Ухвала

від 10.02.2015 по справі 908/990/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 лютого 2015 року Справа № 908/990/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Бакуліної С.В., суддів:Вовк І.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Мачульського Г.М. розглянувши заяву Адвокатського об'єднання "Цезар" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі№ 908/990/14 за позовомАдвокатського об'єднання "Цезар" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" простягнення 150 000 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2014 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі №908/990/14 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Адвокатське об'єднання "Цезар" звернулось з заявою до Вищого господарського суду України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі №908/990/14, в якій просить скасувати зазначену постанову повністю та прийняти нове судове рішення.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду від 12.12.2013 у справі №923/874/13, від 06.08.2014 у справі №910/2720/14, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст.ст. 11, 526, 629, 908 ЦК України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 18.09.2014 у справі №908/990/14 суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного господарського суду, якою відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості за надані юридичні послуги, оскільки позивачем не доведено факту виконання укладеного сторонами договору особисто позивачем (його адвокатами, що діяли на підставі довіреностей, виданих відповідачем на представництво його інтересів у судових та виконавчих органах) та досягнення саме позивачем позитивного для замовника результату від дій, що були предметом договору.

У постанові від 12.12.2013 у справі №923/874/13 суд касаційної інстанції залишив без змін судове рішення суду першої інстанції, яким стягнуто заборгованість за договором про надання рейтингових послуг, 3% річних та пеню. При цьому, суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом першої інстанції обставин справи, що позивачем доведено факт реального виконання умов договору, що підтверджується публікацією (оновлення) рейтингу відповідача на веб-сайті позивача, оскільки, дана інформація є публічною, з цієї календарної дати відповідач є ознайомленим із рейтинговим звітом та рішенням рейтингового комітету, проте відповідач не оплатив надані позивачем послуги.

У постанові від 06.08.2014 у справі №910/2720/14 суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими стягнуто з відповідача суму боргу за договором про надання рейтингових послуг. При цьому, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивач виконав вимоги договору про надання послуг паркування транспортних засобів належним чином та відповідно до умов договору, однак, відповідач всупереч укладеного договору не вносив плату за послуги по паркуванню в певний період внаслідок чого утворилася заборгованість.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Адвокатському об'єднанню "Цезар" у допуску справи № 908/990/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С.Бакуліна Судді: І.Вовк Н.Волковицька К.Грейц Г.Мачульський