Постанова

від 16.07.2015 по справі 904/4389/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року Справа № 904/4389/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справігосподарського суду Вінницької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛСТАР" дотовариства з обмеженою відповідальністю "НІКІТОН" простягнення 76 741, 6 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01-2013 від 17.01.2013 за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Лошадкіна В.О. (представник за дов. від 01.08.2014 № б/н)

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ПОЛСТАР" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з ТОВ "НІКІТОН" 76 741, 6 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01-2013 від 17.01.2013.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.15р. у справі №904/4389/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "ПОЛСТАР" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

У відзиві ТОВ "НІКІТОН" просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2013 між ТОВ "НІКІТОН" (замовник) та ТОВ "ПОЛСТАР" (виконавець) укладено договір послуг №01-2013, відповідно до п.1.1 якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується виконати роботи по розробці та виготовленню комплекту документації швейного виробу, а саме: зразок моделі швейного виробу; технічна документація моделі швейного виробу; комплект лекал до швейного виробу.

Згідно п.1.3 договору, виготовлення лекал, зразків та технічної документації виконавець виконує з особистих матеріалів у відповідності до нормативної документації свого підприємства.

Замовник зобов'язується оплатити виконавцю вартість виконаних робіт з виготовлення комплекту документації швейного виробу згідно підписаної обома сторонами специфікації, та вартість наданих послуг згідно акту виконаних робіт (п.1.4. договору).

Замовник зобов'язується в термін до 06.02.2013 здійснити попередню оплату вартості послуг в розмірі не менше ніж 60% загальної вартості специфікації №1, що є додатком №1 до даного Договору та оплатити повну вартість послуг у 10 денний термін від дати підписання акту виконаних робіт (пункти 2.1.1, 2.1.2 договору).

Виконавець виготовляє лекала, зразки моделей та технічну документацію, які замовив Замовник в загальний термін зазначений в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. Прийом та передача замовлення здійснюється згідно з актом прийому-передачі, що оформлюється як додаток до договору (додаток № 2) (п.4.1. договору).

Підписаною сторонами специфікацією, яка є додатком до договору, сторони погодили граничний строк виконання робіт з 31.01.2013 до 11.02.2013, а вартість робіт по договору становить 222 657,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (ст. 527 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.2.1.1 договору замовник сплатив виконавцеві 140000,00 грн. (04.02.2013) та 18 000,60 грн. (07.02.2013).

31.05.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором від 17.01.2013 №01-2013 на яку відповіді отримано не було.

Позивач також вказує, що відповідачем було надано в кінці серпня - на початку вересня 2013 року акти здачі-прийняття робіт підписані ним та скріплені його печаткою.

В свою чергу 03.04.2014 відповідач направив позивачу вимогу за вих. №11 від 31.03.2014 про повернення коштів у розмірі 158000,60 грн. та про неактуальність подальшого виконання робіт за договором від 17.01.2013 № 01-2013, що є предметом судового спору у справі господарського суду Дніпропетровської області №904/2218/14, провадження по якій ухвалою від 23.12.2014 зупинено.

Таким чином до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту передачі результату виконаних робіт за наданими позивачем актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000019 від 01.02.2013, № ОУ-0000020 від 02.02.2013, № ОУ-0000021 від 07.02.2013, № ОУ-0000022 від 11.02.2013, № ОУ-19 від 01.02.2013, №ОУ-20 від 02.02.2013, № ОУ-21 від 07.02.2013, № ОУ-22 від 11.02.2013, з огляду на заперечення відповідача щодо підписання ним вказаних актів.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта від 28.01.2015 №1975/1976/14-21 підписи від імені Бережного С.В. в графах "Затверджую" та "Від Замовника" на актах здачі-прийняття робіт №ОУ-0000019 від 01.02.2013, №ОУ-0000020 від 02.02.2013, № ОУ-0000021 від 07.02.2013, №ОУ-0000022 від 11.02.2013, №ОУ-19 від 01.02.2013, № ОУ-20 від 02.02.2013, № ОУ-21 від 07.02.2013, № ОУ-22 від 11.02.2013 виконані не директором ТОВ "Нікітон" Бережним С.В., а іншою особою, а відтиски печатки ТОВ "Нікітон" №1 на вказаних актах в графах "Затверджую" та "Від Замовника" виконані не печаткою ТОВ "Нікітон", відтиски якої надані для порівняльного дослідження, а іншою печаткою.

З огляду на зазначений висновок судового експерта надані позивачем акти здачі-прийняття робіт судами визнані неналежними доказами у справі.

Судом встановлено недоведеність позивачем надіслання відповідачу примірників актів прийому-передачі виконаних робіт.

При цьому наданим позивачем актам прийому-передачі виконаних робіт з відміткою про відмову від їх підписання замовником 16.05.2013, судом попередніх інстанцій дано належну оцінку з урахуванням положень ч.4 ст.882 ЦК України та ч.ч.1, 5 ст.853 ЦК України, та зроблено висновок про відсутність доказів, які б вказували на повідомлення виконавцем замовника про завершення роботи, виклик його для участі у прийманні результатів роботи, фактичного передання об'єкту в установленому порядку замовнику, що має суттєве значення для висновку про те чи були підстави для складання одностороннього акту та констатації відмови замовника від зобов'язання по прийняттю виконаної роботи, а також для оцінки вимоги щодо оплати виконаних робіт на підставі одностороннього акту здачі результатів роботи.

Судом також встановлено, що відмова відповідача від договору згідно листа від 31.03.2014, не впливає на правову оцінку обставин даного спору, оскільки до предмету доказування в даній справі входить факт прийому-передачі результату виконаних робіт за договором, який із наданих сторонами пояснень та письмових доказів мав місце до складання вказаного листа - з 26.02.2013 по кінець серпня-початок вересня 2013 р.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази факту передачі позивачем відповідачу результату робіт за договором, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в позові колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не наділена.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, та не заперечує правильність і законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі №904/4389/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульського

В.І. Шаргало