Ухвала

від 23.03.2015 по справі 911/1387/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"23" березня 2015 р. Справа № 911/1387/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою Приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", ідентифікаційний код: 34714155, місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 5, кв. 6 (Заявник ),

до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА", ідентифікаційний код: 33157045, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 18,

до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК", ідентифікаційний код юридичної особи: 32590052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, оф. 63,

про визнання договору недійсним,

в межах справи № 911/1378/14

за заявою: ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК", ідентифікаційний код юридичної особи: 32590052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, оф. 63,

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК", ідентифікаційний код юридичної особи: 32590052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, оф. 63 (надалі "Заявник-боржник " / "Банкрут" ),

про банкрутство,

учасники у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута - Бєлкін Дмитро Юрійович, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 441, видане Міністерством юстиції України 15 березня 2013 року, ідентифікаційний номер: 2818407677, місце проживання: м. Київ, пр. Відрадний, буд. 69/1, кв. 7;

Кредитор 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ ІНЖИНІРІНГ ЦЕНТР" (ідентифікаційний код: 34896093, місцезнаходження: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13);

Кредитор 2 - приватне підприємство "БДП-МОТОРС" (ідентифікаційний код: 35093366, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 3);

Кредитор 3 - товариство з обмеженою відповідальністю "БЄЛВЄСТ ТРЕЙД" (ід. код: 30683176, місцезнаходження: 04050, м. Київ, пров. Косогірний, буд. 4, кв. 6);

Кредитор 4 - товариство з обмеженою відповідальністю "БУД.АРТ" (ід. код: 30263209, місцезнаходження: 031986, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, б. 5-А);

Кредитор 5 - приватне підприємство "Будспецпроект" (ідентифікаційний код: 32306496, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 5);

Кредитор 6 - товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ВІКОРТ" (ідентифікаційний код: 22972637, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, 2-й поверх);

Кредитор 7 - товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСПЕЦБУД-КИЇВ" (ідентифікаційний код: 34972467, місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 8);

Кредитор 8 - товариство з обмеженою відповідальністю "ІК-Монтаж" (ідентифікаційний код: 34965004, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул., Мельникова, буд. 12);

Кредитор 9 - товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖБУД-ПІДРЯД" (ідентифікаційний код: 32878470, місцезнаходження: за даними заяви: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 212; за даними ЄДР: 07332, Київська обл., Вишгородський район, село Козаровичі, вул. Урицького, буд. 1);

Кредитор 10 - Приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС", ідентифікаційний код: 34714155, місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 5, кв. 6;

Кредитор 11 - товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд", ідентифікаційний код: 38105321, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар М. Приймаченко, б. 1/27;

Кредитор 12 - приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" (ідентифікаційний код: 04012615, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Аніщенка, буд. 3Б);

Кредитор 13 - публічне акціонерне товариство "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2" (ідентифікаційний код: 04012721, місцезнаходження: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 13-Б);

Кредитор 14 - фізична особа-підприємець Кудрявський В.І. (ідентифікаційний код: 2310304012, місце проживання: 07632, Київська обл., Згурівський район, с. Стара Оржиця, вул. Гагаріна, буд. 11);

Кредитор 15 - товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" (ідентифікаційний код: 35569992, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 91, кв. 14);

Кредитор 16 - приватне підприємство "Палас сервіс" (ідентифікаційний код: 31839886, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18);

Кредитор 17 - товариство з обмеженою відповідальністю "Пилон" (ідентифікаційний код: 31028199, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, буд. 7-А);

Кредитор 18 - товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА "САМПО" (ідентифікаційний код: 30301475, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Московський проспект, будинок 24-В);

Кредитор 19 - товариство з обмеженою відповідальністю "Сейм-93" (ідентифікаційний код: 31867122, місцезнаходження: 01042, м. Київ, Новопечерський пров., 5А);

Кредитор 20 - товариство з обмеженою відповідальністю "Спутнік Крим" (ідентифікаційний код: 24089298, місцезнаходження: за даними заяви: 04025, м. Київ, пр. Оболонський, буд. 14-г);

Кредитор 21 - товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГОСЕРВІС" (ідентифікаційний код: 31281990, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. В.Василевської, буд. 10, кв. 20);

Кредитор 22 - КП з питань будівництва житлових будинків "ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ" (ідентифікаційний код: 31958324, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 42);

Кредитор 23 - товариство з обмеженою відповідальністю "БК "АЗУР ГРУП" (ідентифікаційний код: 37312682, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 19-А);

Кредитор 24 - товариство з обмеженою відповідальністю "УКБ КЖБК" (ідентифікаційний код: 33631796, місцезнаходження: 02096, м. Київ, вул. Сімферопольська, буд. 13-А);

Кредитор 25 - Головне управління Державної казначейської Служби України м. Києві (ід. код: 37993783, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а);

Кредитор 26 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 7-9, ідентифікаційний код: 25884905;

Кредитор 27 - товариство з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА", ідентифікаційний код: 33157045, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 18;

Кредитор 28 - Резніченко Олексій Мусійович, ідентифікаційний номер: 1933802990;

за участю представників учасників у справі:

від Банкрута/Відповідача 2: ліквідатор Банкрута Бєлкін Д.Ю.; Ткачук Ю.В., яка діє на підставі довіреності від 25.09.2014 року б/н;

від Кредитора 10/ Заявника: Дербеньова С.В., яка діє на підставі довіреності від 13.01.2015 року б/н;

від Кредитора 13: Василенко Я.В., який діє на підставі довіреності від 24.12.2014 року № 400-7;

від Кредитора 20: Киливник К.І., яка діє на підставі довіреності від 25.02.2015 року б/н;

від Кредитора 27/ Відповідача 1: Білічак Х.В., яка діє на підставі довіреності від 19.11.2014 року б/н;

від Кредиторів 1-9, 11, 12, 14-19, 21-26, 28: не з'явились, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1387/14 за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" про порушення справи про банкрутство боржника, - ТОВ "КЖБК" (ідентифікаційний код: 32590052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, оф. 63) (надалі за текстом: "Банкрут" / "Заявник - Боржник"), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2014 р. прийнято заяву ліквідатора ТОВ "КЖБК" про порушення справи про банкрутство, до розгляду; призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 05.05.2014 року; зобов'язано Заявника-Боржника надати додаткові докази у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2014 р. порушено провадження за заявою ліквідатора ТОВ "КЖБК" у справі про банкрутство ТОВ "КЖБК"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство"); призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2014 р.; вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи № 911/1387/14 про банкрутство ТОВ "КЖБК"; зобов'язано Боржника надати документальні докази у справі, вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою господарського суду Київської області від 19.05.2014 року визнано заборгованість ТОВ "КЖБК" перед кредиторами, зокрема перед: ТОВ "АБСОЛЮТ ІНЖИНІРІНГ ЦЕНТР", ПП "БДП-МОТОРС", ТОВ "БЄЛВЄСТ ТРЕЙД", ТОВ "БУД.АРТ", ПП "Будспецпроект", ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ВІКОРТ", ТОВ "ГІДРОСПЕЦБУД-КИЇВ", ТОВ "ІК-Монтаж", ТОВ "ІНЖБУД-ПІДРЯД", ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери", ВАТ "Київоздоббуд", ПрАТ "Київспецмонтаж", ПАТ "ТРЕСТ КИЇВПІДЗЕМШЛЯХБУД-2", фізичною особою-підприємцем Кудрявським В.І., ТОВ "Ліфти України", ПП "Палас сервіс", ТОВ "Пилон", ТОВ "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА "САМПО", ТОВ "Сейм-93", ТОВ "Спутнік Крим", ТОВ "КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГОСЕРВІС", КП З ПИТАНЬ БУДІВНИЦТВА ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ "ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ", ТОВ "БК "АЗУР ГРУП", ТОВ "УКБ КЖБК", Головним управлінням Державної казначейської Служби України м. Києві у сумах визначених вказаною постановою; визнано банкрутом ТОВ "КЖБК"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ "КЖБК" арбітражного керуючого Бєлкіна Д.Ю.; вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника, - ТОВ "КЖБК" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; призначено наступне судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів ТОВ "КЖБК" на 26.08.2014 р.; призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 22.12.2014 р., вирішено низку інших процедурних питань у справі.

20.05.2014 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника, - ТОВ "КЖБК" банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року викладено частини другу та третю пункту другого резолютивної частини постанови господарського суду Київської області від 19.05.2014 року по справі № 911/1387/14 в наступній редакції: "Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК", ідентифікаційний код: 32590052, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, оф. 63, Бєлкіна Дмитра Юрійовича (ідентифікаційний номер: 2818407677, місце проживання: м. Київ, пр. Відрадний, буд. 69/1, кв. 7). Задовольнити вимогу п. 2 прохальної частини заяви ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю б/№ від 28 лютого 2014 року. Заяву арбітражного керуючого Бєлкіна Д.Ю. про участь у справі про банкрутство № 02-05/01 від 19 травня 2014 року (вх. № 9283/ від 19 травня 2014 року) відхилити.".

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2014 року замінено кредитора (10) у справі № 911/1387/14 з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на його правонаступника - приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС", якого залучено до участі у справі; замінено кредитора (11) у справі № 911/1387/14 з ВАТ "Київоздоббуд", на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд", якого залучено до участі у справі; визнано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві кредитором у справі; вирішено низку інших процедурних питань у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2014 року визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" до товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" у сумі 31 937 513,00 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК"; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у справі на 02 березня 2015 року; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду до 23 лютого 2015 року остаточний звіт ліквідатора, довідку обслуговуючого банку банкрута про закриття рахунків та довідку банкрута про рух коштів по основному рахунку Банкрута, визначеного ч. ч. 7, 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ліквідаційний баланс банкрута з долученням доказів вжитих ним заходів в ході проведення ліквідаційної процедури, окрім раніш долучених.

31.01.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС" (надалі за текстом: Кредитор 10/ Заявник) надійшла позовна заява про визнання договорів недійсними від 29.01.2015 року б/№ (вх. № 345/15 від 31.01.2015 року), у якій Заявник просить суд: прийняти до провадження дану позовну заяву; визнати недійсним договір про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа"; визнати недійсним договір про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа"; визнати недійсним угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року, що укладена між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа"; вирішити питання щодо розподілу судових витрат за подання даної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2015 року заяву приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС" про визнання договорів недійсними від 29.01.2015 року б/№ прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 02 березня 2015 року; зобов'язано заявника, відповідача 1 та Банкрута надати низку доказів по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015 року визнано заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "КЖБК" перед Резніченко Олексієм Мусійовичем з виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у сумі 1 887,44 грн.; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у справі на 18 травня 2015 року; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду до 13 травня 2015 року остаточний звіт ліквідатора, довідку обслуговуючого банку банкрута про закриття рахунків та довідку банкрута про рух коштів по основному рахунку Банкрута, визначеного ч.ч. 7, 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ліквідаційний баланс банкрута з долученням доказів вжитих ним заходів в ході проведення ліквідаційної процедури, окрім раніш долучених. До звіту ліквідатора повинні додаватись письмові пояснення та докази проведення ліквідаційної процедури, визначені ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

02.03.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшли заперечення на позовну заяву від 02.03.2015 року б/н, у яких ліквідатор Банкрута зазначає, що відсутні будь-які правові підстави для визнання недійсними договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року, що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа".

02.03.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача 1 надійшли заперечення на позовну заяву від 02.03.2015 року б/н, у яких Відповідач 1 вказує про відсутність підстав для визнання недійсними договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року, що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа".

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015 року відкладено розгляд заяви приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС" про визнання договорів недійсними від 29.01.2015 року б/№ (вх. № 345/15 від 31.01.2015 року) у судовому засіданні на 23 березня 2015 року.

23.03.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника надійшли письмові пояснення від 23.03.2015 року б/н.

23.03.2015 року в судове засідання з'явились ліквідатор Банкрута, представники Банкрута, Відповідача 1, Заявника та Кредиторів 13, 20, які надали пояснення по справі. Інші учасники у справі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча й були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Представник Заявника підтримав позовну заяву про визнання договорів недійсними від 29.01.2015 року б/№ та просив її задовольнити. Ліквідатор Банкрута, представники Банкрута та Відповідача 1 проти вимог Заявника заперечували та просили у їх задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення ліквідатора Банкрута, представників Банкрута, Відповідача 1, Заявника та Кредиторів 13, 20, вивчивши подані учасниками у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

У позовній заяві про визнання договорів недійсними від 29.01.2015 року б/№ Заявник просить визнати недійсними договір про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договір про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року, що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа".

Вказані вимоги Заявник обґрунтовує тим, що Банкрут відчужив активи у вигляді дебіторської заборгованості на загальну суму 4 486 877,00 грн., в той час як на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дарницького РУЮ з 20.12.2012 року знаходився наказ господарського суду міста Києва №5011-31/22/42 від 06.12.2012 року про стягнення 87 148,08 грн. з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", чим порушив законодавство про виконавче провадження.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" (сторона-2) укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.05.2013 року (далі за текстом: Договір від 16.05.2013 року), згідно п.п. 1-3 якого, сторона-1 і сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно умов додаткового договору від 25.01.2013 року до угоди №11 про зміну і доповнення кредитного договору №195-10 від 14.05.2010 року (далі іменується Договір-1) сторона-2 є кредитором, а сторона-1 є боржником при виконанні грошового зобов'язання по оплаті винагороди за переведення боргу в розмірі 5 469 390,00 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-1 настав 30.04.2013 року. Загальна сума заборгованості сторони-1 перед стороною-2 за договором-1 складає 5 469 390,00 грн.

Відповідно до п.п. 4-6 Договору від 16.05.2013 року, згідно умов договору про відступлення права вимоги 130/23-11 від 23.11.2012 року за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру (далі іменується Договір-2) сторона-1 є кредитором, сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за передане право вимоги в розмірі - 717 376,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 119 562,67 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-2 настав 30.11.2012 року. Згідно умов договору про відступлення права вимоги №318/21-11 за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру (далі іменується Договір-3) сторона-1 є кредитором, сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за передане право вимоги в розмірі 729 695,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 121 615,83 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-2 настав 30.11.2012 року. Загальна сума заборгованості сторони-2 перед стороною-1 за договором-2, договором-3 складає 1 447 071,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 241 178,50 грн.

Пунктами 7, 8 Договору від 16.05.2013 року визначено, що У зв'язку з тим, що сторона-1 заборгувала стороні-2 суму більше між сторона-2 зобов'язана перерахувати стороні-1, то сторона-1 зобов'язана перерахувати решту суми, а саме 4 022 319,00 грн. на розрахунковий рахунок сторони-2, вказаний у реквізитах даного договору протягом 10 днів з моменту підписання даного договору. У зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог та зобов'язанням сторони-1 погасити заборгованість на умовах та порядку, передбачених п. 6 цього договору, сторони дійшли згоди припинити зобов'язання за договором-1, договором-2, договором-3 в поновному обсязі.

Згідно п. 12 Договору від 16.05.2013 року, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" (сторона-2) укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.06.2013 року (далі за текстом: Договір від 21.06.2013 року), згідно п.п. 1-3 якого, сторона-1 і сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог. Згідно умов додаткового договору від 25.01.2013 року до угоди №11 про зміну і доповнення кредитного договору №195-10 від 14.05.2010 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про відступлення права вимоги від 21.06.2013 року відповідно (далі іменується Договір-1) сторона-2 є кредитором, а сторона-1 є боржником при виконанні грошового зобов'язання по оплаті винагороди за переведення боргу в розмірі 3 140 913,00 грн. Строк виконання грошового зобов'язання за договором-1 настав 22.06.2013 року. Загальна сума заборгованості сторони-1 перед стороною-2 за договором-1 складає 3 140 913,00 грн.

Відповідно до п.п. 4-8 Договору від 21.06.2013 року, згідно умов Договору про відступлення прав та обов'язків по договору від 20.12.2012 року за Інвестиційним договором від 17.03.2011 року № 67/79 та додатковою угодою №1 від 21.06.2012 року про внесення змін до Інвестиційного договору № 67/79 від 17.03.2011 року (надалі "Договір 3"), Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання за передане право вимоги в розмірі - 998 400,00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 166 400,00 грн.), де строк виконання грошового зобов'язання за Договором 3 настав 20 грудня 2012 року. Загальна сума заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1 за Договором 2, Договором 3 складає 2 158 400,00 грн. У зв'язку з тим, що Сторона 1 заборгувала Стороні 2 суму більшу ніж Сторона 2 зобов'язана перерахувати Стороні 1, то Сторона 1 зобов'язана перерахувати решту суми, а саме 982 513,00 грн. на розрахунковий рахунок Сторони 2, вказаному у реквізитах даного Договору протягом 10 днів з моменту підписання даного договору. У зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог та зобов'язань Сторони 1 погасити заборгованість на умовах та порядку, передбачених п. 6 цього договору, Сторони дійшли згоди припинити зобов'язання за Договором 1, Договором 2, Договором 3 в повному обсязі.

Згідно п. 12 Договору від 21.06.2013 року, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" (сторона-2) укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року (з урахуванням додаткового договору від 27.06.2013 року до угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 25.06.2013 року), згідно п.п. 1-6 якої станом на день укладення цієї угоди сторона 1 має заборгованість перед стороною 2 по оплаті за переведення боргу відповідно до додаткового договору від 25.01.2013 року до угоди №11 про зміну та доповнення кредитного договору №195-10 від 14.05.2013 року. Залишок заборгованості по оплаті за переведення боргу складає 4 022 319,00 грн. Станом на день укладення цієї угоди сторона 2 має заборгованість перед стороною 1 по договору відступлення права вимоги від 21.06.2013 року. Сума вимоги по оплаті компенсації вартості отриманого права вимоги складає 881 406,00 грн. Строк виконання зобов'язань по зустрічних вимогах настав. На підставі ст. 601 Цивільного кодексу України сторони домовились про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. В момент підписання цієї угоди зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 за переведення боргу, передбачені п. 1 цієї угоди, припиняється частково в сумі 881 406,00 грн. Залишок заборгованості по оплаті за переведення боргу складає 3 140 913,00 грн. В момент підписання цієї угоди зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 по оплаті компенсації вартості отриманого права вимоги, передбачені п. 2 цієї угоди, припиняються повністю в сумі 881 406,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Обґрунтовуючи підстави для визнання недійсними договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року, що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа", Заявник посилається на те, що Банкрут відчужив активи у вигляді дебіторської заборгованості на загальну суму 4 486 877,00 грн., в той час як на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дарницького РУЮ з 20.12.2012 року знаходився наказ господарського суду міста Києва №5011-31/22/42 від 06.12.2012 року про стягнення 87 148,08 грн. з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ "МЮК "Гапоненко Роман і партнери", чим порушив законодавство про виконавче провадження.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину .

Згідно з п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року №9, особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину .

Як встановлено судом, ні приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС", ані товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» не були стороною договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року.

За таких обставин, не будучи стороною договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС" не перебувало з Відповідачем 1 та Банкрутом у зобов'язальних правовідносинах за даними договорами та угодою і обраний ним зобов'язальний спосіб захисту - визнання договорів недійсними, спірних правовідносин не регулює.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.04.2013 року у справі № 26/133 та від 31.07.2014 року у справі № 910/1941/14.

Відповідно до абз.абз. 2-4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" тощо. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За наслідками детального дослідження договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року, судом встановлено, що вказані правочини на момент їх укладення не суперечили чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, та були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Також суд бере до уваги те, що при розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" б/№ від 04.06.2014 року з вимогами до Банкрута судом перевірено підстави виникнення та обсяг заборгованості Банкрута перед Відповідачем 1, за наслідками чого ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2014 року у справі №911/1387/14 визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ФРОСТ АЛЬФА" до Банкрута у сумі 31 937 513,00 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з твердженнями Заявника щодо відчуження Банкрутом активів у вигляді дебіторської заборгованості на загальну суму 4 486 877,00 грн., оскільки умовами договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року та угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року передбачалось припинення зобов'язань шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог Банкрута та Відповідача 1, строк виконання яких настав, що не мало на меті відчуження активів Банкрута, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог спрямоване на одночасне припинення зобов'язань осіб.

Розглядаючи доводи Заявника щодо порушення Банкрутом законодавства про виконавче провадження внаслідок укладення договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року у період, коли відділом державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві було накладено арешт на все майно Банкрута, що суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 20.12.2012 року ВП№ 35768548 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 06.12.2012 року у справі № 5011-31/2242 про стягнення з ТОВ "КЖБК" на користь ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Гапоненко Роман і партнери» 87 148,08 грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 20.12.2012 року ВП№ 35768548 накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "КЖБК" у межах суми: 87148,08 грн.; постановою відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 17.04.2013 року ВП№ 35768548 про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: № 26009380747081, № 26008380747081, № 26002000032307, МФО 300023, ПАТ «УКРСОЦБАНК»; № 26102300008624, МФО 322948, ПАТ `БАНК ФОРУМ`; № 2600764854001, МФО 319092, ПАТ "Банк "Київська Русь"; № 260083024193, № 260433014193, № 260093014193, МФО 300498, АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ"; № 26002000118411, МФО 300670, ПАТ `КБ `ХРЕЩАТИК`; № 37127001005281, код 820019, ГУ ДКСУ У М.КИЄВІ та належать ТОВ "КЖБК" у межах суми: 87148,08 грн.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За наслідками дослідження положень Закону України «Про виконавче провадження», судом встановлено, що арешт при примусовому виконанні рішення накладається саме на майно та грошові кошти, що належать боржнику, з метою забезпечення реального задоволення вимог стягувача.

Абзацом 2 ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як встановлено судом, предметом договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року було зарахування зустрічних однорідних вимог Банкрута та Відповідача 1, строк виконання яких настав. Натомість, зарахування зустрічних однорідних вимог не має на меті відчуження майна або сплату грошових коштів, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог є способом одночасного припинення двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки, в той час як під відчуженням розуміється перехід прав від однієї особи до іншої.

Отже, укладення Банкрутом та Відповідачем 1 договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року не могло ускладнити чи унеможливити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва за відповідним наказом від 06.12.2012 року у справі № 5011-31/2242, оскільки за вказаними правочинами не передбачалось відчуження Банкрутом належного йому майна або грошових коштів , на яке було накладено арешт, на користь Відповідача 1.

Разом з тим, чинним на момент укладеня договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року законодавством України не встановлено заборони на укладення юридичною особою, яка є боржником у виконавчому провадженні, договорів та вчинення правочинів, що не спрямовані на унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення, а накладення арешту на грошові кошти та майно боржника не зобов'язує боржника вчиняти дії щодо стягнення дебіторської заборгованості, оскільки вчинення вказаних дій є правом особи, а не її обов'язком.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника про визнання недійсними договору про зарахування зустрічних вимог від 16.05.2013 року, договору про зарахування зустрічних вимог від 21.06.2013 року, угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог від 21.06.2013 року, що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "КЖБК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост Альфа" є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними суду за допомогою належних і допустимих письмових доказів, в зв'язку з чим в їх задоволенні суд відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались учасниками у справі суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відмовою у задоволенні вимог Заявника у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Заявника.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-3, 33, 34, 36, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні вимог приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС", викладених у позовній заяві про визнання договорів недійсними від 29.01.2015 року б/№ (вх. № 345/15 від 31.01.2015 року), - відмовити.

2. Господарські витрати приватного підприємства "Студія "Євакс-БІС" (ідентифікаційний код юридичної особи: 34714155, місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 5, кв. 6) у вигляді судового збору в сумі 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.) покласти на приватне підприємство "Студія "Євакс-БІС".

3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Суддя П.Ф. Скутельник