Постанова
від 26.03.2015 по справі 810/1114/15
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 року 810/1114/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" доБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Протокольною ухвалою суду від 25.03.2015 здійснено заміну відповідача - Білоцерківську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області його правонаступником - Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки податкового органу про те, що товариством здійснюється виробництво та реалізація підакцизного товару за кодом УКТ ЗЕД 2207 20 00 00 - Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 % або більше, без наявності ліцензії підакцизного товару, внаслідок чого товариством не сплачено акцизний податок, не відповідають дійсності та не підтверджується жодним законним експертним висновком. Позивач стверджує, що товариство не виготовляє жодних із видів підакцизних товарів, а виробляє компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ), який не відповідає ознакам спирту етилового та призначений для виробництва альтернативних видів моторного палива для двигунів внутрішнього згорання та бензину моторного сумішевого, що підтверджується відповідними рішеннями судів.

Крім того, позивач зазначив, що він правомірно застосував податкову пільгу стосовно сплати податку на прибуток, оскільки підприємство не виготовляє спирт етиловий.

Також, позивач стверджує, що податковий орган дійшов помилкового висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс", оскільки господарські операції з вказаними контрагентами є реальними та підтверджуються первинними документами, які наявні у позивача та були надані податковому органу під час проведення перевірки. Крім того, позивач зазначив, що є рішення судів, в яких, зокрема, встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг".

Представник відповідача позову не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом у відповідності до вимог податкового законодавства. Стверджує, що підприємство виготовляє та реалізує спирт етиловий, який є підакцизним товаром, однак товариством акцизний податок не сплачується. Також вказує на те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не відповідають факту реального здійснення операцій, оскільки договори укладені без реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Протокольною ухвалою від 25.03.2015 суд ухвалив здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №776073 від 20.10.2003 та Виписки з ЄДР серії АД №420067 від 10.01.2014 Товариство з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат", код за ЄДРПОУ 00372536, зареєстровано як суб'єкт господарювання 20.10.2003 Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно зі Свідоцтвом №100335077 НБ№466412 від 06.05.2011 ТДВ "Узинський цукровий комбінат" є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 10.81 - виробництво цукру; 08.12 - добування піску, гравію, глин і каоліну; 20.59 - виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 23.32 - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; 46.36 - оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в жовтні 2014 року посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області та ГУ Міндоходів у Київській області на підставі направлень від 01.10.2014 №№ 297, 298, 299, 300, 301, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області майора податкової міліції Бойка М.І. від 16.09.2014 "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ "Узинський цукровий комбінат", код за ЄДРПОУ 00372536 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.08.2014" та згідно наказів Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 01.10.2014 №1403 "Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ "Узинський цукровий комбінат"" та від 14.10.2014 №1447 "Щодо продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ "Узинський цукровий комбінат"" проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.08.2014.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 28.10.2014 №3365/10-02-22-01/00372536/108 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків вказаного Акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п.п. ХХ п. 4 ст. 15 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 2729056 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 163525665 грн., у т.ч. за січень 2013 року - 1800135 грн., лютий 2013 року - 1603147 грн., березень 2013 року - 7877370 грн., квітень 2013 року - 12140498 грн., травень 2013 року - 8077066 грн., червень 2013 року - 7025202 грн., липень 2013 року - 7913476 грн., серпень 2013 року - 8380736 грн., вересень 2013 року - 3293510 грн., жовтень 2013 року - 8529004 грн., листопад 2013 року - 9533198 грн., грудень 2013 року - 5336043 грн., січень 2014 року - 5018698 грн., лютий 2014 року - 10859867 грн., березень 2014 року - 13734684 грн., квітень 2014 року - 13901046 грн., травень 2014 року - 9695572 грн., червень 2014 року 9917641 грн., липень 2014 року - 12208118 грн., серпень 2014 року - 6680654 грн.;

- п. 50.1 п. б ст. 50 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено фінансову санкцію в розмірі 5% в результаті не застосування фінансової санкції при самостійному виявленні арифметичних помилок у складі податкових декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 15060 грн., в тому числі за травень 2013 року - 4634 грн., квітень 2014 року - 10426 грн.

- п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено акцизного податку, що підлягає сплаті (основний платіж) - 805121968,71 грн. за період з 01.01.2013 по 31.08.2014, в тому числі за січень 2013 року - 8975414,23 грн., лютий 2013 року - 7981366,93 грн., березень 2013 року - 39386856,08 грн., квітень 2013 року - 60702492,36 грн., травень 2013 року - 40229082,10 грн., червень 2013 року - 35126012,80 грн., липень 2013 року - 39542375,19 грн., серпень 2013 року - 41888534,06 грн., вересень 2013 року - 16467554,70 грн., жовтень 2013 року - 42622571,37 грн., листопад 2013 року - 47540185,75 грн., грудень 2013 року - 23986383,53 грн., січень 2014 року - 25093484,28 грн., лютий 2014 року - 54250433,10 грн., березень 2014 року - 66385247,78 грн., квітень 2014 року - 67156227,81 грн., травень 2014 року - 46153173,78 грн., червень 2014 року 47813819,13 грн., липень 2014 року - 60996324,69 грн., серпень 2014 року - 32824429,04 грн.;

- ст. 2 Закону України від 19.12.1995 №481-95/ВР, підприємство не має ліцензії на право виробництва спирту (біоетанолу). На підставі ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481-95/ВР (виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого, виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень). До суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 173579592,71 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 10.11.2014 №3472/0007752201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 4093584 грн., з яких: 2729056 грн. - за основним платежем; 1364529 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 10.11.2014 №3473/0007812201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 245289251 грн., з яких: 163525665 грн. - за основним платежем; 81763586 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 10.11.2014 №3474/0007792103, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "акцизний податок (спирт)" у розмірі 1006421160,89 грн., з яких: 805121968,71 грн. - за основним платежем; 201299192,18 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення необґрунтованими і протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З приводу податкового повідомлення-рішення від 10.11.2014 №3474/0007792103, згідно з якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з акцизного податку (спирт), судом встановлено наступне.

Податковий орган в Акті перевірки вказує на те, що під час перевірки встановлено, що у відповідності до технологічного регламенту від 08.01.2013 та Технічних умов ТУ У 20.5-00372536-001:2013 підприємство виробляє компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ). В серпні 2014 року старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Бойко М.І. на ТДВ "Узинський цукровий комбінат" було відібрано зразки продукції. Відповідно до листа ТОВ "Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів" від 21.08.2014 №419-14 зразки, що проходили випробування, є спиртовмісними рідинами, при цьому об'ємна частка сприту етилового (етанолу) складає 98,2-99,2%. У відповідності до експертного висновку від 08.09.2014 №К-1695 Київської торгово-промислової палати зразки продукції (КМПУ), відібрані на ТДВ "Узинський цукровий комбінат", відповідають коду УКТ ЗЕД 2207 20 00 00 - спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту 80% або більше, сприт етиловий та інші спиртові дистиляти та спирті напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані будь-якої концентрації.

Наведена інформація, на думку осіб, що провели документальну перевірку, вказує на те, що позивачем в порушення п. 217.1 ст. 217, п.п.222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України здійснювалось виробництво та реалізація підакцизного товару (КМПУ) в січні-грудні 2013 року в кількості 6642,104 тон (8262182,153 літрів) та в січні-серпні 2013 року в кількості 5545,793 тон (6965864,249 літрів) у перерахунку на 100-відсотковий спирт без сплати акцизного податку, внаслідок чого не задекларовано та не сплачено акцизного податку на суму 805121968,71 грн.

Податковий орган в Акті перевірки також зазначає, що позивачем в порушення п.49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України не подавались у встановлений строк до податкового органу податкові декларації з акцизного податку.

Крім того, вказано про порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки підприємство здійснювало виробництво спирту етилового без відповідної ліцензії на право виробництва сприту (біоетанолу).

Проте, вказані висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно п.п.14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

При цьому, п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України передбачено, що до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

нафтопродукти, скраплений газ;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Як стверджує відповідач, позивач займався незаконним виробництвом та продажем спирту етилового.

Разом з тим, позивач стверджує, що підприємство виготовляє компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) за кодом УКТ ЗЕД 38 11 19 00 00.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до ст. 1 цього Закону незаконним виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ратифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на цей вид підприємницької діяльності.

При цьому, повний технологічний цикл виробництва визначається як - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу.

Частина перша статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачає, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень.

Частина перша статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає, що виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу - на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій.

При вирішенні питання щодо поширення наведених норм на позивача судом враховано наявність судових рішень в адміністративних справах №826/17484/14, №810/5233/14 та №810/5812/14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2014 у справі №826/17484/14 за позовом ТДВ "Узинський цукровий комбінат" до ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 27.10.2014 №000307, №000308 за порушення підприємством ст. 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" щодо виробництва спирту етилового без наявної ліцензії та зберігання спирту у місці зберігання спирту, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігань, було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначені рішення були визнані протиправними та скасовані.

Крім того, даним судовим рішенням встановлено, що позивач здійснює виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) за технологією, передбаченою Технічними умовами "Компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) ТУ У 20.5.-00372536-001:2013", який використовується як антидетонаційна домішка до автомобільних бензинів на нафтовій основі та як окремий компонент у сумішевих бензинах.

Зазначена постанова набрала законної сили 05 березня 2015 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі №826/17484/14.

Також, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 у справі №810/5233/14 за позовом ТДВ "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.09.2014 №1300 "Про затвердження Порядку роботи представників Білоцерківської ОДПІ на акцизному складі Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат", що виготовляє альтернативні види палива, розташованого за адресою: м. Узин, вул. Маяковського, буд. 2", було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначений наказ судом було визнано протиправним та скасовано.

Даним судовим рішенням встановлено, що позивач здійснює виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального на власних потужностях з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013.

До того ж, у судовому рішенні зазначено, що наведена обставина підтверджена наявними в матеріалах справи сертифікатами відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00 та відповідає характеристиці даного коду "Засоби антидетонаторні", які відносяться до хімічних речовин і хімічних продуктів і не є підакцизними товарами.

Зазначена постанова набрала законної сили 14 жовтня 2014 року.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 у справі №810/5812/14 за позовом ТДВ "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 02.10.2014 №1408 "Про утворення акцизного складу на ТДВ "Узинський цукровий комбінат" код ЄДРПОУ 00372634 та призначення постійних представників контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу", було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначений наказ судом було визнано протиправним та скасовано.

Даним судовим рішенням встановлено, що ТДВ "Узинський цукровий комбінат" здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального на власних потужностях за адресою: вулиця Маяковського, будинок 2, місто Узин, Білоцерківського району, Київської області з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00. Тобто, виготовлена позивачем продукція відповідає характеристиці коду "Засоби антидетонаторні", який відносяться до хімічних речовин і хімічних продуктів і не є підакцизними товарами.

До того ж, у судовому рішенні зазначено, що наведена обставина підтверджена наявними в матеріалах справи документами, а саме:

- постановою слідчого слідчого відділу відповідача Мазуренко М.М. від 18.03.2014 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012100000000010, у зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб відповідача складу кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 204, 212 Кримінального кодексу України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу України (за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення). Зокрема, в даній постанові зазначено, що позивач здійснював виготовлення компоненту моторного палива альтернативного, який не відноситься до підакцизних товарів;

- висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту від 31.10.2014 №14757/14-34, яким встановлено, що надана на дослідження рідина відноситься до високооктанових кисневмісних домішок (ВКД) для автомобільних бензинів;

- експертним висновком РП-См випробувального центру ДП "НДІННП "МАСМА" Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №42-2014, яким встановлено, що представлений зразок компоненту палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) відповідає вимогам ТУ У 20.5-00372536-001:2013 "Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови";

- протоколом випробувань акредитованого випробувального центру ДП "НДІННП "МАСМА" від 24.10.2014 №325/П-14, яким встановлено, що у компонента палива визначені характерні ознаки і технічні показники (характеристики), встановлені в ТУ У 20.5-00372536-001:2013 "Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови", що дає змогу визначити компонент палива моторного універсальний належним до альтернативного;

- експертним висновком Київської торгово-промислової палати від 31.10.2014 №К-2053, яким встановлено, що компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ), що виробляється на потужностях позивача, призначений для виробництва альтернативних видів моторного палива для двигунів внутрішнього згорання з іскровим запаленням та бензину моторного сумішевого, являє собою композицію у складі: оксигенат біологічний 97,5 % (метил-трет-бутиловий ефір 67 %, діетиловий ефір 32,8 %, вода 0,2 %), бензин 1,7 %, циклогексан 0,3 %, диметилацетат, етилацетат 0,15 % відповідає коду 3811190000 антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовуються з тією самою метою, що і нафтопродукти (антидетонатори, інші).

Зазначена постанова набрала законної сили 28 січня 2015 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 у справі №810/5812/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За наведених обставин суд вважає встановленим, що позивач здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б підтверджували, що компонент палива моторного альтернативного універсальний є спритом етиловим та відносить до товарних позицій 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД, матеріали справи не містять.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист ТОВ "Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів" від 21.08.2014 №419-14, згідно з яким зразки продукції, відібраної з ємностей ТДВ "Узинський цукровий комбінат", є спиртовмісними рідинами, оскільки листи будь-яких підприємств чи установ не є належними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а лише викладенням суб'єктивної думки; із вказаного листа неможливо встановити, які саме зразки продукції досліджено; чи були ці зразки компонента палива моторного альтернативного універсального, що вироблений позивачем.

З аналогічних підстав суд не враховує експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 08.09.2014 №К-1695 та додатково зазначає, що при здійснені експертного дослідження не досліджувався компонент палива моторного альтернативного універсальний, вироблений ТДВ "Узинський цукровий комбінат", а оцінювався лист ТОВ "Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів" від 21.08.2014 №419-14.

З приводу посилання відповідача на експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 24.12.2014 №К-2378, яким встановлено, що зразки рідин з характерним запахом спирту являють собою денатурований етиловий спирт різної концентрації та відповідають коду за УКТ ЗЕД 2207 20 00 00 "Спирт етиловий не денатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації", суд зазначає наступне.

Як вбачається з даних експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 24.12.2014 №К-2378, предметом експертного дослідження є визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі протоколу випробувань від 17.12.2014 №400/П-14.

Разом з тим, із вказаного протоколу випробувань від 17.12.2014 №400/П-14 неможливо встановити, які саме зразки продукції досліджено; чи були ці зразки компонентом палива моторного альтернативного універсального, що вироблений позивачем.

Водночас, матеріалами справи спростовуються дані експертного дослідження, викладеного в експертному висновку Київської торгово-промислової палати від 24.12.2014 №К-2378, наступними документами, а саме:

- експертним висновком Херсонської торгово-промислової палати від 18.11.2014 №Вз-456, яким встановлено, що компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ) за своїм призначенням відповідає антидетонаційним та іншим присадкам, добавкам для нафтопродуктів (бензинів) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти та відповідає коду УКТ ЗЕД 3811 19 00 00;

- ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.11.2014 у справі №760/25355/14, в якій зазначено, що виготовлена позивачем продукція відповідає характеристикам коду 3811 19 00 00, які відносяться до хімічних речовин і хімічних продуктів, які не є підакцизними товарами;

- листом Державного підприємства "Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості "МАСМА-СЕПРО" від 09.02.2015 №0064/ОС, в якому зазначено, що дане підприємство провело експертизу та констатувало, що компонент палива моторного альтернативного універсальний КМПУ (ТУ У 20.5.-00372536-001:2013) слід кваліфікувати як антидетонаційну добавку до моторних палив згідно з кодом УКТ ЗЕД 38 11 19 00 00;

- листом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 10.02.2015 №4-10/2.2-15-616, в якому зазначено, що проаналізувавши ТУ У 20.5.-00372536-001:2013 "Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови" та протоколи випробування на представлені зразки компонента палива моторного альтернативного універсального, надані Випробувальним Центром ДП "НДІННП "МАСМА" від 26.12.2014 за №414/1/П-14, №414/3/П-14, №414/4/П-14 та №414/6/П-14, можна зробити висновок щодо відповідності показників зазначеного вище компонента палива вимогам ТУ У 20.5.-00372536-001:2013;

- висновком експертного дослідження КНДІСЕ від 12.02.2015 №2156/15-34/2157/15-53, яким встановлено, що за хімічним та товарознавчим дослідженням надана на дослідження рідина виробництва ТДВ "Узинський цукровий комбінат" містить: альдегіди (ацетальдегід); ефіри (діетиловий ефір, металацетат, етилацетат, ізо-бутилацетат, ізо-амілацетат та метіл-трет- бутиловий ефір); нижчі спирти (метанол, етанол як основний компонент); вищі спирти (пропанол, ізо-бутанол, бутанол, ізо-амілол, амілол) та бензин. Надана на дослідження рідена містить воду в кількості 0,2% об., що вказує на технологічне зневоднення зразків. За складом наданий на дослідження зразок рідини відноситься до високооктанових кисневих домішок (ВКД) для автомобільних бензинів. У наданій на дослідження рідині значно перевищується допустимий вміст альдегідів, ефірів та вищих спиртів, який обумовлений вимогами ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови" та ДСТУ 4284:2004 "Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови". В дослідженому зразку рідини виявлено нафтові вуглеводні, вміст яких не допускається ДСТУ 4221:2003 та ДСТУ 4284:2004. За сукупною кількістю ознак досліджена рідина не відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови" та ДСТУ 4284:2004 "Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови". Досліджена рідина містить метил-трет-бутиловий ефір, що не передбачено вимогами ДСТУ 7166:2010 "Біоетанол. Технічні умови". За складом та основними фізико-хімічними показниками наданий на дослідження зразок рідини відповідає вимогам ТУ У 20.5-00372536-001:2013 "Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови". Надані на дослідження рідини мають наступні характеристики у відповідності до УКТЗЕД "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти", за умови використання їх у якості компоненту моторного палива.

Отже, експертними дослідженнями було встановлено, що компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ), що виробляється на потужностях позивача, призначений для виробництва альтернативних видів моторного палива для двигунів внутрішнього згорання та бензину моторного сумішевого.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ТДВ "Узинський цукровий комбінат" не виготовляв жодний із видів підакцизних товарів, виключний перелік яких регламентований п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем п.49.1, п. 49.2 ст. 49, п. 217.1 ст. 217, п.п.222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України та ст. 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є безпідставними та такими, що не підтверджуються документально, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 №3474/0007792103 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З приводу податкового повідомлення-рішення від 10.11.2014 №3472/0007752201, згідно з якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку прибуток приватних підприємств, судом встановлено наступне.

Податковий орган в Акті перевірки вказує на те, що перевіркою встановлено відсутність пільги по податку з прибутку при реалізації спирту етилового згідно п. 15 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого ТДВ "Узинський цукровий комбінат" занижено податок з прибутку на суму 2729056 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що у відповідності до експертних висновків зразки, що проходили випробування є спиртовмісними рідинами та відповідають коду УКТ ЗЕД: 2207 20 00 00 - Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80% або більше, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь якої концентрації: - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь якої концентрації.

Однак, суд не погоджується із такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Згідно п. 15 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТДВ "Узинський цукровий комбінат" не виготовляв жодний із видів підакцизних товарів, виключний перелік яких регламентований п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно застосував податкову пільгу стосовно сплати податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, визначену п. 15 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а відтак, доводи податкового органу про заниження позивачем податку з прибутку на суму 2729056 грн. є безпідставними та такими, що не підтверджуються документально.

Крім того, податковий орган в Акті перевірки вказує, що ТДВ "Узинський цукровий комбінат" в порушення п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 7651326 грн. - по контрагентах ТОВ "ТК "Міссурі" (код ЄДРПОУ 36927463), ТОВ "Топ-Трейд" (код за ЄДРПОУ 31991217), ТОВ "Сталь Енерго Транс" (код ЄДРПОУ 36800832), ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38811700).

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні, що договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" є нікчемними, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсної поставки товарів, фактично ніякі товари контрагентами не поставлялись, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.07.2013 №289/26-58-22-07-17/36927463 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК "Міссурі" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Отік" за травень 2013 року", Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.07.2013 №369/26-55-22-01/31991217 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Топ-Трейд" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Отік" за травень 2013 року", Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.01.2014 №233/22-07/36800832 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сталь Енерго Транс" з питань дотримання вимог податкового по податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 31.12.2013" та Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва 30.05.2014 №1530/26-55-22-07/38811700 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, березень 2014 року".

Відповідач зазначає, що вказаними Актами перевірок встановлено нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" з контрагентами, оскільки вказані підприємства не знаходяться за юридичними адресами.

Також в ході аналізу податкової звітності, поданих ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" до податкового органу та у зв'язку з не поданням балансу підприємств, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган у вказаних Актах вказує, що фактично у ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

На думку податкового органу, ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак вказані товариства використовувались з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, податковий орган в Акті вказує на те, що на підтвердження факту транспортування товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової) позивачем не надано жодних документів, наявність та оформлення яких під час транспортування товару передбачено чинним законодавством.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договором, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТДВ "Узинський цукровий комбінат" мав взаємовідносини з ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг".

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між позивачем та вказаними підприємствами позивачем на перевірку було надано належним чином завірені копії первинних документів, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні.

Так, згідно наданих суду належним чином завірених копій оборотно-сальдових відомостей, відомостей по бухгалтерських рахунках №№ 361, 311, 701, 702, 791, 902, 631, 311, 20, 23, 26, 281, 91 судом встановлено, що факт поставки ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової) та використання даного товару у виробництві ТДВ "Узинський цукровий комбінат" підтверджено за результатами роботи підприємства, так як ТДВ "Узинський цукровий комбінат" використовує мелясу бурякову та паливні гранули (піллети) для виробництва на власних потужностях компоненту моторного палива альтернативного універсального (КМПУ), згідно ТУ У 20.5-00372536-001:2013 "Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови".

Тобто, позивачем було надано податковому органу первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової).

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять видаткові накладні, податкові накладні, а також не зазначав про невідповідність вказаних первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової).

Як вже зазначалося судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як вбачається з Акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Крім того, Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію і свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача - ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій і видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Проте, з огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", з підстав відсутності реальності поставки товарів, судом досліджено дане питання та встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 10.81 - виробництво цукру; 08.12 - добування піску, гравію, глин і каоліну; 20.59 - виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 23.32 - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; 46.36 - оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Таким чином, враховуючи, що предметом спірного правочину є купівля меляси бурякової та паливних гранул (паллетів), які використовувались позивачем для виробництва на власних потужностях компоненту моторного палива альтернативного універсального (КМПУ), у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище отримані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Між тим, суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до акту перевірки позивача, податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг"; не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

В той же час, суд критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на Акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.07.2013 №289/26-58-22-07-17/36927463 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК "Міссурі" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Отік" за травень 2013 року", Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.07.2013 №369/26-55-22-01/31991217 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Топ-Трейд" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Отік" за травень 2013 року", Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.01.2014 №233/22-07/36800832 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сталь Енерго Транс" з питань дотримання вимог податкового по податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 31.12.2013" та Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва 30.05.2014 №1530/26-55-22-07/38811700 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, березень 2014 року".

Поряд із вказаним суд звертає увагу, що зі змісту вказаних актів перевірок вбачається, що предметом перевірки були господарські відносини ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" із їх контрагентами. Будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено у ході перевірки контрагентів позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх зв'язку із виконанням зобов'язань перед позивачем податковим органом не наведено.

Суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, вищевказані акти не є належними та допустимими доказами у справі, а висновки про відсутність умов у ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Таким чином, твердження відповідача з посиланням на матеріали перевірок про те, що діяльність контрагентів позивача - ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням позивачу податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та визначення валових витрат, судом оцінюються критично, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено.

Крім того, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

З приводу доводів відповідача, що у контрагентів позивача відсутні необхідні ресурси для здійснення господарської діяльності та виконання умов договорів, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагентів та формувати податковий кредит та визначати валові витрати лише за їх наявності.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність своїх рішень нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг". Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нікчемності укладених правочинів не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Також суд вважає помилковим посилання Податковим органом в Акті перевірки на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранспорту України від 22.05.2006 №493, оскільки вони не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.07.2012 у справі №2а-10294/09/1570.

Суд не бере до уваги твердження викладені в Акті перевірки твердження Податкового органу щодо ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують транспортування товару, оскільки відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 №1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТДВ "Узинський цукровий комбінат" та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між ТДВ "Узинський цукровий комбінат" та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" підтверджується приведеними вище первинними та іншими документами.

Також, при вирішенні питання щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс" судом враховано наявність судових рішень в адміністративних справах №810/6988/13-а, №810/6277/13-а, №810/513/14.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 у справі №810/6988/13-а за позовом ТДВ "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2013 №0010851502, було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначене рішення було визнано протиправним та скасовано.

Крім того, даним судовим рішенням встановлено реальність господарських операцій між ТДВ "Узинський цукровий комбінат" та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд".

Зазначена постанова набрала законної сили 10 квітня 2014 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №810/6988/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2014 залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №810/6988/13-а.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 у справі №810/6277/13-а за позовом ТДВ "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 №0008971502, було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначене рішення було визнано протиправним та скасовано.

Даним судовим рішенням встановлено реальність господарських операцій між ТДВ "Узинський цукровий комбінат" та ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд".

Зазначена постанова набрала законної сили 08 жовтня 2014 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014 у справі №810/6277/13-а.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 у справі №810/513/14 за позовом ТДВ "Узинський цукровий комбінат" до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2013 №0012451502, №0012441502 та від 23.10.2013 №0005492201/873, було задоволено позов позивача. Зокрема, зазначені рішення було визнано протиправними та скасовано.

Даним судовим рішенням встановлено реальність господарських операцій між ТДВ "Узинський цукровий комбінат" та ТОВ "Сталь Енерго Транс".

Зазначена постанова набрала законної сили 15 липня 2014 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 у справі №810/513/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання податковим органом права позивача на визначення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів по контрагентам - ТОВ "ТК "Міссурі", ТОВ "Топ-Трейд", ТОВ "Сталь Енерго Транс", ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" є безпідставними.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 №3472/0007752201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 4093584 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу податкового повідомлення-рішення від 10.11.2014 №3473/0007812201, згідно з якими позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Податковий орган в Акті перевірки вказує на те, що у відповідності до технологічного регламенту від 08.01.2013 та Технічних умов ТУ У 20.5-00372536-001:2013 підприємство виробляє компонент палива моторного альтернативного універсального (КМПУ). В серпні 2014 року старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Бойко М.І. на ТДВ "Узинський цукровий комбінат" було відібрано зразки продукції.

Відповідно до листа ТОВ "Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів" від 21.08.2014 №419-14 зразки, що проходили випробування, є спиртовмісними рідинами, при цьому об'ємна частка сприту етилового (етанолу) складає 98,2-99,2%. У відповідності до експертного висновку від 08.09.2014 №К-1695 Київської торгово-промислової палати зразки продукції (КМПУ), відібрані на ТДВ "Узинський цукровий комбінат", відповідають коду УКТ ЗЕД 2207 20 00 00 - спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту 80% або більше, сприт етиловий та інші спиртові дистиляти та спирті напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані будь-якої концентрації.

Наведена інформація, на думку осіб, що провели документальну перевірку, вказує на те, що позивачем в порушення п. 217.1 ст. 217, п.п.222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України здійснювалось виробництво та реалізація підакцизного товару (КМПУ) в січні-грудні 2013 року в кількості 6642,104 тон (8262182,153 літрів) та в січні-серпні 2013 року в кількості 5545,793 тон (6965864,249 літрів) у перерахунку на 100-відсотковий спирт без сплати акцизного податку, внаслідок чого не задекларовано та не сплачено акцизного податку на суму 805121968,71 грн.

Враховуючи зазначене, податковим органом встановлено, що позивачем в порушення п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України занижено базу оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) на суму акцизного податку в розмірі 805121968,71 грн., внаслідок чого підприємством не задекларовано та не сплачено податку на додану вартість в сумі 161024397 грн.

Однак, суд не погоджується із такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТДВ "Узинський цукровий комбінат" не виготовляв жодний із видів підакцизних товарів, виключний перелік яких регламентований п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснював виробництво Компоненту палива моторного альтернативного універсального з дотриманням вимог до виробництва, згідно атестату виробництва виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до технологічного регламенту та ТУ У 20.5.-00372536-001:2013, сертифікатів відповідності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із зазначенням коду ДКПП 20.59.42-50.00.

Враховуючи зазначене, а також те, що судом було встановлено відсутність з боку позивача порушень п. 217.1 ст. 217, п.п.222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у позивача не виникає обов'язку щодо сплати податку на додану вартість в сумі 161024397 грн.

Крім того, податковий орган в Акті перевірки вказує, що ТДВ "Узинський цукровий комбінат" в порушення абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з податку на додану вартість по контрагентах - ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38811700), ТОВ "Компанія Маркет Сервіс" (код за ЄДРПОУ 38812153), ТОВ "Фірма Фінанссервіс" (код ЄДРПОУ 39098292), ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" (код ЄДРПОУ 38863611).

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні, що договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" є нікчемними, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсної поставки товарів, фактично ніякі товари контрагентами не поставлялись, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єктів оподаткування податком на додану вартість.

В Акті перевірки зазначено, що від ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області надійшов лист від 14.10.2014 за №5508/07/10-36-09-00 (вхідний номер Білоцерківської ОДПІ №4490/8 від 16.10.2014), яким повідомлено, що у відділі кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №32014110000000028 від 09.07.2014 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України за фактом незаконного виготовлення з недоброякісної сировини, що може становити загрозу для життя та здоров'я людей, підакцизної групи товарів (спирту етилового - біоетанолу), та подальшого незаконного збуту таких товарів на території ТДВ "Узинський цукровий комбінат" (код 00372536, Київська область, м. Узин, вул. Маяковського, 2).

В ході проведення досудового розслідування встановлено факт здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТДВ "Узинський цукровий комбінат" з підприємствами, що мають ознаки "фіктивності", в тому числі: ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38811700), ТОВ "Компанія Маркет Сервіс" (код за ЄДРПОУ 38812153), ТОВ "Фірма Фінанссервіс" (код ЄДРПОУ 39098292), ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" (код ЄДРПОУ 38863611) та інші.

Також, при перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва 30.05.2014 №1530/26-55-22-07/38811700 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, березень 2014 року", Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 30.04.2014 №1253/26-55-22-08/38812153 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Маркет Сервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014", Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.06.2014 №1710/26-55-22-07/39098292 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма Фінанссервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2014 по 31.05.2014" та Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.08.2014 №2941/26-55-22-09/38863611 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.05.2014 по 31.07.2014".

Відповідач зазначає, що вказаними Актами перевірок встановлено нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" з контрагентами, оскільки вказані підприємства не знаходяться за юридичними адресами.

Також в ході аналізу податкової звітності, поданих ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" до податкового органу та у зв'язку з не поданням балансу підприємств, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган у вказаних Актах вказує, що фактично у ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

На думку податкового органу, ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак вказані товариства використовувались з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, податковий орган в Акті вказує на те, що на підтвердження факту транспортування товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової, цукру-піску) позивачем не надано жодних документів, наявність та оформлення яких під час транспортування товару, передбачено чинним законодавством.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що ТДВ "Узинський цукровий комбінат" мав взаємовідносини з ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс".

На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між позивачем та вказаними підприємствами позивачем було надано на перевірку, а також надано суду належним чином завірені копії первинних документів, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, оборотно-сальдові відомості, відомості по бухгалтерських рахунках №№ 361, 311, 701, 702, 791, 902, 631, 311, 20, 23, 26, 281, 91.

Так, згідно наданих суду належним чином завірених копій первинних документів судом встановлено, що факт поставки ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової, цукру-піску) та використання даного товару у виробництві ТДВ "Узинський цукровий комбінат" підтверджено за результатами роботи підприємства.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової, цукру-піску).

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, а також не зазначав про невідповідність вказаних первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів, ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" товарно-матеріальних цінностей (паливних гранул (піллети), меляси бурякової, цукру-піску).

Як вже зазначалося судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Компанія Голд-Трейдінг", ТОВ "Компанія Маркет Сервіс", ТОВ "Фірма Фінанссервіс", ТОВ "Р.І.Д. Делюкс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а лише для збільшення податкового кредиту.