Рішення

від 11.03.2015 по справі 41/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №41/242

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоКомунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» Простягнення 96 958,80 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Левченко В.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: Мохонько О.А. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Управління житлового господарства Дарницького району міста Києва» про стягнення 75 401,94 грн. - основного боргу, 18 577,92 грн. - інфляційних втрат, 2 978,94 грн. - 3 % річних.

Крім того позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 1310161 від 01.06.2001 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав.

Ухвалою від 23.04.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.05.2009 року.

В судовому засіданні 12.05.2009 року представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 12.05.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 12.05.2009 року Господарський суд м. Києва зупинив провадження у справі № 41/242 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення інших пов'язаної з нею справи № 8/131 за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 30.05.2007 року N 640, від 30.05.2007 року N 641, від 30.05.2007 року N 642, від 30.05.2007 року N 643.

Як встановлено судом, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 року N 640, від 30.05.2007 року N 641, від 30.05.2007 року N 642, від 30.05.2007 року N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.2009 року касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Ухвалою від 20.02.2015 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 11.03.2015 року.

03.03.2015 року до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про зміну найменування позивача та заява, відповідно до якої позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 75 401,94 грн.

06.03.2015 року до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі.

Представник відповідача 11.03.2015 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.03.2015 року представник відповідача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2015 року заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1 1 ) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Суд, заслухавши представників сторін з приводу заявленого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а тому клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 11.03.2015 року представник позивача підтримав клопотання про зміну найменування позивача та заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 75 401,94 грн., а також надав усні пояснення відповідно до яких просив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 75 401,94 грн. припинити та стягнути з відповідача 18 577,92 грн. - інфляційних втрат, 2 978,94 грн. - 3 % річних та витрати пов'язані з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про зміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» підлягає задоволенню.

Відповідно до довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенеро» теплоенергію за період з березня 2009 року по лютий 2015 року, відповідач після порушення провадження у справі сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 75 401,94 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про припинення провадження у справі щодо суми основного боргу підлягає задоволенню, а провадження у справі припиненню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 75 401,94 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких проти позову заперечував.

В судовому засіданні 11.03.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», найменування якої було змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - постачальник, позивач) та Державним комунальним управлінням житлового господарства Харківського району міста Києва, назву якого змінено на Комунальне підприємство „Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1310161 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 договору постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноваженого представника постачальника).

Сповіщати споживача в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Споживач, в свою чергу, зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком 2 до договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РВТ-7 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Судом встановлено, що за період з 01.12.2006 року по 01.03.2009 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 319 074,00 грн., проте, відповідач станом на день звернення позивача до суду, за поставлену енергію розрахувався частково на суму 238 640,72 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 75 401,94 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами, за спірний період, обліковими картками належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Отже, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 75 401,94 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що основний борг в сумі 75 401,94 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі, що підтверджується, довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплову енергію, яка міститься в матеріалах справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 18 577,92 грн. та 3 % річних в розмірі 2 978,94 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають частковому задоволенню в сумі 2 905,51 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 18 577,92 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» суми основного боргу в розмірі 75 401,94 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 148-А, код ЄДРПОУ 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 18 577 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 92 коп. - інфляційних втрат, 2 905 (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 51 коп. - 3 % річних, 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 86 коп. - державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 91 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повний текст рішення підписаний

16.03.2015 року.