївна, довіреність № б/н від 21.01.2015 р., паспорт серії ЕА № 301294 виданий Кіровоградським РВ УМВС України в Кіровоградській області 04.09.1997 р.

Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит": Хомічук Олена Анатоліївна, довіреність від 30.07.2014 р., паспорт серії СА № 570389 виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області 25.12.1997 р.

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Шанс" подано позов до Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" про стягнення 186 926 грн 28 коп. заборгованості за договором № 57/14-11 від 25.07.2014 р., з яких 160 555 грн 60 коп. боргу, 11 832 грн 71 коп. пені, 13 165 грн 55 коп. інфляційних втрат, 1 372 грн 42 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 22.12.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1776/14 та призначено до розгляду на 22.01.2015 р.

22.01.2015 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" до Приватного підприємства "Шанс" про стягнення 56 410 грн 42 коп. заборгованості за договором збирання врожаю № 57/14-11 від 25.07.2014 р., з яких 47 955,60 грн боргу, 5 083,29 грн інфляційних втрат, 2 744,74 грн пені, 626,79 грн 3 % річних.

Також 22.01.2015 р. в судовому засіданні суду надійшов відзив АНВП "Візит" в якому останнє просить відмовити в задоволенні позовних вимог з мотивів наведених в ньому.

Ухвалою від 22.01.2015 р. зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду з первісним позовом, а розгляд справи відкладено на 05.02.2015 р. в зв'язку з необхідністю надання відповідачу за зустрічним позовом надати обгрунтовані заперечення щодо вказаного позову.

Ухвалою від 05.02.2015 р. розгляд справи відкладено до 19.02.2015 р. в зв'язку з неявкою ПП "Шанс" та неподанням сторонами витребуваних доказів.

06.02.2015 р. до суду надійшов відзив ПП "Шанс" на зустрічний позов в якому останнє просить відмовити АНВП "Візит" в задоволенні позовних вимог за вказаним позовом з мотивів наведених у відзиві.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Із змісту первісного та зустрічного позову вбачається, що спірні правовідносини виникли в зв'язку з неналежним виконанням обов'язків контрагентів за договором від 25.07.2014 р. № 57/14-11 в частині проведення оплати (у АНВП "Візит" за отримані послуги, у ПП "Шанс" - за отримане дизельне паливо).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

25.07.2014 р. між АНВП "Візит" (Замовник) та ПП "Шанс" (Виконавець) укладено договір збирання врожаю № 57/14-11 предметом якого, згідно п.1.1 являється виконання сільськогосподарських робіт по збирання врожаю зернових 2014 року на площах Замовника з використанням своєї техніки - комбайн Нью Холанд СХ 8080 2013 р., реєстр номер 21049 ВА (а.с.20, т.1).

Згідно п.3.1 ціна договору орієнтовно складає 400,00 грн за 1 га без урахування пального. Остаточна сума виконаних робіт визначається в акті прийому-передачі виконаних робіт.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється після збирання врожаю на підставі акту виконаних робіт на протязі 10 календарних днів з моменту його підписання (п.3.4 Договору).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що роботи виконуються на паливі Замовника за рахунок Виконавця.

12.08.2014 р. Замовником передано Виконавцю дизельне паливо на суму 47 955,60 грн в рамках вказаного вище договору, що підтверджується відповідним посиланням на останній у видатковій накладній від 12.08.2014 р. № 2195 (а.с.43, т.1).

Також судом встановлено, що 20.08.2014 р. між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 160 555,60 грн з посиланням на договір № 57/14-11 від 25.07.2014 р. (а.с.22, т.1).

Факт виконання робіт на суму 160 555,60 грн та передачі дизельного палива на суму 47 955,60 грн не заперечується сторонами.

28.10.2014 р. ПП "Шанс" заявило вимогу АНВП "Візит" про погашення заборгованості в сумі 160 555,60 грн, яка вручена останньому 31.10.2014 р., що вбачається із відповідного штампу на претензії (а.с.21, т.1).

За твердженням позивача за первісним позовом відповіді на претензію та погашення заборгованості від відповідача за первісним позовом не надійшло.

При цьому судом встановлено, що АНВП "Візит" погасило заборгованість перед позивачем на суму 112 560,00 грн, згідно платіжних доручень від 18.12.2014 р. на суму 47 995,60 грн та від 29.12.2014 р. на суму 64 564,40 грн (а.с.50, т.1).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що останній містить істотні умови змішаного договору - договору купівлі-продажу (щодо передачі дизельного пального) та підряду (щодо виконання робіт по збираннню врожаю) правовідносини за яким регулюються Главами 54, 61 ЦК України (Купівля-продаж, Підряд) (ст.ст.655-697, 837-864 ЦК України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги про стягнення 112 560,00 грн основного боргу за первісним позовом та 47 955,60 грн за зустрічним позовом правомірними та обґрунтованими.

Разом з тим, як вказувалось вище після порушення провадження звернення ПП "Шанс"з позовом до АНВП "Візит" про стягнення заборгованості за договором 57/14-11 від 25.07.2014 р. останній 29.12.2014 р. здійснив погашення заборгованості в сумі 64 564,40 грн.

Як наголошено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основного боргу в сумі 64 564,40 грн, так як він сплачений відповідачем за первісним позовом після порушення провадження у справі, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а в частині вимоги про стягнення 47 995,60 грн боргу в позові слід відмовити в зв'язку з тим, що вказану суму АНВП "Візит" сплатило до порушення провадження у справі.

Також судом розглянуто вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з АНВП "Візит" 11 832 грн 71 коп. пені, 1 372 грн 42 коп. 3 % річних за період з 31.08.2014 р. по 12.12.2014 р., 13 165 грн 55 коп. інфляційних втрат за період з серпня по листопад 2014 року та вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 5 083,29 грн інфляційних втрат, 2 744,74 грн пені та 626,79 грн 3 % річних за період з 13.08.2014 р. по 20.01.2015 р. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку інфляційних втрат та 3% річних судом виявлено помилки в обрахунку перших, які полягають у невірному визначенні значень за вказаними вимогами із врахуванням такого.

При перерахунку інфляційних втрат із врахуванням суми заборгованості та періоду прострочення визначених позивачем ПП "Шанс" судом отримано 11 835,55 грн, в зв'язку з чим в стягненні 1 330,00 грн інфляційних втрат слід відмовити.

В той же час при перерахунку інфляційних втрат за зустрічним позовом судом отримано 5 079,83 грн в зв'язку з чим в стягненні 03,46 грн інфляційних втрат слід відмовити.

За відсутності помилок в розрахунку 3 % річних заявлені до стягнення суми підлягаять стягненню з відповідачів за первісним та зустрічним позовом відповідно.

Стосовно вимоги про стягнення 11 832,71 грн пені за первісним позовом та вимоги про стягнення 2 744,74 грн пені за зустрічним позовом суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Тобто, правочин щодо зобов'язання сплати контрагентів за договором пені (як одного з способів забезпечення виконання зобов'язання) повинно бути письмово оформлено.

Як вбачається із змісту договору в останньому не було обумовлено забезпечення виконання зобов'язань АНВП "Візит" та ПП "Шанс" у вигляді неустойки.

Таким чином, у сторін відсутні правові підстави для стягнення пені один з одного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення сторін щодо кожного із позовів оцінюються судом критично оскільки є юридично неспроможними та не спростовують правомірності та обгрунтованості заявленого позову кожної із сторін.

Зокрема посилання АНВП "Візит" на відсутності боргу в зв'язку із його оплатою та непроведенням оплати в сумі 47 995,60 грн по причині наявності боргу у ПП "Шанс" за отримане дизельне паливо не приймається судом, оскільки пунктом 3.1 Договору визначалась орієнтовна ціна, а остаточна ціна за виконані роботи згідно п.п.3.1, 3.3, 3.4 визначалась в акті приймання-передачі виконаних робіт.

Заперечення ПП "Шанс" на зустрічний позов по суті не містять обгрунтованих мотивів невизнання заявлених АНВП "Візит" вимог, а по суті зводяться до підтвердження правомірності вимог за первісним позовом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом з врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

При цьому суд покладає сплату судового збору в частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 47 995,60 грн за первісним позовом на АНВП "Візит" згідно приписів ч.2 ст.49 ГПК України.

19.02.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.1 1 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", вул.І.Богуна, 19, с.Томашпіль, Хмільницький район, Вінницька область, 22067 - (ідентифікаційний код - 02129063) на користь Приватного підприємства "Шанс", вул.Леніна, 2, с.Велика Северинка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27613 - (ідентифікаційний код - 32177427) - 47 995 грн 60 коп. боргу, 11 835 грн 55 коп. - інфляційних втрат, 1 372 грн 42 коп. - 3 % річних, 3 475 грн 27 коп . - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відмовити в стягненні 47 995 грн 60 коп. боргу, 11 832 грн 71 коп. пені, 1 330 грн 00 коп. інфляційних втрат за первісним позовом.

4. Припинити провадження в частині стягнення 64 564 грн 40 коп. боргу згідно п.1 1 ч.1 ст.80 ГПК України.

5. Зустрічний позов задовольнити частково.

6. Стягнути з Приватного підприємства "Шанс", вул.Леніна, 2, с.Велика Северинка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27613 - (ідентифікаційний код - 32177427) на користь Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", вул.І.Богуна, 19, с.Томашпіль, Хмільницький район, Вінницька область, 22067 - (ідентифікаційний код - 02129063) - 47 955 грн. 00 коп. боргу, 5 079 грн 83 коп. - інфляційних втрат, 626 грн 79 коп. - 3 % річних, 1 737 грн 99 коп . - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

7. Відмовити в стягненні 2 744 грн 74 коп. пені, 03 грн 46 коп. інфляційних втрат за зустрічним позовом.

8. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 лютого 2015 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.