cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2015 року Справа № 31/447-17/1 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Волнухінський кар'єр" на постановувід 18.12.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№31/447-17/1 господарського суду міста Києва за позовомПАТ "Інвестхолдінг" доТОВ фірма "ТехНова" простягнення 17545567,09 грн. за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: Комісар С.П., дов. від 23.12.2014 №150; Новик О.В., дов. від 24.09.2014 №120;
ТОВ "Волнухінський кар'єр": не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Волнухінський кар'єр" подало клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання. Колегією суддів клопотання відхилено з огляду на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 явка сторін обов'язковою не визнавалася, дослідження додаткових доказів (навіть за умови їх подання сторонами) виходить за межі компетенції суду, встановленої ст. 111 7 ГПК України, а позиція заявника щодо оскаржуваних судових актів викладена у поданій ним касаційній скарзі. Відтак, неявка заявника у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 (судді В.Шапран, В. Андрієнко, С. Буравьов), залишено без змін ухвалу господарського м. Києва від 16.07.2014 (суддя М. Літвінова), якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Волнухінський кар'єр" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями ТОВ "Волнухінський кур'єр" - скаржник у справі, звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 16.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014. Задовольнити уточнену заяву ТОВ "Волнухінський кар'єр" про зміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП №29854943 з виконання наказу господарського суду м. Києва від 05.07.2011, яке заходиться у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
Скаржник вважає, що судами порушені приписи ст.ст. 517 ЦК України, ст. 25 ГПК України та ч.5 ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження".
До Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Фірма "Нова", в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі №31/447-17/1, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2011, позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» на користь Приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» суму основного боргу у розмірі 14 914 572,09 грн., пеню у розмірі 1 703 369,03 грн., збитки від інфляції у розмірі 703 695,24 грн. та 3% річних у розмірі 224 030,73 грн.
На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва 05.07.2011 видано наказ.
ТОВ «Волнухинський кар`єр» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені.Заява вмотивована тим, що 05.04.2010 між ЗАТ «Інвестиційна група «Імперія» (правонаступником якого є ПАТ «Інвестхолдінг») та ТОВ «Волнухинський кар'єр» укладено договір відступлення права вимоги № 2, відповідно до якого права вимоги часткового виконання ТОВ фірмою «ТехНова» зобов'язань за договором підряду №18 від 29.09.2007 у сумі 14 625 000,00 перейшли до нового кредитора - ТОВ «Волнухинський кар'єр», та саме рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 по справі №31/447-17/1 задоволено вимоги ПАТ «Інвестхолдинг» про стягнення з ТОВ «Фірма «ТехНова» основного боргу за договором підряду №18 від 29.09.2007, в сумі 14 914 572, 09 грн.
З тексту даного договору вбачається, що його предметом є відступлення ЗАТ «Інвестиційна група «Імперія» ТОВ «Волнухинський кар`єр» право вимоги по договору підряду № 18 від 29.09.2007.
Проте в п. 2.1 договору сторони зазначили, що письмове повідомлення про відступлення права вимоги боржнику направляє новий кредитор після вступу в законну силу рішення Господарського суду міста Києва про стягнення з ТОВ «ТехНова» боргу за вказаним вище договором підряду, та отримання наказу про примусове стягнення та винесення органами державної виконавчої служби відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Проаналізувавши умови вказаного договору відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що між сторонами було здійснено саме відступлення вимоги стягувача за рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі №31/447-17/1, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2011, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» на користь Приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» суму основного боргу у розмірі 14 914 572,09 грн., пеню у розмірі 1 703 369,03 грн., збитки від інфляції у розмірі 703 695,24 грн. та 3% річних у розмірі 224 030,73 грн.
При цьому умовами договору від 05.04.2010 цесіонарій зобов`язаний повідомити про зміну кредитора після отримання наказу про примусове виконання рішення суду та винесення постанови органами ДВС про відкриття виконавчого провадження, тобто фактично надано право вимагати від боржника належного виконання рішення суду .
За встановленого, суди дійшли висновку про те, що при укладеннi оспорюваного договору відступлення права вимоги сторони у справi, яка переглядається, не замiнюючи кредитора у зобов'язаннi в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замiнили стягувача на стадiї виконання судового рiшення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рiшенням суду шляхом укладення цивiльно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.
З врахуванням викладеного, суди відмовили у задоволенні заяви ТОВ «Волнухинський кар`єр» про заміну сторони у виконавчому проваджені.
Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.
Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання , яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Проте, судами встановлено, що зі змісту оспорюваного договору вбачається, що його предметом є уступка права вимоги за рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі №31/447-17/1, за яким з боржника стягнуто не лише сума заборгованості договором підряду від 29.09.2007 №18, а також судові витрати.
При цьому умовами договору цесіонарію надано право вимагати від боржника належного виконання рішення суду .
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.
Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права , а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають (Постанова ВСУ від 19.04.2014 у справі №923/945/13) .
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при укладенні договору уступки права вимоги від 05.04.2010 сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення , незважаючи на те, що уступка права стягувана за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена .
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Волнухинський кар`єр» про заміну сторони у виконавчому проваджені.
Таким чином, колегія суддів констатує, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права. Суди повно та всебічно дослідили наявні в матеріалах справи докази та прийняли обґрунтовані та законні рішення. Підстави для їх скасування та прийняття нового рішення у справі - відсутні. Доводи скаржника про неправильне застосування судами ст. 517 ЦК України, ст. 25 ГПК України та ч.5 ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження" не знайшли свого підтвердження. У касаційній скарзі ТОВ «Волнухинський кар`єр» просить суд надати іншу правову оцінку обставинам справи, встановленим судами попередніх інстанцій, що виходить за межі компетенції Вищого господарського суду України, визначеної ст. 111 7 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ТОВ "Волнухінський кар'єр" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у справі №31/447-17/1 - без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є.Чернов В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2015 |
Оприлюднено | 06.03.2015 |
Номер документу | 42980112 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні