Рішення

від 12.03.2015 по справі 911/157/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2015 р. Справа № 911/157/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида-Д»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагевілль»

про визнання недійсним договору іпотеки

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства «Шляхтич-ІІІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида-Д»

про звернення стягнення на майно

Суддя А.Ю. Кошик

Представники:

Позивача - Скребець І.О.

Відповідача - Лисак Я.А.

Третя особа - Іванченко В.А.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида - Д» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагевілль» (далі - відповідач) про визнання недійсним договору іпотеки.

Провадження у справі №911/157/15 порушено відповідно до ухвали суду від 19.01.2015 року та призначено справу до розгляду на 29.01.2015 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 29.01.2015 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався на 12.02.2015 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.02.2015 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 26.02.2015 року.

У судовому засіданні 26.02.2015 року представник відповідача подав відзив в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, крім того, просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи Приватне підприємство «Шляхтич - ІІІ», оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

У судовому засіданні 26.02.2015 року оголошено перерву до 10.03.2015 року.

Ухвалою суду від 26.02.2015 року до участі у справі в якості третьої особи Приватне підприємство «Шляхтич - ІІІ».

10.03.2015 року Приватним підприємства «Шляхтич - ІІІ» подано позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида - Д» про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, провулок Руднєва, буд. 11а шляхом набуття у власність ПП «Шляхтич - ІІІ» зазначеного об'єкту нерухомості, та визнання за ПП «Шляхтич - ІІІ» права власності нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, провулок Руднєва, буд. 11а.

Згідно ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Отже, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. У контексті наведеної статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

Таким чином, ухвалою від 10.03.2015 року судом було прийнято позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного підприємства «Шляхтич - ІІІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида - Д» про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, провулок Руднєва, буд. 11а шляхом набуття у власність ПП «Шляхтич - ІІІ» зазначеного об'єкту нерухомості, та визнання за ПП «Шляхтич - ІІІ» права власності нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, провулок Руднєва, буд. 11а до розгляду у справі № 911/157/15.

У судовому засіданні 10.03.2015 року оголошувалась перерва на 12.03.2015 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Київської області, ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 року між ТОВ «Атлантида-Д» (Позичальник) та ТОВ «Тагевілль» (Позикодавець) було укладено Договір позики, відповідно до п. 1.1 якого, Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти в сумі 120 000,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

17.10.2014 року між ТОВ «Атлантида-Д» (Іпотекодавець) та ТОВ «Тагевілль» (Іпотекодержатель) було укладено Договір іпотеки, відповідно до п. 1.1 якого, цей Договір іпотеки забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Договору позики від 16.10.2014 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору позики.

Згідно п. 1.2. Договору іпотеки, предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд. 11а та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 10.06.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В., за реєстровим № 643.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що Договір іпотеки, підписаний не уповноваженою на те особою, директор ТОВ «Тагевілль» не мав на це відповідних повноважень, необхідно було рішення загальних зборів, оформлене протоколом з підписами його учасників, при цьому зазначає, що рішення або протокол загальних зборів товариства на укладання Договору іпотеки відсутні, а тому просить суд визнати його недійсним. При цьому позивач посилається на положення ст. 207 та ст. 215 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи зазначені доводи позивача, суд врахував наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно з ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно п. 12 розділу 6 Статуту ТОВ «Тагевілль», виконавчим органом Товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства, є Генеральний директор, який призначається зборами Учасників Товариства. Генеральний директор Товариства вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що входять до виключної компетенції зборів Учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 58, ст. 59 та ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до компетенції яких віднесено вирішення будь-яких питань діяльності товариства.

Судом встановлено, що перед укладанням та підписанням Договору іпотеки від 17.10.2014 року учасники (засновники) ТОВ «Тагевілль» надали згоду на отримання в іпотеку від ТОВ «Атлантида-Д» нерухомого майна та уповноважили директора ТОВ «Тагевілль» Козякова Віктора Валерійовича на укладення та підписання від імені Товариства відповідних правочинів (договору позики та договору іпотеки) з правом самостійного визначення істотних умов договорів. Таке рішення було підписане учасниками ТОВ «Тагевіллль» та оформлене протоколом Загальних зборів від 15.10.2014 року.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, судом встановлено, що при укладенні Договору іпотеки між ТОВ «Атлантида-Д» та ТОВ «Тагевілль» приватним нотаріусом Шевченко І.Л. встановлювалися особи громадян, які підписали договір, їх дієздатність, правоздатність та дієздатність юридичних осіб - ТОВ «Атлантида-Д» та ТОВ «Тагевілль», а також перевірявся факт належності предмету іпотеки позивачу.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання Договору іпотеки від 17.10.2014 року недійсним, у зв'язку з чим у позовних вимогах в цій частині необхідно відмовити.

Стосовно позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Шляхтич-ІІІ» звернулося з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд. 11а.

16.10.2014 року між ТОВ «Атлантида-Д» (Позичальник) та ТОВ «Тагевілль» (Позикодавець) було укладено Договір позики, відповідно до п. 1.1 якого, Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 120 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

17.10.2014 року між ТОВ «Атлантида-Д» (Іпотекодавець) та ТОВ «Тагевіль» (Іпотекодержатель) було укладено Договір іпотеки, відповідно до п. 1.1 якого, цей Договір іпотеки забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Договору позики від 16.10.2014 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору Позики.

27.01.2015 року між ТОВ «Тагевілль» (Первісний кредитор) та Приватним підприємством «Шляхтич-ІІІ» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав за Договором позики від 16.10.2014 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає Новому кредиторові права за Договором позики від 16.10.2014 року (надалі - «Договір позики»), що укладено між Первісним кредитором та ТОВ «Атлантида-Д» (надалі іменується «Боржник»), за яким Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

27.01.2015 року між ТОВ «Тагевілль» (Первісний кредитор) та ПП «Шляхтич-ІІІ» (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого Первісний кредитор відступає Новому кредиторові права за Договором іпотеки, посвідченим 17 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., реєстровий № 2091 (надалі - «Договір іпотеки»), що укладено між Первісним кредитором та ТОВ «Атлантида-Д», (надалі іменується «Боржник»), за яким Іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме:

- нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд. 11а (Одинадцять «а»), яке виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань БОРЖНИКА за Договором позики від 16 жовтня 2014 року та змінами і доповненнями до нього.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.01.2015 року, до нового кредитора перейшли права вимагати від Боржника належного виконання грошових зобов'язань, передбачених Договором позики; вимагати від Боржника належного виконання умов Договору іпотеки; у разі порушення Боржником умов, визначених Договором позики, або умов, що будуть визначені укладеним Новим кредитором і Боржником новим договором, про порядок і умови погашення заборгованості останнього - звернути стягнення на Предмет іпотеки.

Таким чином, Приватне підприємство «Шляхтич-ІІІ» набуло всі права вимоги ТОВ «Тагевілль» по відношенню до ТОВ «Атлантида-Д», в т. ч. право щодо звернення стягнення на Предмет іпотеки, що узгоджується з приписами ст.ст. 514, 517 Цивільного кодексу України.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ТОВ «Атлантида-Д» було порушено зобов'язання та умови Договору позики в частині повернення грошових коштів. Загальна заборгованість ТОВ «Атлантида-Д» по договору позики складає 120 000,00 грн. Представниками сторін цей факт не заперечувався.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

28 січня 2015 року Приватним підприємством «Шляхтич-ІІІ» було надано ТОВ «Атлантида-Д» вимогу про негайне повернення заборгованості по договору позики та попереджено про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки.

Вказана вимога залишена без задоволення. Після її вручення пройшов тридцятиденний строк, а тому згідно Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною першою ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вже встановлено судом, виконання зобов'язань по Договору позики від 16.10.2014 року було забезпечено Договором іпотеки від 17.10.2014 року.

Відповідно до п. 5.5.1. Договору іпотеки від 17.10.2014 року, у випадку невиконання Іпотекодавцем письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим або Боржником за Договором позики у встановлений Іпотекодержателем строк, така вимога Іпотекодержателя задовольняється за рахунок предмета іпотеки, за вибором Іпотекодержателя, у порядку, що передбачений ст. 37 Закону України «Про іпотеку» - шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки

Відповідно до п. 5.4. Договору іпотеки 17.10.2014 року, звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 5.1 Договору іпотеки від 17.10.2014 року, у разі порушення (часткового порушення) Іпотекодержателем умов цього Договору або Боржником умов Кредитного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодателю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

З аналізу наведених норм випливає, що існує можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Договором позики і набуття Новим іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, і такий спосіб захисту права не суперечить ст. 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, з урахуванням договірних зобов'язань сторін.

В силу ст. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приватним підприємством «Шляхтич-ІІІ» доведено невиконання договірних зобов'язань з боку ТОВ «Атлантида-Д» щодо повернення отриманої позики. Натомість відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов'язань за вказаними договорами.

Зважаючи на викладене, з огляду на порушення Позичальником своїх зобов'язань за Договором позики, що свідчить про неналежне виконання останнім взятих на себе зобов'язань по ним, виконання яких забезпечене іпотекою майна Іпотекодавця, приймаючи до уваги п. 5.5.1 Договору іпотеки від 17.10.2014 року, а також враховуючи укладення Договорів про відступлення права вимоги, суд вважає позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем за первісним позовом судові витрати не підлягають відшкодуванню. Оскільки за наслідками розгляду спору задоволено позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного підприємства «Шляхтич-ІІІ», понесені останнім судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача за відповідним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида-Д».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида-Д» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тагевілль» про визнання недійсним договору іпотеки відмовити.

2. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного підприємства «Шляхтич-ІІІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида-Д» про звернення стягнення на майно задовольнити повністю.

3. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд.11а шляхом набуття його у власність Приватним підприємством «Шляхтич-ІІІ».

4. Визнати за Приватним підприємством «Шляхтич-ІІІ» (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 12-А, Код ЄДРПОУ 35792648) право власності на нежилий будинок (літера «А»), загальною площею 766,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, буд. 11а.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантида-Д» (02099, м. Київ, пров-к Руднєва, 11а, код 34617437) на користь Приватного підприємства «Шляхтич-ІІІ» (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 12-А, Код ЄДРПОУ 35792648) 2400 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик