Постанова

від 20.03.2015 по справі 813/7375/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2015 року Справа № 813/7375/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Грень Н. М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача Манівська Л.Р.,

представник відповідача Дорош А.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра» про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Іскра» звернулось із позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.10.2014 р. №0002652201, №0002662201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач підставно застосував нульову ставку ПДВ за операції з постачання послуг з міжнародного перевезення, оскільки ПК України не визначає єдиного міжнародного перевізного документа, який може підтверджувати таке перевезення. Належні документи на підтвердження такого перевезення є в розпорядженні позивача. Посилається на безпідставне неврахування у складі податкового кредиту сум за операціями із своїми контрагентами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з аналогічних мотивів.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на те, що до перевірки не представлено єдиних міжнародних перевізних документів, згідно яких у 2013 році перевезення вважалося б міжнародним і відповідно до пп. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ оподатковувалося за нульовою ставкою, а саме: міжнародних товарно-транспортних накладних(CMR), чи інших документах які підтверджують факт проведення транспортних перевезень в яких було б заповнено всі вищевказані реквізити. Також, у вказаних актах відсутнє посилання на договір транспортного перевезення, реквізити заявки, марка та номер автомобіля. Посилається на безпідставне формування податкового кредиту. Просить у позові відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини:

ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Іскра" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.13, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13 по 31.12.13, про що складено акт від 06.10.14 №1092/13-50-22-01-17/00214244.

На підставі цього акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 №00026522010, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 251796,00 грн., в т.ч. основний платіж- 167864,00 грн. та штрафна санкція- 83932,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від20.10.2014 №00026622010, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ в сумі 4286,00 грн.

Такі рішення були прийняті внаслідок констатації відповідачем порушень підпункту195.1.3 п.195.1 ст.195 п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (рядок 25 декларації) на суму 167864 грн. в тому числі за лютий 2013 року на суму 167864 грн. та завищення залишку від'ємного значення (рядок 24 декларації) на суму 4286 грн. в тому числі за грудень 2013 року на суму 4286 грн..

Зазначені порушення відповідач вбачає у тому, що підприємство надає транспортні послуги іншим організаціям власним автотранспортом по перевезенню вантажів з митної території України за межі державного кордону України та із-за меж державного кордону України та територію України.

Згідно з пп.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Відповідно до пп. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. При цьому ПКУ не визначає, що таке єдиний міжнародний перевізний документ. Згідно із ст. 5 ПКУ терміни, які не визначаються у Кодексі, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до статті 9 Закону N 1955-IV факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Такими документами можутьбути: авіаційна вантажна накладна; міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС; коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Однак, в деяких контрагентах перевізниках (які зазначені в таблиці № 1 акту) до перевірки не представлено єдиних міжнародних перевізних документів, згідно яких у 2013 році перевезення вважалося б міжнародним і відповідно до пп. 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ оподатковувалося за нульовою ставкою, а саме: міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), чи інших документах які підтверджують факт проведення транспортних перевезень в яких було б заповнено всі вищевказані реквізити. Також, у вказаних актах відсутнє посилання на договір транспортного перевезення, реквізити заявки, марка та номер.

Відповідно до п.п185.1. ст.185 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. П. 195.1.3. ст.195 ПКУ зазначено, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом, оподатковується за нульовою ставкою, а перевезення для цілей цього підпункту вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезенні вантажів, підписаної в Женеві, 19 травня 1956 року, дата приєднання України 01.08.2006р., передбачено, що вантажна накладна містить такі дані: дата і місце складання вантажної накладної; ім'я та адреса відправника; ім'я та адреса перевізника; місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; ім'я та адреса одержувача; прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Протягом лютого 2013 року ПАТ "Іскра" надавало транспортні послуги по перевезенню вантажів за межі митної території України, маршрут і вартість цих послуг із замовниками оформленні актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а перевезення оформленні міжнародними автомобільними накладними CMR , із зазначенням усієї інформації, яку передбачає бланк CMR та Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956р., з метою ідентифікації вантажу і напрямку міжнародного перевезення.

З матеріалів справи вбачається відповідність такого документу встановленим вимогам, а посилання відповідача на зворотнє носять формальний характер.

З огляду на вищенаведене, донарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 167864грн, та штрафних санкцій 83932грн. є безпідставним.

Окрім того, відповідач посилається на включення позивачем у червні 2013 р. до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній, отриманій від TOB "ПКФ "Інтерпромресурс» (37070597) від16.05.2013 року № 10 на суму 1656 грн. в тому числі ПДВ на суму 276 грн. та в листопаді 2013 року до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній, отриманій від ТЗОВ «Екотехнік-СТР» (38473292) від06.11.2013 року № 602 на суму 24060 грн. в тому числі ПДВ на суму 4010 грн. , суми яких згідно реєстру отриманих та виданих податкових включено до складу податкового кредиту ПДВ. Підставу видачі податкової накладної по події отримання товару від ТзОВ «Екотехнік» без наявної попередньої оплати) не підтверджено видатковою накладною постачальника, яка підтверджує фактичний рух товару у просторі та передачу його Покупцю. Станом на 31.12.2013 року ТМЦ, які придбані у TOB "ПКФ "Інтерпромресурс" знаходиться на залишку, тобто не використані у підприємством у виробничому процесі. Таким чином, в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, на думку відповідача, ПАТ «Іскра» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року суму ПДВ в розмірі 4286 грн., в тому числі: за червень2013 року на суму 276 грн., за листопад 2013 року на суму 4010 грн.

В листопаді 2013р. позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній від TOB «Екотехнік-СТР» від 06.11.2013р. № 602 на суму 24060грн, в т.ч. ПДВ 4010грн. В червні 2013р. Позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній від TOB «Промислово-комерційна фірма «Інтерпромресурси»» від 16.05.2013р. № 10 на суму 1656грн, в т.ч. ПДВ 276грн..

Разом з тим в п. 3.2.2. підпункт 1 акту перевірки від 06.10.2014 № 1092/13-50-22-01 - 17/00214244 зазначено, що станом на 31.12.2013р. ТМЦ, які придбані від TOB «Екотехнік-СТР» та TOB «Промислово-комерційна фірма «Інтерпромресурси» знаходяться на залишку, тобто не використані у виробничому процесі. Окрім того, на думку відповідача, підставу видачі податкової накладної по події отримання товару не підтверджено видатковою накладною постачальника, яка підтверджує фактичний рух товару в просторі та передачу його покупцю.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Окрім того, цим же п. 198.3 ст.198 ПК України прямо передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає не залежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту чинне законодавство визначає факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Водночас за відсутності факту придбання товарів або в разі, якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть бути включені до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених документів чи сплати грошових коштів.

У відповідності до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сумподатку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку з оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною».

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

Зазначені вимоги позивачем були дотримані.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Оскільки сукупність вищенаведених встановлених судом обставин підтверджено належними та допустимими доказами, це дає суду підстави визнати позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 182,70 грн., такий відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області № 0002652201 від 20.10.2014 року та № 0002662201 від 20.10.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра» (Львівська область, м. Львів, вул. Вулецька, 14; ЄДРПОУ 00214244) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 23.03.2015 року.