Ухвала

від 12.03.2015 по справі 4/464

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.03.2015Справа № 4/464

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк";

до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві;

про визнання бездіяльності відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні наказу № 4/464 виданого 31.05.2010 року Господарським судом міста Києва, а саме не проведення опису та не накладення арешту на майно боржника незаконною; зобов'язання відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні наказу № 4/464 виданого 31.05.2010 року Господарським судом міста Києва провести опис та накласти арешт на майно боржника згідно договору застави № 123 від 18.12.2007 року.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк";

до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур";

про стягнення 89894,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від скаржника (стягувача): Братченко А. В., представник, довіреність № 09-32/980 від

05.08.2013 р.;

Від боржника: не з'явилися;

Від ВДВС: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2009 року Закрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" після зміни найменування відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур" заборгованості за кредитним договором № 207 від 18.12.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 позовні вимоги, що неодноразово уточнювалися, були задоволені повністю, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 60 000,00 грн. заборгованості за договором, 898,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ з примусового виконання вказаного рішення було видано 31.05.2010.

23.12.2014 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до суду зі скаргою № 39-6/2179-6 від 22.12.2014 на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою від 26.12.2014 розгляд вказаної скарги було призначено на 27.01.2015.

23.01.2015 Публічним акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало до суду письмові доповнення № 39-6/74-6 від 22.01.2015 до скарги на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалами від 27.01.2015, 17.02.2015 та 26.02.2015 судові засідання з розгляду скарги на бездіяльність органу виконання судових рішень відкладалися відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

11.03.2015 від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до суду надійшли додаткові документи, а саме: копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу у справі № 4/464.

У судове засідання, призначене на 12.03.2015, відповідач у справі (стягував за наказом) та Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві уповноважених представників не направили, про прочини їх чергової неявки суд не повідомили.

З огляду на надходження до суду копій матеріалів виконавчого провадження, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за належне провести судове засідання з вирішенням по суті поданої скарги в даному засіданні за відсутності представників боржника та органу виконання судових рішень.

Представник Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" підтримав подану скаргу з урахуванням письмових доповнень від 22.01.2015 та просив суд

- визнати незаконною постанову Головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Ченківського О.О. від 28.11.2014 про повернення виконавчого документу стягувачеві;

- визнати незаконною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні наказу № 4/464, виданого 31.05.2010 Господарським судом міста Києва про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 60 000,00 грн. кредиту, 898,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме: непроведення опису та не накладення арешту на майно боржника;

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні наказу № 4/464, виданого 31.05.2010 Господарським судом міста Києва про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 60 000,00 грн. кредиту, 898,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу провести опис та накласти арешт на майно боржника (товари в обороті) згідно з договором застави № 123 від 18.12.2007, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 27, к. 1.

Мотиви подання такої скарги обґрунтовані неправомірною бездіяльністю, допущеною органом виконання судових рішень у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 у справі № 4/464 через невчинення дій, направлених на задоволення вимог стягувача за рахунок заставленого майна боржника, заставодержателем за яким виступає Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" і яке письмово зверталося задля вчинення такого роду виконавчих дій до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

Як вказує скаржник, про винесення органом виконання судових рішень постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві йому стало відомо після звернення до суду зі скаргою № 39-6/2179-6 від 22.12.2014 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Розглянувши подану скаргу разом з поданими до неї доповненнями, заслухавши доводи представника скаржника, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду справи і вирішення по суті, суд встановив наступне.

05.02.2013 Відділом Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було відкрито виконавче провадження № 36326387 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 у справі № 4/464.

Згідно з заявою про відкриття виконавчого провадження позивач повідомив, що залишок заборгованості Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур" за рішенням суду становить 51 375,21 грн.

Разом з відкриттям виконавчого провадження даним органом виконання судових рішень винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою арешт було накладено на все майно Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур".

06.03.2013 Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві виніс постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти, які знаходяться на усіх рахунках в АТ "УкрСиббанк", Старокиївській філії ПАТ "Промінвестбанк", ПАТ "ВіЕйБі Банк", ПАТ "Промінвестбанк"у межах суми 51 375,21 грн.

07.11.2014 в межах виконавчого провадження № 36326387 винесено постанову про арешт кошті боржника, що знаходяться на його рахунках у чотирьох різних банківських установах.

10.11.2014 чотирьом банківським установам, переліченим у даній постанові, виставлено платіжні вимоги на суму 67 348,43 грн.

19.11.2014 до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві надійшло звернення стягувача за наказом, згідно з яким Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" клопотало про проведення опису майна боржника, яке за договором застави від 18.12.2007 № 123 знаходиться у заставі банку з приєднаною до нього копією зазначеного договору.

Також, судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження містять письмові відомості (інформаційні довідки) з Реєстру прав власності на нерухоме майно і Державного реєстру іпотек, отриманих 30.11.2014 в порядку доступу державних виконавців з інформацією про відсутність обтяжень.

28.11.2014 Відділом Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві в порядку п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Копія вказаної постанови надійшла до стягувача 09.02.2015 (супровідний лист від 28.11.2014 в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що 18.12.2007 Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), тобто позивач і стягувач за наказом у справі № 4/646, в якості заставодержателя та Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур" в якості заставодавця уклали договір застави № 123 задля забезпечення виконання грошових зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур" за кредитним договором від 18.12.2007 № 207 з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди за управління кредитом, відсотків за неправомірне користування кредитом, неустойки і збитків заставодержателя, понесених внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.4 договору застави предметом застави є товари в обороті, перелік яких наведений у додатку № 1 до договору (205 найменувань технічного устаткування), що належить позичальнику балансовою вартістю 480 118,00 грн. та оціночною вартістю за договором сторін 10 000,00 грн. (в редакції договору про внесення змін від 17.11.2008 № 1).

Згідно з п. 7.3 договору застави договір діє до повного виконання зобов'язань заставодавцем за кредитним договором або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

У п. 7.4 договору застави вказується, що у випадку часткового виконання зобов'язань заставодавцем за кредитним договором застава зберігається в початковому вигляді.

Пунктом 1.8 договору застави визначено, що заставлене майно знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 27/1.

Спеціальний нормативний акт - Закон України "Про виконавче провадження" врегульовує питання звернення стягнення на заставлене майно боржника в межах виконавчого провадження у ст. 54, де встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому п. 8 ч. 1 ст. 47 цього Закону.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені ст. 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 11 Закон України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закон України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 57 названого Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими ч. 2 цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (ч. 3 ст. 57 Закон України "Про виконавче провадження").

У ч. 4 ст. 57 Закон України "Про виконавче провадження" вказується, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 57 названого Закону передбачено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Таким чином, враховуючи встановлені законодавцем передумови і можливості для задоволення вимог стягувача за рахунок заставного майна боржника, відповідно якого стягувач ще й виступає заставодержателем, отримання Відділом Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві підтверджених відомостей про наявність обтяження майна Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур", заставодержателем якого виступає позивач у справі та вимоги про звернення стягнення на таке майно і подальша бездіяльність з цього приводу є незаконною та такою, що порушує права Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та свідчить про неналежне виконання своїх обов'язків і реалізацію компетенції органом виконання судових рішень.

Також, суд зауважує, що Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві не запитував та не отримував відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підтвердження обставин наявності у боржника іншого обтяженого майна, крім того, що перелічене у додатку № 1 до договору застави від 18.12.2007 № 123.

У ч. 6 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" вказується, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу України" передбачено, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Отже, дійшовши висновку про не вчинення органом виконання судових рішень достатньої кількості виконавчих дій для виявлення у боржника майна і для спрямування такого майна на задоволення вимог стягувача, суд вважає, що повернення виконавчого документу відповідно до постанови від 28.11.2004 відбулося з порушенням чинного законодавства, а тому вимоги, що стосуються її відміни є правомірними, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає, що задоволення такої скарги має відбуватися в рамках процесуально-правового поля, визначеного законодавцем у ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, шляхом визнання недійсною постанови Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 28.11.2014 ВП № 36326387 в результаті визнання правомірними доводів Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а також шляхом визнання бездіяльності незаконної.

Так, у ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України вказується, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Проте, вимоги скаржника, якими він просить суд зобов'язати орган виконання судових рішень провести опис та накласти арешт на заставлене майно боржника судом відхиляються, як такі, що виходять за межі повноважень господарського суду, адже не відповідають ч. 2 ст. 19 Конституції України, де вказується, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, задоволення описаної вимоги скаржника видається втручанням у діяльність державного органу, адже вчинення конкретних виконавчих дій, вибір виконавчої дії тощо, є компетенцією і прерогативою органів Державної виконавчої служби, а не суду. При вчиненні кожної виконавчої дії, державний виконавець має враховувати ряд обставин і спеціальних вимог законодавства, про що не йдеться в Господарському процесуальному кодексі України.

На підставі викладеного, скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 32-38, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві № 39-6/2179-6 від 22.12.2014.

2. Визнати недійсною постанову Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 28.11.2014 ВП № 36326387 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

3. Визнати незаконною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, що виявилася у не вчиненні дій з опису і накладення арешту на майно Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Контур" в межах виконавчого провадження ВП № 36326387з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 у справі № 4/464.

4. У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Суддя О.В. Мандриченко