Рішення

від 11.03.2015 по справі 904/4389/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2015 р. Справа № 904/4389/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Банаська О.О., суддів Говор Н.Д., Яремчука Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН", м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область

про стягнення 76 741,6 грн заборгованості за договором про надання послуг № 01-2013 від 17.01.2013 р.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників:

позивача: Сова С.М., довіреність № 05/08 від 05.08.2014 р., паспорт серія НОМЕР_2 виданий Центр-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 31.10.1997 р.

Мік Томаш, директор, паспорт НОМЕР_3.

відповідача: ОСОБА_1, директор, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 09.09.1999 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Полстар" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікітон" про стягнення 76 741,60 грн заборгованості за договором від 17.01.2013 р. № 01-2013, з яких 64 657,00 грн боргу та 12 084,60 грн пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області після отримання матеріалів справи за підсудністю з господарського суду Дніпропетровської області за вказаним позовом порушено провадження у справі № 904/4389/14 та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.11.2014 р. провадження у справі № 904/4389/14 зупинено в зв'язку із призначенням комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

30.01.2015 р. до господарського суду Вінницької області надійшов висновок Вінницького відділення КНДІСЕ № 1975/1976/14-21 від 28.01.2015 р., складений за результатами проведеної комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 10.11.2014 р., а також повернуто матеріали господарської справи № 904/4389/14.

Ухвалою від 02.02.2015 р. поновлено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 11.02.2015 р.

За результатами судового засідання 11.02.2014 р. судом встановлено, що справа № 904/4389/14 відноситься до категорії справ значної складності, враховуючи суперечливість доказової бази поданої учасниками судового процесу, необхідність у вчиненні додаткових процесуальних дій для всебічного та об'єктивного з'ясування обставин спору, в зв'язку з чим розпорядженням керівника апарату суду від 11.02.2015 р. на підставі заяви судді Банаська О.О. було утворено колегію суддів у складі головуючого судді Банаська О.О., суддів Говор Н.Д., Яремчука Ю.О.

Ухвалою від 12.02.2015 р. справу № 904/4389/14 прийнято до провадження новим складом суду та призначено до розгляду на 25.02.2015 р.

В зв'язку з неподанням позивачем та слідчим відділом Саксаганського РВ Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області витребуваних доказів розгляд справи відкладено до 11.03.2015 р.

За клопотанням відповідача здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання зобов'язань відповідачем за договором послуг № 01-2013 від 17.01.2013 р. в частині проведення повної оплати за виконані згідно вказаного договору роботи.

В свою чергу відповідач у клопотанні про відкладення розгляду справи від 14.07.2014 р., у відзивах на позовну заяву від 06.08.2014 р. та від 11.02.2015 р., у письмових поясненнях від 10.09.2014 р., від 25.02.2015 р. та від 11.03.2015 р. позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити посилаючись на невиконання позивачем зобов'язань в строк встановлений договором послуг № 01-2013 від 17.01.2013 р. в зв'язку з чим він відмовився від вказаного Договору та відсутність належних та допустимих доказів підтвердження дійсності обставин, які обгрунтовують заявлений позов (а.с.64-66, 153-156, т.1, а.с.1-5, 205-213, т.2, а.с.11-22, т.3).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17.01.2013 року між ТОВ "НІКІТОН" (Замовник) та ТОВ "ПОЛСТАР" (Виконавець) укладено Договір послуг № 01-2013 відповідно до п.1.1 якого Замовник замовляє, а Виконавець зобов`язується виконати роботи по розробці та виготовленню комплекту документації швейного виробу, а саме: зразок моделі швейного виробу; технічна документація моделі швейного виробу; комплект лекал до швейного виробу (а.с.14-15, т.1).

Відповідно до п.1.3 Договору, виготовлення лекал, зразків та технічної документації Виконавець виконує з особистих матеріалів у відповідності до нормативної документації свого підприємства.

Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю вартість виконаних робіт з виготовлення комплекту документації швейного виробу згідно підписаної обома сторонами специфікації, та вартість наданих послуг згідно Акту виконаних робіт .

Відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2 Замовник зобов'язується в термін до 06.02.2013 р. здійснити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше ніж 60 % загальної вартості специфікації № 1, що є додатком № 1 до даного Договору та оплатити повну вартість послуг у 10 денний термін від дати підписання акту виконаних робіт .

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Виконавець виготовляє лекала, зразки моделей та технічну документацію, які замовив Замовник в загальний термін зазначений в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Прийом та передача замовлення здійснюється згідно з Актом прийому-передачі , що оформлюється як додаток до договору (Додаток № 2).

Згідно із підписаною сторонами Специфікацією, яка є Додатком до Договору, граничний строк виконання робіт з 31.01.2013 р. до 11.02.2013 р., а вартість робіт по Договору становить 222 657,60 грн з ПДВ (а.с.16, т.1).

Судом встановлено, що на виконання п.2.1.1 Договору Замовник сплатив Виконавцеві 140 000,00 грн. (04.02.2013р.) та 18 000,60 грн. (07.02.2013р.), що разом становить 158 000,60 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідками банку наявними в матеріалах справи (а.с.174-175, 179-182, т.1).

Факт перерахування грошових коштів у вказаній сумі не заперечується сторонами.

За твердженням позивача роботи за договором від 17.01.2013 р. № 01-2013 ним було виконано своєчасно, а тому він 26.02.2013 р. направив цінним листом на адресу відповідача примірники актів виконаних робіт та примірники актів приймання-передачі продукції на підтвердження чого ним надано повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38, т.1).

Як вказує позивач відповідач отримані поштовим зв'язком акти не підписав в зв'язку з чим ним було ініційовано проведення зустрічі 16.05.2013 р. в м.Києві в готелі "Славутич" з відповідачем де останньому було вручено зразки моделей швейних виробів, технічну документацію моделей швейних виробів, комплекти лекал до швейних виробів, однак останній відмовився від підписання відповідних актів про що було складено відповідний акт в складі голови правління та юрисконсульта ТОВ "Полстар", а також зроблено відмітку про відмову від підписання такого акту безпосередньо на таких актах (а.с.17-24, 42. т.1).

31.05.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором від 17.01.2013 р. № 01-2013 на яку відповіді отримано не було (а.с.39-41, т.1).

Також позивач вказує, що відповідачем було надано в кінці серпня-на початку вересня 2013 року акти здачі-прийняття робіт підписані ним та скріплені його печаткою (а.с.25-32, т.1).

Непроведення розрахунку відповідачем за отримані послуги в строки передбачені договором спонукала позивача звернутись до суду з позовом про стягнення 64 657,00 грн боргу, 12 084,60 грн пені за період з 22.02.2013 р. по 12.06.2014 р.

Крім того судом встановлено, що 03.04.2014 р. відповідач направив позивачу вимогу за вих. № 11 від 31.03.2014 р. про повернення коштів у розмірі 158 000,60 грн та про неактуальність подальшого виконання робіт за договором від 17.01.2013 р. № 01-2013 (а.с.38-39, т.2).

Із матеріалів справи слідує, що з приводу повернення ТОВ "Полстар" попередньої оплати ТОВ "Нікітон" господарським судом Дніпропетровської області розглядається справа № 904/2218/14 провадження в якій ухвалою від 23.12.2014 р. зупинено до вирішення даної справи (а.с.228-229, т.2).

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини регулювання яких здійснюється Главою 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України), оскільки виходячи із предмету договору, який передбачає виготовлення комплекту документації швейного виробу та сплату за це коштів, результатом робіт є об'єкт в матеріальному вигляді.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вказувалось вище, пунктами 1.4, 2.1.2, 4.1 визначено, що прийом та передача замовлення здійснюється згідно акту прийому-передачі згідно якого встановлювався обов'язок для Замовника оплатити вартість робіт у 10 денний термін від дати підписання такого акту .

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи № 904/4389/14, окрім іншого, до предмету доказування у цій справі входить встановлення факту передачі результату виконаних робіт за актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000019 від 01.02.2013 р., № ОУ-0000020 від 02.02.2013 р., № ОУ-0000021 від 07.02.2013 р., № ОУ-0000022 від 11.02.2013 р., № ОУ-19 від 01.02.2013 р., № ОУ-20 від 02.02.2013 р., № ОУ-21 від 07.02.2013 р., № ОУ-22 від 11.02.2013 р., з огляду на заперечення відповідача щодо підписання ним вказаних актів.

З метою усунення розбіжностей у процесуальних позиціях сторін щодо факту виконання робіт та встановлення об'єктивної істини у цьому спорі судом 10.11.2014 р. було призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів.

Згідно висновку експерта від 28.01.2015 р. № 1975/1976/14-21 підписи від імені ОСОБА_1. в графах "Затверджую" та "Від Замовника" на актах здачі-прийняття робіт № ОУ-0000019 від 01.02.2013 р., № ОУ-0000020 від 02.02.2013 р., № ОУ-0000021 від 07.02.2013 р., № ОУ-0000022 від 11.02.2013 р., № ОУ-19 від 01.02.2013 р., № ОУ-20 від 02.02.2013 р., № ОУ-21 від 07.02.2013 р., № ОУ-22 від 11.02.2013 р. виконані не ОСОБА_1., а іншою особою, а відтиски печатки ТОВ "Нікітон" № 1 на вказаних актах в графах в графах "Затверджую" та "Від Замовника" виконані не печаткою ТОВ "Нікітон", відтиски якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою (а.с.184-189, т.2).

Згідно ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України).

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на висновок судового експерта від 28.01.2015 р. № 1975/1976/14-21 відносно якого сторонами не було подано жодних зауважень чи заперечень судом не приймаються в якості належних доказів надані позивачем акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000019 від 01.02.2013 р., № ОУ-0000020 від 02.02.2013 р., № ОУ-0000021 від 07.02.2013 р., № ОУ-0000022 від 11.02.2013 р., № ОУ-19 від 01.02.2013 р., № ОУ-20 від 02.02.2013 р., № ОУ-21 від 07.02.2013 р., № ОУ-22 від 11.02.2013 р. (а.с.25-32, т.1).

Посилання позивача на надіслання відповідачу 26.02.2013 р. примірників актів прийому-передачі виконаних робіт, на думку суду, не є належним доказом передачі саме результату виконаних робіт позаяк позивачем не надано відповідних доказів вказаного, як то листа вкладення в цінний лист, транспортної квитанції, товарно-транспортної накладної тощо, які б підтверджували надіслання Замовнику не лише актів прийому-передачі виконаних робіт, а і власне результатів таких робіт - зразків моделей швейних виробів, технічної документації моделей швейних виробів, комплектів лекал до швейних виробів тощо.

Оцінюючи надані позивачем акти прийому-передачі виконаних робіт з відміткою про відмову від їх підписання Замовником 16.05.2013 р. суд зазначає, що оформлення такої відмови врегульовано ч.4 ст.882 ЦК України, яка регулює правовідносини за договором будівельного підряду виходячи з чого, за відсутності обумовлення порядку підписання актів прийому-передачі в договорі тотожного зазначеному в даній нормі , остання не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки останні не виникли з договору підряду .

При цьому суд зауважує, що в даному випадку щодо спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.853 ЦК України відповідно до ч.ч.1, 5 якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором .

Суд наголошує на тому, що навіть у випадку застосування приписів ч.4 ст.882 ЦК України до спірних правовідносин позивачем не спростовано твердження та письмові докази відповідача щодо його відсутності 16.05.2013 р. в м.Києві (табель обліку робочого часу) (а.с.214-216, т.2).

Не спростовують таких тверджень відповідача і матеріали кримінального провадження № 12014040750003109, що вбачається із листів слідчого відділу Саксаганського РВ Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 24.02.2015 р. № 3056 та від 10.03.2015 р. № 3868 та долучених до них документів.

Наданий слідчим відділом протокол допиту свідка від 10.11.2014 р. юрисконсульта ТОВ "Полстар" ОСОБА_2. в якому останній вказує на проведення зустрічі 16.05.2013 р. з ОСОБА_1. в м.Київ в готелі "Славутич" за відсутності протоколів допиту ОСОБА_1. та працівників готелю "Славутич" щодо перебування останнього 16.05.2013 р. у вказаному готелі та зустрічі з головою правління та юрисконсультом ТОВ "Полстар" оцінюється судом критично.

Окрім того суд зазначає, що при вирішенні спору судом не було встановлено обставин, що вказують на повідомлення Виконавцем Замовника про завершення роботи , виклик його для участі у прийманні результатів роботи , фактичного передання об'єкту в установленому порядку Замовнику .

Зазначене має суттєве значення для висновку про те чи були підстави для складання одностороннього акту та констатації відмови Замовника від зобов'язання по прийняттю виконаної роботи, а також для оцінки вимоги щодо оплати виконаних робіт на підставі одностороннього акту здачі результатів роботи.

Надана позивачем деталізація по локальним і роумінговим дзвінкам не підтверджує вказаних обставин, оскільки не містить інформації про зміст телефонних розмов (а.с.46-51, т.1).

Також не приймаються до уваги надані позивачем електронні листи, оскільки із їх змісту не вбачається повідомлення Замовника про обставини вказані вище , а саме про завершення роботи, виклик Замовника для участі у прийманні результатів роботи, повідомлення про фактичне передання об'єкту в установленому порядку Замовнику, а також доказів належності електронних адрес сторонам спору тощо (а.с.52-55. т.1).

Зокрема зміст листа від 20.03.2013 р. містить лише констатацію відсутності зв'язку, наявність невиконаних зі сторони відповідача зобов'язань для Полстара та Поларіс Вена і пропозицію про необхідність зустрічі для вирішення проблемних питань без вказівки на договір від 17.01.2013 р. № 01-2013 (а.с.52, т.1).

В листі від 08.05.2013 р. в якому відправником значиться Нікітон (mailto:nikiton2012@ukr.net) вказується про передання документів 15.05 в київській офіс без зазначення яких саме документів і по якому саме договору (а.с.53, т.1).

Листи від 27.05.2013 р. та від 04.07.2013 р. датовані після складання позивачем односторонніх актів, а тому не оцінюються судом взагалі, оскільки не впливають на оцінку правомірності останніх.

Надіслання позивачем 31.05.2013 р. претензії відповідачу з долученням до останньої примірників актів приймання-передачі виконаних робіт не приймається судом як доказ належного виконання зобов'язання щодо передачі результату виконаних робіт Замовнику з мотивів вказаних вище відносно твердження відповідача про надіслання таких актів 26.02.2013 р. (а.с.39-41, т.1).

Доводам відповідача щодо відмови від договору згідно листа від 31.03.2014 р. судом не надається оцінка тому що вказаний лист на впливає на правову оцінку обставин даного спору, оскільки до предмету доказування в даній справі входить факт прийому-передачі результату виконаних робіт за договором від 17.01.2013 р. № 01-2013, який із наданих сторонами пояснень та письмових доказів мав місце до складання вказаного листа - з 26.02.2013 р. по кінець серпня-початок вересня 2013 р.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в сукупності із нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних відноси суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в зв'язку з недоведеністю позивачем факту передачі відповідачу результату робіт за договором від 17.01.2013 р. № 01-2013, що свідчить про відсутність в останнього зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Відмовляючи в позові, суд з огляду на наявні у справі докази розслідування кримінального провадження № 12014040750003109 зауважує, що у випадку доведення у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку факту вчинення злочину, що стосується факту підробки актів прийому-передачі робіт і визначення винної у скоєнні такого злочину особи у позивача є право, за визначених процесуальним законом обставин, ініціювати перегляд даного судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами .

В зв'язку з відмовою в позові витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

11.03.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 4-6, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 16 березня 2015 р.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Судді Говор Н.Д.

Яремчук Ю.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.