Ухвала

від 17.02.2015 по справі 368/294/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 368/294/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Кагарлицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від "13" листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Кагарлицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від "13" листопада 2014 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 13.11.2014 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Кагарлицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - залишити без задоволення, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від "13" листопада 2014 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, 14.12.2012 року відповідач подала заяву, про надання статусу безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» до вирішення питання працевлаштування. У відповідності до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", на підставі поданої заяви, згідно наказу КРЦЗ № НТ121214 від 14.12.2012 року їй було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 14.12.2012 року у відповідності ст.ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62 і Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7 - 1 затверджено «Порядок розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 232/16248 від 12.03.2009 року. Зазначений Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, який здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені і документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центрами зайнятості шляхом, зокрема, звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України та у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до вказаного Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. В результаті обміну інформацією між Державним центром зайнятості та Державною податковою адміністрацією України було отримано відомості про отримання доходів гр. ОСОБА_2 на підприємстві ТОВ « ЯСЕНСВІТ», в період перебування на обліку як безробітної. З метою встановлення відповідності отриманих даних КРЦЗ направив запит до ТОВ « ЯСЕНСВІТ», в ході якої ТОВ «ЯСЕНСВІТ» підтверджено перебування відповідача у трудових відносинах з 01 травня 2013 року. За наслідками вказаної перевірки було складено Акт за № 5 від 05.12.2013 року. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. В ч. 3 ст. 36 вказаного вище Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем, без наявності для того достатніх правових підстав, було прийнято наказ від 06.12.2013 року № НТ131206 про повернення коштів гр. ОСОБА_2, виплачених за період з 01.05.2013 року по 09.09.2013 року, як допомога по безробіттю в загальному розмірі 8364,61 грн.. Вищевказаний наказ про повернення коштів від 06.12.2013 № НТ131206 та акт № 5 від 05.12.2013 року розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» був надісланий відповідачу рекомендованим листом. Вказаний лист відповідач отримала 10.12.2013 року. Проте, кошти протягом 15 робочих днів після ознайомлення особи з наказом, не повернула. Відповідно до ст.ст.7,16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2012 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Виходячи з вимог ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги. Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У відповідності до вимог ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Тобто, за приписами вищенаведених норм, обов'язковою умовою для стягнення сум виплаченої допомоги є неповідомлення безробітним самостійно про обставини, які впливають на її виплату, наявність умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними. Відповідно до пункту 2.1 Порядку №259/407, обмін інформацією здійснюється щодо осіб, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, тоді як відповідач станом на час проведення перевірки самостійно працевлаштувалася і знялася з обліку як безробітна. Згідно з пунктом 2.2 Порядку №259/407 державний центр зайнятості щоквартально протягом 10 календарних днів після закінчення кварталу, наступного за звітним, направляє запит зазначеним у цьому Порядку органам, які можуть мати відомості про осіб, визначених у пункті 2.1. В свою чергу позивач посилається на те, що в травні 2013 року відповідач отримала дохід, отже, згідно вказаного вище Порядку центр зайнятості мав скерувати запити протягом 10 днів після закінчення II кварталу 2013 року, тобто до 10 липня 2013 року, фактично запити були скеровані у кінці III кварталу 2013 року, що не відповідає пункту 2.2 Порядку №259/407. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Кагарлицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - залишити без задоволення , а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від "13" листопада 2014 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Кагарлицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - відмовити.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від "13" листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.