Рішення

від 06.02.2009 по справі 21/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421,

факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.02.2009р.                                                                               

Справа №21/361

за позовом Відкрите

акціонерне товариство «Хорольська механізована пекарня», вул. 8 Березня, 47/2,

м. Хорол, Полтавська область, 37800

          до

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

          про

стягнення 25662,70 грн.

          Суддя

Тимченко Б.П.

                    Представники

до перерви:

          від

позивача: Ткаченко С.С.,дов. № 570 від

26.11.08р.

          від відповідача:ОСОБА_2,дов. б/н,ОСОБА_3,дов. б/н

           Представники

після перерви:

           від

позивача: Ткаченко С.С.,дов. № 570 від 26.11.08р.

           від

відповідача: відсутні

      Рішення

прийнято в умовах перерви,оголошеної в судовому засіданні 20.01.09р. згідно ст.

77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається

позовна заява ВАТ «Хорольська механізована пекарня»до СПД ФО ОСОБА_1 про

стягнення збитків спричинених  втратою

упущеної вигоди на суму 25662,70 грн. внаслідок порушення відповідачем

обов'язків по Дилерському договору НОМЕР_1 від 14.01.2008 р.

Відповідач СПД ФО ОСОБА_1 позов не визнає з підстав на

ведених у відзиві на позовну заяву від 09.12.2009 р., обґрунтовуючи свої

заперечення тим, що позивач не має права на відшкодування збитків у зв'язку з

тим, що своєчасно попереджувався 

відповідачем про можливе невиконання останнім обов'язків по Дилерському

договору НОМЕР_1 від 14.01.2008 р., а тому міг запобігти виникненню збитків

своїми діями, проте не зробив цього.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на

задоволенні позову. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову

заперечував.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно

і повно вивчивши обставини справи, заслухавши представників сторін суд

встановив:

14.01.2008 р. між ВАТ «Хорольська механізована

пекарня»(Виробник) та СПД ФО ОСОБА_1 (Дилер) був укладений Дилерський договір

НОМЕР_1 (надалі договір) відповідно до умов якого Виробник виробляє і відпускає

хлібобулочні вироби  (надалі продукція)

Дилеру з погодженим попереднім замовленням для подальшої реалізації в мережу

торгівлі.

Згідно з п. 1.2. договору Дилер реалізує та збільшує

обсяги реалізації продукції, а також проводить маркетинг та здійснює контроль

за кон'юктурою ринку на торгових точках.

Згідно з пп. 2.1.1. п. 2.1. Дилер зобов'язаний

забезпечити середньоденний об'єм реалізації Продукції в кількості 700 кг на

добу.

Згідно з пп. 2.1.7. договору Дилер зобов'язаний

збільшувати обсяги реалізації Продукції не менше як на 5% щомісячно.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що в разі невиконання

Дилером вимог пп. 2.1.1. та пп. 2.1.7. Виробник має право вимагати

відшкодування збитків спричинених втратою упущеної вигоди відповідно до

законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами

обсяги реалізації з кожним місяцем падали, так згідно з умовами договору норма

реалізації за період січень -вересень 2008 р. складає 213850,00 кг, проте у цей

період відповідачем фактично реалізовано 65775,54 кг, обсяг невиконаної

реалізації складає 148074,46 кг.

Позивач вважає, що невиконанням обсягів реалізації

відповідач порушив пп. 2.1.1. та пп. 2.1.7. договору, що є підставою вимагати

від відповідача відшкодування збитків спричинених втратою упущеної вигоди в

сумі  25662,70 грн.

Вимоги про стягнення збитків позивач законодавче

обґрунтовує п. 10 Тимчасової методики визначення розміру шкоди (збитків),

завданої порушеннями господарських договорів, схваленою ДК Ради Міністрів СРСР

з економічної реформи 21.12.1990 р., яким передбачено, що у разі зменшення

обсягу реалізації продукції, неотриманий прибуток визначається як різниця між

ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції, помножена на кількість

не реалізованої з вини контрагента продукції.

Проте, суд не може погодитися позицією позивача щодо

наявності правових підстав для стягнення збитків спричинених втратою упущеної

вигоди з огляду на наступне: 

Відповідно до пп. 2 п. 2 статті 22 ЦК України збитками є

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право

не було порушене (упущена вигода).             

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських

відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо

здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки

суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

          Під

збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або

пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона

одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил

здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що

підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення,

включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,

що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання

зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що

особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди,

повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо

б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання

зобов'язання іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень.

Проте, позивач не надав доказів того, що він гарантовано

отримав би відповідну вигоду у разі належного виконання зобов'язання

відповідачем, оскільки з огляду на п.п. 6.1., 6.2. договору, в яких передбачено

дострокове розірвання договору за бажанням зацікавленої сторони, в т.ч.

відповідача, належне виконання договірних зобов'язань лише припускається і може

припинитися сторонами (або стороною) у будь-який час.

Крім того, суд визнає обґрунтованими твердження

відповідача про те, що позивач не має права на відшкодування збитків оскільки

своєчасно попереджувався  відповідачем

про можливе невиконання останнім обов'язків по Дилерському договору НОМЕР_1 від

14.01.2008 р., а тому міг запобігти виникненню збитків своїми діями, проте не

зробив цього.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГК України сторона

господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі

якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання

нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не

зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачене інше.

Згідно з п. 2.1.2. договору Дилер зобов'язаний подавати

письмове замовлення (або замовлення по телефону) Виробнику на слідуючу добу,

щодення не пізніше 14:00 на всі вироби в асортименті, що підлягають відпуску

Дилеру на слідуючий день.

Позивачем не заперечується факт щоденного виконання

відповідачем п. 2.1.2. договору у вигляді щоденного замовлення певного об'єму

продукції, що свідчить про обізнаність позивача у щоденному об'ємі реалізації.

З урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах

справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ «Хорольська

механізована пекарня» є недоведеними та безпідставними, а тому не підлягають

задоволенню.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 2, 4, 45,

47, 12, 13, 34, 49, 69, 74, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          У

задоволенні позову відмовити.

2.          Рішення надіслати сторонам за

адресами, вказаними у вступній частині рішення.

Суддя                                                                                                          

Тимченко Б.П.