Постанова

від 07.10.2008 по справі 2а-2976/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№2а-2976/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

07 

жовтня  2008 року                                                                м.

Львів

Львівський окружний адміністративний

суд в складі :

головуючого - судді                                                              

Канас Н.А.

при секретарі судового

засідання                                       

Кунинець А.С.

з участю позивача  ОСОБА_1, 

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача   ОСОБА_3

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом 

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у  Личаківському районі м. Львова  про зобов'язання відповідача нарахувати та

виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну

допомогу  дітям війни  за 2007 - 2008 роки в сумі  2313,50 грн.

в

с т а н о в и в :

ОСОБА_1  звернулася до суду із позовом до Управління

пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова. Позивач просить суд

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити   недоплачену щомісячну державну соціальну

допомогу «Дітям війни» за період   

2007  -2008 р.р. в сумі  2313,50 

грн.  Позовні вимоги обґрунтовує

тим, що  вона  відповідно до статті 1 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. 

Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна

соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така

допомога не виплачувалась. Крім цього, просить поновити йому строк звернення до

суду за захистом порушених прав.

В судовому

засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача

недоплачену  щомісячну  державну соціальну  допомогу .

Представник

позивача в судовому засіданні позов підтримала, зсилаючись на обставини,

зазначені у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник

відповідача Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.

Львова  в судовому засіданні проти позову

заперечив та пояснив, що на законодавчому рівні не прийнято жодного

нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення

пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином

обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як

розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини

Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття

Конституційним Судом України Рішення  від

09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення

в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується  щомісячна державна соціальна  допомога «Дітям війни» у розмірі 10%. Вважає

позов безпідставним і просить відмовити у задоволенні такого. Крім цього,

наполягає на застосуванні строків позовної давності, оскільки вважає, що

позивач звернувся до суду із пропущенням такого строку.

Суд,

заслухавши думку сторін та їх представників, з'ясувавши обставини, на які

сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши

докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов  підлягає до часткового задоволення, мотивуючи

це наступним.

            Законом України «Про соціальний

захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий

статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх

соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

              Статтею першою цього Закону

визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час

закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18

років.               

            Позивач  ОСОБА_1  

народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1  року, 

є дитиною війни.

              Статтею 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне

довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

              Частина 2 статті 8 Конституції

України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно

на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

              Частиною 3 статті 22 Конституції

України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

              Законами України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» було обмежено.

              Однак, Рішеннями  Конституційного Суду України від 09 липня

2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня

2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України

(є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» та  «Про Державний

бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6  Закону України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту».

              З дня ухвалення

Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008  визнані неконституційними положення  Законів України «Про Державний бюджет України

на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  втратили чинність, отже, з цього часу

відновлено дію  статті 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни».

                Рішення Конституційного Суду України

від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007  

та

  від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  мають 

преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними

позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що  визнані неконституційними.

Судом

встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління

Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова оспорювана позивачем

надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в

частині  стягнення з відповідача  на користь позивача недоплачену щомісячну

державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до

задоволення. Так як,  у  2008 році 

надбавка до пенсії виплачувалась з травня по  червень 

- в розмірі    48,10 грн,  з 

липня по  вересень - в

розмірі  48,20 грн., разом 96,2+ 144,60= 240,80 грн ., за даний

період  позов  підлягає задоволенню частково.

     Виходячи з  мінімального розміру пенсії за віком,

визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік»,  ст. 58 «Про

Державний бюджет України на 2008 рік», ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути

нарахована  допомога:

- за  період  з липня по грудень 2007 у розмірі 742 грн.

65 коп

.   (липень, серпень, вересень 2007

року: 410,06 х30%=123,018 х3= 369,05  грн.; 

жовтень, листопад, грудень 2007 р. : 415,11 х 30%=124.533х3 = 373,60 .  Усього: 369,05+373,60= 742,65  грн.) ; 

- за період з травня по  вересень 

2008  у розмірі - 481,60     грн  (травень, червень 2008 року: 481 х 30%=144,3 х

2=288,6; липень- вересень: 482 х 30%=144,6 х 3=433,8 грн. Усього=  (288,6+ 433,8)- 240,80   = 481,60  грн.       

        Що стосується позовних вимог позивача в

частині  зобов'язання відповідача

нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу   за

період з 01.01.2008 року по 30.04.2008 року, то такі до задоволення не

підлягають та суд мотивує це наступним.

Положення  Закону України "Про Державний бюджет

України на 2006 рік", якими  було

встановлено обмеження виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям

війни» не були оскаржені до Конституційного Суду України.   

Відповідно

до Рішення  Конституційного Суду України

від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення закону України «Про Державний

бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня

ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.  Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію

статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Керуючись

ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на

2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від   09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням

Конституційного Суду України від  22

травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160,

161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П

О С Т А Н О В И В :

        Позов

задовольнити частково.

        Стягнути з Управління Пенсійного

Фонду України у Личаківському районі м. Львова     на користь  

ОСОБА_1

,   ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, недоплачену щомісячну

державну соціальну допомогу «Дітям війни» 

за липень - грудень 2007 року у розмірі 

742 ( сімсот сорок дві ) грн. 65 коп., за  травень- вересень 2008 р. у розмірі  - 481,60   ( 

чотириста вісімдесять одну) грн.60 коп , разом 1224,25 ( одна тисяча

двіста двадцять чотири грн. 25коп.)

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили

після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено,

то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який

ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня її проголошення,  а в  разі складення постанови в повному обсязі

відповідно до статті 160 КАС України  -

з  дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга

може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.

Суддя                                                                                                        

                   Н.А.Канас