Рішення

від 03.03.2015 по справі 923/1783/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 р. Справа № 923/1783/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс", м. Херсон

до Фермерського господарства "Чаплинське", смт. Чаплинка Херсонської області

про стягнення 401134 грн. 45 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Черненко А.Р., довіреність у справі;

від відповідача - Яровий В.Ф., представник, дов. від 16.01.2015р.;

Сутність справи: Позивач (товариство з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс", м. Херсон, код ЄДРПОУ 38386755) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (фермерське господарство "Чаплинське", Херсонська область, смт. Чаплинка, код ЄДРПОУ 35686192) 72027 грн. штрафу за недопоставку сої згідно договору поставки № 14 від 27.09.2014р.; 20535 грн. 05 коп. збитків, пов'язаних з оплатою послуг зі зберігання сої в кількості 128,2 тн. у зв'язку з її вилученням та продовженням зберігання згідно протоколу слідчого СВ Каланчацького РВ УМВС України Херсонської області від 05.10.2014р., що було наслідком безпідставних звинувачень відповідачем позивача у вчиненні протиправних дій, що містять ознаки кримінальних, а також 308572 грн. 40 коп. збитків, пов'язаних із неотриманням доходу від продажу недопоставленої та вилученої сільгосппродукції покупцю-нерезиденту згідно укладеного зовнішньоекономічного контракту № ZN09 від 23.09.2014р.

Безпідставні звинувачення відповідачем позивача у вчиненні протиправних дій, пов'язаних з одержанням частини поставленої сої в кількості 128 тн, її вилучення та продовження строків зберігання, призвело до додаткових витрат, пов'язаних з оплатою цих послуг.

Понесені збитки позивач пов'язує з протиправною поведінкою відповідача, що полягає у порушенні договірного зобов'язання щодо поставки передбаченої договором кількості товару, причинним зв'язком між протиправною поведінкою та завданими збитками, а також наявністю вини відповідача у заподіянні збитків.

Відповідач вважає позов безпідставним та просить господарський суд відмовити у задоволенні позову, з врахуванням доводів, викладених в наданому письмовому відзиві.

Зокрема, відповідач звертає увагу на ту обставину, що умовою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є наявність у сукупності трьох складових: неправомірних дій суб'єкта господарювання, причинного зв'язку між цими діями і збитками та вини зазначеної особи.

Припинення відповідачем поставки сої в кількості, передбаченій умовами договору поставки № 14 від 27.09.2014р., останнім оцінюється як самостійний захист своїх прав та охоронюваних інтересів. Так, на виконання умов договору поставки № 14, відповідач відвантажив позивачу сою в кількості 128200 кг на суму 679460 грн., яка була частково оплачена в сумі 50000 грн. Вартість решти, яка становила 629460 грн., відповідач був змушений стягувати в судовому порядку, що підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 20.11.2014р. по справі № 923/1584/14, яке набрало законної сили 03.02.2015р. на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України встановлені зазначеним рішенням факти є обов'язковими для справи, що розглядається.

Невиконання позивачем договірних зобов'язань щодо сплати одержаної кількості сої, стало підставою для відмови відповідача від виконання своїх зобов'язань в частині здійснення подальшої поставки сої, що узгоджується з правовою нормою ч. 6 ст. 193 ГК України.

Крім того, слідчим відділом Каланчацького РВ УМВС України в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014230180000714 від 06.10.2014р. за заявою директора ФГ "Чаплинське" по факту підробки позивачем документів на поставлену сою в кількості 128,2 тн. на суму 679460 грн. та безоплатним її заволодінням.

Наведені обставини зумовили відмову відповідача від здійснення подальшої поставки передбаченої умовами договору № 14 кількості сої та односторонню відмову від договору, про що відповідач повідомив позивача в листі від 08.10.2014р. № 08/10-1.

Позивач в наданих поясненнях щодо викладених відповідачем у відзиві доводів, звернув увагу господарського суду на їх неузгодження з фактичними доказами, оскільки судовим рішенням, на яке посилається сам відповідач, встановлено наявність господарських договірних правовідносин, які витікають з договору поставки № 14, встановлено факт поставки 128,2 тн. сої саме на виконання договірних зобов'язань, що доводив відповідач в процесі розгляду справи № 923/1584/14, що повністю спростовує факт начеб-то підроблення позивачем документів на одержану сою і протиправне заволодіння цією сільгосппродукцією.

У зв'язку із необхідністю витребування для огляду і дослідження оригіналів доданих до позовної заяви договорів, зовнішньоекономічного контракту, витребування складських квитанцій на відвантажену відповідачем позивачу сою в кількості 128,2 тн. на прийняття її на зберігання, розгляд справи відбувався з перервами, які оголошувалися до 26.02.2015р. та 03.05.2015р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі укладеного між сторонами договору поставки № 14 від 27.09.2014р., відповідач (продавець) зобов'язався передати у власність позивача (покупець) сільськогосподарську продукцію, а останній - зобов'язався прийняти і оплатити продукцію у порядку та на умовах, встановлених цим договором. (а.с. 21-22).

Зокрема, у пунктах 1.1; 2.1; 3.2; 4.1; 5.1; 5.2 договору поставки № 14 сторони досягли домовленості щодо того, що предметом договору є зобов'язання продавця передати у власність покупця зернові, бобові, олійні сільськогосподарські продукти та продукти їх переробки; одиницею виміру кількості товару є тонна залікової ваги, товар поставляється партіями, асортимент та кількість кожної партії визначаються в додатках, які є невід'ємною частиною договору; право власності на товар, а також ризик його загибелі, втрати, нестачі, погіршення якості переходять до покупця з моменту отримання ним товару на склад; загальна кількість, ціна, найменування, властивості, строки і умови поставки кожної партії товару визначаються окремо в додатках, які є невід'ємною частиною договору; оплата товару здійснюється в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця; порядок і строки оплати товару визначаються сторонами в додатках на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з укладеним 27.09.2014р. між сторонами додатком № 1 до договору № 14, відповідач зобов'язався відвантажити позивачу 400 тн. сої українського походження, врожаю 2014р. за ціною 5300 грн. за 1 тн. на умовах СРТ (інкотермс-2010) на Каланчацький комбінат хлібопродуктів у строк до 02.10.2014р. Датою поставки вважається дата прийомки товару покупцем на склад ПАТ "Каланчацький КХП". Покупець здійснює оплату товару на підставі рахунку-фактури продавця протягом трьох банківських днів з дня отримання продавцем рахунку. (а.с. 23).

На виконання умов договору поставки № 14, відповідач відвантажив позивачу згідно видаткових накладних № ЧП-0000030 від 29.09.2014р.; № ЧП-0000031 від 01.10.2014р.; № ЧП-0000036 від 02.10.2014р. сою в кількості 128,2 тн. на загальну суму 679459 грн.

Одержана кількість сої була оплачена частково в сумі 50000 грн., які становили попередню оплату, що була здійснена позивачем в рахунок майбутніх поставок сої. Решта вартості, яка становила 629460 грн., стягнута на підставі рішення господарського суду від 20.11.2014р. по справі № 923/1584/14, яке набрало законної сили 03.02.2015р.

Зобов'язання по поставці сої в кількості 271,80 тн. відповідачем не виконано, що ФГ "Чаплинське" не спростовано і не заперечується.

У пункті 7.1 договору поставки № 14 сторони досягли домовленості щодо того, якщо продавець не здійснює відвантаження погодженої партії товару в строки, зазначені договором, продавець сплачує штраф, розмір якого обмежується 5% вартості недопоставленої партії товару.

У зв'язку з недопоставкою у строк до 02.10.2014р. 271,8 тн. сої, вартість якої складає 1440540 грн., виходячи з встановленої договором ціни 1 тн. сої 5300 грн. (5300 х 271,8 тн.), штраф за недопоставку становить 72027 грн . (1440540 х 5%).

Нарахування штрафу позивач пов'язує із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки сільгосппродукції, його стягнення є предметом заявленого позову.

Двадцять третього вересня 2014р. між позивачем та компанією-нерезидентом - SIA "BALTIC CRAIN", рег. № 40003659807, ул. Terbatas 14-2, Рига LV-1011 був укладений зовнішньоекономічний контракт № ZN09, на підставі якого позивач зобов'язався відвантажити покупцю за контрактом 420 тн. сої українського походження врожаю 2014р., у строк з 23.09.2014р. до 03.10.2014р., на умовах СРТ (інкотермс-2010), вартістю 362,69 євро за 1 тн. (пункти 2, 3, 4, 5, 6 контракту № ZN09, а.с. 24-27, оригінал контракту надано для огляду та дослідження судом).

У пункті 7.2 контракту № ZN09 його учасники передбачили, що мінімальна партія для оплати та відвантаження при поставці залізничними вагонами становить 420 тн.

Порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки передбаченої умовами договору поставки № 14 кількості сої, позивач пов'язує із неможливістю виконання ним договірних зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом № ZN09 (саме на виконання якого був укладений між позивачем та відповідачем договір поставки сої № 14), що, в свою чергу, спричинило та стало наслідком неодержання прибутку від продажу сої нерезиденту в сумі 308572 грн. 40 коп. , який розраховано як різниця між ціною сої за зовнішньоекономічним контрактом, яку б позивач одержав у випадку виконання ним своїх зобов'язань з поставки сої та ціною, яку б сплатив відповідачу у випадку виконання останнім зобов'язань щодо відвантаження встановленої умовами договору № 14 кількості сої.

При здійсненні розрахунку позивач керувався встановленою умовами контракту кількістю підлягаючої поставці сої (400 тн.), вартості 1 тн. сої, що становить 362,69 євро, а також курсом української гривні до 1 євро, що на дату виконання зобов'язання - 23.09.2014р. становив 16,74 грн., таким чином вартість підлягаючої до поставки сої за контрактом складає 2428572 грн. 40 коп. (400 тн. х 362,69 євро х 16,74 грн.).

З врахуванням суми, яку позивач мав сплатити відповідачу у випадку виконання останнім зобов'язань щодо відвантаження 400 тн. сої за ціною 5300 грн. за 1 тн. = 2120000 грн., неодержаний прибуток складає 308572 грн. 40 коп. (2428572,40 - 2120000).

Неодержання прибутку позивач пов'язує із вчиненням відповідачем господарського правопорушення, а суму завданих цим збитків у вигляді упущеної вигоди просить стягнути з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача у складі збитків 20535 грн. 05 коп. вартості сплачених ним послуг зі зберігання відвантаженої сої в кількості 128,2 тн. у зв'язку з її вилученням та передачею на зберігання згідно з протоколом слідчого СВ Каланчацького РВ УМВС України Херсонської області від 05.10.2014р., що було наслідком безпідставних звинувачень відповідачем позивача у вчиненні протиправних дій при одержанні сої, що містять ознаки кримінальних.

Понесення цих збитків позивач також пов'язує з протиправною поведінкою відповідача, яка виявилася у безпідставних звинуваченнях та неможливістю розпоряджатись належним йому майном.

Факт того, що зазначена кількість сої була відвантажена відповідачем позивачу на підставі встановлених між ними господарських правовідносин, позивач вважає встановленим і доведеним рішенням господарського суду від 20.11.2014р. по справі № 923/1584/14, яке, згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, для справи, що розглядається, є обов'язковим.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню - в частині стягнення 72027 грн. штрафу та 308572 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку, з врахуванням наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В укладеному договорі поставки № 14 сторони досягли домовленості щодо поставки 400 тн. сої українського походження врожаю 2014р. до 02.10.2014р. включно.

В порушення встановленої в договорі домовленості, відповідач відвантажив позивачу сою в кількості 120,8 тн., недопоставивши 271,8 тн. (400 - 120,8) на загальну суму 1440540 грн. (271,8 х 5300).

На підставі п. 7.1 договору № 14 відповідач зобов'язався сплатити позивачу штраф за недопоставку сої, розмір якого обмежено 5% вартості недопоставленої сільгосппродукції.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, й сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Будучи одним із видів забезпечення зобов'язання, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. (ч. 1, 2 ст. 549, ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Наданими у справу належними та допустимими доказами, у розумінні приписів ст.ст. 32-34 ГПК України, доведений факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині поставки обумовленої кількості товару і встановлено факт недопоставки сої в кількості 271,8 тн. на суму 1440540 грн. Зазначений факт визнано і не заперечується відповідачем.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 72027 грн. штрафу за недопоставку сільгосппродукції є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 224 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 22 ЦК України, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права якого порушено. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що збитками є витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі, якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ст. 226 ГК України).

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Приписами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону чи іншого нормативного акту, або полягає у невиконанні або неналежному виконанні договірного зобов'язання , тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у договірних правовідносинах полягає у порушенні договірного зобов'язання.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Частиною 1 статті 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення з боку відповідача - ФГ "Чаплинське", необхідні для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а саме: наявна протиправна поведінка відповідача у договірних правовідносинах за договором поставки № 14, яка виражена в порушенні договірних зобов'язань щодо поставки передбаченої умовами договору кількості сої, що позбавило позивача можливості виконати договірні зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом в частині відвантаження сої компанії-нерезиденту, що призвело до збитків в розмірі 308572 грн. 40 коп. у вигляді неодержаного доходу від продажу сільгосппродукції.

Розмір збитків підтверджений наданим розрахунком, який судом досліджено і перевірено та визнано обґрунтованим.

Наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача - ФГ "Чаплинське" та збитками, спричиненими останнім позивачу; наявна вина відповідача у вигляді нездійснення поставки передбаченої кількості товару та порушення договірних зобов'язань.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як того вимагають положення ст. 43 ГПК України, суд констатує про доведення позивачем належними та допустимими доказами відповідно до ст. 33 зазначеного Кодексу протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками у вигляді упущеної вигоди в розмірі 308572 грн. 40 коп., що були заподіяні внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання, з огляду на що позовні вимоги в цій частині визнані обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судом не враховано здійснення відповідачем часткової поставки сої, оскільки позивач був позбавлений можливості її відвантаження через встановлення умовами зовнішньоекономічного контракту значно більшої мінімальної партії.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені в наданому відзиві, виходячи з яких ФГ "Чаплинське" обґрунтовує припинення поставки захистом від дій позивача, які полягали у непроведенні оплати товару, а також одностороннім розірванням договору, про що ТОВ "Арта Плюс" було письмово повідомлено, оскільки одностороння відмова або зміна господарського зобов'язання не передбачена вимогами чинного законодавства; в укладеному між сторонами договорі поставки № 14 така умова відсутня, а процедура розірвання договору, встановлена положеннями ст. 188 ГК України, та ст. 651 ЦК України, частина 2 якої передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідач не звертався до суду з позовом про розірвання договору поставки, такі докази розірвання відсутні і суду не надані.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 20535 грн. 05 коп., пов'язаних з оплатою послуг зберігання сої у зв'язку з її вилученням згідно протоколу слідчого СВ Каланчацького РВ УМВС України Херсонської області задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами як такі, що пов'язані з протиправною поведінкою відповідача.

По-перше, позивачем не надано доказів, що підтверджують оплату послуг зберігання в сумі 20535 грн. 05 коп. у зв'язку з їх вилученням та передачею на відповідальне зберігання згідно постанови слідчого. Надані позивачем в якості доказів оплати 16926 грн. 99 коп. квитанції до прибуткових касових ордерів № 71 та № 93 від 08 та 09.10.2014р. свідчать про прийняття від позивача цих коштів за послуги зберігання та підробітки.

Позивачем також не надано доказів щодо наслідків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014230180000714, з чого слідує, що воно триває.

Витрати по оплаті судового збору в сумі 7611 грн. 98 коп. пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства "Чаплинське", 75200, Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Франко, буд. 11, кв. 55, код ЄДРПОУ 35686192, р. рахунок 26001500043810 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Плюс", 73000, м. Херсон, вул. 21 Січня, буд. 37, офіс 210, код ЄДРПОУ 38386755, р. рахунок 260085813701 в ПАТ Банк "Інвестиції та заощадження", МФО 380281 72027 (сімдесят дві тисячі двадцять сім) грн. штрафу, 308572 (триста вісім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. збитків та 7611 (сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 98 (дев'яносто вісім) коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Повне рішення складено 11.03.2015р.

Суддя Н.О. Задорожна