Ухвала

від 07.11.2016 по справі 911/157/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 листопада 2016 року Справа № 911/157/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б., перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "Шляхтич-Ш" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі Господарського суду Київської області за позовом ТОВ "Атлантида-Д" до ТОВ "Тагевілль" про визнання недійсним договору іпотеки та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "Шляхтич-Ш" до ТОВ "Атлантида - Д" про звернення стягнення на майно,

УСТАНОВИВ:

Подана 7 жовтня 2016 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до пп. 5) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Водночас, згідно пп. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діяла на час подання позовної заяви третьої особи, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно пп. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діяла на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", зокрема, за подання заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Вбачається, що у даній справі розглядаються позов ТОВ "Атлантида-Д" про визнання недійсним договору іпотеки та позов третьої особи - Приватного підприємства "Шляхтич-Ш" про звернення стягнення на майно, кожен з яких підлягає оплаті судовим збором.

Згідно квитанції № QS30127801 від 7 жовтня 2016 року, доданого до касаційної скарги Приватного підприємства "Шляхтич-Ш", судовий збір сплачено заявником у сумі 2880 гривень 00 коп., тобто, як за вимогу одного з позовів, заявлених у справі.

За таких обставин подане платіжне доручення не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 86, п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Шляхтич-Ш" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року повернути заявнику, а справу - Господарському суду Київської області.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова