Ухвала

від 27.05.2008 по справі 11-292/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-292/2008 р.                    Головуючий у першій

інстанції. Ітрін М.В.

Категорія: ст.

125 ч.2 КК України      Доповідач

апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів

судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в

складі:

 головуючого: Дзюби Ф.С.

суддів:

Чернявського А.С., Пісного І.М.,

прокурора:

Баранкевича С.О.

засудженого -

ОСОБА_1

27 травня 2008

року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну

справу за апеляціями захисника ОСОБА_8, в інтересах засудженого ОСОБА_1 та

помічника прокурора Новоодеського району Миколаївської області на вирок

Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин

України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -   

засуджений за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження

волі строком на 2 роки. На

підставі ст. 75, п.3 ч.1 ст. 76 КК України

ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком

на 1 рік та

покладено на його обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи

про зміну місця проживання.

Постановлено

стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь фінансового управління Новоодеської

районної державної адміністрації Миколаївської області збитки в рахунок

відшкодування витрат на лікування потерпілого в сумі 1233 грн.

За вироком суду

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 06

березня 2006 року

близько 22.00 години в

барі "Діалог" на вул. Леніна у АДРЕСА_1, знаходячись у стані

алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних стосунків, умисно завдав ОСОБА_2

удари кулаком в обличчя та груди. Продовжуючи свій злочинний умисел,

направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, вдарив по чашці, з якої

ОСОБА_2пив каву, після чого вони вийшли в коридор бару і ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2

ще удари по тулубу і коліном в живіт.

В результаті цих

дій ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний

розлад здоров'я.

В апеляції в

інтересах засудженого ОСОБА_1 захисник ОСОБА_8, просить вирок суду скасувати, а

справу закрити, оскільки ОСОБА_3 винним себе ні на досудовому слідстві, ні у

суді не визнавав, а свідчення ОСОБА_4, які суд взяв за основу у вироці

спростовані свідченнями ОСОБА_5,

ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які стверджують, що ОСОБА_4 того вечора в барі

не було.

Других доказів

вини ОСОБА_1 не здобуто.

В апеляції

помічник прокурора Новоодеського району Миколаївської області просить вирок

суду скасувати і постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_1 винним в скоєнні

злочину, передбаченого ч. 2

ст. 365 КК

України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з

позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки.

Наголошує, що

органами досудового слідства саме так кваліфіковані дії ОСОБА_1, оскільки зі

свідчень потерпілого видно, що ОСОБА_1 ображав його тому, що раніше

ОСОБА_2відмовився на пропозицію здійснити контрольну закупівлю наркотичних

засобів і, бив ОСОБА_1, усвідомлюючи, що для ОСОБА_2 він є співробітником

міліції.

В запереченнях на

апеляцію прокурора захисник ОСОБА_8, наголошує, що ОСОБА_1 розмовляв з

потерпілим з приводу конфлікту між його дружиною таОСОБА_2, а не з приводу

контрольної закупівлі наркотичних засобів, оскільки ніякого відношення до

відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів не мав.

Заслухавши

доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції і

заперечував проти апеляції прокурора, думку прокурора, який підтримав доводи

апеляції помічника прокурора Новоодеського району Миколаївської області і

заперечував проти апеляції захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи

та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з

наступних підстав.

Дослідженими в

судовому засіданні доказами вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за

який його засуджено, доказана.

Так, потерпілий

ОСОБА_1 в судовому засіданні, будучи допитаним в якості підозрюваного, себе

винним не визнав, та показав, що 06.03.2006

року знаходився в бару «Діалог», де бачив ОСОБА_2, і розмовляв з ним

стосовно неправильної його поведінки, так як він ображав дружини та висловлював

образи на її адресу.

Він його не бив

і тілесних ушкоджень йому не спричиняв.

Незважаючи на

невизнання вини підсудним, його вина підтверджується іншими дослідженими в судовому

засіданні доказами.

Так, потерпілий

ОСОБА_2суду показав, що 06.03.2006

року він зі своїм знайомим ОСОБА_9 зайшов в бар «Діалог» випити кави.

В приміщенні

бару в окремій кабінці сиділи працівники міліції, які були одягнуті в цивільний

одяг.

Його покликав

ОСОБА_1 та примусово посадив біля себе та почав безпідставно його ображати

брутальною лайкою та бити кулаком в груди.

Потім на

прохання ОСОБА_1 вони сіли за окремий столик, де ОСОБА_1 вдарив його кулаком в

обличчя та по чашці з кавою, яку він підніс до рота.

Потім коли вони

вийшли в коридор ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком в плече та коліном в живіт. В

зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень він знаходився на стаціонарному

лікуванні.

Свідок ОСОБА_4

суду показав, що 06.03.2006

року ввечері зайшов до бару «Діалог», де мав зустрітися зі знайомим ОСОБА_6.

В приміщенні

бару бачив як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 в обличчя та по чашці з кавою, яку той

підніс до рота.

Потім ОСОБА_1 з

ОСОБА_2 пережимались на руках, після чого вийшли до коридору бару.

В цей час до бару

ввійшов ОСОБА_6 і

повідомив, що в коридорі невідомий чоловік бив ОСОБА_2.

Через деякий час

до бару зайшов ОСОБА_2 і повідомив, що йому погано та пішов додому.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що

06.03.2006 року

біля 23 години

заходив до приміщення бару «Діалог» і бачив як коридорі невідомий чоловік у

п'яному стані наносив удари в груди і коліном в живіт ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_5 суду показав,

що 06.03.2006 року

разом з ОСОБА_2 прийшов до бару «Діалог», де бачив, що ОСОБА_2 покликали

працівники міліції, які знаходилися в окремі кімнаті та були одягненні в

цивільний одяг. Коли вийшли з цієї кімнати, то ОСОБА_1 і ОСОБА_2 сіли за

окремий стіл, а потім вийшли до коридору

Через деякий час

до приміщення бару зайшов засмучений ОСОБА_2 і повідомив, що його побив

ОСОБА_1.

Ці показання

підтверджуються даними судово-медичної експертизи від 12.05.2006 року, згідно

яких у ОСОБА_2 виявлені ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з

ознаками струсу головного мозку, крововилив лівого плеча, а також припухлість у

лівій височній області голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що

спричинили короткочасний розлад здоров'я і могли бути заподіяні 06.03.2006 р. (т.1 а.с.77) і підтверджують

причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину.

З урахуванням

сукупності досліджених доказів суд правильно кваліфікував дії підсудного за ст.

125 ч.2 КК

України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило

короткочасний розлад здоров'я потерпілого.

Доводи захисника

ОСОБА_8, про те, що вина ОСОБА_1 у вироку суду ґрунтується лише на показаннях

свідка ОСОБА_11 є безпідставними і спростовується вище наведеними доказами.

Також судом дана

належна оцінка показанням підсудного та свідка ОСОБА_6 про відсутність в бару 06.03.2006 року свідка ОСОБА_10 і

обґрунтовано не поклав їх в основу вироку, так як вони не відповідають

встановленим по справі обставинам і спростовуються дослідженими в суду

доказами.

Доводи помічника

прокурора про те, що судом діям ОСОБА_1 дана неправильна юридична оцінка, так

як його дії необхідно кваліфікувати за ст. 365 ч.2 КК України є також безпідставними, так як суд

мотивував своє рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 на ст. 125 ч.2 КК України

тим, що ні на досудовому слідстві ні в суді не здобуто доказів того, що дії

службової особи, якою є ОСОБА_1, були зумовлені її службовим становищем і

пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями.

Як підсудний

ОСОБА_1, так і свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 показали, що в

барі вони знаходилися в неробочий час, в цивільному одязі і в зв'язку з днем

народження свого товариша.

Потерпілий

ОСОБА_2 на досудовому слідстві, ні в суді не дав ствердних показань про те, що

ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження в зв'язку з виконанням службових

повноважень, а лише висловив припущення, яким суд дав належну оцінку.

ОСОБА_1 назвав

причиною своєї розмови зОСОБА_2 в бару, його неправильну поведінку відносно

його дружини, якій потерпілий виказував погрози.

Факт конфлікту

міжОСОБА_2 і дружиною підсудного в судовому засіданні підтвердили свідки

ОСОБА_16,ОСОБА_17,

ОСОБА_18 та ОСОБА_19, що

може вказувати на наявність між ОСОБА_1 таОСОБА_2 неприязливих стосунків, на

чому наголосив суд.

Виходячи з

викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляцій

захисника та помічника прокурора.

Керуючись ст. ст.

365, 366 КПК

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції

захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та помічника прокурора

Новоодеського району Миколаївської області залишити без задоволення.

Вирок

Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2008 року, відносно

ОСОБА_20 - залишити

без змін.