Постанова

від 04.03.2015 по справі 923/1638/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

               ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "04" березня 2015 р. Справа № 923/1638/14           Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді  Гладишевої Т.Я. суддів Савицького Я.Ф., Головея В.М. (склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 113 від 16.01.2015 року) при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В. представники сторін в судове засідання від 04.03.2015 року не з'явились;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «АГРОПРОДУКТ» на рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 року по справі № 923/1638/14 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  Агрофірма «Сади України» до відповідача: Фермерського господарства «АГРОПРОДУКТ» про стягнення 24662,80 грн.        В судовому засіданні 04.03.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови ВСТАНОВИВ: У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю  Агрофірма «Сади України» (далі – позивач, ТОВ Агрофірма «Сади України») звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства «АГРОПРОДУКТ» (далі відповідач, ФГ«АГРОПРОДУКТ») про стягнення 24662,80 грн., яка складається з суми основного боргу 16513,43 грн., 495,49 грн. 3% річних, 2477,02 грн. 15%  штрафу та 4954,03 грн. 30% штрафу, що утворились внаслідок неналежного виконання договору купівлі-продажу № А1100995 від 03.04.2013 року, укладеного між сторонами у справі.   В правове обґрунтування позивач послався на умови укладеного між сторонами договору та вимоги ст. ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України. Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 року по справі № 923/1638/14 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково.  Стягнуто з Фермерського господарства «АГРОПРОДУКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Сади України» 16513,43 грн. основного боргу, 495,40 грн. 3% річних, 2477,02 грн. 15% штрафу, 1443,50 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.             Судове рішення вмотивовано частковою доведеністю позивачем своїх вимог з посиланням  на умови договору, укладеного між сторонами та ст. ст. 259, 526, 549, 551, 625 ЦК України. Не погодившись з рішенням суду від 09.12.2014 року, ФГ «АГРОПРОДУКТ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та прийняти нове про відмову у позові. Скаржник вважає, що рішення суду від 09.12.2014 року прийнято з порушенням норм матеріального права. Серед доводів апеляційної скарги наводить наступні: - приймаючи  рішення від 09.12.2014 року, господарським судом залишено поза увагою, що позивачем не дотримано вимог пункту 2.6 договору, згідно якого відповідач здійснює оплату поставленого йому товару, який відповідає якості; висновок суду щодо стягнення 15% штрафу з відповідача є таким, що порушує норми матеріального права.    Сторони належним чином повідомлені про місце, час та дату проведення судового засідання, проте не скористались своїм законним правом прийняти участь у засіданні суду апеляційної інстанції. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як свідчать матеріли справи та підтверджено в ході апеляційного перегляду, 03.04.2013 року між  ТОВ Агрофірма «Сади України» та ФГ «Агропродукт» укладено договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу № А1100995, відповідно до умов якого ФГ «АГРОПРОДУКТ» (покупець) взяло на себе зобов'язання здійснити поетапну оплату за проданий йому на умовах вказаного договору та фактично отриманий від ТОВ Агрофірма «САДИ УКРАЇНИ» (продавець) товар, з кінцевим строком оплати за товар, згідно п. 4.2. договору - до 01 жовтня 2013 року. Пунктами 4.2 та 4.3  встановлено, що покупець остаточний розрахунок за поставлений товар здійснює у період з 01.08.2013 року по 15.08.2013 року – 8256,72 грн. і з 10.09.2013 року по 01.10.2013 року – 8256,71 грн. Оплата покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунокий  рахунок продавця. Отримання ФГ«АГРОПРОДУКТ» вказаного в договорі товару підтверджується видатковою накладною № А1100269 від 10.04.2013 року та довіреністю  б/н від 09.04.2013 р. Відповідно до умов договору по видатковій накладній № А1100269 від 10.04.2013 р., за довіреністю б/н від 09 квітня 2013 p., ФГ«АГРОПРОДУКТ» отримало від позивача насіння гібриду кукурудзи NS - 300 (IV фр) (F1) у кількості 7 п.од. та насіння гібриду соняшника НС СУМО 2017 екстра (F1) у кількості 10 п.од. на загальну суму 16513,43 грн. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Проте, відповідач свої договірні обов'язки по сплаті за отриманий товар не виконав, про що свідчить відсутність відповідних доказів у матеріалах справи. Отже, позовні вимоги щодо стягнення 16513,43 грн. основного боргу задоволені судом першої інстанції у відповідності до наявних в матеріалах справи доказів та з урахуванням відповідних норм матеріального права. Щодо прострочення сплати за договором, судова колегія відмічає наступне. Пунктом 7.1. договору сторонами узгоджено, що якщо покупець не зробить оплату в строки, зазначені в цьому договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 15% від вартості товару. Відповідно до умов п. 7.4. Договору у випадку не надання визначеного в п. 6.1. даного Договору забезпечення зобов'язань або несвоєчасного його оформлення покупець несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 30% від вартості поставленого товару. Статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Як свідчать матеріали справи, позивачем нараховано відповідачу, з урахуванням норм матеріального права та умов договору, у зв'язку з невиконанням зазначених зобов'язань, 2477,02грн. - 15% штрафу та  4954,03грн. - 30% штрафу. Частиною 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Підставами нарахування 15 % штрафу позивач зазначив умови п. 7.1 договору, відповідно до якого у випадку, якщо покупець не зробить оплату в строки зазначені в цьому договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 15% від вартості товару. Отже, нарахований позивачем штраф 15% у сумі 2477,02 грн. є таким, що відповідає вимогам укладеного між сторонами договору, умови якого зазделегіть обумовлені, а тому вищевикладене спростовує доводи скаржника щодо порушення судом норм матеріального права при задоволенні позовних вимог про  стягнення 15% штрафу з відповідача у сумі 2477,02 грн. Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За математичним перерахунком суду першої інстанції, сума 3% річних із загальної суми боргу 16513,43 грн. складає 495,40 грн., з чим також погоджується  судова колегія. Відмовляючи в позові в частині стягнення з відповідача 30% штрафу в розмірі 4954,03 грн., господарський суд Херсонської області слушно послався на умови п. 6.1 договору № А1100995 від 03.04.2013 року та підставно відмовив у цій частині позовних вимог. Приймаючи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, правильно встановивши  фактичні обставини справи, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позову, тому підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення від  09.12.2014 року по справі № 923/1638/14 - відсутні. Керуючись ст. ст. 99, 101 – 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, — ПОСТАНОВИЛА: Рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 року по справі № 923/1638/14 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку. Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2015 року.           Головуючий суддя:                                                  Т.Я. Гладишева Суддя:                                                                       Я.Ф. Савицький Суддя:                                                                      В.М. Головей