Постанова

від 25.03.2015 по справі 13/354

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2015 року № 13/354

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І. , розглянув відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування НАК "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату

про стягнення адміністративно - господарської санкції в сумі 544 250,08 грн. та пені в сумі 41 309,84 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся в Господарський суд Полтавської області з позовом до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Управління з переробки газу та газового конденсату про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 544 250,08 грн. та пені в сумі 41 309,84 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.12.2007 відкрито провадження у справі № 20/377.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.03.2008 зазначену справу № 20/377 було передано за підсудністю для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Зазначену справу автоматичним розподілом справ між суддями було розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Степанюка А.Г. та призначено справі новий номер № 13/354.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2008 суддею Степанюком А.Г. прийнято до свого провадження для продовження розгляду.

Постановою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Степанюка А.Г. від 23.06.2009 по справі № 13/354, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 частково задоволено касаційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, а справу № 13/354 направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Згідно з протоколом повторного розподілу справ між суддями від 09.02.2015 року, справу № 13/354 (вх. № 1819) було розподілено на новий судовий розгляд на суддю Добрянську Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суддею Добрянською Я.І. прийнято справу за № 13/354 та призначено справу до судового розгляду на 03.03.2015.

Через канцелярію суду 25.02.2015 відповідач надав відзив на адміністративний позов у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

В свою чергу позивач через канцелярію суду 02.03.2015 надав нормативно-правове обґрунтування правових позицій по справі.

В судовому засіданні представник позивача надав свої пояснення по суті позовних вимог, а представник відповідача надав свої пояснення по суті заперечень на адміністративний позов. Також, представник позивача надав суду письмове клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти якого представник відповідача не заперечив. Суд клопотання задовольнив та оголосив про перехід розгляду справи у порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Станом на час розгляду справи по суті інших документів від сторін не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (форма 10-ПІ) поданого до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Управлінням з переробки газу та газового конденсату, середньооблікова кількість штатних працівників становила 704 особи. Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен складати 28 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві за 2006 рік, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність складала 6 осіб.

У зв'язку із чим позивач і звернувся до суду для стягнення адміністративно-господарської санкції у розмірі 544 250,08 грн. за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів та стягнення пені у розмірі 41 309,84 грн. у зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як було зазначено вище, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015, частково задоволено касаційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, а справу № 13/354 направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд та вказано, що суди попередніх інстанцій не встановили чи створено відповідачем у встановленому порядку фактично необхідну кількість робочих місць для інвалідів та чи подавалися відповідачем за кожен місяць 2006 року до Полтавського ОВФСЗІ звіти за формою № 3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інваліда. Саме ці підстави слугували скасуванню рішень попередніх інстанцій.

В матеріалах справи наявний відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись зокрема на п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2005 № 314 (далі - Положення) відповідно до якого підприємства за власні кошти створюють робочі місця для працевлаштування інвалідів у межах доведеного нормативу, тобто як стверджує відповідач цей норматив не був доведений до підприємства.

Також відповідачем надано копії звітів за формою № 3-ПН за січень, лютий, березень, квітень, травень, липень 2006 року, що і підтверджується листом Машівського районного центру зайнятості від 30.01.2015 № 99 начальнику Управління з переробки газу та газового конденсату О.В. Левченку. Однак, як вбачається із звітів та наголошено у вказаному листі, загальна кількість наявних вакансій (вільних робочих місць) вказаних у звітах, вакансії з поміткою для окремої категорії громадян у рахунок броні, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів, та інших відсутні.

Протягом 2006 року на обліку у Машівському районному центрі зайнятості перебувала 1 особа із числа інвалідів, яка 10.05.2006 року була зареєстрована як безробітна.

Як вбачається зі "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2006 рік середноьооблікова кількість штатних працівників становить 704 особи. норматив робочих місць з працевлаштвання інвалідів становить 28 осіб. А фактично працевлаштовано було 6 осіб, яким згідно з законодавством встановлена інвалідність. Відповідно не створено 22 робочі місця для працевлаштвання осіб інвалідів.

Нараховуючи адміністративно-господарські санкції відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", позивач виходив з того, що середньорічна заробітна плата у 2006 році складала 24738,64 грн. а не створено 22 робочі місця для працевлаштування осіб інвалідів, а тому позивач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції 544250,08 грн. Відповідачем станом на 15.04.2007 добровільно сплачено їх не було. І як наслідок, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем було донараховано ще пеню у розмірі 41309,84 грн. згідно з Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого Мінпраці України від 15.05.2007 № 223.

Також суд наголошує на тому, що відповідачем не надано жодних доказів його намагання виконати вимоги ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки частини 1 статті 19 Закону встановлено норматив, а ч.2 ст. 19 Закону встановлено обов'язок підприємств розраховувати кількість робочих місць для інвалідів відповідно нормативу самостійно.

Наказом Мінпраці України від 19.12.2005 № 420 «Про затвердження форми звітності та інструкцій, щодо їх заповнення», зареєстрованого в Мін'юсті України 21.12.2005 № 1534/11814 затверджена форма статистичної звітності № 3 - ПН «Звіт про наявність вакансій», яка поширюються на всі підприємства, установи, організації їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форми власності, яка відповідно до ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» повинна подаватись щомісяця до місцевого центру зайнятості.

Відповідно до листа Машівського районного центру зайнятості від 21.05.2007 № 160 до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів встановлено, що статистична звітність форми № 3 - ПН із зазначенням вакантних посад до Машівського районного центру зайнятості від відповідача у 2006 році не надходила.

Також відповідач посилається на те, що з 2005 року бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» відповідно до якої передбачено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується виписками з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу від 28.11.2005, від 11.12.2006, від 11.04.2007 та від 24.01.2008. Актуальних виписок з реєстру відповідач суду не надав .

А відтак, зважаючи на те, що відповідачем не було надано звітність за червень, серпень - грудень 2006 р. та не спростовано позиції позивача щодо порушення ним вимог законодавства України щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, не надано доказів намагання виконати вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо працевлаштування інвалідів, та створення робочих місць для них, а також у зв'язку з ненаданням інформації про наявність вакансій для інвалідів у 2006 році до Машівського районного центру зайнятості, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всебічно, повно та об'єктивному докази, які є у матеріалах справи, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Філії управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, ЄДРПОУ 30019775) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 544 250, 08 грн. (п'ятсот сорок чотири тисячі двісті п'ятдесят грн. 08 коп) адмніністративно-господарських санкцій та 41 309,84 грн. (сорок одну тисячу триста девять грн. 84 коп.) пені.

Стягувач - Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (36014, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, ЄДРПОУ 13937406).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 25.03.2015.