Рішення

від 11.03.2015 по справі 41/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №41/237

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоКомунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» Простягнення 29 997,21 грн. Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: Левченко В.І. - представник за довіреністю № 91/2014/09/05-4 від 05.09.2014 р.;

від відповідача: Мохонько О.А. - дов. № 45/62-Д від 01.10.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Управління житлового господарства» Дарницького району міста Києва про стягнення 156 353,90 грн.

Ухвалою від 23.04.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.05.2009 року.

В судовому засіданні 12.05.2009 року представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 12.05.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 12.05.2009 року Господарський суд м. Києва зупинив провадження у справі № 41/237 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення інших пов'язаної з нею справи № 8/131 за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 30.05.2007 року N 640, від 30.05.2007 року N 641, від 30.05.2007 року N 642, від 30.05.2007 року N 643.

Як встановлено судом, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 року N 640, від 30.05.2007 року N 641, від 30.05.2007 року N 642, від 30.05.2007 року N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.2009 року касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Згідно з частиною 3 статті 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/237, ухвалою суду від 20.02.2015 року було поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 11.03.2015 року.

Представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Також через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 25 932,42 грн. інфляційної складової боргу та 4 065,21 грн. 3 % річних.

Представник відповідача 06.03.2015 р. через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, в яких повідомив суд про відсутність основного боргу перед позивачем по договору № 1310504.

В судовому засіданні 11.03.2015 року представник позивача підтримав подану ним 03.03.2015 року заяву про зміну найменування позивача, відповідно до якої просив суд змінити найменування Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго». Суд розглянув та задовольнив вказану заяву.

Також, в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав подану заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

В судовому засіданні 11.03.2015 судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог і прийнято вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог, і відповідно, розгляд справи здійснюється з урахуванням нової ціни позову, визначеної позивачем - 29 997,63 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2015 року підтримав подані через канцелярію суду письмові пояснення по справі та надав письмове клопотання про відкладення розгляду зазначеної справи.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом розглянуто та відхилено.

Також судом було встановлено, що найменування відповідача було змінено на Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва», у зв'язку з чим назву останнього було замінено на Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва».

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 11.03.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка в подальшому змінила найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Державним комунальним управлінням житлового господарства Харківського району міста Києва, яке в подальшому змінило найменування на Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1310504 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов'язалася безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору абонент зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 2 до Договору.

Згідно з пунктом 4.3 Договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

17.10.2000 року між сторонами також було укладено Порядок розрахунків за теплову енергію, пунктами 1 та 9 якого сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими розпорядженням КМДА від 25.04.01 р. № 837. Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує оформлену постачальником платіжну вимогу доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає постачальнику.

Відповідно до пункту 10 Порядку розрахунків споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію, а до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з 01.12.2006 року по 01.03.2009 року спожив теплової енергії на загальну суму 126 356,27 грн., що засвідчується обліковими картками за спірний період.

В свою чергу, відповідач не розрахувався за спожиті послуги, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 126 356,27 грн., про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом.

Після порушення провадження у зазначеній справі, відповідачем з прострочення строків виконання зобов'язань було погашено основний борг, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 25 932,42 грн. інфляційної складової боргу та 4 065,21 грн. 3 % річних.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задовленню у розмірі 3 999,13 грн., а в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 25 932,42 грн.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (місцезнаходження: 02091, м. Київ, Дарницький р-н, Харківське шосе, 148-А, код ЄДРПОУ 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 999 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 13 коп. - 3% річних, 25 932 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 42 коп. - інфляційних втрат, 1 562 (одну тисячу п'ятсот шістдесят дві) грн. 88 коп. - державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 95 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.03.2015 р.

Суддя О.М. Спичак