Ухвала

від 09.02.2015 по справі 2а-2271/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 лютого 2015 року м. Київ В/800/548/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Степашка О.І. Суддів: Моторного О.А. Островича С.Е. Федорова М.О. Усенко Є.А.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 у справі №2а-2271/12/2670 (№К/800/57157/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П-Мобайл» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 у названій справі.

Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. ст. 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених ст. 171 1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме - положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 № К/9991/26540/11 (К/9991/28864/11), в якому, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішення Вищого адміністративного суду України, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданого як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Крім того, слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014, на відміну від доданої ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 №К/9991/26540/11 (К/9991/28864/11) встановлено реальність спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, відтак, немає підстав для звернення у відповідності до ст.237 КАС України.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) Степашко О.І. Судді (підпис) Моторний О.А. (підпис) Острович С.Е. (підпис) Федоров М.О. (підпис) Усенко Є.А.