Постанова

від 04.03.2015 по справі 13/278-9/50

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р. Справа № 13/278-9/50

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Потапенко В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупі О.О.

за участю представників:

стягувача- Яковенка П.А., довіреність від 19.09.2014 р. № 45/10;

боржника -Баранової В.І., довіреність від 18.12.2014 р. № 186;

1-ї третьої особи-не з'явився;

2-ї третьої особи -не з'явився;

ВДВС головного управління юстиції у Полтавській області -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава (вх. № 1043 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Міністерство палива та енергетики України, м. Київ

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава

про стягнення 7 689 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11 червня 2010 року у справі № 13/278-9/50 позов задоволено.

З Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 7689000 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору № 04/01-844 від 28.12.2001 р., 25 500 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50 змінено рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2010 року у справі № 13/278-9/50.

Позов задоволено частково.

З Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 5 491 460 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору № 04/01-844 від 28.12.2001 р., 18212,02 грн. держмита та 84,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Полтавської області видано наказ № 13/278-9/50 від 27 жовтня 2010 року.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 26 листопада 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27 жовтня 2010 року.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 08 серпня 2014 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р.

01 грудня 2014 року боржник-Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по винесенню постанови від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 про поновлення викнавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р., в якій просив визнати ці дії неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству та скасувати вказану постанову.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50 вищенаведену скаргу боржника відхилено.

Боржник - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" із вказаною ухвалою господарського суду Полтавської області від 27 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50 не погодився та подав на неї до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та задовольнити скаргу боржника на дії Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по винесенню постанови від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27 жовтня 2010 року.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається зокрема на те, що господарським судом першої інстанції безпідставно не були взяті до уваги доводи скарги на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по винесенню постанови від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р., які свідчать про те, що вказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає у зв'язку з цим скасуванню.

Зокрема апелянт зазначає, що господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що державний виконавець зробив невірні висновки про відсутність підстав, які відповідно до п. 15 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, неправильно пославшись, що стягнута постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50 заборгованість зі сплати штрафних санкцій по договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001 р. № 04/01-844 не є заборгованістю за несвоєчасні розрахунки за енергоносії в розумінні пункту 1.4 ч. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

При цьому апелянт вказує, що відповідно до п. 15 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», який кореспондується з імперативною нормою підпункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Станом на час винесення державним виконавцем постанови від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р., боржника включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Пунктом 1.4 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до заборгованості віднесено підтверджену учасниками розрахунків на розрахункову дату суму коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Відповідно до Статуту Публічне акціонерне товариство «Полтавагаз» створене з метою надійного і безперервного постачання та забезпечення підприємств, організацій і населення Полтавської області природним газом, а також перспективного розвитку та підтримання діючих потужностей виробництва. Публічне акціонерне товариство «Полтавагаз» має ліцензію на постачання та транспортування (розподілу ) природного газу, який є енергоносієм.

Зважаючи на це, апелянт вважає, що заборгованість, яка виникла з договору про користування державним майном від 28.12.2001 р. № 04/01-844 є заборгованістю, на яку поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та її наявність є підставою обов'язкового зупинення виконавчого провадження, оскільки передане за цим договором в користування майно безпосередньо використовувалось для транспортування (постачання)споживачам енергоносія - природного газу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 07.08.2014 р. ВП 22836244 виконавче провадження було зупинене відповідно до п.15 ч.1 ст. 34 та ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що 06.12.2008р. Президентом України підписано Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", яким передбачено, що процедура погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2011р. (т.7, а.с. 54).

09.09.2014р. стягувач - ДК "Газ України" НАК "НАфтогаз України" повідомив державного виконавця про те, що наказом господарського суду Полтавської області від 27.10.2010р. №13/278-9/50 з боржника - ПАТ "Полтавагаз" стягнуто штраф за неналежне виконання умов договору оренди держмайна .

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р. з посиланням на те, що стягнення по наказу виникло за неналежне виконання умов договору оренди держмайна.

Статтею 121-2 Господарського процесуального коедксу України передбачено можливість оскарження стягувачем, боржником або прокурором дій та бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

В пункті 9.1. Постанови пленуму Вищого гсоподарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що оскільки прийняття органами дДержавної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Боржник в обґрунтування скарги на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по винесенню постанови від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р.послався на наступне:

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ; публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" є підприємством паливно-енергетичного комплексу України; за приписами, наведеними у статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" , на ПАТ "Полтавагаз" поширюється дія цього Закону ; станом на час винесення постанови про поновлення виконавчого провадження ПАТ "Полтавагаз" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу; процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2016р.; заборгованість ПАТ "Полтавагаз" перед ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка виникла з договору №04/01-844 від 28.12.2001р. про користування державним майном, яке не підлягає приватизації є заборгованістю за майно, яке безпосередньо використовується для транспортування (постачання) споживачам природного газу.

Головне управління юстиції в Полтавській області в запереченнях на вказану скрагу посилається на те, що: дія Закону статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії; відповідно до ст.ст. 5 , 11 Закону України «Про виконавче провадження» з метою вирішення питання щодо зупинення виконавчого провадження державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області направлено запити від 14.08.2014р. № 8729 боржнику та стягувачу з вимогою повідомити у триденний термін про підстави виникнення заборгованості по виконавчому документу (при цьому зазначивши, чи виникла заборгованість внаслідок неповних розрахунків за енергоносії); відділом ПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області отримано листи від боржника та стягувача на виконання вищезазначеного запиту державного виконавця, так ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» листом від 09.09.2014р. №31/10-7408 повідомило про те, що стягненню з ПАТ «Полтавагаз» на користь ДК «Газ України» підлягає 5491460,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору оренди державного майна та судові витрати; відповідно до резолютивної частини виконавчого документа - наказу господарського суду Полтавської області від 27.10.2010р. №13/278-9/50, з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» необхідно стягнути на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» - 5491460,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору; 18212,02 грн. витрат по сплаті державного мита; 84,27 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. Зі змісту судового рішення вбачається, що між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Полтавагаз» 28.12.2001р. укладено договір про користування державним майном. Тобто, неналежне виконання умов договору про користування державним майном не є заборгованістю, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії.

Стягувач в запереченях проти зазначеної скарги боржника посилається на те, що всі дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по поновленню виконавчого провадження від 27.11.2014р. №22836244 є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення скарги на дії ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області, що заборгованість, яка є предметом стягнення у вищезазначеному виконавчому провадженні виникла на підставі договору від 28.12.2001р. №04/01-844 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, отже зазначена заборгованість не є заборгованістю за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, а є заборгованістю зі сплати штрафу за неналежне виконання умов зазначеного договору, а саме за невиконання плану відновлення та розвитку майна, яке не підлягає приватизації, що встановлено рішенням суду у справі №13/278-9/50. Тобто, у ПАТ «Полтавагаз» виникло зобов'язання по оплаті штрафних санкцій за неналежне ставлення товариства до користування державним майном, що не пов'язане з роботою по наданню послуг і зазначений договір не є договором про надання послуг, оскільки за даним договором лише було надано право на користування майном, а згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Стягувач також зазначає, що предметом договору не є передача майна у власність боржника і перехід права власності у зв'язку з укладенням договору не відбувся, боржник прийняв державне майно у тимчасове користування, і заборгованість ПАТ «Полтавагаз» перед ДК «Газ України» згідно з договором про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, від 28.12.2001р. №04/01-844, є заборгованістю зі сплати штрафу за неналежне виконання умов зазначеного договору, а саме за невиконання плану відновлення та розвитку майна, що встановлено рішенням суду у справі №13/278-9/50. Таким чином на думку стягувача,твердження боржника, що вказана заборгованість є платою за майно, яке було безпосередньо використане (спожито) для транспортування (постачання) природного газу не вірне. Стягувач також посилається на те, що частиною 2 ст. 2 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що дія цього закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, таким чином, зупинення виконавчого провадження на даній підставі можливо лише у разі, якщо заборгованість підприємства паливно-енергетичного комплексу за виконавчим документом виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, отже виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення господарського суду не може бути зупинено на підставі п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги боржника на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області по винесенню постанови від 27 листопада 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 13/278-9/50 від 27.10.2010 р., зважаючи на наступне

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених даним Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 15 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до преамбули Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської

діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Статтею 2 цього Закону визначено, що він регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.4 статті 1 вказаного Закону визначено термін «заборгованість», що в ньому використовується - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв , відповідно до укладених договорів або з нших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію" ( 3682-17 ).

В рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2012 р. вказано, що положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії , та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Як правильно зазначено господарським судом першої інстанції, заборгованість, яка стягнута постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справіі № 13/278-9/50, а саме -штраф за невиконання (неповне виконання) плану відновлення та розвитку майна по договору про користування майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001р. №04/01-844 не є заборгованістю, що стосується неповних розрахунків за енергоносії, і яка визначена Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

Вказана заборгованість не підпадає під наведене вище визначення заборгованості, яке міститься в пункті 1.4. статті 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", оскільки штраф за невиконання (неповне виконання) плану відновлення та розвитку майна по договору про користування майном яке не підлягає приватизації від 28.12.2001р. №04/01-844 не є сумою коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи, послуги, спожиті у процесі виробництва (видобутку) передачі (транспортування та /або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, в тому числі і санкцією, нарахованою на суму несвоєчасної оплати зазначених товарів, робіт, послуг, оскільки встановлений цим договором обов'язок виконання плану відновлення та розвитку майна не передбачає оплати вказаних товарів, робіт, послуг.

Отже стягнута постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі № 13/278-9/50 сума штрафу за невиконання (неповне виконання) плану відновлення та розвитку майна по договору про користування майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001р. №04/01-844 не є оплатою за спожиті у процесі виробництва (видобутку) передачі (транспортування та /або постачання енергоносіїв товари, роботи, послуги, або штрафною санкцією, нарахованою на таку оплату, а отже ця сума не є заборгованістю, яка стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, виходячи зі змісту зазначеної норми пункті 1.4. статті 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" суми пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій відносяться до визначеної цією нормою заборгованості, якщо вони входять в число суми коштів, що підлягають сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, тобто пов'язані з оплатою таких товарів, робіт (послуг).

Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не відносить штрафи за невиконання плану відновлення та розвитку майна до заборгованості, на яку поширюється дія вказаного Закону .

До того ж, предметом договору про користування майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001р. №04/01-844 є передача майна в користування, а тому він не відноситься до договорів про надання послуг в розумінні статті 901 ЦК України, яка визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи не вбачається надання за вказаним договором будь-яких робіт чи послуг, які супроводжують процес виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та /або постачання енергоносіїв, зокрема відсутні відповідні акти виконання робіт чи надання послуг.

Крім цього, передане за наведеним договором майно не є товаром, якій був спожитим у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, оскільки вказане майно передавалось у користування на безоплатній та поворотній основі.

Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, договір №04/01-844 від 28.12.2001р., по якому стягнуто штраф постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі №13/278-9/50 укладений щодо передачі скаржнику - ПАТ "Полтавагаз" майна у тимчасове користування. За умовами договору скаржник (користувач) зобов'язаний забезпечити збереження, відновлення і розвиток майна, переданого йому в користування. За невиконання (неповне виконання) користувачем плану відновлення і розвитку майна договором передбачена відповідальність у формі штрафу, який і був стягнутий постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі №13/278-9/50.

При цьому господарський суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання боржника в заяві від 14.01.2015р. на те, що вказаний штраф є заборгованістю за оренду трубопровідного транспорту, пославшись на те, що

- договором сплата орендної плати не передбачена;

- штраф не стосується орендної плати (як і оплати за товари, роботи (послуги);

- Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не відносить орендну плату до заборгованості, на яку поширюється дія цього закону ;

- п.1.5 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не відносить вказане скаржником майно до енергоносіїв;

- вказане скаржником майно не відноситься до товарів, робіт (послуг) спожитих у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, та за умовами договору підлягає поверненню стягувачу.

Таким чином, внесення підприємства боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на час винесення постанови Відділу з примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27 грудня 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження не було достатньою підставою для зупинення виконавчого провадження, оскільки, як було зазначено вище, стягнута рішенням суду Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі № 13/278-9/50 сума штрафу за невиконання (неповне виконання) плану відновлення та розвитку майна по договору про користування майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001р. №04/01-844 не є заборгованістю, яка стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до ч. 5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

За наведених обставин відсутності підстав для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, постанова Відділу з примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27 грудня 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження винесена у відповідності до чинного законодавства.

При цьому, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, посилання скаржника в листі від 26.01.2015р. на те, що підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області постанову про поновлення виконавчого провадження винесено з порушенням строку встановленого ч.5 ст.39 Закону №606-ХІУ також не може бути враховане, оскільки:

- порушення строку не потягло прийняття державним виконавцем неправомірної постанови;

- чинним законодавством не передбачені наслідки порушення строку поновлення виконавчого провадження у формі визнання такого поновлення неправомірним.

Виходячи з наведенного, порушення строку поновлення виконавчого провадження не може бути підставою для скасування постанови про поновлення виконавчого провадження і, відповідно, звільнення боржника (скаржника) від виконання судового рішення, яке є обов'язковим до виконання згідно ст.45 ГПК України .

Як обґрунтовано зазначив господарський суд першої інстанції, посилання скаржника в листі від 26.01.2015р. (а.с.136-137, т.7) на те, що абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону №2711 встановлено, що не зупиняється здійснення щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу, внесених до Реєстру, виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, не може бути враховане, оскільки Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІУ з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41 , частини п'ятої статті 124 , пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України , статті 115 Господарського процесуального кодексу України , пунктів 1.3, 1.4 статті 1 , частини другої статті 2 , абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року №2711-ІУ з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії , та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" . (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. у справі №1-26/2012).

В пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційний суд зазначив, що наведений в абзаці шостом пункту 3.7 статті 3 Закону №2711 перелік підстав, за яких не зупиняється виконавче провадження не є вичерпним , оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії.

Згідно з частиною 3 статті 150 Конституції України та відповідно до п.2 вказаного рішення Конституційного Суду України - рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України.

Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова Відділу з примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 27 грудня 2014 року ВП № 22836244 про поновлення виконавчого провадження відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні скарги боржника на дії державної виконавчої служби щодо її винесення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 27 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50 залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Постанову складено в повному обсязі 10.03.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Плужник О.В.