Постанова

від 24.03.2015 по справі 905/3520/14-908/4574/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа № 905/3520/14-908/4574/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 945 З/1-7) на рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.14 у справі

за позовом ТОВ "Укр-Техно-Цепь", м. Київ,

до ПАТ "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ,

про стягнення 150 468,67 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 року (суддя Проскуряков К.В.) позовні вимоги ТОВ "Укр-Техно-Цепь" задоволені. Стягнуто з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь ТОВ "Укр-Техно-Цепь" заборгованість у розмірі 138 000,00 грн., пеню у розмірі 6 805, 48 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 165,98 грн., 3% річних у розмірі 1497,21 грн.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача у відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ТЕХНО-ЦЕПЬ» (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (далі - покупець) було укладено договір поставки №15/1203 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначений сторонами у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Пунктами 2.1., 2.2. договору ціна продукції зазначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Орієнтовна сума договору на момент укладання складає 833 333, 33 грн. без ПДВ, ПДВ - 166 666, 67 грн., всього з ПДВ - 1 000 000, 00 грн.

Загальна сума договору є величиною змінною та складається з сум всіх специфікацій, оформлених до цього договору.

Згідно п.п. 5.1., 5.2. договору строки та умови поставки товару зазначаються у специфікаціях.

Датою поставки товару вважається дата його передачі покупцю постачальником у визначеному у специфікації місці.

Пунктами 6.1., 6.2. договору передбачено, що постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладну (в накладній обов'язковим є посилання на отримувача продукції), податкову накладну, товарно-транспорту накладну.

Якщо на момент передачі продукції які-небудь із перелічених документів відсутні, то вони повинні бути надані протягом 5 календарних днів після передачі продукції.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.3., 9.4. договору оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, зазначеного у специфікації, від дня отримання оригіналів рахунка на оплату та сертифіката якості, якщо інше не передбачено специфікацією.

Згідно п. 10.6. договору у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції покупцем сплачується постачальнику пеня у розмірі 0,04 % суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період прострочення.

Сторонами було підписано Специфікацію № 1 від 04.10.2013 на загальну суму 138 000, 00 грн., відповідно до якої оплата здійснюється протягом 35 календарних днів.

Позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 138 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 39 від 12.11.2013, довіреністю №2682 від 12.11.2013, товарно-транспортна накладна від 12.10.2013, які містяться в матеріалах справи.

21.01.2014 позивач направив відповідачу лист-претензію № 8 від 20.01.2014, що підтверджується фіскальним чеком № 0409 від 21.01.2014 та описом вкладення у цінний лист від 21.01.2014. Зазначений лист було отримано уповноваженим представником відповідача 24.01.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке міститься в матеріалах справи.

Відповіді позивач не отримав.

25.11.2014 позивач направив на адресу відповідача Акт звірки взаєморозрахунків на суму 138 000, 00 грн. для підписання, що підтверджується фіскальним чеком № 4154 від 25.11.2014 та описом вкладення у цінний лист від 25.11.2014.

Станом на 25.12.2014 відповіді позивач не отримав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 138 000, 00 грн.

Згідно п. 10.6. договору у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції покупцем сплачується постачальнику пеня у розмірі 0,04 % суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період прострочення.

Позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 18.12.2013 по 28.04.2014 у розмірі 6 805, 48 грн. Розрахунок перевірено судом та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано інфляційні витрати у розмірі 4165, 98 грн. та 3 % річних у розмірі 1 497, 21 грн. Розрахунки також перевірено судом та відповідають вимогам чинного законодавства.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості повністю або частково.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладених доводів, а тому підстави для її задоволення - відсутні.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.03.15 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Хачатрян В.С.