Постанова

від 04.03.2015 по справі 13/278-9/50

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р. Справа № 13/278-9/50

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Потапенко В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупі О.О.

за участю представників:

стягувача- Яковенка П.А., довіреність від 19.09.2014 р. № 45/10;

боржника -Баранової В.І., довіреність від 18.12.2014 р. № 186;

1-ї третьої особи - не з'явився;

2-ї третьої особи - не з'явився;

ВДВС головного управління юстиції у Полтавській області -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника-Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" (вх. № 920 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Міністерство палива та енергетики України

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області

про стягнення 7 689 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11 червня 2010 року у справі № 13/278-9/50 позов задоволено.

З Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 7689000 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору № 04/01-844 від 28.12.2001 р., 25 500 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50 змінено рішення господарського суду Полтавської області від 11 червня 2010 року у справі № 13/278-9/50.

Позов задоволено частково.

З Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 5 491 460грн. грн. штрафу за неналежне виконання умов договору № 04/01-844 від 28.12.2001 р., 18212,02 грн. держмита та 84,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (змінена назва боржника - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз") звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про розстрочку виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50 та затвердження графіку її виконання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50 в задоволенні вказаної заяви відмовлено повністю.

Боржник -Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" із ухвалою господарського суду Полтавської області від 21 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50 не погодився та подав на неї до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та розстрочити виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50 та затвердити наданий боржником графік її виконання.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається зокрема на те, що господарський суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги наступні виняткові обставини, які існували на час звернення із заявою про розстрочку виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50 та були наведені в цій заяві.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» відповідно до ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, розподіл природного нафтового газу і газу метану вугільних родовищ, поставляє природний газ населенню і підприємствам, що фінансуються з державного бюджету.

Натомість на всі кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» накладено арешт. Існує значна кредиторська заборгованість ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» перед НАК «Нафтогаз України», а також дебіторська заборгованість споживачів перед ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» за спожитий природний газ, щодо стягнення якої у відділах державної виконавчої служби області знаходяться відкриті виконавчі провадження, які не виконуються у зв'язку з наданням розстрочок виконання рішень судів.

Враховуючи наведені обставини, на думку боржника, одночасне стягнення усієї суми заборгованості суттєво погіршить його фінансове становище та може призвести до його банкрутства.

Крім цього, як зазначає апелянт, стягнення одночасно всієї суми заборгованості призведе через суттєве погіршення його фінансового становища до неможливості виконання інвестиційних програм відповідно до Порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних та газотранспортних підприємств, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 17.03.2011 р. № 358 та до порушення порядку розрахунків, визначеного Порядком відкриття рахунків із спеціальним режимом використання зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з газопостачання та проведення розрахунків за спожитий природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1082 від 03.12.2008 р.

Апелянт зазначає, що вказані обставини, які документально підтверджені свідчать не виключно про його незадовільний фінансовий стан, але й про об'єктивні причини, що ускладнюють виконання рішення суду у встановлений строк.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках , залежно від обставин справи , може розстрочити або відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50 боржник -Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" посилається на те, що на всі кошти боржника накладено арешт, підприємство має значний борг за спожитий природний газ перед НАК "Нафтогаз України", є ризик виникнення заборгованості перед бюджетом та із заробітної плати, а примусове стягнення заборгованості за рішенням суду призведе до критично тяжких фінансових наслідків для боржника, в тому числі і можливого банкрутства. Заявник зазначає, що у виконавчих службах області на примусовому виконанні знаходяться виконавчі провадження з примусового стягнення з боржників заявника грошових коштів за спожитий природний газ, які не виконуються у зв'язку з наданням розстрочки виконання рішень судів і що надання йому розстрочки виконання рішення в частині стягнутих господарських санкцій та судових витрат на п'ять років надасть можливість належним чином виконувати це рішення.

Також вказує на те, що стягнення одночасно всієї суми заборгованості через суттєве погіршення його фінансового становища призведе до неможливості виконання інвестиційних програм відповідно до Порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних та газотранспортних підприємств, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 17.03.2011 р. № 358 та до порушення порядку розрахунків, визначеного Порядком відкриття рахунків із спеціальним режимом використання зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з газопостачання та проведення розрахунків за спожитий природний газ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1082 від 03.12.2008 р.

Зі змісту наведеної вище норми частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України вбачається можливість надання судом відстрочки виконання рішення лише у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК , ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проте обставини, на які послався боржник в обґрунтування своєї заяви про розстрочку виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі № 13/278-9/50, не можуть бути підставою для надання такої розстрочки, оскільки не носять виняткового характеру, враховуючи те, що як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, вказане рішення суду не виконується більше чотирьох років , предметом спору у даній справі було стягнення штрафу за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за 2007 рік. і вона розглядалась судами з 06.08.2008р ., а тому розстрочка виконання рішення ще на три роки, з врахуванням наведеного вище та інфляційних процесів в економіці держави, буде грубим порушенням матеріальних інтересів стягувача.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Надання розстрочки виконання судового рішення стосовно заборгованості за 2007 рік, яке не виконується більше 4-х років порушить гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод право стягувача на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною зокрема в постанові від 08 листопада 2012 року у справі № 5023/2406/11.

Окрім наведених вище підстав, які є достатніми для відмови в наданні розстрочки виконання вказаного рішення суду, господарський суд першої інстанції правильно зазначив, що боржником не вказані і до заяви не додані докази наведених у заяві обставин щодо арешту всіх коштів боржника (заявника); надані заявником копії постанов державної виконавчої служби про арешт коштів боржника стосується іншого ніж у даній справі боржника, а саме боржників Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз». Заявник також не навів доказів зазначених у заяві обставин щодо надання розстрочки його боржникам.

Вказаних доказів також не наведено в апеляційній скарзі та не надано суду апеляційної інстанції.

Також господарський суд першої інстанції обгрунтовано залишив без задоволення вимогу боржника про затвердження графіку виконання постанови Київського міжобласного господарського апеляційного суду від 21.09.2010р. у справі №13/278-9/50 у зв'язку з тим, що затвердження судом графіків виконання постанов (рішень) суду Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 21 січня 2015 року у справі № 13/278-9/50 залишити без змін..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 10.03.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Плужник О.В.